Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №761/8561/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 761/8561/26

Провадження № 2/369/11761/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Дубас Т.В. розглянувши цивільну справу № 761/8561/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що 25.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №25.10.2024-100000941, відповідно до умов договору Позивач надав Відповідачу кредит у розмірі 6000 грн 00 коп. строком 98 днів. Позивач свої зобов`язання перед Відповідачем відповідно до договору виконав у повному обсязі

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором станом на дату подання позову Відповідач має заборгованість у розмірі 13230,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., по процентам в розмірі 3780,00 грн., додаткової комісії 900 грн., та неустойки 2550,00 грн..

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №25.10.2024-100000941 від 25.10.2024 у розмірі 13230,00 грн. та судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.03.2026 року справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за підсудністю до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Ухвалою судді від 30.04.2026 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідачем відзиву на позовну заяву суду не надано.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.10.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №25.10.2024-100000941.

Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується квитанцією від 25.10.2024 року строком на 98 дні.

Згідно з п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти.

Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.

Згідно з п. 4.3. Договору днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитодавця що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитодавця, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день на останній день періоду внесення відповідного платежу.

Відповідно до п. 6.1. Договору Позичальник зобов`язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту - до дати, вказаній у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) проценти за користування кредитом - в дати, вказані у Графіку платежів.

Відповідно до ст.3 Закону України«Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до норм ч. 1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України "Про електронну комерцію".

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Під час укладення кредитного договору №25.10.2024-10000941 відповідач пройшла ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку України.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Відповідачем були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 1590 грн від 13.11.2024 року.

Відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. ст.525,526,530,536,610,612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Станом на дату подання позову у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 13230 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн., по процентам в розмірі 3780,00 грн., додаткової комісії 900 грн., та неустойки 2550,00 грн..

Враховуючи ту обставину, що суду не надано доказів того, що відповідач в повному обсязі повернув кредитні кошти, отримані ним на підставі кредитного договору №25.10.2024-100000941 від 25.10.2024, на користь позивача підлягає стягненню заборгованість по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн. та по процентам у розмірі 3780,00 грн.

На підставі викладеного, суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 9780,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000,00 грн. та по процентам у розмірі 3780,00 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 900,00 грн. суд зазначає наступне.

10.06.2017 набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

Відповідно до ч. 1, 2ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування»(у редакції, чинній на момент укладення договору) після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Згідно з ч. 2ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 461/2857/20.

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності таких послуг, їх переліку та погодження зі споживачем при укладенні кредитного договору. За таких обставин положення договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».»

Таким чином, суд доходить висновку, що положення кредитного договору щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості суперечать вимогам ч. ч. 1, 2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому є нікчемними.

Так, звертаючись до суду із позовом, представник позивача ТОВ "Споживчий центр" просив стягнути із відповідача за кредитним договором, зокрема і неустойку (пеня, штраф), в розмірі 2550,00 грн.

Разом з тим, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22.

Оскільки, кредитний договір № 25.10.2024-100000941 був укладений відповідачем ОСОБА_1 25.10.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України неустойка (пеня, штраф) в розмірі 2550,00 грн. не підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за додатковою комісією за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 900,00 грн., та неустойки в розмірі 2550,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволений частково.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача суд стягує судовий збір у розмірі 1967,59 грн.

Керуючись статтями 509, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр»(адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833), заборгованість за кредитним договором у розмірі 9780 (дев`ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр»(адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 1967 (одну тисячу дев`ятсот шістдесят сім) грн. 59 коп..

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тетяна ДУБАС