Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №619/3509/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 жовтня 2026 року

м.Харків

справа № 619/3509/26

провадження № 22-ц/818/5774/26

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.

розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 липня 2026 року, постановлене суддею Овсянніковим В.С.

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року ТОВ «Кредит - Капітал» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №38563-10/2024 від 21.10.2024 року, у загальному розмірі 16800 гривень, витрати за сплату судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13 липня 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за Кредитним договором №38563-10/2024 від 21.10.2024, у загальному розмірі 8800 гривень, а саме 4 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 4800 гривень - заборгованість за процентами. У іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати за сплату судового збору у розмірі 1394,60 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ: 35234236), витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення відсотків та витрат на правничу допомогу та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення відсотків та зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1000,00 грн.

Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що відсотки нараховані, коли вона перебувала на військовій службі та мала передбачені законом пільги. Вважає, що підстав для стягнення з неї відсотків не має. Крім того розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконала, підстав для звільнення відповідача від обов`язку з повернення використаних нею кредитних коштів у вказаному розмірі, матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 12800,00 грн.

Такі висновки суду першої інстанції не в повній мірі відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Рішення суду переглядається лише в частині стягнення відсотків за користування кредитом та витрат на правничу допомогу.

Судовим розглядом встановлено, що 21.10.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту за №38563-10/2024, відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти у розмірі 4000 гривень, строком на 120 днів, з 21.10.2024 термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 17.02.2025, згідно графіку платежів; За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована; орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2428,90%; орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 8800 гривень; загальні витрати по кредиту складають 4800 гривень.

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4731 - 21хх - хххх - 5478 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Договір укладено в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника», про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (W1092), і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки ( НОМЕР_1 ), про що свідчать умови цього договору, що засвідчено у довідці про ідентифікацію позичальника.

Така процедура повністю відповідає Закону України «Про електронну комерцію» та судовій практиці Верховного Суду (постанова від 16.12.2020 у справі № 561/77/19), а отже, укладений договір має таку ж юридичну силу, як і паперовий

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Мілоан», які було розміщено в Онлайн Системі на вебсайті фінансової компанії.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Факт видачі кредитних коштів підтверджується листом від 17-02-2026 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке забезпечувало процес еквайрингу, відповідно до змісту якого вбачається що 21.10.2024 17:25:09 первісним кредитором було перераховано грошові кошти на суму 4000 гривень, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 544169804, призначення платежу: Зарахування 4000,00 грн на карту № НОМЕР_3 , код авторизації на боці банку №802217. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 .

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на суму 4000 гривень, у межах договору №38563-10/2024 від 21.10.2024 року.

На виконання ухвали суду від 29.05.2026 про витребування інформації, АТ КБ «ПриватБанк» було надано інформацію, яка підтверджує факт наявності випуску запитуваної банківської картки на ім`я ОСОБА_1 , а також підтверджує обставини, на які посилається позивач, щодо дат та сум нарахування коштів відповідачці.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», заборгованість ОСОБА_1 станом на 24.02.2025 у загальному розмірі склала 16800 гривень.

24.02.2025 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» був укладений Договір факторингу за № 24022025, предметом якого є відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами зазначених у відповідних реєстрах, зокрема за Кредитним договором №38563-10/2024 від 21.10.2024.

Згідно платіжної інструкції № 3699 від 24.02.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» грошові кошти, як оплату згідно Договору факторингу № 24022025 від 24.02.2025.

Згідно даного договору факторингу відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №38563-10/2024 від 21.10.2024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором №38563-10/2024 від 21.10.2024, що підтверджується актом приймання-передачі реєстру прав вимог за Договором факторингу № 24022025 від 24.02.2025.

Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Згідно витягу з реєстру боржників, підписаного обома сторонами договору факторингу № 24022025 від 24.02.2025, заборгованість відповідачки перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у загальному розмірі склала 16800 гривень, а саме: 4 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту; 4800 гривень - заборгованість за процентами; 8000 гривень – заборгованість по штрафах/пені.

