Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №645/6405/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 645/6405/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1207/26 Мартинова О.М.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

особи, що притягається

до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - Горобець А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Горобця Романа Миколайовича на постанову судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 20 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статі 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 13.01.2026 справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 № 645/6405/25 (провадження № 3/645/39/26) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та № 645/6525/25 (провадження № 3/645/41/26) за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, об`єднано в одне провадження, та присвоєно об`єднаній справі № 645/6405/25 (провадження № 3/645/41/26).

Постановою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 20.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 – адвокат Горобець Р.М. подав апеляційну скаргу, яку в подальшому уточнив, де просить постанову судді скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у разі встановлення вини ОСОБА_1 – закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова судді є незаконною.

Зазначає, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності його та ОСОБА_1 , хоча останній подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Посилається на порушення поліцейськими процедури огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, з огляду на те, що останній є військовослужбовцем, відповідно його огляд регулюється положеннями статті 266-1 КУпАП.

Вказує, що строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 КУпАП, на даний момент сплили.

До початку судового розгляду ОСОБА_1 подав письмові пояснення по справі, де звертає увагу на те, що було неправильно визначено порядок його огляду на стан сп`яніння, оскільки він є діючим військовослужбовцем.

Вказує, що суддя не з`ясувала, чи мали поліцейські належні підстави для направлення його на огляд, яку саме пропозицію вони зробили ОСОБА_1 та чи була його відповідь однозначною відмовою від запропонованого огляду.

Зазначає, що наявність тремтіння пальців рук викликано наслідками травми і операції, а підвищена жвавість обумовлена переживаннями через хворобу матері.

Окремо звертає увагу, що в постанові судді від 20.03.2026 року згадано документи й процесуальні дії, датовані вереснем 2026 року, тоді як події за протоколами про адміністративне правопорушення відбулися 13.09.2025 року.

Ставить під сумнів висновок судді про два самостійні правопорушення за протоколами серії ЕПР1 № 452259 та № 452279, складеними після зупинок із проміжком близько двадцяти хвилин. Вважає, що суддя не встановила, як завершився перший епізод правопорушення, чи було ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортним засобом та за яких обставин він знову керував автомобілем. Також не встановлено чи була друга окрема відмова від запропонованого огляду. За відсутності таких висновків вважає необґрунтованим застосування положень статті 36 КУпАП.

Також посилається на порушення його права на захист унаслідок розгляду справи за відсутності учасників провадження.

На його переконання, наведені порушення є істотними, що є підставами для скасування постанови судді та закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Горобець Р.М. в судове засідання не з`явився, клопотання про відкладення апеляційного перегляду не надав, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Горобець А.А., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявні склади адміністративних правопорушень, які виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, чим порушено вимоги пункту 2.5 ПДР України.

З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України встановлена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 13.09.2025 о 00:39 в м. Харкові, по проспекту Героїв Харкова, 271А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW X3», д.н.з. НОМЕР_1 , де був зупинений поліцейськими під час дії комендантської години. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, підвищена жвавість. На пропозицію працівників поліції огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, водій ОСОБА_1 відмовився.

Не виконавши вимогу про відсторонення від керування транспортним засобом, того ж дня водій ОСОБА_1 повторно був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування у водія були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, підвищена жвавість. На пропозицію працівників поліції огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, водій ОСОБА_1 відмовився.

Відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксовані на нагрудні камери поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Відеозаписи долучені до протоколів про адміністративні правопорушення.

Внаслідок зазначених подій, поліцейськими складено протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 452259 від 13.09.2025, ЕПР1 № 452279 від 13.09.2025 за невиконання водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника про розгляд справи за відсутності учасників провадження не є безумовною підставою для скасування постанови судді.

З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення перебувала в провадженні районного суду з 18.09.2025.

Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності осіб, які беруть участь у провадженні, суддя навів мотиви такого розгляду, з якими погоджується і апеляційний суд.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що поліцейські не уповноважені проводити огляд військовослужбовця ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що під час спілкування з поліцейськими водій ОСОБА_1 про безпосереднє виконання ним обов`язків військової служби, перебування під дією наказу командира або бойового розпорядження, не повідомляв.

Доказів виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби за обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 452259 та № 452279 від 13.09.2025, суду не надано.

Сам факт проходження ОСОБА_1 військової служби не свідчить про те, що на момент вчинення діяння він безпосередньо виконував обов`язки військової служби, наказ командира або перебував під дією бойовим розпорядженням за обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення.

З огляду на викладене, ОСОБА_1 перебував у площині адміністративного процесу саме як водій транспортного засобу, відповідно, порядок його огляду регулюється положенням статті 266 КУпАП, та враховуючи положення частини 1 статті 15 КУпАП, він несе відповідальність за вчинене адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП на загальних підставах.

Щодо письмових пояснень ОСОБА_1 про відсутність належних підстав у поліцейських для пропонування проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, апеляційний суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, є суб`єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» можуть бути оскарженні в межах процедури оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Письмові пояснення ОСОБА_1 в частині встановлення суддею чи є його відмова від проходження запропонованого огляду однозначною, апеляційний суд не бере до уваги, з огляду на зафіксовані обставини на відеозаписах.

Щодо письмових пояснень ОСОБА_1 про невстановлення факту його відсторонення від керування транспортним засобом за наслідками першої зупинки, апеляційний суд зазначає таке.

Адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, є закінченим з моменту вчинення водієм відповідної дії, зокрема висловлення відмови від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Як убачається з матеріалів справи, за наслідками відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452259 від 13.09.2025. Одночасно поліцейськими було відсторонено водія ОСОБА_1 від подальшого керування, що підтверджується рапортом працівника поліції та відеозаписами, долученими до матеріалів справи.

Отже, після оформлення першого епізоду, водій ОСОБА_1 був обізнаний про відсторонення від подальшого керування транспортним засобом, усвідомлюючи зазначену заборону, продовжив керування та був зупинений іншим екіпажем поліції. Таким чином, другий епізод не є продовженням чи повторним оформленням першого адміністративного правопорушення, а являє собою окрему протиправну поведінку водія.

Що стосується письмових пояснень ОСОБА_1 про наявність в постанові судді від 20.03.2026 року розбіжностей в датуванні року, апеляційний суд вважає ці обставини технічними помилками, що не вплинули на встановлені суддею обставини справи та учасники провадження не позбавлялися права звернутися з відповідною заявою до суду першої інстанції про їх виправлення.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Горобця Р.М. про закриття провадження у справі, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених частиною 6 статті 38 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова розглянув справу про адміністративне правопорушення 20.03.2026 та наклав на ОСОБА_2 адміністративне стягнення в межах строку встановленого частиною 6 статті 38 КУпАП, оскільки правопорушення було вчинено 13.09.2025.

Також необхідно враховувати положення статей 291, 294 КУпАП щодо набрання постановою судді законної сили.

Враховуючи, що за наслідками апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційним судом не встановлено підстав для скасування оскаржуваної постанови, відповідно відсутні підстави для закриття провадження по справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даних правопорушень підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

У зв`язку з наведеним під час апеляційного перегляду за доводами скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Горобця Р.М. апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 20.03.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 15, 23, 38, 130, 245, 251, 252, 256, 266-268, 271, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Горобця Романа Миколайовича – залишити без задоволення.

Постанову судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 20 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна