Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №405/7678/25 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/7678/25

Провадження №2/405/2731/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Нетесі С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/7678/25 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд», до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши в обґрунтування позовних вимог, що 12 квітня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №12.04.2024-100003709, за умовами якого Позичальнику надано кредит в розмірі 10 000 грн., строком на 42 днів, дата надання/видачі кредиту: 16.03.2024; дата повернення кредиту: 26.04.2024 року. Первинний період користування кредитом - 14 днів з дня його надання. Черговий період користування кредитом – кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Процентна ставка "Економ" – фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом кожних перших 14 днів з дня отримання чергового траншу включно. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Згідно з п. 3.1. Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (якщо комісія встановлена договором).

Пунктом 3.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Відповідно до п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-7523.

Зазначив, що відповідно до Договору від 12.04.2024 року та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит в розмірі 10 000 грн., при цьому, Позичальником ОСОБА_1 12.04.2024 року отримано кредитні кошти в розмірі 10 000 грн., тим самим ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі, в свою чергу, відповідач ОСОБА_1 , яка є Позичальником за зазначеним Договором, свої зобов`язання за Договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, утворилась заборгованість в розмірі 21 600 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000 грн., по процентам в розмірі 9 350 грн. та неустойки в розмірі 2 250 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

З огляду на зазначене вище, позивач ТОВ «Споживчий центр» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним Договором №12.04.2024-100003709 від 12.04.2024 року в розмірі 21 600 грн., а також судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 26 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду без повідомлення (виклику) в судове засідання учасників справи. Надано учасникам справи процесуальний строк для подання заяв по суті справи.

Позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» повідомлений про дату та місце судового розгляду справи належним чином, при цьому, разом з позовною заявою подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та підтримання позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 про день та місце судового розгляду справи судом повідомлялася як в порядку ч.ч.5, 6 ст. 128 ЦПК України, так і в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, та з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час та місце розгляду справи. Заяви, клопотання, відзив на позов на адресу суду не надходили.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Крім того, клопотань про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи до суду також не надходили, а так само не надходило від відповідача будь-яких заяв, клопотань, заперечень, відзиву на позов, на підставі чого справа розглянута судом за наявними у ній матеріалами, що відповідає вимогам ч.8 ст.178 ЦПК України.

Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, оцінивши докази по справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.76, 77, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст.83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, звертаючись до суду з зазначеним позовом, позивач ТОВ «Споживчий центр» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором (оферти) №12.04.2024-100003709 від 12.04.2024 року в загальному розмірі 21 600 грн., зазначивши як на підстави позову, що відповідач ОСОБА_1 , отримавши 12.04.2024 року за зазначеним кредитним договором кредитні кошти в розмірі 10 000 грн. шляхом їх перерахування на електронний платіжний засіб споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-7523, взяті на себе зобов`язання за зазначеним кредитним договором не виконує, в зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 21 600 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10 000 грн., по процентам в розмірі 9 350 грн. та неустойки в розмірі 2 250 грн.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.3 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1 ст. 640 ЦК України).

Стаття 642 ЦК України встановлює, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

При цьому, під час дослідження письмових доказів, наданих позивачем на обгрунтування позовних вимог, судом встановлено, що до позовної заяви, сформованої в системі «Електронний суд» позивачем долучені додатки за іншим кредитним договором №16.03.2024-100003687 від 16.03.2024 року, укладеним між тим самим Кредитодавцем ТОВ «Споживчий центр» та Позичальником ОСОБА_1 .

Крім того, за змістом позовної заяви кредитний договір № 12.04.2024-100003709, укладений між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 – 12 квітня 2024 року, а датою видачі кредиту, зазначено 16 березня 2024 року.

Враховуючи викладене, Подільським районним судом міста Кропивницького скеровано на адресу позивача запит за вих. №25519/26 від 23 липня 2026 року щодо усунення зазначених недоліків, та наданням позивачем уточнених відомостей щодо договору, надання додатків до позовної заяви саме за кредитним договором № 12.04.2024-100003709 від 12.04.2024 року, який є предметом розгляду та за яким позивач стягує з відповідача заборгованість, який (запит) був отриманий позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» 29 липня 2026 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак який залишений позивачем без розгляду.

З огляду на викладене вище та оцінивши наявні у справі письмові докази на предмет їх належності, достовірності та достатності, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та підстав позову, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст.13 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову позивачу ТОВ «Споживчий центр» в задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №12.04.2024-100003709 від 12.04.2024 року в розмірі 21 600 грн., у зв`язку з їх недоведеністю як щодо укладення між сторонами кредитного договору №12.04.2024-100003709 від 12.04.2024 року, перерахування позивачем 12.04.2024 року на електронний платіжний засіб Позичальника за № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 10 000 грн. за зазначеним кредитним договором, так і наявності заборгованості за кредитним договором №12.04.2024-100003709 від 12.04.2024 року в розмірі 21 600 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що в задоволенні позову позивачу було відмовлено, судом не вбачається підстав для стягнення з відповідача сплаченого позивачем при пред`явленні позову до суду судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №12.04.2024-100003709 від 12.04.2024 року в розмірі 21 600 грн., - залишити без задоволення.

Судові витрати по справі, понесені позивачем, залишити по фактично понесеним.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова