Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №405/6311/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/6311/26

провадження № 3/405/950/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2026м. Кропивницький

Подільський районний суд міста Кропивницького у складі головуючого судді Майданнікова О.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП — НОМЕР_1 , громадянина України, одруженого, непрацюючого, який має інвалідність ІІ групи внаслідок загального захворювання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

до Подільського районного суду міста Кропивницького з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 488698 від 06.09.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Зі змісту зазначеного протоколу вбачається, що 10.08.2026 о 19 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї дружини, а саме ображав її нецензурною лайкою та погрожував, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП. Він просив розглянути справу за відсутності потерпілої. Надав пояснення суду, що перебуває з потерпілою у зареєстрованому шлюбі, однак вона не змінювала свого прізвища. Зазначив, що є онкохворим, проходив сильну хіміотерапію, внаслідок чого у нього почали утворюватися ушкодження у ротовій порожнині — лопалася слизова оболонка щік та ясна, через що він взагалі не міг їсти. Полоскав ротову порожнину лікарськими засобами, а в лікарні йому, за його словами, порадили випити коньяку. При цьому пояснив, що до цього протягом п`яти років взагалі не вживав алкоголь. Після цього випив коньяку. Потерпіла двічі викликала поліцію, однак він зазначив, що ніколи її не чіпав та така поведінка не є для нього характерною. Пояснив, що раніше проживав з іншою жінкою, яка померла. Після цього він почав розшукувати її доньку, знайшов її, і приблизно в цей же період познайомився з потерпілою. Зазначив, що потерпіла постійно говорила йому, що він «бомж», хоча йому належить частина квартири його батьків. Також його батьки надавали йому кошти, за які він придбав квартиру на селищі Гірничому, на що, за його словами, є відповідні документи. Надалі вони почали проживати разом. З початком війни він лікувався. Пояснив, що ремонтував автомобіль потерпілої, виконував ремонтні роботи вдома. Потерпіла ображалася на нього через те, що він не працює, однак наразі йому встановлено другу групу інвалідності та він постійно проходить хіміотерапію. Повідомив, що напередодні судового засідання мав лягати на операцію, однак у зв`язку із судовим засіданням домовився з хірургом про її перенесення. Визнав, що, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, нецензурно висловлювався на адресу потерпілої. Зазначив, що усвідомлює свою поведінку та більше вживати алкоголь не збирається, тим більше що йому це протипоказано. Пояснив, що коли дізнався про звернення потерпілої до поліції, також поїхав до поліції та надав письмові пояснення. Зазначив, що раніше потерпіла була доброю до нього. Вони зареєстрували шлюб, після чого він переписав на неї свою квартиру, оскільки на той час йшлося про можливе вилучення квартир, однак після цього, за його словами, вона змінилася.

У судове засідання потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не з`явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, клопотання про відкладення судового засідання до суду від неї не надходило. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності потерпілої.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, всебічно, повно й об`єктивно встановивши обставини справи, суд доходить висновку про закриття провадження у справі з огляду на таке.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність певної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган або посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища й адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган або посадова особа під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлено стадійність притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка охоплює виявлення правопорушення, його фіксацію, формування доказової бази та судовий розгляд справи. Отже, після виявлення факту ймовірного правопорушення уповноважена особа зобов`язана зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення і відобразити у протоколі суть діяння таким чином, щоб вона охоплювала всі обов`язкові ознаки складу адміністративного правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, у якому уповноважений орган фіксує обставини діяння, що ставиться особі у вину. Саме протокол визначає межі судового розгляду, оскільки суд розглядає справу в межах викладених у ньому обставин правопорушення та не вправі самостійно доповнювати їх новими фактичними обставинами, які погіршують становище особи.

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею КУпАП, за якою складено протокол. Обставини правопорушення мають бути викладені конкретно, з належним формулюванням складу правопорушення відповідно до змісту диспозиції статті, яка передбачає відповідальність за його вчинення.

З огляду на зміст диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП для повного розкриття суті адміністративного правопорушення у протоколі має бути зазначено не лише те, які саме дії вчинила особа та який вид домашнього насильства їй інкримінується, а й те, чи настали передбачені законом наслідки таких дій.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто за умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, зокрема застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, обов`язковими ознаками об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є не лише вчинення дій фізичного, психологічного чи економічного характеру, а й настання наслідків у вигляді шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої особи, а також причинний зв`язок між такими діями та відповідними наслідками.

За змістом ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї, у межах місця проживання, між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям або між іншими особами, які спільно проживають чи проживали однією сім`єю, незалежно від того, чи проживає особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа.

Психологічне насильство як форма домашнього насильства охоплює словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування та інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії спричинили або викликали передбачені законом негативні наслідки для постраждалої особи, зокрема побоювання за власну безпеку, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або шкоду психічному здоров`ю.

Наявність конфліктних відносин між подружжям сама собою не підтверджує та не виключає вчинення домашнього насильства. Вирішальним є встановлення конкретних діянь, передбачених законом наслідків та причинного зв`язку між ними.

Таким чином, самі по собі факти вживання нецензурної лайки, наявність сварки чи конфліктної ситуації між подружжям, без встановлення та належного відображення у протоколі передбачених законом наслідків, автоматично не утворюють складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Суд дослідив матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 488698 від 06.09.2026; письмову заяву та письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 10.08.2026; письмові пояснення ОСОБА_1 від 06.09.2026; форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 10.08.2026; рапорт інспектора СПДН ВВзГ Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції Артема Вдомиченка від 10.08.2026; копію пенсійного посвідчення на ім`я ОСОБА_1 ; довідку ІПНП про те, що ОСОБА_1 протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 488698 від 06.09.2026 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину те, що він 10.08.2026 о 19 год. 20 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї дружини, а саме ображав її нецензурною лайкою та погрожував.

Водночас наведена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не містить посилання на обов`язкову ознаку складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме не зазначено, що внаслідок таких дій потерпілій була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю.

У протоколі не зазначено факту заподіяння такої шкоди та не описано наслідків, у яких вона проявилася, а також не наведено причинного зв`язку між описаними діями ОСОБА_1 та негативними наслідками для фізичного чи психічного здоров`я потерпілої.

Саме по собі зазначення у протоколі про вживання нецензурної лайки та погрози потерпілій, без наведення наслідків у вигляді шкоди її фізичному або психічному здоров`ю, не охоплює повного складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Визнання ОСОБА_1 у судовому засіданні факту нецензурних висловлювань на адресу потерпілої не усуває зазначеного недоліку протоколу та не надає суду підстав доповнювати викладену в ньому суть правопорушення відомостями про наслідки, які особі не ставилися у вину.

Суд звертає увагу, що відсутність у протоколі опису обов`язкової ознаки складу адміністративного правопорушення не є формальною опискою чи несуттєвим недоліком. Така обставина перешкоджає висновку про наявність усіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення в межах викладених у протоколі обставин, оскільки суд розглядає справу в межах фабули, викладеної у протоколі, та не може самостійно доповнювати її обставинами, які орган, уповноважений на складання протоколу, не зазначив як складову суті адміністративного правопорушення.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повинна бути поінформована про суть правопорушення, що ставиться їй у вину, та мати можливість надати пояснення й заперечення щодо конкретних обставин, викладених у протоколі.

Суд не вправі самостійно доповнювати фабулу протоколу обставинами, які в ньому не зазначені, зокрема фактом заподіяння потерпілій шкоди фізичному або психічному здоров`ю як наслідком описаних дій. Таке доповнення фактично означало б зміну або розширення змісту адміністративного правопорушення, яке ставиться особі у вину, що є неприпустимим з огляду на право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, знати суть інкримінованого їй адміністративного правопорушення та мати можливість реалізовувати право на захист саме щодо обставин, викладених у протоколі.

Основними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Оцінюючи надані докази, суд не може підміняти собою орган, який склав протокол, та самостійно доповнювати суть правопорушення новими фактичними обставинами на шкоду особі.

Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Зазначені конституційні гарантії поширюються також на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення суть діяння, яке ставиться ОСОБА_1 у вину, не охоплює обов`язкової ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме завдання потерпілій шкоди фізичному або психічному здоров`ю внаслідок дій ОСОБА_1 .

За таких обставин відсутні підстави для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 у межах обставин, викладених у протоколі, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність у викладеній у протоколі суті правопорушення обов`язкової ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, суд доходить висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 247, 251, 252, 256, 268, 280, 283, 284, 287, 294 КУпАП, суд

постановив:

закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови – без змін.

Суддя Олексій Іванович Майданніков