Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №342/16/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/16/26

Провадження № 2/342/287/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Пронь Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городенка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження: 02157, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, ЄДРПОУ: 42986956), в особі директора О.Поляков, через систему "Електронний суд", звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 7749186 від 02.04.2024 у розмірі 27 300,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн.

В обгрунтування позову зазначено, що 02.04.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 7749186 на суму 7 500,00 грн. Для отримання кредиту Відповідач перейшов на офіційний веб-сайт Кредитодавця та ознайомився з правилами надання коштів у кредит, розміщеними у відкритому доступі за посиланням: https://creditplus.ua. Відповідач самостійно обрав час для ознайомлення з правилами, після чого добровільно, без будьякого примусу чи тиску, виявив бажання отримати кредитні кошти. З цією метою він пройшов процедуру реєстрації на веб-сайті Кредитодавця, здійснив ідентифікацію та верифікацію особи, надавши свої персональні ідентифікаційні дані. В подальшому, керуючись положеннями правил, Відповідач самостійно обрав бажані умови кредитування, зокрема суму й строк та продовжив реєстрацію на веб-сайті Кредитодавця. Під час першого етапу реєстрації на веб-сайті шляхом проставлення відповідної відмітки він підтвердив надання згоди на обробку персональних даних, вказав особисті засоби зв`язку, створив пароль доступу до Особистого кабінету. Після проходження першого етапу реєстрації Кредитодавець направив Відповідачу вказаними засобами зв`язку код (одноразовий ідентифікатор). За результатами цього сформувалося електронне повідомлення Кредитодавцю. Відповідач, ввівши отриманий код у відповідне поле на сайті, підтвердив свою особу та волевиявлення на укладення договору. У зв`язку з цим Первинний кредитор створив обліковий запис (Особистий кабінет) Позичальника в інформаційній системі, що засвідчувало успішне завершення процедури ідентифікації. Одночасно Відповідач підтвердив, що введений одноразовий ідентифікатор є його електронним підписом, який використовується ним як аналог власноручного підпису при укладенні договору. Після входу до Особистого кабінету Відповідач продовжив реєстрацію, заповнивши пусті поля електронної анкети для отримання кредиту. Перед подачею заявки він ще раз підтвердив бажані умови кредитування (суму, строк) та зареєстрував банківські рахунки/платіжні картки для перерахування коштів та здійснення погашення кредитної заборгованості. Оскільки Первинним кредитором було прийнято позитивне рішення щодо надання кредиту, в Особистому кабінеті Відповідача була сформована та розміщена пропозиція укласти електронний договір (оферту) у формі електронного кредитного договору, що містила всі істотні умови правочину. Про підтвердження своєї повної обізнаності та згоди з усіма істотними умовами Кредитного договору та ознайомлення з правилами прийняття пропозиції (оферти) свідчить натиснута Відповідачем кнопка у Особистому кабінеті, тільки після чого Первинний кредитор направив засобами зв`язку одноразовий ідентифікатор у вигляді коду, який Позичальник ввів, тим самим підтвердивши підписання Кредитного договору згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Датою укладення Кредитного договору є дата одержання Первинним кредитором електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). Дата та час отримання повідомлення зафіксовані у Кредитному договорі в розділі «Реквізити та підписи сторін». Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора , що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. В свою чергу, Первинний кредитор також підписав Кредитний договір шляхом накладення аналогу власноручного підпису та відтиску печатки уповноваженої особи, що погоджено сторонами при укладенні Кредитного договору. З урахуванням викладеного, наявність підписів сторін на Кредитному договорі свідчить про їхню свідому волю та прийняття умов договору, а також підтверджує, що Кредитодавець повідомив Відповідача про всі умови надання кредиту у порядку, встановленому чинним законодавством України. Таким чином, Позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем, що підтверджує чинність договору та прийняття його умов обома сторонами.

На виконання умов Кредитного договору, 02.04.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № НОМЕР_2 (далі - Платіжна картка) Відповідача.

Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» з відміткою та листом №12102/24-Е від 27.11.2024 з відміткою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

23.10.2024 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Пунктом 1.1. Договору Факторингу 1 визначено, що Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною Договору.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 23.10.2024 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23.10.2024 до Договору Факторингу 1 (Додаток №9, № 10), до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до Відповідача.

16.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу №16/05/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п.1.1. Договору Факторингу 2 Фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 16.05.2025 за Договором Факторингу 2 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 33 975,00 грн.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам. Згідно з умовами Кредитного договору Відповідач зобов`язується вчасно повернути Кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному Кредитним договором. Незважаючи на це, Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому Кредит в строки, передбачені Кредитним договором.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 33 975,00 грн, яка складається з: 7 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19 800,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 6 675,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 33 975,00 грн, яка складається з: 7 500,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19 800,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 6 675,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Ухвалою від 14.01.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін, призначено судове засідання. Задоволено частково клопотання представника позивача про витребування доказів.

Представник відповідача ОСОБА_2 26.01.2026, через систему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву, у якому заявив клопотання про витребування додаткових письмових доказів, а саме просив суд зобов`язати позивача надати суду оригінали електронних доказів (з лог файлами (IP?адреси, час, пристрій), файлами з метаданими - для огляду, якщо їх зміст не відповідатиме т.з. паперовим копіям, то виключити т.з паперові копії з числа доказів у справі на підставі ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України; оригінали електронних доказів дослідити безпосередньо; витребувати у позивача електронні докази на підставі ст. 84 ЦПК України; зобов`язати позивача надати суду оригінали електронних доказів по кредитних правовідносинах. В обґрунтування вищевказаного клопотання зазначив, що у справі немає жодного оригіналу не тільки з електронним цифровим підписом (у тому числі і «одноразовим ідентифікатором») відповідача, а і з ЕЦП відповідного первісного кредитора, тому постановити судове рішення в користь позивача об`єктивно суд не може.

29.01.2026 на адресу суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - Олексія Полякова надійшла відповідь на відзив, у якій представник висловив свої заперечення щодо відзиву та зазначив, що наданий позивачем кредитний Договір № 7749186 від 02.04.2024 наданий до позовної заяви, є оригінальним документом.

02.02.2026 представник відповідача ОСОБА_2, через систему «Електронний суд», подав відзив на позовну заяву, у якому уточнив клопотання про витребування доказів, а саме просив суд зобов`язати позивача надати суду оригінали електронних доказів (з лог файлами (IP адреси, час, пристрій), файлами з метаданими - для огляду, якщо їх зміст не відповідатиме т.з. паперовим копіям, то виключити т.з паперові копії з числа доказів у справі на підставі ч. 6 ст. 95, ч. 5 ст. 100 ЦПК України; оригінали електронних доказів дослідити безпосередньо; витребувати у позивача електронні докази на підставі ст. 84 ЦПК України; зобов`язати позивача надати суду оригінали електронних доказів по кредитних правовідносинах.

05.02.2026 на адресу суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - Олексія Полякова надійшла відповідь на відзив, у якій представник зазначив, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують факт укладення між сторонами електронного кредитного договору, надання Відповідачу грошових коштів та належне виконання Позивачем своїх зобов`язань, а саме: електронний договір, платіжні документи, банківські виписки, розрахунок заборгованості та інші матеріали справи. Зазначені докази в сукупності підтверджують виникнення між сторонами зобов`язальних правовідносин. Посилання Представника Відповідача на відсутність лог-файлів є способом уникнення відповідальності та не спростовує факту отримання ним грошових коштів і наявності заборгованості. Звертає увагу, що необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.

Щодо тверджень Представника Відповідача про «переказ», а не «кредит». Позивач вважає, що твердження Представника Відповідача щодо перерахування коштів на рахунок Відповідача: «форма отримання 7500 грн, вказує на те, що це був ПЕРЕКАЗ, а не «кредит»- є маніпулятивними. Оскільки відповідно до кредитного договору переказ коштів здійснювався на рахунок Відповідача, саме на виконання умов кредитного договору. Згідно з кредитним договором, а саме п.10. зазначає про підписання Відповідачем кредитний договір. Відповідно до п.10. Відповідач погодився на всі умови зазаначені в кредитному договорі. Також, прошу, звернути увагу Суду та Представника Відповідача, що в Паспорті споживчого кредиту, зазначено отримання кредиту у розмірі 7500 грн, строк кредитування- 360 днів, під стандартну процентну ставку, відсотків річних, а саме- 805,20% (2,20% в день-165 грн/день).

