Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №393/216/26 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/216/26

пров. 2/393/297/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року с-ще Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Подліпенця Є.О.,

за участі секретаря судових засідань Гладир К.С.,

учасники справи:

позивачка ОСОБА_1 ,

відповідач Фермерське господарство «Пластун»,

представники учасників справи:

представник позивачки - адвокат Березовська І.А.,

представник відповідача - адвокат Дем`яненко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Кам`янець, в режимі відеоконференції, за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, за участю представника позивачки - адвоката Березовської І.А., представника відповідача - адвоката Дем`яненко Т.О., в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Пластун» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 через представника — адвоката Березовську І.А. звернулася до суду з вищезазначеним позовом вказуючи, що вона є власником земельної ділянки площею 7,74 га, розташованої на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523481300:02:000:9035. 07.11.2014 між позивачкою та відповідачем було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки. Відповідно до пункту 8 договору оренди термін дії правовідносин становить 49 (сорок дев`ять) років. Відповідно до пункту 9 договору оренди в період користування земельною ділянкою орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексації. За умовами пункту 11 договору орендна плата вноситься один раз на рік до 31 грудня. Пунктом 14 договору передбачено, що в разі невнесення орендної плати у строки визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення. 09.12.2016 року між сторонами укладено Додаткову угоду до договору оренди, змістом якої змінено розмір орендної плати з «3%» на «4%». Договір оренди та Додаткова угода до договору оренди зареєстровані в ДРРП відповідно до чинного законодавства. Незважаючи на те, що договір оренди передбачає оплатне користування земельною ділянкою, орендар не здійснює взятого на себе обов`язку щодо сплати орендної плати. Враховуючи, що ФГ «Пластун» тривалий час користується земельною ділянкою та не сплачує орендну плату, ОСОБА_1 подано позов до суду про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди у зв`язку з систематичним невиконанням умов договору відповідачем. Орендна плата не сплачується більш як три роки, тому враховуючи строк позовної давності, який обмежений трьома роками, позивач в позові просить про стягнення орендної плати за 2023, 2024, 2025 роки та додає розрахунок з умовою, що станом на березень 2026 року грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3523481300:02:000:9035 становить 298 773,27 грн:

2023 рік: 298 773,3 (НГО земельної ділянки) * 3% (розмір орендної плати) = 11951грн;

2024 рік: 298 773,3 (НГО земельної ділянки) * 3% (розмір орендної плати) = 11951грн;

2025 рік:298 773,3 (НГО земельної ділянки) * 3% (розмір орендної плати) = 11951грн;

А отже загальна заборгованості по сплаті орендної плати за 2023 - 2025 роки складає 35 853грн.

Також зазначає, що договором оренди передбачено, що орендна плата виплачується з урахуванням індексації, зважаючи що стягнення відбувається за попередні роки лише в 2026 році є доречним визначати розмір за всі роки з нормативної грошової оцінки, актуальної станом на теперішній час.

Окрім того, позивач в позові враховує передбачені договором стягнення штрафних санкцій та надає розрахунок пені:

за 2023 рік = (сума заборгованості) х (розмір пені, зазначений в договорі) х (кількість днів прострочення) = 11 951 х 0,3% х 366 = 13 122,2 грн;

за 2024 рік = (сума заборгованості) х (розмір пені, зазначений в договорі) х (кількість днів прострочення) = 11 951 х 0,3% х 366 = 13 122,2 грн;

за 2025 рік = (сума заборгованості) х (розмір пені, зазначений в договорі) х (кількість днів прострочення) = 11 951 х 0,3% х 86 = 3 083,4 грн.

Пеня за весь період становить 29 327,8 грн.

