Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №338/1360/26 — Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

( з а о ч н е )

Справа №338/1360/26

Провадження №2/338/1212/26

08 жовтня 2026 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Шишка О. А.,

з участю: секретаря Сіщук Г. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1597-2493 від 05.09.2025 у розмірі 94155,82 грн, з яких 34909,89 грн – заборгованість за кредитом, 40844,70 грн – заборгованість за договірними процентами, 18251,23 грн – проценти на підставі статті 625 ЦК України, 150 грн – комісія, а також 2662,40 грн судового збору.

Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що 05.09.2025 між ним та відповідачем укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1597-2493, за яким відповідачу надано кредит у сумі 25000 грн. Надалі сторони уклали додаткові угоди від 23.10.2025, 22.12.2025, 31.12.2025 та 19.02.2026, якими відповідачу додатково надано відповідно 5000 грн, 6100 грн, 800 грн та 1000 грн, змінено умови кредитування та продовжено строк повернення кредиту. Відповідач порушив строки внесення обов`язкових платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість. Позивач направив відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту, проте заборгованість залишилася непогашеною, що стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала повністю та не заперечила проти заочного розгляду справи.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву, доказів погашення заборгованості або інших заяв і клопотань не подав.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною п`ятою статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву не подав, а представник позивача не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280-282 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом установлено, що 05.09.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1597-2493. Договір містить індивідуальні відомості про позичальника, суму кредиту, умови його надання і повернення, розмір процентних ставок та електронний підпис відповідача одноразовим ідентифікатором A2103.

За договором відповідачу надано 25000 грн на строк 365 календарних днів із первісною датою повернення 04.09.2026. Базовий період сплати процентів становить 28 календарних днів. Стандартну процентну ставку визначено в розмірі 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,74% за кожен день надалі. Комісію за первісну видачу кредиту визначено в розмірі 0%.

Надалі сторони уклали додаткові угоди від 23.10.2025, 22.12.2025, 31.12.2025 та 19.02.2026, підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами відповідно A3778, A7030, A6416 та A4452. За цими угодами позичальнику надано додатково 5000 грн, 6100 грн, 800 грн та 1000 грн.

Додаткові угоди передбачають нарахування процентів на залишок кредиту за ставкою 1% за кожен день протягом перших 180 календарних днів від укладення відповідної угоди та 0,74% за кожен день надалі.

Факт перерахування коштів підтверджується документами надавача платіжних послуг та довідкою про видачу кредиту. Загалом відповідачу фактично надано 37900 грн.

Зміст договору та додаткових угод, відомості про їх електронне підписання, документи про перерахування коштів і подальші платежі відповідача в сукупності підтверджують виникнення між сторонами кредитних правовідносин та виконання позивачем обов`язку з надання кредиту.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зокрема, ст.1050 ЦК України визначає, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з п.1 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з положеннями пунктів 12-13 ст. 11 цього ж Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Відповідно до ч.3 ст. 100 ЦПК України учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копія, посвідчених у порядку, передбаченому законом.

Згідно з п. 1 ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також, виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що сторони уклали кредитний договір у формі електронного документу, що відповідає вимогам ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Щодо вимоги про дострокове повернення суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Останньою додатковою угодою від 19.02.2026 строк кредитування продовжено на 365 календарних днів від дати її укладення. Графіком платежів остаточне повернення тіла кредиту визначено на 18.02.2027.

Водночас договором передбачено право кредитодавця вимагати дострокового повернення кредиту в разі прострочення позичальником сплати процентів понад один календарний місяць.

Частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця за встановлених цією нормою та договором умов вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі. При цьому споживачеві має бути надано передбачений законом строк для виконання відповідної вимоги або усунення порушення.

Відповідач допустив прострочення сплати обов`язкових платежів на строк понад один календарний місяць, тому позивач реалізував право на дострокове повернення кредиту, направивши відповідачу вимогу від 24.06.2026 за адресою його зареєстрованого місця проживання.

Оцінивши обставини направлення вимоги та дотримання порядку дострокового повернення кредиту в сукупності, суд дійшов висновку, що позивач належним чином реалізував передбачене договором право, строк виконання зобов`язання з повернення кредиту настав, а заборгованість залишилася непогашеною.

Отже, вимога про дострокове повернення непогашеного залишку кредиту є обґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення комісії суд зазначає таке.

Первісним договором комісію за видачу кредиту визначено в розмірі 0%. За додатковими угодами позивач нарахував комісії за видачу додаткових коштів у сумах 750 грн, 915 грн, 120 грн та 150 грн, загалом 1935 грн. За наданим розрахунком 1785 грн комісій погашено за рахунок платежів відповідача, а 150 грн залишилися несплаченими.

Закон України «Про споживче кредитування» допускає включення до загальних витрат за кредитом передбачених законом платежів, зокрема комісій. Тому для вирішення питання про правомірність комісії суд повинен оцінити зміст відповідної умови, характер оплачуваних дій та відповідність установленої плати вимогам законодавства.

У спірних додаткових угодах комісію визначено як плату за видачу додаткових кредитних коштів. Водночас окремого переліку додаткових чи супутніх послуг, які надаються відповідачу за цю плату, їх змісту та відмінності від виконання основного обов`язку кредитодавця з надання кредиту не наведено.

За користування додатково виданими коштами встановлено процентну плату. Позивач не надав доказів того, що поряд із наданням кредиту відповідачу за комісійну винагороду надавалася самостійна додаткова послуга.

У постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що умови споживчого кредитування про оплату послуг, які за законом повинні надаватися безоплатно, є нікчемними, а висновок про нікчемність може бути наведений у мотивувальній частині рішення без окремого визнання такої умови недійсною. Зазначений висновок не встановлює загальної заборони кредитних комісій, проте вимагає оцінки змісту послуг, за які передбачено плату.

У цій справі суд виходить із того, що спірна комісія покладає на споживача додаткову оплату дій із виконання основного обов`язку кредитодавця, а надання окремої послуги за таку плату не підтверджено.

З урахуванням статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» суд не застосовує зазначені умови при визначенні заборгованості. У стягненні 150 грн комісії слід відмовити, а кошти, вже спрямовані позивачем на погашення комісій, врахувати при перерозподілі платежів за кредитом.

Щодо нарахування за статтею 625 ЦК України суд приходить до такого висновку.

Позивач просить стягнути 18251,23 грн процентів на підставі статті 625 ЦК України. Із розрахунку вбачається, що ці нарахування здійснювалися за прострочення кредитного зобов`язання у 2026 році. Крім того, 698,77 грн таких нарахувань позивач погасив за рахунок платежу відповідача від 23.01.2026.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, внесеним Законом України №2120-IX, передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати неустойки за прострочення виконання відповідного зобов`язання.

Усі спірні нарахування здійснено за прострочення кредитного зобов`язання під час воєнного стану, тому підстави для стягнення 18251,23 грн відсутні.

Кошти у сумі 698,77 грн, спрямовані позивачем на погашення таких нарахувань, також підлягають урахуванню при перерозподілі платежів відповідача.

При цьому звільнення від відповідальності за статтею 625 ЦК України не припиняє обов`язку повернути фактично отриманий кредит та сплатити правомірно нараховані договірні проценти.

Перевірка оплат та розміру заборгованості.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили.

Розрахунок кредитора підлягає перевірці щодо застосованих ставок, періодів нарахування, врахування платежів та їх розподілу. Неподання відповідачем відзиву не є підставою для автоматичного прийняття заявленого розміру заборгованості.

Статтею 19 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що за недостатності платежу в першу чергу погашаються прострочені кредит і проценти, у другу – сума кредиту та проценти, у третю – неустойка та інші платежі. Аналогічну черговість визначено пунктом 6.11 Правил кредитування.

З наданого розрахунку суд установив, що відповідач здійснив сім платежів на загальну суму 55500 грн.

Для визначення заборгованості суд виключив усі комісії та нарахування за статтею 625 ЦК України. Договірні проценти перераховано щоденно за ставкою 1% на фактичний залишок кредиту з урахуванням дат додаткових видач та погашень.

Застосування ставки 1% протягом заявленого періоду відповідає умовам договору та додаткових угод, які передбачали її застосування протягом перших 180 календарних днів від укладення відповідної угоди.

