Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №343/1735/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1735/26

Провадження №: 2/343/1217/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Керніцького І. І.,

за участю: секретаря судового засідання – Луцик Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №343/1735/26, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін:

представниця позивача ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" - Сердійчук Я.Я. звернулася до суду із позовом, до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 90661828 від 04.11.2025, у розмірі 39 520 грн грн та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що 04.11.2025 між ТОВ "Еко Фін", право вимоги від якого на підставі договору факторингу перейшло до позивача ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 90661828, на таких умовах: сума кредиту - 16 000 грн., строк кредитування - 147 днів (з 04.11.2025 до 30.03.2026), денна відсоткова ставка - 1%. Оскільки відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за даним договором не виконав, в нього перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 42930.40 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -16000.00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23520.00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн, - заборгованість за пенею та/або штрафами - 3410.40 грн, - заборгованість за комісіями - 0.00 грн, - інфляційні збитки - 0.00 грн, нараховані 3% річних -0.00 грн. Проте, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 39520.00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16000.00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23520.00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 гр.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив, в якому позовні вимоги визнав частково. Свою позицію обґрунтував тим, що ним не заперечується факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів. Проте, він не погоджується із розміром нарахованх відсотків, які перевищують розмір самого кредиту, оскільки розмір таких є несправедливим. Просить стягнути з нього 16 000,00 грн заборгованості тіла кредиту за даним договором. У задоволенні витрат на правничу допомогу відмовити або значно зменшити, оскільки вважає, що сума 13000,00 грн витрат на правничу допомогу є перебільшеною, необґрунтованою та неспівмірною.

Представниця позивача ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" - Сердійчук Я.Я. скористалася своїм правом та подала відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідач подав відзив, у якому

формально визнає факт отримання коштів та частково визнає заборгованість, однак намагається уникнути виконання зобов`язань у повному обсязі, посилаючись на тяжкі життєві обставини, якуі стали причиною оформлення кредиту. Позивач категорично не погоджується з такими твердженнями та зазначає настпне.

Між сторонами було укладено кредитний договір в електронній формі із застосуванням електронного підпису, що відповідає вимогам Закону України "Про електронну комерцію". Відповідач, проходячи ідентифікацію та підтверджуючи укладення договору одноразовим ідентифікатором (SMS-кодом), усвідомлював правові наслідки своїх дій, що свідчить про належне волевиявлення сторін.

Отже, договір є укладеним належним чином, а доводи, спрямовані на уникнення його виконання, є безпідставними.

Відповідач визнає факт отримання 16 000 грн, що підтверджує виникнення грошового зобов`язання. Відповідно до статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України зобов`язання є обов`язковими до виконання і не можуть бути змінені або припинені в односторонньому порядку.

Разом з тим відповідач намагається штучно перекваліфікувати проценти з користування кредитом у "надмірні санкції", що є відверто маніпулятивним твердженням. Проценти є платою за користування грошовими коштами, штрафною санкцією, тому норми щодо зменшення неустойки не підлягають застосуванню.

Посилання відповідача на складне матеріальне становище, воєнний стан та сімейні обставини є виключно емоційними аргументами, які не мають юридичного значення для вирішення спору.

З огляду на вищезазначене, з урахуванням права позивача на отримання професійної правничої допомоги, гарантованого статтею 59 Конституції України, а також враховуючи, що саме неправомірні дії відповідача щодо неналежного виконання умов кредитного договору, які спричинили утворення певного розміру заборгованості, та небажання відповідача добровільно виконувати взяті на себе зобов`язання, що стало підставою для звернення ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до суду з відповідним позовом, вважає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено, а тому підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн відсутні, а остання підлягає задоволенню. Підсумовуючи вищезазначене, просить позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання представниця позивача ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" - Сердійчук Я.Я. не з`явилась. Безпосередньо у позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився.

Спір між сторонами не вирішений.

Процесуальні дії у справі:

31 липня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 17.08.2026 подав відзив.

24.08.2026 представниця позивача ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" - Сердійчук Я.Я. подала відповідь на відзив

Беручи до уваги те, що учасники справи в судове засідання не з`явились, суд ухвалює рішення без участі учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенню ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З урахуванням того, що розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення у справі є дата складання повного судового рішення, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що 04.11.2025 між ТОВ "Еко Фін" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 90661828, який підписаний відповідачкою

електронним підписом (одноразовий ідентифікатор YTg4YjYx). Договір позики було укладно на таких умовах, зокрема: сума кредиту - 16 000 грн., строк кредитування - 147 днів (з 04.11.2025 до 30.03.2026), денна процентна ставка - 1%.

Згідно із копією квитанції (а.с. 56), відповідачe ОСОБА_1 на банківську картку № НОМЕР_1 було перераховано 16 000 грн на виконання умов кредитного договору № 90661828.

Відповідно до розрахунку заборгованості (а.с.60), розмір заборгованості за вказаним вище кредитним договором становить 42930.40 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) -16000.00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23520.00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн, - заборгованість за пенею та/або штрафами - 3410.40 грн, - заборгованість за комісіями - 0.00 грн, - інфляційні збитки - 0.00 грн, нараховані 3% річних -0.00 грн. Заявлена заборгованість у розмірі 39520.00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 16000.00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 23520.00 грн, - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн.

Право вимоги за цим кредитним договором на підставі договору №06-07/26 про відступлення прав вимоги, перейшло від ТОВ "Еко Фін" до позивача ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС".

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед позивачем за договором про споживчий кредит, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Оцінка суду:

дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, надані позивачем на обґрунтування позовних вимог, з`ясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд доходить такого висновку.

Частиною 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого

аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1055 Цивільного кодексу України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положеннями ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Так, суд встановив, що 04.11.2025 між ТОВ "Еко Фін" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. Право вимоги за цим кредитним договором у подальшому, на підставі договору факторингу перейшло до позивача ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС". Загальний розмір заборгованості за цим кредитним договором становить 39 520 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не спростувас належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі, будь - якого контррозрахунку заборгованості суду не надала, як і не заперечила щодо складових суми заборгованості, порядку та підставності їх нарахування.

Таким чином, оцінивши досліджені докази в їх сукупності, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, у встановленому порядку та строки не погашала кредит та проценти за користування таким, позивач набув права вимоги за вказаним зобов`язанням на підставі описаного вище договору факторингу, суд дійшов висновку про підставність позову та необхідність його задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами:

відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України, при цьому враховує, що до судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи, останній відносить оплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0677830343 від 28.07.2026.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то, згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 9 000 грн надав: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024, який укладений між АО "Лігал Ассістанс" та позивачем ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", в якому визначено, що вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору; заявку на надання юридичної допомоги № 60 від 02.07.2026 та витяг з акту № 39 про надання юридичної допомоги від 16.07.2026, згідно з якими АО "Лігал Ассістанс" та ТОВ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" погодили надання таких послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 надання усної консультації (2 год) - 4 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду (3 год) - 9 000 грн. (а.с. 86).

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, яка розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, беручи до уваги, твердження відповідача про неспівмірність зазначених втрат, яке міститься у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5 000,00 грн, оскільки такий розмір витрат на професійну

правничу допомогу відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі викладеного, ст. 509, 526, 536, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС" заборгованість за кредитним договором № 90661828 від 04.11.2025, у розмірі 39 520 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) гривень, 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя Долинського районного суду І. І. Керніцький