Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №645/8722/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 645/8722/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1186/26 Мартинова О.М.

Категорія: ч. 4 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

особи, що притягається

до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - Біленького Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Смілянського Ярослава Геннадійовича на постанову судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 4 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 12.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Смілянський Я.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги, захисник посилається на неповне дослідження всіх обставин справи суддею.

Вказує, що під час розслідування кримінального провадження було проведено огляд транспортного засобу «Chrysler Cherokee», д.н.з. НОМЕР_1 , під час якого вилучено пляшку, з якої нібито вживав алкоголь ОСОБА_1 .

Висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 09.01.2026 року встановлено, що рідина, яка залишилась у пляшці – не містить етилового спирту, що виключає склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Звертає увагу, що з моменту зупинки працівників поліції біля місця ДТП до моменту проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та складення направлення на огляд водія минуло більше трьох годин.

Вважає наявний в матеріалах справи відеозапис неналежним доказом, з огляду на те, що він не безперервний.

Стверджує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вказує, що направлення на огляд на стан алкогольного сп`яніння було складено пізніше двох годин з моменту виявлення підстав для пред`явлення вимоги щодо проходження такого огляду.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Смілянський Я.Г. у судове засідання призначене на 05.10.2026 не прибув, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Біленького Д.В., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить таких висновків.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суддя виходив з того, що він, керуючи транспортним засобом, став учасником ДТП, після чого вжив алкоголь до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

З зазначеними висновками судді апеляційний суд погоджується, вважає їх правильними, обґрунтованими та таким, що відповідають наявним в матеріалах справи доказам.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пункт 2.10 «є» зобов`язує водія у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди, до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).

Відповідальність за частиною 4 статті 130 КУпАП настає за вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Судовим розглядом встановлено, що 29.11.2025 о 22:50 в м. Харкові по вул. Свистуна, 12, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Chrysler Cherokee», д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником ДТП, після чого вживав алкогольні напої (горілку). На вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», водій ОСОБА_1 своїми діями навмисно ухилився від такого проходження. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився та покинув місце вчинення правопорушення.

Внаслідок зазначених подій поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527625 від 30.11.2025 за порушення ОСОБА_1 вимог пункту 2.10 «є» ПДР України.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, яким суддя надав належну правову оцінку.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.

Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Апеляційний суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що відеозапис є неналежним доказом у справі, апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527625 від 30.11.2025.

Доводи апеляційної скарги захисника про те, що матеріали справи не містять доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди, не спростовують висновків судді, з огляду на наступне.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, останній неодноразово повідомляв про вживання ним алкогольного напою після ДТП, демонстрував пляшку та пояснював, що пив безпосередньо з неї.

Саме для підтвердження або спростування такого стану ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатора. Проте після неодноразових безрезультатних спроб продути прилад та роз`яснення працівниками поліції порядку його використання ОСОБА_1 повідомив, що не може пройти тест, і почав залишати місце події.

Від запропонованого огляду в закладі охорони здоров`я він також відмовився.

За наведених обставин ОСОБА_1 не виконав покладений на нього пунктом 2.5. ПДР України як на водія обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння та законні вимоги працівників поліції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху України, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, надані на підставі зазначених нормативних актів.

Апеляційний суд ураховує, що зазначена поведінка оцінюється у сукупності з поясненнями ОСОБА_1 про вживання алкогольного напою після ДТП, обставинами, зафіксованими на відеозаписах та іншими матеріалами справи.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про порушення двогодинного часу для проведення огляду водія, апеляційний суд звертає увагу на положення частини 4 статті 266 КУпАП, відповідно до якої двогодинний строк установлено для здійснення огляду особи в закладі охорони здоров`я з моменту встановлення підстав для його проведення.

Отже, двогодинний проміжок часу встановлено саме для проведення відповідного огляду в закладі охорони здоров`я.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про вживання ним алкогольних напоїв після ДТП та відмовився від проходження огляду як на місці події, так і в закладі охорони здоров`я.

З огляду на встановлені обставини, апеляційним судом не приймається до уваги висновок експерта № СЕ-19/121-26/567-ФХД від 09.01.2026 року.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають, а доводи апеляційної скарги захисника зводяться до переоцінки встановлених суддею обставин справи.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Смілянського Я.Г., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 12.03.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 23, 130, 245, 251, 252, 256, 266-268, 271, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Смілянського Ярослава Геннадійовича – залишити без задоволення.

Постанову судді Немишлянського районного суду м. Харкова від 12 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна