Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №398/7257/25 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/7257/25

провадження №: 2/398/989/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"05" жовтня 2026 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подоляк Я.М.,

за участі секретаря Суржик І.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Кропивницької обласної прокуратури Поташенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кропивницької обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про компенсацію/відшкодування завданої моральної шкоди, спричиненої неефективним розслідуванням та протиправною тривалою бездіяльністю посадових осіб Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області під час досудового розслідування кримінального провадження №42015120000000159 від 13.10.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кропивницької обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про компенсацію/відшкодування завданої моральної шкоди, спричиненої неефективним розслідуванням та протиправною тривалою бездіяльністю посадових осіб Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області під час досудового розслідування кримінального провадження №42015120000000159 від 13.10.2015 року у розмірі 408 000, 00 грн.

І.Зміст позовних вимог.

13.10.2015 (на той час) прокуратурою Кіровоградської області (нині Кропивницька обласна прокуратура) були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) та було розпочато кримінальне провадження №42015120000000159 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 Кримінального кодексу України.

У межах зазначеного кримінального провадження, позивачу 02.10.2021 було надано статус потерпілого.

З часу внесення відомостей до ЄРДР минуло понад десять років, однак, досудове розслідування по очевидному злочину досі не завершене, жодній особі не повідомлено про підозру, а об`єктивних результатів розслідування не досягнуто.

Таким чином, орган досудового розслідування та процесуальний прокурор протягом тривалого часу не забезпечили ефективного, повного та своєчасного розслідування, що є порушенням його права на доступ до правосуддя та справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також його конституційного права на ефективний засіб юридичного захисту (ст.55,56 Конституції України).

Такі дії (а фактично — бездіяльність) органів досудового розслідування спричинили йому тривалі моральні страждання, відчуття безсилля перед державною системою, емоційне виснаження, втрату віри в справедливість та душевний біль, оскільки протягом десяти років держава не забезпечила належного розгляду кримінального правопорушення, в якому він визнаний потерпілим.

На підставі викладеного просить суд стягнути за рахунок державного бюджету шляхом безспірного списання з єдиного казначейського рахунку компенсації завданої незаконними діями органів досудового розслідування та прокуратури моральної шкоди в розмірі 408 000 (чотириста вісім тисяч) гривень (солідарно).

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025 року, позовну заяву передано на розгляд судді Подоляк Я.М.

Ухвалою судді Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 17.11.2025 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

01.12.2025 року від ГУНП в Кіровоградській області Дейкун І.О. надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого, просить відмовити в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі 408 000 грн, вважаючи позовні вимоги необґрунтованими. Зазначає, що сам факт постановлення слідчим суддею ухвал про зобов`язання слідчого вчинити певні процесуальні дії не свідчить про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди. На думку відповідача, права позивача були поновлені шляхом судового контролю, що є достатньою сатисфакцією. Посилаючись на статті 23, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України та практику Верховного Суду, стверджує, що позивач не довів факту заподіяння моральної шкоди, протиправності поведінки відповідача та причинного зв`язку між нею і заявленими наслідками. Також вказує, що заявлений розмір компенсації не обґрунтований належними доказами, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.

04.12.2025 року до суду надійшов відзив Державної казначейської служби України, у якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими. Зазначає, що позивач не довів протиправності дій чи бездіяльності посадових осіб, факту заподіяння моральної шкоди та причинного зв`язку між ними. При цьому наявність певних недоліків у процесуальній діяльності слідчих сама по собі не свідчить про незаконність їхніх дій чи бездіяльності та не є безумовною підставою для відшкодування шкоди. Винесення слідчими суддями ухвал за результатами розгляду скарг позивача відповідно до ст. 303 КПК України є наслідком здійснення судового контролю за досудовим розслідуванням, однак саме по собі не доводить неправомірності процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчих.

Крім того, представник відповідача вважає Казначейство неналежним відповідачем, оскільки обов`язок відшкодування шкоди покладається на державу Україна, а не на орган Казначейства. Також заперечує проти запропонованого позивачем способу стягнення коштів шляхом їх списання з Єдиного казначейського рахунку.

Посилаючись на норми цивільного законодавства та практику Верховного Суду, представник відповідача вказує на недоведеність заявленого розміру моральної шкоди та відсутність належного обґрунтування суми компенсації.

11.12.2025 року на адресу суду від обласної прокуратура надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги вважають необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 , на підставі статей 1173, 1174 ЦК України, просить відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 408 000 грн, завдання якої, пов`язує з фактами ігнорування чітко визначених норм діючого КПК України при розслідуванні кримінального провадження № 42015120000000159 від 13.10.2015, а також неефективним його розслідуванням та протиправною тривалою бездіяльністю посадових осіб Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та Олександрійської окружної прокуратури, а саме йому як потерпілому було завдано моральної шкоди, спричиненої безрезультатним та неефективним розслідуванням, а також протиправною тривалою бездіяльністю посадових осіб, які весь цей час (з моменту внесення відомостей до ЄРДР і по тепер), явно і відверто нехтували чітко визначеними нормами діючого КПК України.

Зокрема, приписами ст. ст. 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади або його посадової чи службової особи, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів або їх осіб. Слід зауважити, що відповідно до положень ст. ст. 1173 та 1174 ЦК України шкода, завдана державними органами чи їх посадовими (службовими) особами відшкодовується державою незалежно від наявності вини таких посадових (службових) осіб і органів державної влади, проте для притягнення держави до цивільно-правової відповідальності підлягають встановленню інші 3 елементи складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення шкоди, зокрема: 1) неправомірність дій державного органу чи посадової особи такого органу (визнання рішень таких органів незаконними та їх подальшого скасування або визнання їх дій чи бездіяльності незаконними); 2) факт заподіяння шкоди; 3) причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність держави за заподіяну шкоду. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди (її розмір), протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою полягає у тому, що наслідки у вигляді шкоди настають лише в результаті неправомірної поведінки відповідача. Тобто протиправність дій чи бездіяльності заподіювача має бути прямою причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи – безумовним наслідком такої протиправної поведінки. Такий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17. Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 30.01.2019 у справі №199/1478/17, від 27.11.2019 у справі № 641/2198/17, від 13.01.2020 у справі №227/2572/19, від 21.02.2020 у справі № 521/2951/17 та від 19.03.2020 у справі №686/13212/19.

При виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).

Таким чином, передбачене положеннями статей 1173, 1174 ЦК України право на отримання відшкодування шкоди завданої органами державної влади, на відміну від передбаченого ст. 1176 ЦК України (в межах мінімальної гарантованої суми відшкодування), не є матеріальною гарантією, а по суті лише надає особі процесуальну можливість довести у суді наявність шкоди та отримати відповідну грошову компенсацію за результатами розгляду справи. За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.

У пунктах 5.6 і 5.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 у справі № 920/715/17 зазначено, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди. Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про відшкодування шкоди на підставі ст. 1173 ЦК України. Шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Отже, причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, завданою потерпілому, є однією з обов`язкових умов настання деліктної відповідальності. Визначення причинного зв`язку є необхідним як для забезпечення інтересів потерпілого, так і для реалізації принципу справедливості під час покладення на особу обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду. Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку шкоду, а тільки за ту шкоду, яка завдана його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою має бути безпосереднім, тобто таким, коли саме конкретна поведінка без якихось додаткових факторів стала причиною завдання шкоди. У випадку, коли протиправна поведінка, яка створила конкретну можливість завдання шкоди перетворює її у дійсність тільки в разі приєднання до неї протиправної дії третіх осіб, має встановлюватися юридично значимий причинний зв`язок як з поведінкою, яка створила конкретну можливість (умови для завдання шкоди), так і з діями, які перетворили її у дійсність (фактичне завдання шкоди). Зазначений правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 (справа № 920/715/17), від 03 вересня 2019 (справа № 916/1423/17).

Відтак до предмету доказування та встановлення у цій справі входить факт протиправності дій або бездіяльності слідчих Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області і процесуальних прокурорів Олександрійської окружної прокуратури та причино-наслідковий зв`язок між ймовірно завданою шкодою та діями чи бездіяльністю з боку слідчих чи прокурорів під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження факту завдання йому моральної шкоди, протиправності дій або бездіяльності слідчих Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області чи процесуальних прокурорів Олександрійської окружної прокуратури та відповідно існування причинно–наслідкового зв`язку між рішеннями (діями) службових осіб органів Національної поліції або прокуратури, й наслідками у вигляді ймовірно завданої, на думку позивача, моральної шкоди.

Зокрема, Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015120000000159 від 13.10.2015 за ч. 2 ст. 383 КК України за фактом завідомо неправдивого повідомлення мешканцем міста Олександрія ОСОБА_2 про вчинення тяжкого злочину, а саме про вчинення колишніми співробітниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зловживання своїм службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди в розмірі 10000 доларів США, а також вчинення вказаними особами дій, внаслідок яких ОСОБА_2 був позбавлений транспортного засобу. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням забезпечується прокурорами Олександрійської окружної прокуратури. Як потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 користується правами, передбаченими ст. 56 КПК України. В ході досудового розслідування особам про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлялось, арешт на майно не накладався, запобіжні заходи не обирались, обшуки та інші процесуальні дії, що обмежують права громадян не проводились. Наразі досудове розслідування триває. Крім того під час досудового розслідування дії слідчого або прокурора незаконними не визнавались. Зокрема відшкодування шкоди потерпілому може відбуватись під час кримінального провадження відповідно до вимог ст. 127 КПК України. Крім того, у рамках спірних правовідносин відсутні обставини, які свідчили б про факт надмірно тривалого чи неефективного досудового розслідування у рамках зазначених кримінальних проваджень. Безспірно, що положення КПК України покладають на орган досудового розслідування обов`язок вжиття усіх необхідних заходів для захисту особи від кримінального правопорушення, що також по суті є її позитивним зобов`язанням держави, яке має дві складові, а саме: запровадження відповідної нормативно-правової бази і, вжиття ефективних практичних заходів. Проте, покладення на державу позитивного зобов`язання вживати необхідних заходів для захисту особи від кримінального правопорушення має свої межі і воно не може тлумачитись як таке, що має абсолютний характер. Натоміть позивач не обґрунтував, який же обсяг слідчих дій мав бути проведений та значення цих дій, а також їх доцільність, які не були проведені проте які були б доречними і які ймовірно, дозволили б встановити істину у кримінальному провадженні, що власне і свідчить про виконання чи навпаки невиконання державою свого позитивного зобов`язання. При цьому саме в залежності від цього дії чи бездіяльність органу досудового розслідування набувають (не набувають) ознак протиправності, як обов`язкового елемента складу цивільного правопорушення. Однією із засад кримінального провадження є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, гарантоване ст. 24 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до змісту частини першої ст. 303 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. За правилом ч. 2 ст. 307 КПК України слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування виносить ухвалу про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. Зокрема, факти звернення позивача зі скаргами до органу прокуратури, не свідчить про безумовний наслідок цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії чи бездіяльність слідчих Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області чи процесуальних прокурорів Олександрійської окружної прокуратури заподіяли позивачу моральну шкоду. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Отже, під поняттям «моральна шкода» необхідно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому, позивачем не зазначено, які саме моральні страждання завданні працівниками правоохоронних органів внаслідок бездіяльності посадових осіб правоохоронного органу.

Статтями 81, 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи. Обов`язок доказування покладається на сторони, суд не може збирати докази за власною ініціативою. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами в цивільній справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Факт заподіяння шкоди доводить позивач, який повинен у підтвердження своїх доводів про заподіяння йому моральної шкоди надати докази застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, здоров`я і відновлення стосунків з оточуючими людьми тощо. У даній справі позивачем не надано до суду достатніх доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди у вигляді моральних страждань та втрат, порушення нормальних життєвих зв`язків та додаткових зусиль для організації свого життя, в чому вона полягає у розумінні ст. 23 ЦК України та необхідність її відшкодування. Крім того, предметом спору у цій справі є стягнення на користь конкретної фізичної особи коштів з Державного бюджету України, який складає матеріальну основу реалізації державою своїх гуманітарних, економічних та політичних функцій, спрямованих на забезпечення кожній людині належних умов життя. Ураховуючи викладене, використання бюджетних коштів повинно бути ефективним, обґрунтованим, справедливим й неупередженим, що становить значний суспільний інтерес як для Держави України, так і для кожного її громадянина. Неприпустимим є безпідставне стягнення коштів з Державного бюджету України і у даному випадку не має значення сума стягнення, оскільки неможливо допустити стягнення з Державного бюджету України навіть однієї гривні на підставах, які не відповідають вимогам закону.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суд Кіровоградської області від 23 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

ІІІ. Позиції сторін викладені в судовому засіданні.

Позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник Головного управління національної поліції в Кіровоградській області Дейкун І.О. заперечила проти задоволення позову з підстав викладених у відзиві на позов.

Представник Кіровоградської обласної прокуратури, який діяв на підставі довіреності від 08.12.2025 № 15/1-9551 ВИХ -2515/1-2479-25 року Поташенко А.О. проти задоволення позову заперечив, надавши пояснення аналогічні тим, що зазначені у відзиві.

Представник Державної казначейської служби України в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

ІV. Фактичні обставини у справі встановлені судом.

Судом встановлено, що слідчим відділом прокуратури Кіровоградської області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015120000000152, яке зареєстровано 01 жовтня 2015 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за повідомленням ОСОБА_2 , від 23.09.2015 року за фактом зловживання службовим становищем співробітниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби та з метою отримання неправомірної вигоди у розмірі 10 000,00 США, позбавили його транспортного засобу, що завдало інтересам заявника тяжких наслідків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.

За результатами проведеного досудового розслідування 29 грудня 2015 року слідчим в ОВС СВ прокуратури Кіровоградської області Гуцолом В.А. винесено постанову про закриття даного кримінального провадження у зв`язку з відсутністю в діянні оперуповноважених УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , складу кримінальних правопорушень, у тому числі, передбачених ст.ст. 364, 365, 368 КК України.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими в судовому засідання матеріалами кримінального провадження №42015120000000152, що розпочате 30.09.2015рку, закінчене 29.12.2015 року.

Також судовим розглядом встановлено, що Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015120000000159 від 13.10.2015 за ч. 2 ст. 383 КК України.

Підставою для початку досудового розслідування стала заява гр. ОСОБА_1 від 08.10.2015 року про притягнення до кримінальної відповідальності мешкання м. Олександрія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтями 383, 384 КК України.

У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив, що раніше судимий ОСОБА_2 необґрунтовано стверджує та безпідставно звинувачує його та його колег, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у нібито скоєнні по відношенню до нього тяжкого злочину, пов`язаного із вимаганням у нього грошових коштів, якого насправді взагалі не було і немало місця в дійсності. Таким чином, раніше судимий ОСОБА_2 в свою чергу, намагається лише скомпрометувати та дискредитувати його, а також його колег у нібито протиправній діяльності, з метою спаплюжити їх ділову репутацію, а також викласти бажане за дійсне. Оскільки, викладені у заяві твердження ОСОБА_2 є ніщо іншим, як завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, що передбачене ст. 383 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Олександрійської окружної прокуратури.

13.10.2015 року заступником начальника слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області винесено постанову про початок досудового розслідування (а.с.18,19);

19.10.2015 року прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Кіровоградської області визначено територіальну підслідність у кримінальному провадженні №42015120000000159 від 13.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України за слідчим відділенням Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області. Матеріали кримінального провадження направленні до слідчого відділення Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області для організації подальшого досудового розслідування (а.с.25,26);

20.10.2015 року постановою про призначення прокурора у кримінальному провадженні визначено прокурорів прокуратури м. Олександрії (а.с.28);

22.07.2016 року процесуальним прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Олександрійської місцевої прокуратури Ніколаєвою В. надано вказівки у кримінальному провадженні, зокрема допитати ОСОБА_1 у якості потерпілого, попередньо вручивши йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки відповідно до ч.2 ст. 55 КПК України, долучити до матеріалів кримінального провадження копію його паспорта або іншого документа, що посвідчує особу; допитати колишніх співробітників УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , попередньо з`ясувавши у порядку ч.3 ст. 55 КПК України, чи бажають вони бути залученими в якості потерпілих (у такому випадку відібрати заяву про залучення у якості потерпілого та винести відповідні постанови), чи вважають вони, що даним кримінальним правопорушенням їм спричинено шкоду, у чому вона полягає, що їм відомо про обставини вчинення кримінального правопорушення. Якщо вони не бажають бути визнані потерпілими, допитати останніх про відомі їм обставини у якості свідків, долучити копії документів, що посвідчують особу; шляхом направлення відповідного запиту, з`ясувати результати досудового розслідування слідчим відділом прокуратури Кіровоградської області кримінального провадження №42015120000000152, розпочатого за заявою ОСОБА_2 за фактом зловживання владою працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області (зокрема, вимагання ними грошових коштів) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України; провести інші слідчі та процесуальні дії, в яких виникне необхідність для прийняти остаточного процесуального рішення. Про виконання вказівки просить письмово повідомити прокурора, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, у строк до 10.08.2016 (з наданням матеріалів кримінального провадження) (а.с.30);

21.11.2016 року протоколом оперативної наради при першому заступникові керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області зафіксовано обговорення неналежного стану досудового розслідування по кримінальному провадженню №42015120000000159 від 13.10.2015 року, причини порушення вимог кримінального процесуального законодавства щодо розумних строків досудового розслідування (а.с.32,33);

26.01.2017 року постановою т.в.о начальника СВ Олександрійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Москаленко Н.Ю. відсторонено старшого слідчого Олександрійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ст. лейтенанта поліції Кузьменко Наталію Ігорівну від проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015120000000159. Подальше проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015120000000159 доручено слідчому Олександрійського ГУНП в Кіровоградській області лейтенанту поліції Калатаєвській С.В. (а.с.34);

02.04.2021 року заступником начальника СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Бевз Н. доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015120000000159 від 13.102015 року за ст. 383 КК України слідчому Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 (а.с.36);

26.04.2021 року на ім`я начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області від ОСОБА_1 надійшла заява про визнання його потерпілим в порядку ст. ст. 55,56 КПК України в рамках кримінального провадження за №42015120000000159 від 13.10.2015, яке було розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України і проведення судово-психологічної експертизи для визначення розміру спричиненої йому моральної шкоди (а.с.38-41);

10.05.2021 року слідчим слідчого відділення Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Дмітрієвим Д. у відповідь на заяву ОСОБА_6 щодо вжиття заходів правового реагування та надання письмових вказівок про здійснення тих чи інших слідчих дій, а також надання копій відповідних процесуальних документів з метою подальшого їх оскарження у спосіб, передбачений КПК України, повідомлено, що в даному кримінальному провадженні він являєтесь заявником. Враховуючи вищевикладене, не можете вимагати від органу досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій, а також, отримання копій процесуальних документів, окрім як документів, що підтверджують прийняття та реєстрацію його заяви та документів, які містять інформацію про закінчення досудового розслідування (а.с.43);