З огляду на викладене позивачка просить стягнуть з відповідача на свою користь 65 180,8 грн, що складається з заборгованість по орендній платі за договором оренди землі в розмірі 35 8523 грн та пені за несвоєчасне виконання зобов`язань в розмірі 29 327,8 грн, розірвати договір оренди землі від 07.11.2014 року, укладений між позивачем та відповідачем, об`єктом якого є земельна ділянка площею 7,74 га, яка розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3523481300:02:000:9035. Також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 02.04.2026 року позовну заяву було залишено без руху, надано строк 10 (десять) днів з моменту отримання копії ухвали для виправлення недоліків, а саме: надання до суду документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 2 662,4 грн. 08.04.2026 року представником позивача підсистемою «Електронний суд» було направлено заяву про виконання ухвали суду та долучено квитанцію про сплату судового збору в сумі 2 663 грн. 09.04.2026 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Крім цього, відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Копія зазначеної ухвали була надіслана сторонам. Також відповідачу разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк від сторони відповідача не надходив.

Під час підготовчого провадження представником відповідача надано докази: копію відомості про нарахування орендної плати за 2017-2063 роки ОСОБА_1 та копію видаткового касового ордеру про сплату орендної плати ОСОБА_1 наперед від 11.07.2017 року та квитанцію про направлення клопотання позивачу. (а.с. 50-53).

Також під час підготовчого провадження стороною позивача надано відомості з Державного реєстру платників податків за 2017 та 2018 роки.

Ухвалою суду від 08.06.2026 року строк проведення підготовчого провадження у цивільній справі продовжено на 30 днів.

Ухвалою суду від 01.07.2026 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

Крім цього 18.08.2026 року ухвалою суду яка не була оформлена окремим процесуальним документом, а була занесена до протоколу судового засідання стороні позивача було відмовлено у витребуванні доказів.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася. Про дату місце і час розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявка суд не повідомила. Клопотань про перенесення, відкладення розгляду справи суду не надала.

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Березовська І.А. в судовому засіданні, яке відбулося 18.08.2026 року позов по вищевказаним підставам підтримала у повному обсязі та наполягала на його задоволенні. Також суду пояснила, що ознайомившись з касовим ордером, наданим стороною відповідача, позивачка заперечує отримання зазначених коштів. Між тим пояснила, що позивачка дійсно підписувала додаткову угоду з ФГ «Пластун» у грудні 2016 року, разом з угодою підписувала і пусті бланки, які саме вже не пам`ятає, однак, як їй тоді пояснив голова господарства, вони необхідні для подальшого оформлення податкової звітності. При підписанні додаткової угоди вона отримала кошти в розмірі 12 000 грн. як премію за продовження договірних відносин. З того часу коштів за користування земельною ділянкою вона більше не отримувала. Зважаючи на те, що з головою господарства позивачка перебуває у родинних відносинах, до суду раніше не зверталася, сподіваючись, що відносини врегулюються в позасудовому порядку. Однак, враховуючи, що ситуація за всі ці роки не змінилися, позивачка вважає необхідним звернутися до суду. Також, звертається увага суду на те, що користувачем земельної ділянки є юридична особа (ФГ), відповідно, на неї, як на податкового агента, покладено обов`язок сплати податку з нарахованої орендної плати. На підтвердження факту неотримання орендної плати у 2017 році та спростування наданого відповідачем касового ордера як допустимого доказу, позивачкою було отримано від контролюючого податкового органу довідки про доходи за 2017 рік та 2018 рік. З даних довідок вбачається, що з заявленої суми в розмірі 393 343,92 грн. податок не сплачувався. При цьому, податок має нараховуватися та сплачуватися податковим агентом до здійснення фактичної виплати орендної плати. Крім того, перед зверненням до суду на адресу ФГ «Пластун» було направлено адвокатський запит з проханням повідомити про наявність заборгованості, її розмір та причини формування. Однак, відповідь на запит фермерським господарством надана не була. Наведені обставини підтверджують факт приховування інформації та недобросовісність дій відповідача, а також ставлять під сумнів надану до суду копію касового ордеру від 11.01.2027 року.

Між тим після оголошеної перерви, в наступне судове засідання представник позивачки будучи належним чином повідомленою про дату, місце і час розгляду справи не прибула, про причини неявки суд не повідомила, будь яких заяв не надала, а тому суд завершив розгляд справи без участі представника позивачки.