Відповідно до Претензії від 11.05.2026, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до ОСОБА_1 з вимогою погасити заборгованість за кредитом №№38563-10/2024 від 21.10.2024 року, у загальному розмірі 16800 гривен. Також цим листом відповідачу було роз`яснено право ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» вимагати від неї погашення заборгованості за цим договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1048та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Договір про надання споживчого кредиту, відповідно до Правил надання коштів у позику, розміщених на сайті товариства у електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором W1092, зокрема ця інформація підтверджується Розділом 5 Кредитного договору/

Факт видачі кредитних коштів підтверджується листом від 17-02-2026 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ», яке забезпечувало процес еквайрингу, відповідно до змісту якого вбачається що 21.10.2024 17:25:09 первісним кредитором було перераховано грошові кошти на суму 4000 гривень, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 544169804, призначення платежу: Зарахування 4000,00 грн на карту № НОМЕР_3 , код авторизації на боці банку №802217. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 .

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на суму 4000 гривень, у межах договору №38563-10/2024 від 21.10.2024.

Таким чином позивачем доведено факт надання кредитних коштів саме відповідачу.

Щодо розміру відсотків, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до умов договору відповідач отримала грошові кошти у розмірі 4000 гривень.

Строк надання кредиту на 120 днів, з 21.10.2024 термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 17.02.2025, згідно графіку платежів;

За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 1% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом.

Тип процентної ставки: фіксована; орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2428,90%; орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 8800 гривень; загальні витрати по кредиту складають 4800 гривень.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що звільнена від сплати відсотків за користування кредитними коштами, оскільки несе службу в лавах ЗСУ, тому на неї поширюється дія Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Як убачається з військового квитка ОСОБА_1 з 30.10.2024року по 25.11.2024 року була курсантом у військовій частині НОМЕР_4 (а.с.51 зворот). Починаючи з 25.11.2024року відповідачка несе службу у лавах ЗСУ,

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_5 від 28.05.2026 року ОСОБА_1 призвана по мобілізації на військову службу до ЗСУ та з 26.06.2025 року перебуває на службі.

Згідно з чинною редакцією частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ), згідно з якою військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Оскільки ці положення внесені до Закону №2011-ХІІ згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18 травня 2024 року.

Тобто на момент укладення сторонами кредитного договору та строку його дії дружини (чоловіки) військовослужбовців, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, та військовослужбовці під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, не звільнялися від сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України.

З огляду на викладене, на ОСОБА_1 поширюються положення частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у межах строку дії договору з моменту укладення до набрання чинності змінами до зазначеної норми Закону.

Таким чином судова колегія вважає, що ОСОБА_1 звільнена від сплати відсотків за користування кредитними коштами у сумі 4800,00 грн.

Згідно ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Тому рішення суду в частині стягнення відсотків підлягає зміні.

Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем у якості доказів на підтвердження підстав для стягнення 8 000 гривень за надання правничої допомоги надано: договір про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025; акт наданих послуг за договіром про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025; детальний опис наданих послуг до Акту наданих послуг адвокатом; ордер на надання правничої допомоги; довіреність представника ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на укладення договорів про надання правової допомоги; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю: Протокол створення та перевірки КЕП, з відміткю сервісу АЦСК.

З урахуванням зміни рішення суду та часткового задоволення позову та заперечень відповідачки у апеляційній скарзі щодо розміру витрат, судова колегія вважає за необхідне стягнути витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам.

Таким чином за подання позовної заяви підлягає стягненню судовий збір у сумі 633,65 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 1904,00 грн.

Оскільки за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 було звільнено від сплати судового збору, то витрати за перегляд рішення в суді апеляційної інстанції підлягають стягненню з позивача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам, у сумі 912,77 грн.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пунктів 3,4 ч. 1, ч.4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та ( або) резолютивної частини.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 липня 2026 року змінити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за Кредитним договором №38563-10/2024 від 21.10.2024 у сумі 4 000 гривень.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати за сплату судового збору у розмірі 633,65 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 1904,00гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в дохід держави судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 912,77 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Н.П. Пилипчук

О.Ю.Тичкова