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.07.2021 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано слідчого у кримінальному провадженні №42015120000000159, що внесене у ЄРДР 13.10.2015 року, розглянути по суті у порядку, передбаченому ст. 220, 55 КПК України заяву ОСОБА_1 про визнання потерпілим, яка зареєстрована Олександрійським РВП ГУНП в Кіровоградській області 26 квітня 2021 року, зокрема розглянути по суті викладені у цій заяві клопотання ОСОБА_1 про вручення йому пам`ятки про права і обов`язки потерпілого і проведення судово-психологічної експертизи (а.с.44-45);

02.10.2021 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ст. лейтенантом поліції Коваль А.А. ОСОБА_1 вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки потерпілого (а.с.46);

02.10.2021 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ст. лейтенантом поліції Коваль А.А. здійснено допит потерпілого та складено протокол допиту (а.с.47);

Згідно з довідкою Управління карного розшуку ГУНП в Луганській області від 27.08.2020 №4006/111/14-2020 майор поліції ОСОБА_1 дійсно проходить службу в Головному управлінні Національної поліції в Луганській області на посаді оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку з 06.09.2018 року. В національній поліції з 07.11.2015 року (а.с.50).

30.09.2021 ОСОБА_1 ім`я начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області подано клопотання щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи в рамках кримінального провадження №42015120000000159 від 13.10.2015 з метою встановлення спричиненої йому моральної шкоди, які виразились в потрясіннях і хвилюваннях, які він особисто переніс в результаті завідомого неправдивого повідомлення мешканцем м. Олександрія ОСОБА_2 та скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 383 КК України (а.с.52-56);

04.10.2021 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ст. лейтенантом поліції Коваль А.А. вказане клопотання розглянуте. У задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи відмовлено. Відмову у призначенні судово-психологічної експертизи з метою встановлення розміру моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, слідчий мотивував тим, що жодній особі не було повідомлено про підозру, а докази, які б давали підстави вважати, що моральну шкоду завдано конкретною особою, органом досудового розслідування не здобуто (а.с.57);

30.09.2021 ОСОБА_1 подано клопотання про звернення до слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, зокрема щодо отримання завірених копій документів із матеріалів кримінальних проваджень за №12015110160000363 від 27.02.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України за фактом нібито незаконного заволодіння транспортним засобом та за №12015110070000605 від 18.02.2015 за ч.1 ст. 190 КК України, зокрема щодо шахрайських дій пов`язаних із незаконним заволодінням транспортним засобом, а також за №420151200700000060 від 29.05.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.365 КК України. Зазначає, що кримінальні провадження закриті і зберігаються в архівах, однак їх матеріали у повній мірі підтверджують, що незаконні дії ОСОБА_2 утворюють склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 383 КК України. Просить допитати у якості свідків: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_7 , яка співмешкала з нині покійним ОСОБА_8 , звернутись до Олександрійського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпра) з приводу отримання інформації про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер внаслідок ДТП ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.59-62).

04.10.2021 року вказане клопотання постановою старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Коваль А.А. задоволено частково, в частині допиту свідків та направлення запиту до Олександрійського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпра), що буде виконане в ході розслідування (а.с.70);

19.10.2021 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Коваль А.А. витребувана від Олександрійського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) копію актового запису про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 внаслідок ДТП) (а.с.72);

05.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області з заявою у якій просить звернутись до слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, зокрема щодо отримання завірених копій документів із матеріалів кримінального провадження за №42015120000000152 за ч.2 ст.364 КК України (а.с.73-74);

08.10.2021 року старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, старшим лейтенантом поліції Коваль А.А., у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено з підстав того, що у клопотанні не зазначено місцезнаходження відповідного кримінального провадження, а також не встановлено, чи мають відношення до кримінального провадження, що розслідується, факти, встановлені під час досудового розслідування кримінального провадження №42015120000000152 за ч.2 ст.364 КК України (а.с.75);

24.12.2021 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого слідчого слідчого відділення Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Коваль А.А. від 04.10.2021 року про відмову у задоволенні клопотання задоволено частково. Постанову старшого слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Коваль А.А. від 04.10.2021 року про часткову відмову у задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 щодо призначення та проведення судово-психологічної експертизи скасовано. Зобов`язано слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015120000000159, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2015 року, у порядку та строки, встановлені статтею 220 КПК України, розглянути клопотання ОСОБА_1 від 29.09.2021 року про призначення експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» судово-психологічної експертизи з метою встановлення моральної шкоди. В іншій частині вимог скарги відмовлено (а.с.83-85);

18.05.2022 року прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області у порядку ст. 36 КПК України надано вказівки у кримінальному провадженні № 42015120000000159 від 13.10.2015 щодо виконання наступних слідчих (розшукових) дій: 1) До матеріалів кримінального провадження долучити документи щодо визначення слідчих та процесуальних прокурорів у даному кримінальному провадженні, згідно руху кримінального провадження; 2) Вирішити питання щодо отримання, відповідно до норм Кримінального процесуального законодавства України, копій процесуальних документів з матеріалів кримінального провадження № 42015120000000152 від 30.09.2015, досудового розслідування в якому провадилось слідчим відділом прокуратури Кіровоградської області (кримінальне провадження відповідно до постанови слідчого закрито 29.12.2015); 3) Допитати в якості свідків колишніх співробітників УБОЗ УМВС України і області ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо обставин, викладених в заяві ОСОБА_1 у частині завідомо неправдивого повідомлення про вчинений злочин; 4) 3а необхідності допитати (опитати) в якості свідка ОСОБА_2 з обставин на які вказує у своїй заяві ОСОБА_1 ; 5) У разі отримання відповідної інформації, за наслідками проведених запитів вказаних осіб, вирішити питання про залучення інших свідків у даному кримінальному провадженні та проведенні їх допиту; 6) До матеріалів кримінального провадження долучити інформацію щодо настання смерті гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 7) Надати доручення оперативному підрозділу Олександрійського РВП щодо встановлення руху та місцезнаходження на теперішній час автомобіля марки «Лексус 460 LS», державний номерний знак НОМЕР_1 , який фігурує у даному кримінальному провадженні та отриману інформацію долучити до матеріалів даного кримінального провадження; 8) Надати запит до сервісного центру МВС щодо власників автомобіля марки «Лексус 460 LS», державний номерний знак НОМЕР_1 та отриману інформацію долучити до матеріалів даного кримінального провадження; 9) 3а необхідності залучити власників автомобіля марки «Лексус 460 LS»до кримінального провадження в якості свідків та допитати їх з відомих обставин що стосуються даного правопорушення; 10) 3а наслідками проведеного розслідування та отриманої інформації - виконати ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду від 14.12.2021, відповідно до якої частково задоволено клопотання ОСОБА_1 , призначити у кримінальному провадженні судово-психологічну експертизу щодо питання доказування виду і розміру шкоди (матеріальних збитків), завданої кримінальним правопорушенням на думку заявника (потерпілого), проведення якої доручити відповідній експертній установі; 11) 3а необхідності зібрати на учасників кримінального провадження характеризуючи документи; 12) Провести інші слідчі (розшукові) дії в яких виникне необхідність під час провадження досудового розслідування у даному кримінальному провадженні; 13) 3а зібраними матеріалами вирішити питання про подальше провадження досудового розслідування у даному кримінальному провадженні (на даний час, відповідно до статті 49 КК України, строк притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за статтею 383 КК України сплинув, у зв`язку із закінченням строків давності, так як подія, на яку вказує заявник ОСОБА_1 мала місце 23.09.2015).