Представник відповідача ФГ «Пластун» - адвокат Дем`яненко Т.О. в судовому засіданні позов не визнала у повному обсязі та заперечувала проти його задоволення. Також пояснила, що жодної заборгованості у відповідача перед позивачкою за оренду земельної ділянки не існує. Навпаки господарство сплатило позивачки орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у тому числі і на перед і остання її прийняла, що підтверджується документально видатковим касовим ордером та відповідною відомістю. В зв`язку з даними обставинами підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу у відсутність позивачки та завершив розгляд справи у відсутність її представника.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна щодо суб`єкта сформованого 27.03.2026 року №470215579 земельна ділянка кадастровий номер: 3523481300:02:000:9035, площею 7,74 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області належить позивачці (орендодавцю) на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЗ №426333, який видано 06.12.2010 Новгородківською райдержадміністрацією (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ФГ «Пластун» укладено договір оренди землі від 07.11.2014 року №б-н, предметом якого є земельна ділянка загальною площею 7,74 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 3523481300:02:000:9035, що розташована на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області (а.с. 10-11).

Згідно п.п. 8-9 договору оренди землі сторонами узгоджено, що його укладено на 49 (сорок дев`ять) років та орендна плата за користування земельною ділянкою становить 3% від нормативно грошової оцінки землі з урахуванням індексації.

Вказаний договір зареєстрований у Новгородківській селищній раді Кіровоградської області, про що у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вчинено запис від 07.11.2014 року за №20721343.

Також судом встановлено, що 09.12.2016 року між сторонами укладено Додаткову угоду до договору оренди землі щодо внесення змін до пункту 9 договору оренди земельної ділянки загальною площею 7.74 га на території Інгуло-Кам`янської сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області, в якому зазначено, що «9. Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: Встановити за домовленість двох сторін орендну плату в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексації». Всі інші умови договору, що не суперечать внесеним змінам, залишаються без змін (а.с. 12).

Як вбачається з позову, позивачка, як на підставу задоволення позовних вимог посилається на несплату їй відповідачем протягом тривалого часу орендної плати та систематичне невиконання умов договору останнім за передану в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 3523481300:02:000:9035.

До матеріалів справи стороною відповідача долучено як докази сплати позивачці орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 3523481300:02:000:9035 копію відомості про нарахування орендної плати за землю на 2017-2063 роки та копію видаткового касового ордеру від 11.01.2017 року, згідно якого позивачка ОСОБА_1 отримала від ФГ «Пластун» орендну плату за 49 років наперед згідно договору від 07.11.2014 року та додаткової угоди від 09.12.2016 року за період з 2017 по 2063 роки в сумі 393 343, 92 грн, який скріплений підписом позивачки ОСОБА_1 та вказані реквізити її паспорту. На обох документах наявний підпис керівника ФГ «Пластун» (а.с.51-52).

Так, ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), ЦК України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У ч.1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст.1 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями ч.1 ст.93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (п.3 ч.1ст.3 ЦК України)

Тлумачення п.3 ч.1 ст.3 та ст.627 ЦК України свідчить, що свобода договору має декілька складових, зокрема, свобода укладання договору, вибору контрагента, виду договору, визначення умов договору.

Згідно із ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст.531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частинами 3 та 4 ст.31 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями ст. ст. 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договорів, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Згідно з пунктом «д» ч.1 ст.141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Вказаний правовий висновок викладено Об`єднаною платою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз зазначених норм права свідчить, що внесення орендарем коштів за майбутні періоди буде обґрунтованим та вважатиметься орендною платою за користування земельною ділянкою за договором оренди землі, якщо в договорі або міститься положення про те, що орендар має право сплачувати орендну плату за майбутні періоди (достроково), або взагалі нічого не визначено про таку можливість. Проте, якщо договір оренди землі передбачає пряму заборону сплати орендної плати наперед, сплачені орендарем кошти не вважатимуться орендною платою за таким договором.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою.

