Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №344/9614/25 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9614/25

Провадження № 2/344/665/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.,

за участі секретаря Бурянна Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТОВ «ЖЕО Сервіс-Житло» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В позові вказано: «…У ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 утворилася заборгованість за житлово-комунальні послуги, яка станом на 01.05.2024р. становить 40863,14 грн. Багатоквартирний житловий будинок за даною адресою перебуває в обслуговувані ТОВ «ЖЕО Сервіс-Житло», що підтверджує акт приймання-передачі житлового будинку з обслуговування на обслуговування. ОСОБА_1 надсилалися відповідні розрахунки за житлово-комунальні послуги та повідомлення про існуючу заборгованість. Відповідач дані вимоги ігнорував. Також ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося укласти договір про надання житлово-комунальних послуг. Відповідач такі пропозиції ігнорував, заявляючи, що відсутність договору не дає можливості зобов`язати його сплачувати за спожиті ним житлово-комунальні послуги. Тобто відповідач заздалегідь планував не сплачувати за спожиті ним житлово-комунальні послуги…».

Відповідач подав суду відзив, відповідно до якого: «…жодних розрахунків, як стверджує позивач згідно позовної заяви, чи інших повідомлень мені не надсилались. Також, відповідач погодитись із вказаним вище розрахунком заборгованості не може, з огляду на те, що до суми заборгованості включений борг в сумі 27 799,56 грн., що становив на 01.07.2022. При цьому, із долучених Архіву нарахувань та Рахунку без номеру та дати за квітень 2025 року убачається наявна заборгованість, що існувала на початок липня 2022 року в сумі 27 799,56 грн. Однак розрахунку заборгованості до липня 2022 року позивач не надає, що позбавляє як відповідача так і суд можливості перевірити як нарахування так і оплати, здійснені у цей період. Таким чином, твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості до липня 2022 року не підтверджена належними та допустимими доказами у справі. В даному випадку суд позбавлений можливості встановити період, за який позивач заявляє вимоги про стягнення боргу. Крім того, в графі «Оплачено» станом на 01.09.2024 зазначена сума 380 грн. У цій же графі за наступний період зазначено «-380 грн.». Яким чином позивач здійснює нарахування оплати, а потім здійснює різницю цієї оплати з доданого Архіву нарахувань є незрозумілим. З огляду на проведені звичайні математичні підрахунки нарахованих позивачем до сплати відповідачем сум, зазначених в Архіві нарахувань за період з 01.07.2022 по 01.06.2024 убачається сума 35 884,06 грн з врахуванням сальдо 27 799,56 станом на 01.07.2022. При цьому, станом на 01.06.2024 позивачем помилково зазначена більша сума - 35 956,06 грн. Також, у графі станом на 01.01.2024 у стовпці «Перерахунок» зазначена сума 72, а до оплати з незрозумілих причин зазначено 423,50, що не відповідає розміру місячного платежу за попередні та наступні періоди. Такі нарахування є суперечливими між собою і позивачем жодними належними та допустимими доказами не підтверджені. Такі докази позивача як Архів нарахувань та Рахунок без номеру та дати за квітень 2025 року є суперечливими та на думку відповідача не відображають усі фактичні обставини справи, в тому числі і заявлені до стягнення суми. Згідно Архіву нарахувань за період з 01.07.2022 по 01.06.2024 розмір квартплати становить 351,50, з 01.06.2024 по 01.01.2025 – 325,67, з 01.01.2025 по 01.04.2025 441,34. Також з 01.06.2024 здійснено нарахування за електроенергію в різних обсягах та сумах. Тобто, за період з 01.07.2022 по 01.04.2025 позивач тричі змінював ціну/тариф місячної вартості комунальної послуги, а також порядок її нарахування, однак жодного разу не повідомляв про це ні відповідача, ні інших мешканців будинку. Жодної інформації та документів про такі зміни позивачем до позову не додано. Розгорнутого розрахунку нарахування коштів за утримання будинку та прибудинкової території або інших доказів, які б відображали причини проведеного перерахунку з підтвердженням правильності розміру такого перерахунку, позивачем не надано. Таким чином, немає можливості встановити підстави перерахунку (зміна тарифу, надання чи ненадання послуг в повному обсязі), у зв`язку з чим позивачем не доведено факту вірного нарахування заборгованості…».