Перелік дій не є вичерпним та підлягає доповненню з урахуванням отриманих результатів слідчих (розшукових) дій (а.с.89-93);

19.05.2023 року відповідно до супровідного листа №Вих 5138/114-23 старшим слідчим слідчого відділення Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Коваль А.А. постанову про призначення судово-психіатричної експертизи та матеріали кримінального провадження направленні начальнику Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (а.с.96,97);

07.07.2023 року судовим експертом «Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» подане клопотання про надання додаткових матеріалів (вихідних даних) необхідних для проведення експертизи №19918. Докладні матеріали (наприклад, пояснення або показання родичів, друзів, сусідів, співробітників та інших осіб), які характеризують ОСОБА_1 до та після подій, що розглядаються за справою, щодо: а) звичайних особливостей характеру та емоційного стану; б) особливостей настрою, поведінки у перебігу подій, що досліджуються за справою; в) стосунків з оточуючими; Особову справу ОСОБА_1 ; Ксерокопію трудової книжки ОСОБА_1 ; Характеристики (розгорнуті) з місця проживання ОСОБА_1 ; Вихідні дані щодо вчинення ОСОБА_2 у відношенні ОСОБА_1 правопорушення, форми вини, при встановленні його наявності, що є прерогативою слідчого, суду, та є обов`язковою умовою встановлення наявності підрахунку орієнтовного розміру грошової компенсації за завдані страждання (моральну шкоду). Розширене (детальне) пояснення ОСОБА_1 щодо негативних змін у його життєдіяльності внаслідок надання ОСОБА_2 правоохоронним органам повідомлень про вчинення у відношенні до останнього «...діючими на той час працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області (зокрема ОСОБА_1 ) кримінальних правопорушень...», які на думку ОСОБА_1 є завідомо неправдивими. Зміст зазначених матеріалів висвітлює певні психологічні обставини провадження, тобто є вихідними даними та умовою для проведення судово-психологічної експертизи та вирішення питань постанови слідчого від 19.03.2023 (а.с.87);

09.10.2023 року ОСОБА_1 подане клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (а.с.98-99);

13.10.2023 старшим слідчим слідчого відділення Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Коваль А.А. листом повідомлено ОСОБА_1 про дату, час та місце ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (а.с.100);

17.11.2023 року ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії чи бездіяльність слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області під час досудового розслідування, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №42015120000000159 - задоволено. Зобов`язано слідчого Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження №42015120000000159, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.10.2023 року про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42015120000000159 (а.с.113);

20.12.2023 року судовим експертом «Інституту судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» повідомлено про неможливість надання висновку №19918 у зв`язку з ненаданням експерту додаткових матеріалів (вихідних даних) (а.с.106,107).

14.02.2024 року прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області у порядку ст. 36 КПК України надано вказівки у кримінальному провадженні № 42015120000000159 від 13.10.2015 року щодо виконання слідчих (розшукових) дій, аналогічні ти, що зазначені у вказівках прокурора від 18.05.2022 року. До вказівок долучена скарга ОСОБА_1 яка була надіслана на електронну адресу Кіровоградської обласної прокуратури від 07.02.2024 року на недотримання слідчим розумних строків під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42015120000000159 від 13.10.2015 (а.с.115-120);

24.12.2024 року постановою начальника СВ Олександрійського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області визначено групу слідчих у вказаному кримінальному провадженні (а.с.132);

30.12.2024 року постановою слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Балима М. кримінальне провадження №42015120000000159 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.383 КК України, прийнято до свого провадження (а.с.135);

30.12.2024 року слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Балимом М. доручено оперативному підрозділу встановити місце знаходження та детально допитати в якості свідка ОСОБА_3 ; встановити місце знаходження та детально допитати в якості свідка ОСОБА_4 ; встановити місце знаходження та детально допитати в якості свідка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити місце знаходження на теперішній час автомобіля марки «Лексус 460 LS», державний номерний знак НОМЕР_1 . Матеріали щодо виконання даного доручення направити до СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області в строк до 30.11.2025 року (а.с.136).

30.10.2025 року прокурором у кримінальному провадженні – прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області у порядку ст. 36 КПК України надано вказівки у кримінальному провадженні № 42015120000000159 від 13.10.2015 року щодо виконання слідчих (розшукових) дій, аналогічні ти, що зазначені у вказівках прокурора від 18.05.2022 року (а.с.132-134);

30.10.2025 року слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Балимом М. доручено оперативному підрозділу встановити місце знаходження та детально допитати в якості свідка ОСОБА_3 ; встановити місце знаходження та детально допитати в якості свідка ОСОБА_4 ; встановити місце знаходження та детально допитати в якості свідка ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; встановити місце знаходження на теперішній час автомобіля марки «Лексус 460 LS», державний номерний знак НОМЕР_1 . Матеріали щодо виконання даного доручення направити до СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області в строк до 30.11.2025 року (а.с.138).

