Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №338/1450/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

Справа №338/1450/26

Провадження №2/338/1277/26

09 жовтня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого – судді Решетова В. В.,

з участю секретаря судового засідання Смеречук Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

21 серпня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 вересня 1994 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уклала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб зареєстровано в с. Бабче Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №19, про що видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Позивачка зазначає, що протягом останнього часу стосунки між подружжям істотно погіршилися, зникли взаєморозуміння, взаємоповага та емоційний зв`язок, стали частими сварки та конфлікти. Подружні відносини фактично припинилися, сторони тривалий час не ведуть спільного сімейного життя, кожен із подружжя живе окремим життям та власними інтересами. Сім`я фактично припинила існування, а шлюб зберігається лише формально. Позивачка не бажає продовжувати шлюбні відносини, вважає подальше спільне життя та збереження шлюбу такими, що суперечать її інтересам, і вказує на неможливість примирення та відновлення сімейних відносин.

Заявлені вимоги про розірвання шлюбу стосуються особистого немайнового права одного з подружжя на припинення шлюбних відносин. Доказів наявності спору щодо поділу майна, визначення місця проживання дітей, стягнення аліментів чи інших похідних вимог у наданих матеріалах позову не зазначено.

В судове засідання представник позивачка не з`явилася, направила до суду заяву, відповідно до якої просить справу розглядати у її відсутність та відсутність її довірительки. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_4 суд не поінформував, своїм правом на подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від нього не надходило.

З огляду на викладене, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, надані позивачкою, у їх сукупності, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі з 17 вересня 1994 року, який зареєстровано в с. Бабче Богородчанського району Івано-Франківської області, актовий запис №19. Після державної реєстрації шлюбу подружжю присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ».

Згідно з ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Отже, закон не ставить право одного з подружжя на припинення шлюбних відносин у залежність від згоди другого з подружжя.

За змістом ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

У цій справі позивачка послідовно та однозначно висловила волю на припинення шлюбу, зазначивши про фактичне припинення подружніх відносин, відсутність взаєморозуміння, взаємоповаги та емоційного зв`язку, припинення спільного сімейного життя, а також про неможливість примирення та відновлення сімейних відносин.

Зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що шлюбні відносини фактично припинилися, а збереження шлюбу не відповідає дійсній волі позивачки. При цьому суд не вправі примушувати одного з подружжя до продовження шлюбних відносин усупереч його чітко вираженій волі.

Такий підхід узгоджується з актуальною практикою Верховного Суду. У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі № 308/6934/16-ц зазначено, що кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини, а примушування до їх припинення або збереження є порушенням права дружини чи чоловіка на свободу та особисту недоторканність. За наявності передбачених ст. 112 СК України умов шлюб підлягає розірванню.

З огляду на наведене суд вважає встановленим, що подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, що має істотне значення, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про його розірвання.

Після розірвання шлюбу позивачка просить залишити їй прізвище ОСОБА_6 . Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Отже, прохання позивачки підлягає врахуванню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджуються з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. З наданої до позову квитанції вбачається сплата позивачкою судового збору, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача на її користь у розмірі, підтвердженому відповідним платіжним документом.

На підставі викладеного, ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 115 Сімейного кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 76–81, 141, 258, 263–265, 274–279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 17 вересня 1994 року в с. Бабче Богородчанського району Івано-Франківської області, про що зроблено актовий запис №19.

Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 шлюбне прізвище « ОСОБА_6 ».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя В.В. Решетов