Представник позивача подав суду відповідь на відзив та зазначив: «…Відповідач у своєму відзиві вказав що рахунки та архів звірки, надані суду ТОВ «ЖЕО Сервіс-Житло» не є належним доказом. Відповідач в своєму відзиві вказує що йому не зрозумілі нарахування В акті звірки, наданому суду все розписано. В графі «нараховано» відображено яка загальна сума нарахувань за місяць, в графі «перерахунок» вказано додаткові витрати на утримання будинку (ремонті роботи, які не входять в тариф) в певному місяці, в графі «оплачено» зазначено які оплати проводив власник квартири в певному місяці, в графі «сальдо» зазначено загальна калькуляція на кінець кожного місяця. 01.01.2024 року в графі «перерахунок» вказана сума 72 грн. – це додаткове донарахування за перевірку вентиляційних каналів. 01.09.2024 року в графі «перерахунок» вказана сума 243,13 грн. – це додаткове донарахування за ремонт ліфта. Слід відзначити, що відповідач взагалі не оплачував за надані послуги з управління багатоквартирним житловим будинком по АДРЕСА_2 . Рахунки, які наш працівник щомісяця розносив просто ігнорував. Відповідач в своєму відзиві вказує що, ТОВ «ЖЕО Сервіс-Житло» не надавав кошторис, а отже і підтвердження надання послуг не має. Ця думка відповідача є хибною. ТОВ «ЖЕО Сервіс-Житло» надає співвласникам всю наявну інформацію про утримання будинку, періодично проводить загальнобудинкові збори, надає інформацію на усні та письмові звернення…».

Судом встановлено наступні обставини.

Згідно архіву нарахувань заборгованість за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 становить 40863,14 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 319, ч. 1 ст. 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого водопостачання є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання.

У силу дії п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору або закону.

Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу (стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на 01.07.2022 сальдо на кін. становить 28 151, 06 грн., вказана сума заборгованості включена в загальну суму заборгованості.

Однак розрахунку заборгованості в розмірі 28 151, 06 грн. до липня 2022 року позивач не надає.

Доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача за надані послуги суду не надано, а судом таких доказів не встановлено.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини 1 статті 901, частини 1 статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Разом з тим відповідно до загальних умов виконання зобов`язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Щодо аргументів відповідача про зміни ціни/тарифу місячної вартості комунальної послуги, а також порядок її нарахування.

Позивач надав пояснення суду, що в графі «нараховано» відображено яка загальна сума нарахувань за місяць, в графі «перерахунок» вказано додаткові витрати на утримання будинку (ремонті роботи, які не входять в тариф) в певному місяці, в графі «оплачено» зазначено які оплати проводив власник квартири в певному місяці, в графі «сальдо» зазначено загальна калькуляція на кінець кожного місяця. 01.01.2024 року в графі «перерахунок» вказана сума 72 грн. – це додаткове донарахування за перевірку вентиляційних каналів. 01.09.2024 року в графі «перерахунок» вказана сума 243,13 грн. – це додаткове донарахування за ремонт ліфта.

Відповідно до ст.10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком встановлюється договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком з розрахунку на один квадратний метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення, якщо інше не визначено договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, та включає витрати на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до кошторису витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, крім витрат на обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги, у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем.

Наступна зміна тарифу після 01.01.2021 року проводилася 01.01.2025 року. Повідомляємо також, що з 1 червня 2024 року відбулася зміна в нарахуванні квартплати: з послуги «освітлення сходової клітки» залишено тільки обслуговування електромереж. Вартість спожитої електроенергії для функціонування будинку було винесено окремим пунктом рахунку і залежить від фактично спожитої електроенергії співвласниками будинку.

Згідно із ст. 9 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідач просив про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позивач звернувся з позовом до суду 30 травня 2025 року.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричинено коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 та наступними постановами КМУ з цього ж питання № 1336 від 15.12.2021 продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року. Постановою від 27.04.2023 №383 продовжено дію до 30.06.2023 року.

Отже, карантин в Україні було безперервно встановлено з 12.03.2020 до 30.06.2023 року

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, в редакції, яка діяла на час подання позову до суду, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Вказаний пункт виключено на підставі Закону від 14.05.2025 року, який набрав чинності 04.09.2025 року.

Таким чином твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності є помилковими.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, саме на відповідача на підставі принципу змагальності цивільних процесуальних відносин покладено обов`язок на спростування доводів позивача щодо порушення його прав. Однак, відповідач не подав розрахунку на спростування розрахунку позивача.

При цьому відповідач не заперечував факт надання ТОВ «ЖЕО Сервіс-Житло» комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 .

Підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до статті 617 ЦК судом не встановлено.

Стаття 141 ЦПК України визначає порядок розподілу судових витрат між сторонами.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, з відповідача підлягає стягнення на користь позивача судовий збір у розмірі 942 грн. (12 712, 08 грн./40863,14 грн.=0,311*3028 грн.=942 грн.).

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд, -

У Х В А Л И В :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖЕО Сервіс-Житло», місцезнаходження: м.Івано-Франківськ, вул.Симоненка,37, код ЄДРПОУ 37183220 заборгованість по сплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 12 712, 08 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 942 гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду, з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Бородовський С.О.