Відповідно до рапорту оперуповноваженого СКП Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Жмурко Р. від 30.11.2025 року в ході відпрацювання вище зазначеного доручення було встановлено що на разі встановити місце знаходження та детально допитати в якості свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не представилось можливий. Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на разі за вказаною адресою не проживає та його місце знаходження не відоме. Встановити місце знаходження на теперішній час автомобіля марки «Лексус 460 LS», державний номерний знак НОМЕР_1 не представилось можливим. Проводиться моніторинг інформаційних підсистем. Також в ході відпрацювання доручення інших свідків не встановлено. Іншої інформації, яка має значення для даного кримінальною провадження не виявлено (а.с.139);

12.01.2026 року слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Балимом М. з метою з`ясування власника автомобіля марки «Лексус 460 LS», державний номерний знак НОМЕР_1 зроблено запит до територіального сервісного центр МВС №3542; з метою отримання повного витягу про смерть ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зроблено запит до Олександрійського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області; з метою отримання інформації чи не звертався за допомогою та/або проходив лікування ОСОБА_2 до генерального директора КНП «ОКПЛ КОР» та КНП «Олександрійський наркологічний диспансер обласної ради; з метою отримання інформації про працевлаштування ОСОБА_2 до керівника Олександрійського міськрайонного центру зайнятості; а також для отримання іншої інформації до начальника Олександрійського РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградській області; голови квартального комітету; начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.140-148);

31.01.2026 року слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області Балимом М. надано доручення оперативному підрозділу на проведення слідчих дій (а.с.150).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження №42015120000000159, які були досліджені в судовому засідання.

Кримінальне провадження № 42015120000000159 на час розгляду справи знаходиться на стадії розслідування, підозру нікому не оголошено, справа до суду не скерована.

Також в судовому засіданні були дослідженні долучені позивачем до позовної заяви документи:

- відповідь виконуючого обов`язки начальника слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області Барабаш В за №17-2935-15 від 21.06.2016 року ОСОБА_1 , про те що слідчим відділом прокуратури Кіровоградської області 13.10.2015, за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 від 05.10.2015 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості з приводу вчинення громадянином ОСОБА_2 кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.383 КК України та розпочато досудове слідство у кримінальному провадженні № 42015120000000159 від 13.10.2015. Постановою прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області Зажурило А.В. територіальну підслідність кримінального провадження №42015120000000159 від 13.10.2015 визначено за слідчим відділенням Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області, куди в подальшому за вих. №17/1-2935-15 від 19.10.2015 направлене вказане кримінальне провадження. З огляду на те, що до компетенції слідчого відділу прокуратури Кіровоградської області не відноситься здійснення нагляду за станом досудового слідства у кримінальних провадженнях, які розслідуються слідчими територіальних підрозділів ГУ НП в Кіровоградській області звернення ОСОБА_1 направлено виконувачці обов`язків керівника Олександрійської місцевої прокуратури (а.с.19);

- відповіді в.о обов`язки керівника Олександрійської місцевої прокуратури Запорожец О. за №64-293-16 від 30.06.2016, за №64-293-16 від 22.07.2016, за №64-293-16 від 02.08.2016 на звернення ОСОБА_1 з приводу неналежного стану досудового розслідування у кримінальному провадженні, де він є потерпілим, бездіяльності слідчого Олександрійського відділу поліції, Олександрійською місцевою прокуратурою розглянуто. Прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, проведено перевірку з приводу повноти досудового слідства та законності прийнятих у кримінальному провадженні рішень. За результатами вивчення матеріалів кримінального провадження, надано письмові вказівки слідчому про здійснення конкретних слідчих та процесуальних дій. Роз`яснено право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчому судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відповідно до ст. 303 КПК України (а.с.23-26);

- відповіді керівника Олександрійської місцевої прокуратури Білоусова І. за №64-293-16 від 21.11.2016, за №64-293-16 від 25.11.16 на звернення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що прокурором, що здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, на адресу слідчого Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Кузьменко Н.І. 22 липня 2016 року направлено письмову вказівку, в.о. начальника СВ Москаленко Н.Ю. зобов`язано здійснювати контроль виконання слідчим вказівок прокурора. Стан досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні 21.11.2016 заслухано на оперативній нараді при першому заступникові керівника місцевої прокуратури. Встановлено, що слідчим Кузьменко Н.І. не здійснено жодної слідчої (процесуальної) дії за час перебування матеріалів у її провадженні, письмові вказівки прокурора залишено без виконання. За результатами оперативної наради, слідчому Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Кузьменко Н.І., визначено у термін до 30 листопада 2016 року виконати письмові вказівки процесуального прокурора, про що повідомити прокурора письмово (з наданням матеріалів кримінального провадження). Роз`яснено право на оскарження відповідно до ст. 303 КПК України (а.с.27,28);

- відповіді керівника Олександрійської місцевої прокуратури Білоусова І за №64-293-16 від 20.01.17, за №64-293-16 від 27.01.2017 на звернення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що стан досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні 21.11.2016 заслухано на оперативній нараді при першому заступникові керівника місцевої прокуратури. За результатами наради, слідчому Олександрійського ВП ГУНП Кузьменко Н.І. визначено у термін до 30 листопада 2016 року виконати письмові вказівки процесуального прокурора, про що повідомити прокурора письмово (з наданням матеріалів кримінального провадження). Однак за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що слідчим Кузьменко Н.І. не здійснено жодної слідчої (процесуальної) дії за час перебування матеріалів у її провадженні, письмові вказівки прокурора залишені без виконання. Враховуючи викладене, через неефективне досудове розслідування, перед керівником органу досудового розслідування ініційоване питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого. Додатково роз`яснено право оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчому судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області відповідно до ст. 303 КПК України (а.с.29-32);

- відповідь керівника Олександрійської місцевої прокуратури Білоусова І за №64-293-16 від 05.05.17, на звернення ОСОБА_1 , з якої вбачається, що стан досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні 21.11.2016 заслухано на оперативній нараді при першому заступникові керівника місцевої прокуратури. За результатами наради, слідчому Олександрійського ВП ГУНП Кузьменко Н.І. визначено у термін до 30 листопада 2016 року виконати письмові вказівки процесуального прокурора, про що повідомити прокурора письмово (з наданням матеріалів кримінального провадження). Однак за результатами вивчення матеріалів кримінального провадження встановлено, що слідчим Кузьменко Н.І. не здійснено жодної слідчої (процесуальної) дії за час перебування матеріалів у її провадженні, письмові вказівки прокурора залишені без виконання. Враховуючи викладене, через неефективне досудове розслідування, перед керівником органу досудового розслідування ініційоване питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого. Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника СВ Олександрійського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області – начальника СВ від 26 січня 2017 року, слідчого Кузьменко Н.І. відсторонено від проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015120000000159, подальше проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доручено слідчому СВ Олександрійського ВП ГУНП в області Калатаєвській С.В. Черговою перевіркою встановлено, що порушення вимог кримінального процесуального законодавства не усунуті, слідчим Калатаєвською СВ вказівки прокурора також не виконані, жодних слідчих дій у вказаному кримінальному провадження не проведено. За результатами розгляду заяви Могилюка А.О., на адресу заступника начальника ГУНП в Кіровоградській області – начальника слідчого управління направлено листа про проведення службової перевірки за викладеними фактами, за результатами якої його буде додатково повідомлено (а.с.33,34);

- відповідь першого заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Запорожец О. за №64-293-16 від 23.03.2018 на звернення ОСОБА_1 , якою роз`яснено, що досудове розслідування здійснюється СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області, керівником досудового розслідування є в.о. начальника СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області майор поліції Жилін А.Є., слідчим – лейтенант поліції Дмітрієв Д.В.. 23.03.2018 року в порядку ст. 36 КПК України прокурором надано слідчому письмові вказівки зі строком виконання до 25.04.2018 року. Окрім того, роз`яснено права потерпілого, та право оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора до слідчого судді відповідно до ст. 303 КПК України (а.с.35,36)

- заяву ОСОБА_1 від 10.10.2025 на адресу керівника Олександрійської прокуратури щодо надання інформації про хід та наслідки проведення усіх слідчих дій та прийнятих процесуальних рішень під час здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню №42015120000000159 від 13.10.2015;

- відповіді прокурора Олександрійської окружної прокуратури від 18.05.2022 за №12.55-58-148ВИХ-2212.55-63-610-22, від 21.09.2022№12.55-58-3994ВИХ-2212.55-63-610-22, відповідно до яких у даному кримінальному провадженні, прокурором у порядку статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, надавались письмові вказівки про виконання необхідних слідчих (розшуковик) дій під час провадження досудового розслідування кримінального провадження. На даний час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває. Органом досудового розслідування вирішується питання про призначення проведення судово-психологічної експертизи за клопотанням потерпілої сторони. Роз`яснено право оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора до слідчого судді відповідно до ст. 303 КПК України (а.с.37,38);

- відповідь прокурора Олександрійської окружної прокуратури від 29.05.2023 №55-3560ВИХ-2312.55-63-610-22, відповідно до якої у даному кримінальному провадженні, прокурором у порядку статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, надавались письмові вказівки про виконання необхідних слідчих (розшуковик) дій під час провадження досудового розслідування кримінального провадження. На даний час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває. На виконання ухвали слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду від 24.12.2021 року слідчим призначено проведення судово-психологічної експертизи, матеріали кримінального провадження для проведення експертизи направленні до експертної установи. Роз`яснено право оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора до слідчого судді відповідно до ст. 303 КПК України. (а.с.39);

- відповідь прокурора Олександрійської окружної прокуратури від 06.10.2023 №55-6542ВИХ-2312.55-63-610-22, на скаргу ОСОБА_6 , відповідно до якої прокурором зазначено, що у даному кримінальному провадженні, прокурором у порядку статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, надавались письмові вказівки про виконання необхідних слідчих (розшуковик) дій під час провадження досудового розслідування кримінального провадження. На даний час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває. Матеріали кримінального провадження разом з клопотанням експерта повернуті до СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області для надання додаткових матеріалів експерту. Роз`яснено право оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора до слідчого судді відповідно до ст.ст. 303-307 КПК України (а.с.40);

- відповідь прокурора Олександрійської окружної прокуратури від 28.05.2024 №55-3368ВИХ-2412.55-63-610-22, на заяву ОСОБА_6 , відповідно до якої прокурором зазначено, що у даному кримінальному провадженні, прокурором у порядку статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, надавались письмові вказівки про виконання необхідних слідчих (розшуковик) дій під час провадження досудового розслідування кримінального провадження, з визначенням строку їх виконання в 3 (три) місяці. У зв`язку з неефективним досудовим розслідуванням даного кримінального провадження, перед керівництвом слідчого відділення Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ініційоване питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування. На даний час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває. Виконуються письмові вказівки прокурора про необхідність виконання слідчих (розшукових) дій. Роз`яснено право на оскарження рішень, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора до слідчого судді відповідно до ст.ст. 303-307 КПК України (а.с.41);

- відповідь Олександрійської окружної прокуратурою на звернення ОСОБА_1 від 30.10.2025 року про хід досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015120000000159 від 13.10.2015, за частиною 2 статті 383 КК України, відповідно до якої, ОСОБА_9 повідомлено, що у провадженні слідчого відділення Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження за №42015120000000159 від 13.10.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 383 КК України. У вказаному кримінальному провадженні він маєте статус потерпілого та користуєтесь правами, передбаченими ст.56 КПК України. Повідомлено, що на виконання листа процесуального прокурора у кримінальному провадженні керівником слідчого підрозділу 24.12.2024 змінено групу слідчих, до складу якої включено слідчих СВ Олександрійського ГУНП в Кіровоградській області Балима М.С. (старший групи слідчих), Коваль А.А., Бандій А.О. Письмові вказівки прокурора про проведення слідчих (розшуковик) дій у кримінальному провадженні слідчими виконані не в повному обсязі, у зв`язку із чим процесуальним прокурором, у порядку статті 36 Кримінального процесуального кодексу України, повторно надано письмові вказівки про проведення слідчих (розшуковик) дій під час провадження досудового розслідування кримінального провадження, з визначенням строку їх виконання в 3 (три ) місяці. На даний час досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває. Роз`яснено право ознайомитися з матеріалами кримінального провадження в приміщенні слідчого відділення Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, за адресою: вул. 6-го Грудня 49, м. Олександрія, Кіровоградська область та роз`яснено право, відповідно до вимог ст.ст. 303-307 КПК України оскаржити рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді ( а.с.15,16);

- скріншот з сайту «ОРД» від 16.03.2016 року з назвою «Беспредел з боку колишніх працівників УБОЗ Кіровоградської області» (а.с.218-224).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Особа має право на компенсацію від держави за невиконання державою свого позитивного зобов`язання щодо проведення ефективного та незалежного розслідування злочину.

Розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть детально вивчені, а висновки не будуть обґрунтовані. Критеріями оцінки ефективності розслідування є адекватність дій, проведених органом досудового розслідування, своєчасність розслідування та незалежність слідства.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність держави за дії чи бездіяльність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності наявність вини посадових осіб та органів державної влади не є обов`язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов`язковість наявності та доказування інших елементів складу цивільного правопорушення.

Необхідною підставою для притягнення держави до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) органу державної влади, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.

Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17.

Частинами першою та другою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Положеннями частини третьої статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно з приписами ст.28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження №42015120000000159 від 13.10.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, в якому позивач є потерпілим, встановив що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває з 13.10.2015 року, та станом на день ухвалення судового рішення не завершене. Потерпілий неодноразово звертався до органу досудового розслідування з клопотаннями про проведення певних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зокрема, про виклик і допит свідків, звернення до слідчого судді з клопотаннями про надання тимчасового доступу до речей і документів у межах інших кримінальних проваджень, матеріали яких, на його переконання, у повному обсязі підтверджують наявність у діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, однак не були належним чином перевірені органом досудового розслідування. Крім того, ОСОБА_1 клопотав про направлення відповідних запитів та призначення судово-психологічної експертизи, яка була призначена в межах вказаного кримінального провадження, проте була повернута без виконання через ненадання експерту додаткових матеріалів (вихідних даних). Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про повідомлення та/або витребовування у потерпілого запитуваних експертом додаткових відомостей/документів. Також судом неодноразово ухвалювалися рішення, якими визнавалася незаконною бездіяльність слідчих та органів прокуратури, а також покладався обов`язок вчинити відповідні процесуальні дії та розглянути заяви й клопотання потерпілого. Крім того, у відповідях на запити та скарги ОСОБА_1 самі органи досудового розслідування та прокуратури визнавали або зазначали факти неефективного досудового розслідування й невиконання вказівок прокурора. Також порушувалися питання про відсторонення слідчих від проведення досудового розслідування та призначення службових перевірок. Згідно з матеріалами кримінального провадження, упродовж періоду з 26 січня 2017 року до 2 квітня 2021 року по справі не було проведено жодної слідчої чи процесуальної дії.

Таким чином, тривала протиправна бездіяльність посадових осіб відповідача, що полягала у непроведенні належної перевірки заяви ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення та надмірній тривалості досудового розслідування за цією заявою, об`єктивно могла сформувати у заявника обґрунтоване відчуття ігнорування його повідомлення про кримінальне правопорушення та наведених ним доводів щодо його вчинення. Такі обставини могли спричинити у заявника душевні страждання, зумовлені тривалою невизначеністю щодо результатів розгляду його заяви, відсутністю належного реагування з боку компетентних органів та необхідністю неодноразово вживати заходів для захисту своїх прав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 вересня 2019 року у справі №916/1423/17 зазначала, що надмірна тривалість кримінального провадження здатна призвести до моральних страждань особи, зумовлених тривалою невизначеністю спірних правовідносин; необхідністю відвідування органів досудового розслідування; неможливістю здійснювати звичайну щоденну діяльність; підривом репутації тощо. Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції позивач може претендувати на компенсацію за шкоду, спричинену надмірною тривалістю кримінального провадження, якщо доведе факт надмірної тривалості досудового розслідування і те, що тим самим йому було завдано матеріальної чи моральної шкоди, та обґрунтує її розмір.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про надзвичайну тривалість досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке лише станом на момент звернення позивача до суду з позовом тривало понад 10 років. За такий строк орган досудового розслідування мав би або закрити провадження, або звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Саме наведені обставини можуть слугувати підставами для відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування вимог про відшкодування моральної шкоди позивач також зазначав, що порушення кримінальних проваджень та поширення відповідної інформації в інформаційному просторі завдали йому репутаційної шкоди. Неправдиві повідомлення про вчинення ним злочинів дискредитують його як діючого працівника Національної поліції України, негативно впливають на його службовий авторитет, професійну діяльність та суспільну довіру до нього.

Водночас позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що тривалість досудового розслідування та бездіяльність посадових осіб відповідача негативно вплинули на його професійну діяльність, ділову репутацію чи службовий авторитет.

Проте системна бездіяльність органів розслідування у цьому кримінальному провадженні, яка призвела до надмірної тривалості досудового розслідування, порушила права позивача та вочевидь спричинила йому моральні страждання, оскільки позивач, з метою з`ясування стану досудового розслідування у кримінальному провадженні, був вимушений відволікатися від повсякденного життя, тривалий час докладати додаткових зусиль для оскарження бездіяльності органів слідства та прокуратури, відсутність дієвих заходів з боку уповноважених державних органів, направлених на належне досудове розслідування, є психотравмуючим фактором. Отже виходячи з засад розумності та справедливості, зважаючи на фактичні обставини цієї конкретної справи, суд стягує на користь позивача 5 000,00 грн компенсації моральної шкоди з Державного бюджету України.

Зазначені позивачем підстави для відшкодування моральної шкоди в цій частині, і в такому розмірі, є обґрунтованими та доведеними та, в свою чергу, відповідачами не спростовані.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №5023/10655/11 (провадження № 12-161гс18) (пункт 6.22), від 21 серпня 2019 року у справі №761/35803/16-ц (провадження № 14-316цс19) (пункт 33), зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі №641/8857/17 (провадження № 14-514цс19)).

Під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 27), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 81), від 05 жовтня 2022 року у справі № 923/199/21 (пункт 8.18) і № 922/1830/19 (пункт 7.3)).

При вирішенні порядку відшкодування шкоди, суд враховує, що моральна шкода у визначеному розмірі повинна стягуватися з Державного бюджету України, що відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16 (провадження №12-110гс18), в якій вказано, що резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання.

Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кропивницької обласної прокуратури та Державної казначейської служби України про компенсацію/відшкодування завданої моральної шкоди, спричиненої неефективним розслідуванням та протиправною тривалою бездіяльністю посадових осіб Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області та Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області під час досудового розслідування кримінального провадження №42015120000000159 від 13.10.2015 року, задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу досудового розслідування.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач-1: Головне управління Національної поліції у Кіровоградській області, адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Віктора Чміленка, буд.41, ЄДРПОУ 40108709;

Відповідач-2: Кропивницька обласна прокуратура, адреса місцезнаходження: м. Кропивницький, вул. Верхня Пермська, 4, ЄДРПОУ 02910025;

Відповідач-3 Державна казначейська служба України, адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ 37567646.

Суддя Я.М.Подоляк