Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №643/19723/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року

м. Харків

справа № 643/19723/25

провадження № 22-ц/818/5145/26

Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів колегії – Маміної О.В., Яцини В.Б.,

за участі секретаря судового засідання Риндіч О.Б.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1

відповідачі – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Салтівського районного суду Харківської області від 17 червня 2026 року у складі судді Довготько Т.М.,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 35 000,00 доларів США основного боргу за договором позики від 20.02.2018 та 161 000,00 доларів США процентів за користування позикою.

22.12.2025 представник відповідача подав до суду клопотання про призначення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи, на вирішення якої поставити питання: 1) Чи виконані рукописні записи "22" у даті повернення боргу та "10 (Десять)" та "5 (Пять)" у графі 3 договору-займа від 20 лютого 2018 року ОСОБА_4 або іншою особою? 2)Чи виконані рукописні записи "22" у даті повернення боргу та "10 (Десять)" та "5 (Пять)" у графі 3 договору-займа від 20 лютого 2018 року одним або іншим барвником у порівнянні з іншими рукописними записами у тексті цього договору?" 3) Чи в один період часу були виконані рукописні текст "22" у даті повернення боргу, "10 (Десять)", "5 (Пять)" у графі 3 договору-займа від 20 лютого 2018 року та підпис у наданому документі від імені ОСОБА_2 .? Проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса». Оплату експертного дослідження покласти на ОСОБА_2 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що відповідачем позовні вимоги не визнаються повністю в тому числі у зв`язку з ознаками спотворення справжнього змісту "Договору-займа від 20 лютого 2018 року" наданого позивачем до суду. Та зметою встановлення наявності таких ознак спотворення у тексті згаданого документу, його справжнього змісту, необхідно використати спеціальні знання у галузі науки та техніки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Ухвалою Салтівського районного суду Харківської області від 17 червня 2026 року клопотання – задоволено.

Призначено у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, комплексну судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизи.

На вирішення якої поставлені наступні питання:

1) Чи виконані рукописні записи "22" у даті повернення боргу та "10 (Десять)" та "5 (Пять)" у графі 3 договору-позики від 20 лютого 2018 року ОСОБА_4 або іншою особою?

2) Чи виконані рукописні записи "22" у даті повернення боргу та "10 (Десять)" та "5 (Пять)" у графі 3 договору-позики від 20 лютого 2018 року одним або іншим барвником у порівнянні з іншими рукописними записами у тексті цього договору?"

3) Чи в один період часу були виконані рукописні текст "22" у даті повернення боргу, "10 (Десять)", "5 (Пять)" у графі 3 договору-позики від 20 лютого 2018 року та підпис у наданому документі від імені ОСОБА_2 .?

Проведення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України за адресою: (м. Харків, вул. Золочівська, 8а).

У розпорядження експертів надані матеріали цивільної справи №643/19723/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики з наявному в матеріалах справи оригінал договору-позики від 20 лютого 2018 року.

Оплату за проведення експертизи покладено на відповідача.

Копію ухвали направлено експертній установі для виконання.

Експертів попереджено про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просила ухвалу про призначення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено призначення експертизи, передбачені статтею 103 ЦПК України, відповідно частини першої статті якої суд призначає експертизу за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами не надані відповідні висновки експертів або наявні висновки викликають сумніви. Обидві умови мають існувати одночасно.

Апелянт вказує що юридично значущою обставиною у справі є не авторство рукописних дописок, а факт наявності чи відсутності волевиявлення обох сторін на включення цих дописок до змісту договору. Позивач факту наявності дописок не заперечує — він стверджує, що вони є узгодженими доповненнями до договору позики внесеними до його підписання сторонами договору. Відповідач власного підпису під договором також не оспорює. Питання про те, чи дійшли сторони згоди щодо умов договору, є питанням факту, що встановлюється на підставі пояснень сторін (стаття 92 ЦПК України), показань свідків (стаття 90 ЦПК України) та інших доказів.