На дату кожного платежу враховано накопичені проценти за користування кредитом, а перевищення платежу над їх сумою спрямовано на зменшення тіла кредиту. Проценти за день платежу нараховано на залишок до його погашення, відповідно до послідовності операцій у наданому розрахунку.

Платіж від 02.10.2025 у сумі 7000 грн повністю погашає проценти. Залишок тіла кредиту становить 25000 грн.

Платіж від 30.10.2025 у сумі 9000 грн розподіляється на 7400 грн процентів та 1600 грн тіла кредиту. З урахуванням додаткової видачі 5000 грн залишок тіла становить 28400 грн.

Платіж від 27.11.2025 у сумі 8500 грн розподіляється на 7952 грн процентів та 548 грн тіла кредиту. Залишок тіла становить 27852 грн.

Платіж від 25.12.2025 у сумі 10000 грн розподіляється на 8042,56 грн процентів та 1957,44 грн тіла кредиту. З урахуванням додаткової видачі 6100 грн залишок тіла становить 31994,56 грн.

Платіж від 22.01.2026 у сумі 5000 грн повністю спрямовується на погашення процентів. З урахуванням додаткової видачі 800 грн залишок тіла становить 32794,56 грн.

Платіж від 23.01.2026 у сумі 6000 грн розподіляється на 4470,55 грн процентів та 1529,45 грн тіла кредиту. Залишок тіла становить 31265,11 грн.

Платіж від 18.02.2026 у сумі 10000 грн розподіляється на 8128,90 грн процентів та 1871,10 грн тіла кредиту. Залишок тіла становить 29394,01 грн. Після додаткової видачі 1000 грн 19.02.2026 він становить 30394,01 грн.

Отже, із загальної суми платежів 47994,01 грн зараховуються на погашення договірних процентів, а 7505,99 грн – на погашення тіла кредиту. Сума цих складових становить фактично сплачені відповідачем 55500 грн.

Загальна сума перерахованих договірних процентів за період із 05.09.2025 до 15.06.2026 включно становить 83554,99 грн. Після врахування сплачених у рахунок процентів 47994,01 грн несплачений залишок становить 35560,98 грн.

Після 15.06.2026 позивач у наданому розрахунку договірні проценти не нараховував. Вимогу про дострокове повернення кредиту складено 24.06.2026, тобто після закінчення періоду, за який заявлені договірні проценти.

Відповідно до пункту 4.9 договору у разі несплати обов`язкового платежу до нього з наступного дня додаються проценти за кожен день користування кредитом у межах строку кредитування, які підлягають оплаті не пізніше відповідного календарного дня. Тому на час звернення до суду строк сплати перерахованих процентів настав.

Перерахований залишок тіла кредиту визначається як різниця між фактично виданими 37900 грн та зарахованими на його погашення 7505,99 грн і становить 30394,01 грн.

Таким чином, належна до стягнення заборгованість становить 65954,99 грн, з яких 30394,01 грн – тіло кредиту, 35560,98 грн – договірні проценти. У стягненні перевищення заявлених сум тіла кредиту та процентів над установленими судом сумами, а також комісії та нарахувань за статтею 625 ЦК України слід відмовити.

Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Так, згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2662,40 грн підтверджена платіжною інструкцією №62869 від 05.08.2026.

Оскільки із заявлених 94155,82 грн підлягають стягненню 65954,99 грн, із відповідача на користь позивача слід стягнути 1864,98 грн судового збору, що визначається за розрахунком: 2662,40 грн ? 65954,99 грн / 94155,82 грн.

Решта судового збору залишається за позивачем. Вимог про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не заявлено.

На підставі викладеного, ст. 12, 16, 19 Закону України «Про споживче кредитування», ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 207, 525, 526, 530, 625, 626, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-289 ЦПК України,

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії №1597-2493 від 05.09.2025 у сумі 65954,99 грн, з яких 30394,01 грн – заборгованість за кредитом, 35560,98 грн – заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у сумі 1864,98 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Богородчанським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів із дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач може оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення учасників, цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач може оскаржити рішення в загальному порядку. У цьому випадку строк на апеляційне оскарження починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо у встановлені законом строки не подані заява про його перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий О. А. Шишко