Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 08 жовтня 2026 р.
Справа: №127/29175/26
Суддя: Сичук М. М.
Справа № 127/29175/26
Провадження № 3/127/5663/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 745766, складеним 14 серпня 2026 року о 20 годині 31 хвилині поліцейським 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капралом поліції Куба Лізою Ігорівною, 14 серпня 2026 року о 19 годині 45 хвилин у м. Вінниці по вул. Академіка Янгеля (Фрунзе), 6-Г, ОСОБА_1 керував автомобілем BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить йому на праві власності, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
У протоколі зазначено, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився на місці зупинки транспортного засобу.
Також у протоколі зазначено, що велася безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 468698, № 472302.
Дії ОСОБА_1 у протоколі кваліфіковано за частиною першою статті 130 КУпАП як порушення пункту 2.5 Правил дорожнього руху, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З рапорту поліцейського 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Куба Лізи Ігорівни вбачається, що 14 серпня 2026 року під час несення служби у складі екіпажу «Юнкер-110» у м. Вінниці по вул. Академіка Янгеля, 6Г, було зупинено автомобіль BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .
Під час спілкування з водієм, як зазначено у рапорті, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінку, що не відповідала обстановці.
У рапорті зазначено, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки чи в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, усвідомлюючи високу відповідальність.
Подія, за твердженням поліцейського, фіксувалася на портативні відеореєстратори № 468698, № 472302.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та просив суд закрити провадження у справі, посилаючись на те, що від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він не відмовлявся.
Судом досліджено надані до матеріалів справи відеозаписи з портативних відеореєстраторів № 468698 та № 472302.
З досліджених судом відеозаписів убачається, що в період відеофіксації транспортний засіб BMW X5, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуває у нерухомому стані. Сам момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції за матеріалами наданого суду відеозапису не зафіксований.
Разом з тим, з відеозаписів, досліджених судом у часовому проміжку з 19 години 57 хвилин 06 секунд до 20 години 05 хвилин 40 секунд 14 серпня 2026 року, убачається, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, а здійснював спроби пройти такий огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Drager».
Відеозаписами зафіксовано саме спроби ОСОБА_1 продути прилад, однак завершити тестування з отриманням результату йому не вдалося.
При цьому з досліджених судом відеозаписів не вбачається чіткої та беззаперечної фіксації того, що після невдалих спроб проходження огляду на місці зупинки ОСОБА_1 було належним чином запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у найближчому закладі охорони здоров`я, роз`яснено порядок такого огляду та отримано від нього чітку і недвозначну відмову від проходження такого огляду.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду необхідно встановити не лише наявність у поліцейського підстав для проведення такого огляду, а й факт керування транспортним засобом відповідною особою та, що має істотне значення для цієї справи, саме факт відмови особи від проходження огляду у встановленому законом порядку.
При цьому сама по собі відсутність результату огляду за допомогою спеціального технічного засобу не є тотожною відмові від проходження огляду.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння проводиться поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів у випадках і порядку, встановлених законодавством. У разі відмови водія від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду огляд проводиться у закладі охорони здоров`я.
Порядок проведення такого огляду визначений, зокрема, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, чинною у відповідній редакції.
Згідно з розділом ІІ Інструкції № 1452/735 огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а під час проведення огляду застосовуються технічні засоби відеозапису.
У випадку відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами такого огляду огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.
Отже, законодавством передбачена послідовна процедура огляду водія: первинний огляд на місці зупинки транспортного засобу, а у разі відмови від такого огляду або незгоди з його результатом — проведення огляду у закладі охорони здоров`я.
Відповідно до пункту 4 розділу X Інструкції № 1395 у разі проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським із використанням спеціальних технічних засобів застосовується відеозапис, а наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому пунктом 6 розділу X зазначеної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, для висновку про наявність у діях особи складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, необхідно мати належні та достатні докази саме відмови від проходження огляду, а не лише констатацію в протоколі такої відмови.
Судом встановлено, що наданий органом поліції відеозапис не підтверджує викладену у протоколі обставину про те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки.
Навпаки, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 здійснював спроби пройти огляд за допомогою приладу «Drager». Отже, його поведінка у зафіксований на відео період об`єктивно не свідчить про небажання проходити огляд як такий.
Сам факт того, що ОСОБА_1 не зміг належним чином продути прилад та внаслідок цього результат огляду не був отриманий, без встановлення обставин свідомого ухилення від проведення огляду не може бути безумовно прирівняний до відмови від його проходження.
Особливої уваги потребує та обставина, що протокол про адміністративне правопорушення містить твердження про відмову ОСОБА_1 саме «на місці зупинки», тоді як у рапорті поліцейського зазначено вже про нібито відмову як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров`я.
Разом із тим, доказів того, що після невдалих спроб проходження огляду на місці зупинки ОСОБА_1 було належним чином запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я та що він від такої пропозиції категорично відмовився, суду не надано.
З досліджених судом відеозаписів така обставина також не встановлюється.
За таких обставин твердження про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду ґрунтується фактично на змісті протоколу та рапорту поліцейського, однак спростовується безпосередньо дослідженим судом відеозаписом у частині поведінки особи під час проходження огляду на місці.
При цьому суд не може виходити із припущення, що невдала спроба продування спеціального технічного засобу автоматично означає умисну відмову від проходження огляду.
У кожному конкретному випадку має бути встановлено, чи була така поведінка особи саме свідомим та однозначним ухиленням від проходження огляду, а не результатом невдалого проходження процедури.
Аналогічний підхід застосовувався судами під час оцінки відеозаписів у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, де сама по собі невдала спроба продути прилад оцінювалася у сукупності з іншими обставинами — кількістю спроб, поведінкою особи, роз`ясненнями поліцейського, пропозицією пройти медичний огляд та подальшою поведінкою водія.
Зокрема, у справі № 127/18534/26 Вінницький апеляційний суд постановою від 05 серпня 2026 року скасував постанову суду першої інстанції про притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП та закрив провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. При цьому апеляційний суд виходив із необхідності встановлення саме факту відмови від огляду у передбаченому законом порядку, а не лише окремої незгоди особи з певним способом його проведення.
Водночас суд бере до уваги, що у судовій практиці трапляються випадки, коли поведінка водія, яка зовні полягає у спробах продути прилад, визнавалася відмовою від огляду. Однак у таких випадках судами встановлювалися додаткові обставини, які свідчили саме про умисне ухилення особи від проведення огляду, зокрема неодноразові роз`яснення поліцейських щодо порядку проходження огляду, демонстрація правильного способу продування, попередження про наслідки неналежного продування та подальша відмова особи від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.
Отже, з дослідженого судом відеозаписі не зафіксовано однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду та не встановлено належного підтвердження його відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров`я.
Крім того, судом враховується, що сам момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції наданими відеозаписами не зафіксований, а у період, який безпосередньо досліджувався судом, транспортний засіб перебував у нерухомому стані. З огляду на це відеозапис не дає можливості суду самостійно перевірити обставини безпосереднього моменту зупинки транспортного засобу, викладені у протоколі.
Разом з тим, відсутність відеофіксації моменту зупинки сама по собі не є достатньою підставою для висновку про відсутність факту керування транспортним засобом, оскільки такі обставини можуть підтверджуватися й іншими доказами. Однак у сукупності з іншими встановленими у справі обставинами це свідчить про те, що суд має оцінювати надані докази виключно в межах фактично доведених обставин і не може замінювати припущеннями відсутні докази.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначені конституційні гарантії підлягають застосуванню і під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, коли наслідком притягнення особи є застосування до неї адміністративного стягнення.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці також виходить із необхідності забезпечення справедливості провадження та належної оцінки доказів, на яких ґрунтується висновок про винуватість особи. У справі «Гайдашевський проти України» Європейський суд з прав людини, аналізуючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, звернув увагу на вимоги справедливості судового розгляду та необхідність дотримання принципу змагальності сторін.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що належними та достатніми доказами не підтверджено саме факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.
Наявний у матеріалах справи відеозапис, навпаки, свідчить про те, що ОСОБА_1 здійснював спроби пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу «Drager». При цьому доказів його однозначної відмови від огляду в закладі охорони здоров`я матеріали справи не містять.
За таких обставин обов`язковий елемент складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а саме відмова особи від проходження огляду у встановленому законом порядку, свого належного та достатнього підтвердження не знайшов.
Саме лише зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення про відмову особи від проходження огляду не може безумовно підтверджувати факт такої відмови, якщо інші докази у справі, зокрема безпосередньо досліджений судом відеозапис, такого висновку не підтверджують.
За таких обставин усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 підлягають тлумаченню на його користь.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 7, 9, 245, 247, 251, 252, 266, 280, 283, 284 КУпАП, статтею 62 Конституції України, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua