Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №715/2744/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчук В. Т., за участі секретаря судового засідання Філатової К. А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 та його представника Максименка Романа Дмитровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 122-4, 124 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2026 року,-

У С Т А Н О В И В:

Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2026 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрито, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрито, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2026 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції обставин ДТП, зазначених ним в апеляційній скарзі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

В суді першої інстанції, він, як потерпілий дав показання і підтвердив, що саме під час обгону на гравійній дорозі з під автомобіля БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилетіло каміння, яке пошкодило керований ним автомобіль Ауді, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Очевидцем зазначених обставин були: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Провадження №33/822/459/25 Головуючий у І інстанції: Цуренко В. А.

Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Марчук В.Т.

ОСОБА_1 в своєму поясненні не заперечував, що під час руху по ґрунтовій дорозі він здійснив обгін автомобіля Ауді. Аналогічні пояснення працівникам патрульної поліції дав свідок ОСОБА_5 , який на момент ДТП перебував в салоні автомобіля БМВ під керування ОСОБА_1 . Вважає, що водій ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_5 фактично не можуть заперечувати, що під час обгону з під коліс БМВ вилетіло каміння, яке пошкодило автомобіль Ауді, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

На зворотній стороні схеми місця ДТП працівник поліції зафіксував , що в автомобілі Ауді, реєстраційний номер НОМЕР_2 , виявлено розбите лобове скло.

Зазначає, що наведені в апеляційній скарзі доводи та досліджені в суді докази в їх сукупності, дають підстави стверджувати, що в дорожньо-транспортній обстановці, що виникла 04 серпня 2026 року на дорозі поблизу с. Луковиця, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем БМВ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по гравійній дорозі в напрямку с. Луковиця, перед початком здійснення маневру обгону автомобіля Ауді, реєстраційний номер НОМЕР_2 , не був уважний, не врахував дорожню обстановку, в тому числі стан дорожнього покриття, не вибрав під час здійснення обгону безпечну швидкість, що призвело до викиду гравію з під коліс автомобіля під час обгону, в результаті чого, було пошкоджено належний йому автомобіль Ауді, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Ну думку апелянта, недотримання водієм ОСОБА_1 підпунктів б, в, є п. 2.3, п.10.1, та п. 12.1 ПДР України, під час керування транспортним засобом, перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням ДТП, внаслідок чого автомобіль Ауді, реєстраційний номер НОМЕР_2 , зазнав механічних ушкоджень.

Не заперечує висновки суду в тій частині, що працівник патрульної поліції не мав підстав інкримінувати в вину водієві ОСОБА_1 порушення вимог п. 2.3.а ПДР України.

Однак, на думку апелянта, це не свідчить про те, що ОСОБА_1 не вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Мотивувальна частина постанови суду не відповідає обставинам ДТП і діям водія ОСОБА_1 .

Така постанова порушує його законні права і інтереси як потерпілого в цій справі, позбавляє можливості звернутися до страхової компанії і безпосередньо до водія ОСОБА_1 про відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та подану апеляційну скаргу, заслухавши доводи потерпілого ОСОБА_2 та його представника – адвоката Максименка Р. Д., які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який просив постановити справедливе рішення, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.

Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.

Як вбачається з апеляційної скарги, потерпілий ОСОБА_2 не оспорює правильність висновків суду щодо відсутності в діях ОСОБА_1 порушення п. 2.3.а ПДР України та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Що стосується доводів апеляційної скарги потерпілого ОСОБА_2 про наявність в діях ОСОБА_1 порушення інших правил дорожнього руху, що перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням ДТП, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №737468 від 04 серпня 2026 року (а. с. 1), цього ж дня, о 20 год. 50 хв. в селищі Луковиця, вул. Центральна, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1 , перед виїздом не перевірив і не забезпечив технічно-справний стан транспортного засобу та правильність кріплення вантажу. Під час руху з колеса автомобіля вилетів камінь та розбив лобове скло автомобілю марки AUDI, державний номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив п. 2.3.а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

При цьому диспозиція ст.124 КУпАП є бланкетною, а тому у протоколі про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено, які пункти ПДР України порушені особою, відносно якої складений протокол та які знаходяться у безпосередньому причинному зв`язку із настанням ДТП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ставиться в провину порушення п. 2.3.а ПДР України.

Відповідно до п. 2.3.а ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є одним із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, в даному випадку — на посадових осіб органів Національної поліції.

Апеляційний суд позбавлений можливості змінити фабулу протоколу про адміністративне правопорушення та не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неодноразово наголошував, що з огляду на каральну мету адміністративного стягнення, зокрема штрафу або позбавлення права керування транспортними засобами, провадження у справах про адміністративне правопорушення є кримінальним для цілей застосування Конвенції (рішення ЄСПЛ у справах: «Енгель та інші проти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Надточій проти України» та «Лучанінов проти України»).

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на викладене, доводи апелянта про наявність в діях водія ОСОБА_1 порушень інших пунктів Правил дорожнього руху України, зокрема п.п. 2.3 б, в, є, п. 10.1, п. 12.1 ПДР, не підлягають задоволенню, оскільки встановлення порушень інших норм ПДР, які не ставились у вину особі працівником поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, є виходом за межі фабули протоколу.

Таким чином, задоволення таких вимог апеляційної скарги потерпілого призвело б до перебирання судом на себе функцій сторони обвинувачення, що є неприпустимим та порушує право особи на захист.

Доводи апелянта про те, що постанова суду позбавляє його можливості звернутися за відшкодуванням шкоди до страхової компанії або до водія, не може бути підставою для скасування законного рішення суду, оскільки завдання суду в даній категорії справ полягає у встановленні наявності чи відсутності складу правопорушення, а не у забезпеченні майнових інтересів сторін.

Водночас потерпілий не позбавлений права звернутися до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, де предмет доказування та підстави відповідальності є іншими, ніж у справі про адміністративне правопорушення.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив відсутність належних і допустимих доказів, які б беззаперечно вказували на порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.3.а ПДР України.

Водночас суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної постанови дійшов висновку про недоведеність причинно-наслідкового зв`язку факту пошкодження автомобіля AUDI, державний номерний знак НОМЕР_2 , з діями водія транспортного засобу марки БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .

Вказані висновки є передчасними, оскільки суд мав керуватись положеннями ст. 280 КУпАП та встановити виключно наявність чи відсутність в діях водія ОСОБА_1 порушення п. 2.3.а ПДР України, та, як наслідок, вирішити питання про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Водночас, висновки суду щодо не доведення причинно-наслідкового зв`язку пошкодження автомобіля AUDI внаслідок дій водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки БМВ, є виходом суду за межі складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, що недопустимо.

За таких обставин, апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а постанова Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2026 року зміні, шляхом виключення з мотивувальної частини тексту постанови висновки про недоведеність причинно-наслідкового зв`язку пошкодження автомобіля AUDI, державний номерний знак НОМЕР_2 , з діями водія транспортного засобу марки БМВ, державний номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 07 вересня 2026 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, змінити.

Виключити з мотивувальної частини постанови висновки суду про те, що матеріали справи не містять доказів про причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженням вітрового скла автомобіля AUDI з державним номерним знаком НОМЕР_2 , внаслідок враження камінцем, який відлетів саме від автомобіля марки «BMW» з державним номерним знаком НОМЕР_1 .

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя [підпис] Марчук В. Т.