09.02.2026 року представник відповідача ОСОБА_2, через систему «Електронний суд», подав додаткові пояснення із-за заперечення представником позивача у відповіді на відзив електронних доказів, в яких звернув увагу, що Властивості файлу (або метадані) - це набір службової інформації, яка описує файл, допомагає операційній системі його ідентифікувати, а користувачу - шукати та впорядковувати дані. Будь-який файл у системі має стандартний набір характеристик: Ім`я та розширення: Назва файлу та вказівка на його тип (наприклад, .docx, .jpg), що визначає, якою програмою він відкриється. Тип файлу: Категорія даних (текстовий документ, зображення, програма тощо). Розмір: Обсяг пам`яті, який файл займає на диску (у байтах, КБ, МБ). Дати: Час створення, останньої зміни або останнього відкриття файлу.

Судове засідання, 11.02.2026 не відбулося у зв`язку із відключенням електропостачання в приміщенні Городенківського районного суду Івано-Франківської області.

17.02.2026 року на адресу суду, через систему «Електронний суд», від представника позивача ТОВ «ФК «ЕЙС» - Олексія Полякова надійшли додаткові пояснення у справі, де представник зазначає, що у додаткових поясненнях відповідач робить висновок про нібито підроблення кредитного договору, посилаючись на властивості (метадані) файлу «Копія Кредитного договору.pdf», зокрема на дату його створення, змінення та розміщення у папці «Downloads». Зазначені доводи є необґрунтованими, базуються на неправильному розумінні природи електронних доказів та не відповідають вимогам процесуального законодавства.

Частини друга та третя статті 100 ЦПК України прямо передбачають можливість подання електронних доказів як в електронній формі, так і у вигляді паперових копій, посвідчених у встановленому порядку. Тому твердження відповідача про нібито обов`язковість надання «первинного файлу» з конкретними технічними метаданими операційної системи не ґрунтується на законі. Законодавство не пов`язує допустимість електронного доказу із локальними властивостями файлу, які автоматично формуються під час його копіювання, завантаження або збереження на конкретному пристрої.

Посилання відповідача на дату «створення» або «змінення» файлу як на доказ підроблення документа є технічно та юридично помилковим, оскільки такі показники відображають лише момент збереження локальної копії файлу на конкретному комп`ютері, а не дату створення самого документа чи виникнення правовідносин між сторонами. Отже, зазначені метадані не можуть підтверджувати факт фальсифікації без проведення відповідної судової експертизи або дослідження первинних цифрових даних.

Ухвалою суду від 03.03.2026 у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 про витребування електронних доказів - відмовлено. Судове засідання по справі відкладено на 13:10 год 24 березня 2026 року.

23.03.2026 представник відповідача - ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» подав клопотання, в якому просить визнати подані позивачем PDF-документи неналежними доказами або (альтернативно) та надати оцінку зазначеним доказам з урахуванням відсутності первинних технічних даних їх створення. Також в поданому клопотанні просить витребувати у позивача: 1. Повний витяг з бази даних інформаційної системи щодо спірного кредитного договору, який містить: 1. дату і час первинного створення запису (timestamp); 2. дату і час усіх змін запису; 3. унікальний ідентифікатор запису (record ID); 4. ідентифікатор транзакції бази даних (transaction ID). 2. Повний audit log інформаційної системи щодо спірного кредиту, який містить: 1. дату і час створення запису; 2. дату і час кожної зміни запису; 3. ідентифікатор користувача, який створив або змінював запис; 4. IP-адресу; 5. назву або ідентифікатор пристрою. 3. Журнал (log) формування PDF-документів, поданих до суду, із зазначенням: 1. дати та часу формування; 2. ідентифікатора процесу; 3. ідентифікатора користувача або системи, яка сформувала документ. 4. Контрольні хеш-суми (SHA-256) первинних файлів, що зберігаються в інформаційній системі позивача. 5. Документальне підтвердження того, що подані до суду PDF-файли є точними копіями первинних записів інформаційної системи. Розгляд клопотання просив проводити у його відсутності та відсутності відповідача.

23.03.2026 на виконання ухвали суду від АТ КБ «ПриватБанк» надішли затребувані документи.

24.03.2026 судове засідання відкладено для надання можливості позивачу ознайомитись із клопотанням представника відповідача.

25.03.2026 представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» - Сахарова О.І. через систему «Електронний суд» подала заяву в якій зазначила, що доводи відповідача є необґрунтованими та такими, що не спростовують позовних вимог. Заперечення відповідача є формальними та спрямовані на підміну предмета доказування у справі. Вони зводяться до технічних аспектів оформлення електронних документів і банківських операцій, однак не спростовують ключових обставин - факту укладення кредитного договору та отримання відповідачем грошових коштів. Просила врахувати при розгляді справи заперечення на клопотання про витребування оригіналів доказів та відмовити у задоволенні клопотання.

21.04.2026 року судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою відповідача та її представника.

14.05.2026 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з тим, що суддя згідно наказу №02-11/6/2026 від 12.05.2026 «Про вдрядження судді Лідії Федів» перебувала у відрядженні.

29.05.2026 від представника відповідача ОСОБА_2 до суду поступила заява , у якій просить розглянути справу без участі представника відповідача у судовому засіданні, позов відхилити повністю як недоведений, в тому числі в якому позивач від доведення позову категорично відмовляється.

Ухвалою суду від 29.05.2026 - визнано явку представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» в судове засідання обов`язковою для дачі особистих пояснень суду, а розгляд справи відкласти на 15 червня 2026 року на 11:00 годину.

В судовому засіданні 15.06.2026 представник позивача Мостова Я.І. зазначила, що докази, які просить витребувати представник відповідача в позивача відсутні, вони знаходяться у первісного кредитора.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні 15.06.2026 не підтримав клопотання про витребування доказів. Суд постановим ухвалу (протокольну) від 15.06.2025, якою відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів, мотивуючи тим, що таке не підтримується представником відповідача.

04.08.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 подав додаткові пояснення у справі і просив без участі в судовому засіданні відповідача та його представника позов відхилити як він повністю бездоказовий, тобто безпідставний. В справі немає жодного доказу про реальність платежу в користь відповідача як кредитних грошей. Було бажання прочитати цифровий підпис на кредитному договорі, виявилося що від кредитодавця такого немає, бо є від підписанта позову і все.

04.08.2026 року в судовому засіданні оголошено перерву перед дослідженням доказів.

27.08.2026 року представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у його відсутності та відсутності відповідача. Зазначив, що Так, як уже доведено представником відповідача, що неспростовано і очевидно й не буде спростовано, в справі електронний кредитний договір № 7749186 від 02.04.2024 р. та 02:24:47 години про надання споживчого кредиту неукладено,бо такого в числі доказів по справі небуло і немає. Пункт 9.2. в т.з паперовій формі ніби то електронного кредитного договору містить "Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п.1.4.Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Споживачем зобов`язань за ним". з п. 9.6. т.з. Договору - "Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору" в справі немає не тільки електронного кредитного договору, в справі немає й даних про ідентифікатор позичальнику та про його використання, тобто навіть немає доказів, щоб ідентифікувати факт укладення електронного кредитного договору, як стверджується позивачем за № 7749186 від 02.04.2024 р. та 02:24:47 години.

В судовому засіданні 27.08.2026 оголошена перерва перед переходом до стадії ухвалення судового рішення.

29.09.2026 року представник позивача Мостова Я.І. звертала увагу суду, що відповідач не надає докази того, що кредитний договір був укладений шахрайськими діями, що хтось застосував її номер телефону і надав платіжну картку щоб перерахувати їй кошти, натомість зазначає що просто не укладала договір.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні 29.09.2026 року зазначив, що письмових доказів, таких, які прирівнюються до письмових, у справі немає, відповідно до законодавства копії не прирівнюються до письмових доказів, а оригінали електронних доказів до цього часу у справу не подано. Є пдф копія роздрукована ніби-то електронного доказу, подано протокол перевірки підпису. Немає інформації також про те, що особа, отримавши ідентифікатор, втиснула його, підписавши електронний кредитний договір. В законодавстві написано, що пдфні роздруківки, копії, вони не є письмовими доказами. Немає жодного доказу, який би заслуговував увагу суду.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, відзив на позовну заяву, додаткові пояснення відповідача, додаткові пояснення позивача, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Судом встановлено, що 02.04.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір №7749186 про надання споживчого кредиту, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписано відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора А2900, надісланого на номер телефону НОМЕР_3 .

Відповідно до п. 1.2.-1.4. договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Сума кредиту(загальний розмір) складає: 7500,00 гривень. Тип кредиту - кредит. 1.4. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: п. 1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. 1.7. Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.7.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2,20% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (59400,00 грн. /7500,00 грн. )/ 360 дн. * 100% = 2,20% в день. 1.8. Загальні витрати на дату укладення Договору складають: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 59400,00 грн. 1.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних. 1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 66900,00 грн (п.п. 1.5.1.-1.10.1).

Відповідно до п. 1.1. Укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок "CreditPlus". Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході(в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus". При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку "CreditPlus".

Відповідно до 2.1. Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 .

Відповідно до п. 3.1. Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".

П. 6.4. У випадку невиконання та/або неналежного виконання Споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: 6.4.1. у розмірі 225,00 гривень на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2. у розмірі 75,00 гривень починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання.

У розділі 10 Договору відповідачем ОСОБА_1 зазначені її особисті дані, зокрема: паспортні дані, податковий номер, номер телефону, поштова та електронна адреси.

Як вбачається з розділу 10 Договору № 7749186 від 02.04.2024 ОСОБА_1 підписала зазначений договір Одноразовим ідентифікатором А2900, 02.04.2024 02:24:47.

Також сторонами погоджено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до умов якої загальна вартість кредиту становить 66900.00 грн, з якої 7500.00 грн сума кредиту за договором, 59400.00 грн проценти за користування кредитом.

Позивачем до позовної заяви долучено паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма) до договору, підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором ТС5202 02.04.2024.

Так, згідно з листом ТОВ «ПЕЙТЕК» між Товариством та ТОВ «Авентус Україна» було укладено Договір про організацію переказу грошових коштів №160222-1 від 16.02.2022. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна»: 02.04.2024 02:25:06 на суму 7 500 грн., номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - 3ebe8a36-06d1-4697-b4fa-dfaf70f2b402, номер транзакції в системі ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» - 44440944, Session ID - 023845438730, сайт торгівця - https://creditplus.ua, код авторизації - 632766, банк-еквайр - АТ «ПУМБ», призначення платежу: зарахування на картку, маска картки НОМЕР_4 .

При цьому, суд зазначає, що договір № 7749186 від 02.04.2024 містить інформацію про узгодження сторонами реквізитів банківського рахунку, на який первісний кредитор мав перерахувати кошти - НОМЕР_4 (п. 2.1 договору).

Із наданої АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформації вбачається, що на ім`я - ОСОБА_3 в банку емітовано карту № НОМЕР_5 . Номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною картою № НОМЕР_5 за період 02.04.2024-07.04.2024 р., номер телефону НОМЕР_3 був/є фінансовим. Номер телефону НОМЕР_5 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_3 . Також зазначено, що по рахунку НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) було зарахування коштів на суму 7500 UAH за період від 02.04.2024.

Суд звертає увагу, що відповідно до укладеного договору № 7749186 від 02.04.2024 прізвище позичальника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Однак, під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 змінила прізвище на ОСОБА_3 , про що зазначено і самим представником відповідача ОСОБА_2 у поданій заяві від 22.01.2026 в анкетних даних заявника.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №7749186 від 02.04.2024, позичальником за яким є ОСОБА_1 , станом на 22.10.2024 заборгованість складає: 7500,00 грн - основний борг; 19800,00 грн залишок відсотків, заборгованість за штрафом - 6675,00. Разом 33975,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 02.04.2024 по 31.07.2024.

23.10.2024 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Пунктом 1.1. Договору Факторингу 1 визначено, що Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру Боржників, який є Додатком 1 до Договору Факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23.10.2024 до Договору Факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до Відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 33975,00, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7500,00 грн., сума заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 19800.00 грн., сума заборгованості за пенею, штрафом - 6675,00 грн.

16.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу №16/05/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Пунктом 1.2. Договору Факторингу 2 погоджено, що перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників до Договором Факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 16.05.2025 до Договору Факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 33 975,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7500,00 грн., сума заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 19800.00 грн., сума заборгованості за пенею, штрафом - 6675,00 грн.

З виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 7749186 від 02.04.2024 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за кредитним договором станом на 01.11.2025 року (включно) складає 33975,00 грн., яка складається із заборгованості за сумою кредиту в розмірі 7500,00 грн., заборгованість за процентах у розмірі 19800,00 грн., заборгованість за штрафними санкціями - 6675, 00 грн.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Також, приписами ст. 12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із матеріалів справи вбачається, що 02.04.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7749186, шляхом підписання електронним підписом за одноразовим ідентифікатором А2900.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити.

У пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 зазначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо розміру отриманого та погашеного тіла кредиту за кредитним договором.

До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19).

Відповідно до ч. 1ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Твердження представника відповідача про те, що позивач не довів укладення в письмовій (електронній) формі кредитного договору між Сторонами, не знайшли свого підтвердження.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» про успішне перераховано кошти на платіжну картку клієнта та інформацією АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Із копії розрахунку заборгованості за договором №7749186 від 02.04.2024 вбачається, що у відповідача ОСОБА_1 станом на 22.10.2024 заборгованість складає: 7500,00 грн - основний борг; 19800,00 грн залишок відсотків, заборгованість за штрафом - 6675,00. Разом 33975,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 02.04.2024 по 31.07.2024.

Суд звертає увагу, що у позовній заяві позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 7749186 від 02.04.2024 у розмірі 27 300,00 грн,

Будь-яких доказів, які б спростовували проведені позивачем розрахунки заборгованості за вказаними договорами, відповідачем та представником відповідача по справі суду не представлено.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача, тому висновки суду про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими.

Судом встановлено, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» у встановленому законом порядку набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 7749186 від 02.04.2024 року. Так, зокрема відповідно до Договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024 та Реєстру Боржників, який є Додатком 1 до Договору Факторингу №23.10/24-Ф від 23 жовтня 2024 та Договору факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025 та Реєстру Боржників до Договором Факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025 позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» набув права грошової вимоги до Відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 33975,00, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7500,00 грн., сума заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 19800.00 грн., сума заборгованості за пенею, штрафом - 6675,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що заборгованість за тілом кредиту в сумі 7500,00 грн. на підставі вказаного договору підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо заборгованості за нараховані відсотки слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що договір укладений між сторонами 25.03.2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-IX, тому за період з 25 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 2,5 %, за період з 23 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року - 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - 1 %.

Суд зауважує, що нарахування первісним кредитором відсотків за період з 02.04.2024 року по 22.04.2025 року, згідно розрахунку заборгованості, відбувалось за процентною ставкою згідно умов договору 2,20% що відповідає вимогам законодавства.

Однак нарахування відсотків за період з 23.04.2024 по 31.07.2024 (100 днів) здійснювалося у розмірі 2,20 % ставки, що не відповідає умовам Закону України «Про споживче кредитування», оскільки максимальний розмір денної процентної ставки у цей період повинен становити 1,5%, а тому вказана сума відсотків підлягає перерахунку (7500 х1,5% х 100 днів) та становить 11250 гривень. Із врахуванням зазначеного, розмір заборгованості за нарахованими відсотками, який підлягає стягненню з відповідача становить: з 02.04.2024 року по 22.04.2025 року за процентною ставкою згідно умов договору 2,20% - 3465,00 грн.; за період з 23.04.2024 по 31.07.2024 за процентною ставкою 1,5 % - 11250,00 грн., що в загальному розмірі - 14715,00 грн.

На підставі вищенаведеного, беручи до уваги пояснення представника позивача та пояснення представника відповідача, суд вважає доведеним факт укладення між позивачем та відповідачем договору № 7749186, наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 7749186 від 02.04.2024 в розмірі 22215,00 грн., яка складається з: 7500,00 грн. прострочена заборгованість за кредитом; 14715,00 грн. - заборгованість за відсотками. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Доказів повного виконання зобов`язання відповідач суду не надала.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн, суд враховує наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3 ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу суду надано: Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Додаткову угоду №25771056198 до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 року, Акт прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 року на суму 7 000,00 грн.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, (провадження №14-38219) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження№ 12-171г19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

З огляду на зазначене, враховуючи фактичний обсяг наданих адвокатом Соломко О.В. юридичних послуг, співмірність суми витрат із складністю справи та відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що дана справа є незначної складності й не потребувала заявленого позивачем часу для підготовки процесуальних документів адвокатом, виходячи з співмірності заявлених вимог, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу на стадії розгляду у розмірі 7000,00 грн підлягають задоволенню частково у розмірі 3000,00 грн, стягнувши зазначену суму з відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією №31689 від 08.01.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 27300,00 грн, однак позов підлягає задоволенню на суму 22215,00 грн, тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 81,37 % (22215,00 : 27300,00 х 100), тому сума судового збору, яка підлягає стягненню, складає 2166,39 грн (2662,40 х 81,37 : 100).

На підставі викладеного, відповідно до статей 526, 527, 530, 546, 610-612, 626, 628, 633, 364, 636, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись статями 4, 10-13, 76-81, 89, 141, 244, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість кредитним договором № 7749186 від 02.04.2024 у розмірі 22215,00 грн. (двадцять дві тисячі двісті п`ятнадцять гривень 00 копійок), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2166,39 грн (дві тисячі сто шістдесят шість гривень 39 кол.) та витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі гривень).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6. Каб. 13, ЄДРПОУ: 42986956;

Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Судового рішення ухвалено та складено 08.10.2026.

Суддя: Федів Л. М.