Апелянт наголошує на тому що визнання позивачем факту дописок власноруч позбавляє експертизу будь якого предмета дослідження. Так позивач у судовому засіданні прямо підтвердив, що дописки існують і були внесені ним особисто за погодженням обох сторін в обох примірниках договору. Таким чином, сам факт наявності дописок зроблених рукою позикодавця є визнаним і не є спірним між сторонами. Єдиним предметом спору залишається наявність чи відсутність взаємної згоди сторін на ці доповнення - питання, яке, як зазначено в підрозділі 3.1, не є предметом судової почеркознавчої або технічної експертизи.

Одночасно апелянт також не погоджується із зупинення провадження у справі на час проведення експертизи. Вказує що відповідно до п.5 ч.1 ст. 252 ЦПК України суд може (але не зобов`язаний) зупинити провадження у справі у разі призначення судом експертизи. Зупинення провадження з цієї підстави є дискреційним правом суду, яке потребує мотивування.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянта, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи предметом розгляду даної справи є заборгованість за договором позики, розмір якої оспорюється сторонами.

Ухвалою Салтівського районного суду Харківської області від 17 червня 2026 року призначено у справі комплексну судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизи.

На вирішення експертів поставлені питання 1) Чи виконані рукописні записи "22" у даті повернення боргу та "10 (Десять)" та "5 (Пять)" у графі 3 договору-позики від 20 лютого 2018 року ОСОБА_4 або іншою особою?

2)Чи виконані рукописні записи "22" у даті повернення боргу та "10 (Десять)" та "5 (Пять)" у графі 3 договору-позики від 20 лютого 2018 року одним або іншим барвником у порівнянні з іншими рукописними записами у тексті цього договору?"

3) Чи в один період часу були виконані рукописні текст "22" у даті повернення боргу, "10 (Десять)", "5 (Пять)" у графі 3 договору-позики від 20 лютого 2018 року та підпис у наданому документі від імені ОСОБА_2 .?

Проведення судово-економічної експертизи, доручено експертам ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», а провадження у справі зупинено.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша,третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом переконливості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

Пунктом 4 частини 5 статті 12 ЦПК України встановлено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).

Передбачене статтями 12, 13, 49 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов`язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Порядок проведення судових експертиз визначається Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції від 08.10.1998 року №53/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 р. за №705/3145 (із подальшими змінами) далі Інструкція.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з`ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з`ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.

Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За приписами статті 100 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Поставлені судом першої інстанції на вирішення експертів питання підлягають оцінці з точки зору їх належності до предмета доказування, необхідності для встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору, а також з урахуванням обставин, встановлених судом під час розгляду справи.

Так, між сторонами існує спір щодо змісту та належного оформлення договору позики, оригінал якого надано до матеріалів справи.

Відповідач посилається на наявність у цьому документі численних дописок, виправлень та інших втручань у первісний зміст договору, заперечуючи їх внесення ним особисто до підписання первісного тексту документа та ставлячи під сумнів обставини його оформлення.

Отже, обставини, пов`язані з наявністю змін та доповнень у тексті договору позики, мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки стосуються безпосередньо змісту письмового доказу, на який позивач посилається як на підставу своїх вимог.

Зокрема, з урахуванням заперечень відповідача виникла необхідність дослідження оригіналу договору позики з метою встановлення обставин його виготовлення, внесення до нього змін та доповнень, послідовності виконання окремих реквізитів документа, а також інших обставин, встановлення яких можливе виключно із застосуванням спеціальних знань. Саме такі питання належать до предмета судово-технічного дослідження документів у відповідній частині.

Так питання третє питання стосується встановлення того, чи були виконані спірні рукописні записи «22», «10 (Десять)», «5 (Пять)» в один період часу з підписом від імені відповідача. Це питання також безпосередньо пов`язане з доводами відповідача щодо внесення спірних дописок до договору та має значення для встановлення обставин формування документа.