Такої ж позиції дотримував і Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №704/236/17.

У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 викладено висновок про застосування норм права згідно якого «систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.»

В пункті 10.1. постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №912/1385/17 зазначено, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати,застосуванню також підлягають положення ч.2 ст.651 ЦК України, якою передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.6ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст.76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У ч.1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Слід наголосити, що до позовної заяви позивачка надала копію договору оренди землі від 07.11.2014 року та додаткової угоди до договору оренди землі від 09.12.2016р. та вказала, що оригінали наявні у позивача. Під час розгляду справи сторонами не заперечувалося як укладення самого договору оренди землі від 07.11.2014 року так і додаткової угоди до вказаного договору оренди землі від 09.12.2016 р. В судовому засіданні представник позивача вказувала, що письмові докази надані представником відповідача про отримання позивачкою орендної плати згідно відомості про нарахування орендної плати за землю на 2017-2063 роки та копію видаткового касового ордеру від 11.01.2017 року є сфальсифікованими та такими, що не відповідають дійсності, проте жодним чином не довела це під час розгляду справи, не надала суду жодних доказів, якими б могла підтвердити вказане, що спростовує доводи позивачки про систематичну несплату орендної плати станом на день пред`явлення позову, як підставу для розірвання договору оренди землі.

Посилання представника позивача на той факт, що позивачка підписувала пусті (не заповнені) бланки документів, та суму грошей в обумовлених документах не отримувала, на думку суду не є переконливими та не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки під час судового розгляду стороною позивача не було заявлено будь-яких клопотань та долучено інших доказів, які б спростовували належність та допустимість наданих представником відповідача доказів, а навпаки підпис на видатковому касовому ордері від 11.01.2017 року не ставився під сумнів представником позивача.

Тобто, долучені представником відповідача до матеріалів справи письмові докази суд розцінює як належні та допустимі докази по справі, що свідчить про те, що позивачка отримала орендну плату в розмірі 393 343,92 грн, на 49 років наперед згідно договору оренди земельної ділянки від 07.11.2024 року та додаткової угоди від 09.12.2016 року за 2017-2063 року.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що позивачкою не надано належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів на підтвердження своїх тверджень щодо систематичної несплати орендної плати та позбавлення її права на те, на що вона розраховувала відповідно до умов укладеного договору оренди землі та додаткової угоди до нього, через що відсутні підстави вважати, що права позивачки порушені та потребують судового захисту.

Згідно з п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, податковим агентом платника податку орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Виходячи з того, що до суду було долучено як докази надані представником позивача відомості Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період 2017-2018 року щодо позивача ОСОБА_1 (а.с. 68-69), а копію видаткового касового ордеру наданого представником відповідача визнано як належний та допустимий доказ, а також те, що видатковий касовий ордер, що підтверджує отримання позивачкою орендної плати наперед за 49 років в сумі 393 343, 92 грн не ставиться під сумнів стороною позивача, то суд не бере до уваги дані відомості як доказ несплати орендної плати, оскільки дана інформація відображає лише несплату орендарем як податковим агентом податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Відповідальність за таку несплату несе виключно орендар. Дана обставина не є предметом спору і не може розглядатися та встановлюватися судом в межах поданого позову.

З урахуванням встановленого, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачкою не надано беззаперечних доказів систематичного невиконання умов договору оренди землі щодо сплати орендної плати, відтак позовні вимоги про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі є необґрунтованими, недоведеними і задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд, виходить з положень ст.141 ЦПК України.

Враховуючи, що позивачці в задоволенні її позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що судові витрати по справі у виді судового збору в сумі 2662,40 грн стягненню не підлягають. .

На підставі ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76-82, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 352 ЦПК України, ЦК України, ЗК України, ПК України, ЗУ «Про оренду землі», суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Пластун» про стягнення орендної плати та розірвання договору оренди землі - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повне рішення складене 09.10.2026 року.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Копію рішення направити сторонам та їх представникам.

Суддя Є.О. Подліпенець