При цьому відповідно до пункту 3.4.2 глави 3 розділу І Науково-методичних рекомендацій одним із завдань технічної експертизи матеріалів документів є визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів у документах. Отже, з`ясування часової співвіднесеності виконання спірних записів та підпису відповідача належить до сфери спеціальних знань та може мати доказове значення для оцінки доводів сторін щодо обставин формування спірного документа.

Водночас поставлене питання не передбачає встановлення експертом юридичного факту укладення чи зміни договору, наявності або відсутності згоди сторін на відповідні доповнення, а стосується виключно технічних характеристик документа - часу/послідовності виконання його окремих елементів та їх співвідношення з підписом. Отже, воно також належить до сфери спеціальних знань і не підміняє собою повноваження суду щодо правової оцінки доказів.

Отже вказане питання є безпосередньо пов`язаним з предметом спору та спрямовані на встановлення обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, позицію сторін у справі, а також обставини, які підлягають встановленню, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність застосування спеціальних знань у сфері технічного дослідження документів.

Проте судова колегія не може погодитися з висновком суду про наявність підстав для призначення почеркознавчої експертизи у справі.

У суді першої та апеляційної інстанції позивач підтвердив факт наявності відповідних дописок у договорі позики та зазначив, що вони були внесені ним особисто під час первісного оформлення договору, тобто до підписання цього договору позикодавцем та позичальником.

Таким чином, обставина щодо особи, яка виконала спірні рукописні записи, у межах розгляду справи сторонами не оспорюється.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За таких обставин проведення почеркознавчого дослідження з метою встановлення виконавця спірних записів не є необхідним для вирішення спору, оскільки відповідна обставина сторонами не заперечується, а її встановлення експертним шляхом не має самостійного доказового значення.

Отже, перше питання підлягає виключенню з переліку питань, поставлених на вирішення експертів, оскільки необхідність його вирішення відпала у зв`язку з визнанням сторонами відповідної обставини.

Щодо другого питання колегія суддів зазначає що вказане питання стосується встановлення того, чи виконані спірні рукописні записи одним або іншим барвником порівняно з іншими рукописними записами у договорі та не має самостійного доказового значення.

Так відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України експертиза призначається судом за сукупності умов, зокрема якщо для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

За змістом частини шостої статті 103 ЦПК України питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта. Водночас із цієї норми у системному зв`язку зі статтями 76, 77, 81, 89, 102 ЦПК України вбачається, що експертиза призначається не для встановлення будь-яких технічних характеристик об`єкта самих по собі, а для встановлення за допомогою спеціальних знань фактичних даних, які входять до предмета доказування та мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, до криміналістичних експертиз належать, зокрема, почеркознавча та технічна експертиза документів.

Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів та підпису.

У свою чергу, відповідно до пунктів 3.1, 3.2 та 3.4 глави 3 розділу І зазначених Рекомендацій технічна експертиза документів включає, зокрема, дослідження реквізитів та матеріалів документів. Її завданнями є встановлення фактів і способів внесення змін до документів, а також, у межах експертизи матеріалів документів, установлення роду та виду матеріалів, на яких і за допомогою яких виконувався документ, та визначення абсолютного часу виконання штрихів рукописних записів.

Таким чином, сама по собі обставина використання при виконанні окремих рукописних записів іншого барвника може бути встановлена за допомогою спеціальних знань, однак для вирішення спору у цій справі така обставина не має самостійного доказового значення.

Як убачається з матеріалів справи, спір між сторонами полягає не у самому факті наявності відповідних рукописних дописок у договорі позики, оскільки цей факт сторонами не заперечується, а в обставинах їх внесення та, насамперед, у тому, чи були вони виконані позивачем в один період часу з підписом від імені відповідача та чи були вони складовою узгодженого сторонами змісту договору.

Встановлення того, що спірні записи виконані одним або іншим барвником порівняно з іншими рукописними записами договору, саме по собі не дає можливості встановити, коли саме такі записи були внесені до договору, ким вони були виконані та чи були вони внесені за відсутності волевиявлення відповідача.

Використання іншого барвника може бути лише однією з технічних характеристик документа, однак така характеристика не є тотожною факту внесення запису після підписання договору чи факту відсутності згоди сторони на його внесення. Аналогічно використання одного й того самого барвника не свідчить саме по собі про те, що відповідні записи були внесені одночасно з іншими записами договору або були погоджені сторонами.

Отже, відповідь на питання № 2 у запропонованій судом редакції не дозволяє безпосередньо встановити обставину, яка має значення для вирішення спору, та не перебуває у необхідному доказовому зв`язку з предметом доказування. З огляду на це поставлене питання не відповідає критерію необхідності експертного дослідження, передбаченому статтею 103 ЦПК України, а тому підлягає виключенню.

При цьому виключення першого та другого питань не свідчить про відсутність підстав для проведення призначеної судом експертизи в цілому.

Отже, з огляду на наявність між сторонами спору щодо змісту, оформлення та обставин внесення змін до договору позики, суд першої інстанції правильно встановив наявність підстав для призначення у справі судово-технічної експертизи. Водночас подальше проведення почеркознавчої експертизи не має предмета дослідження, оскільки питання щодо виконавця спірних записів сторонами не заперечується та не потребує встановлення експертним шляхом а питання щодо кольору барвника якими були вчинені відповідні записи не має доказового значення.

Натомість необхідність у спеціальних знаннях зберігається лише щодо технічного дослідження документа. З урахуванням того, що на вирішення експерта після виключення питань № 1 та № 2 залишається лише питання № 3, яке стосується встановлення часового співвідношення виконання спірних рукописних записів та підпису, у справі підлягає проведенню судово-технічна експертиза документів.

При цьому суд першої інстанції, призначаючи експертизу, правильно виходив із необхідності застосування спеціальних знань для встановлення обставин, що мають значення для справи.

Призначення експертизи у цій справі спрямоване на забезпечення сторонам можливості довести обставини, на які вони посилаються, та відповідає принципам змагальності й рівності учасників справи. Висновок експерта, після його надходження до суду, підлягатиме оцінці судом у сукупності з іншими доказами за правилами, встановленими статтями 89, 102 ЦПК України, та не матиме наперед встановленої сили.

За таких обставин доцільним є проведення саме проведення судово-технічної експертизи оскільки після виключення питань № 1 та № 2 необхідність у проведенні почеркознавчого дослідження відсутня. Для вирішення питання № 3 достатнім є проведення судово-технічної експертизи документа.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про необхідність зміни ухвали суду першої інстанції не лише в частині переліку питань, поставлених на вирішення експертів, шляхом виключення питань № 1 та № 2, а й у частині виду призначеної експертизи - замість комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи належить провести судово-технічну експертизу документа, на вирішення якої залишити питання № 3.

Доводи апеляційної скарги в частині незгоди з необхідністю проведення експертизи в цілому не дають підстав для скасування ухвали суду, проте наведені в апеляційній скарзі заперечення щодо необхідності дослідження спірних дописок зумовлюють необхідність часткової зміни ухвали суду шляхом виключення першого та другого питання.

Судова колегія також відхиляє доводи апелянта щодо неправомірності зупинення провадження у справі на час проведення експертизи.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, – на час проведення експертизи.

Таким чином, законодавець прямо передбачив можливість зупинення провадження у справі у зв`язку з призначенням судової експертизи, при цьому строк такого зупинення обмежений часом проведення експертного дослідження.

У цій справі судом першої інстанції обґрунтовано встановлено необхідність проведення судово-технічної експертизи для встановлення обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Зазначені обставини не можуть бути встановлені судом самостійно без застосування спеціальних знань та потребують проведення відповідного експертного дослідження. Відтак до отримання висновку експерта суд об`єктивно позбавлений можливості повно та всебічно оцінити наведені сторонами доводи щодо достовірності та змісту спірного договору позики.

За таких обставин продовження розгляду справи по суті до проведення експертизи та отримання її результатів не відповідало б завданню цивільного судочинства, оскільки могло б призвести до вирішення спору без встановлення обставин, для з`ясування яких судом і була призначена експертиза.

Зазначений висновок узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.

Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом суду, передбаченим пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України, яке зумовлене неможливістю вирішення спору по суті до з`ясування обставин, що мають значення для справи та можуть бути встановлені лише експертом. Верховний Суд також виходив із того, що у випадку направлення матеріалів справи до експертної установи для проведення експертизи в цей період неможливим є проведення відповідних процесуальних дій, а тому зупинення провадження не може вважатися порушенням норм процесуального права. Такий правовий висновок, зокрема, викладено в ухвалі Верховного суду від 14 листопада 2023 року по справі № 369/9353/21.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справі № 522/8529/20, у якій суд зазначив, що зупинення провадження на час проведення експертизи є правом суду, обумовленим неможливістю вирішення спору до встановлення експертом обставин, що мають значення для справи, та що реалізація такого права судом не може вважатися порушенням норм процесуального права.

При цьому колегія суддів враховує, що зупинення провадження у цій справі не є безстроковим чи таким, що позбавляє сторони можливості реалізовувати свої процесуальні права. Воно має чітко визначену законом тривалість – на час проведення експертизи. Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження, суд відповідно до статті 254 ЦПК України поновлює провадження у справі.

Отже, саме по собі зупинення провадження не позбавляє позивача чи відповідача права на судовий захист, права подавати докази, заявляти клопотання, надавати пояснення, користуватися правовою допомогою та реалізовувати інші процесуальні права. Навпаки, у конкретних обставинах цієї справи зупинення провадження забезпечує можливість проведення призначеної судом експертизи та отримання доказу, необхідного для повного, всебічного й об`єктивного встановлення обставин справи.

При цьому посилання позивача на порушення його процесуальних прав унаслідок зупинення провадження фактично зводяться до незгоди з необхідністю проведення призначеної судом експертизи та не свідчать про наявність будь-якого конкретного обмеження його процесуальних прав. Сам факт тимчасового зупинення розгляду справи на період проведення експертного дослідження не може розглядатися як порушення права на справедливий судовий розгляд, оскільки таке зупинення прямо передбачене процесуальним законом та обумовлене необхідністю отримання доказу, без якого повноцінний розгляд спору є неможливим.

Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала Салтівського районного суду міста Харкова від 17 червня 2026 року - зміні в частині переліку питань, поставлених на вирішення експертів та виду призначення експертизи, з залишенням її в іншій частині без змін.

Оскільки предметом апеляційного перегляду не було рішення по суті справи, підстави для вирішення питання про розподіл судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Мамницької Аліни Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Салтівського районного суду Харківської області від 17 червня 2026 року – змінити в частині виду призначеної експертизи та питань, поставлених на вирішення експертів.

Змінити вид призначеної ухвалою Салтівського районного суду Харківської області від 17 червня 2026 року комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи на судово-технічну експертизу документа.

Виключити з переліку питань, поставлених на вирішення експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, питання № 1 та № 2, а саме:

«Чи виконані рукописні записи «22» у даті повернення боргу та «10 (Десять)» та «5 (Пять)» у графі 3 договору-позики від 20 лютого 2018 року ОСОБА_2 або іншою особою?»;

«Чи виконані рукописні записи "22" у даті повернення боргу та "10 (Десять)" та "5 (Пять)" у графі 3 договору-позики від 20 лютого 2018 року одним або іншим барвником у порівнянні з іншими рукописними записами у тексті цього договору?».

На вирішення судово-технічної експертизи документа поставити питання:

«Чи в один період часу були виконані рукописні записи «22» у даті повернення боргу, «10 (Десять)», «5 (Пять)» у графі 3 договору-позики від 20 лютого 2018 року та підпис у наданому документі від імені ОСОБА_2 »

В іншій частині ухвалу Салтівського районного суду міста Харкова від 17 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

В.Б. Яцина