Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №638/168/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 638/168/26 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1199/26 Малахова О.В.

Категорія: ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Нечитайло М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни на постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 13 березня 2026 року у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 13.03.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено відповідно до статті 36 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з постановою судді, захисник ОСОБА_1 – адвокат Нечитайло М.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити, а саме:

– за частиною 1 статті 130 КУпАП – на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення;

– за статтею 124 КУпАП – на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Захисник зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, недоведена, оскільки:

– у протоколі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, серії ЕПР1 № 550726 від 25.12.2025 немає посилання на технічних засіб, за допомогою якого здійснювалася відеофіксація;

– матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що виключає наявність в його діях складу відповідного адміністративного правопорушення;

– поліцейські не повідомили ОСОБА_1 про виявлені в нього конкретні ознаки алкогольного сп`яніння, а тому подальша вимога про проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння є незаконною;

– акт огляду та направлення до закладу охорони здоров`я та протокол про адміністративне правопорушення складені різними поліцейськими, що не відповідає встановленому порядку;

– в направленні до закладу охорони здоров`я вказано неправильний номер протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, захисник посилається на недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з огляду на таке:

– схема ДТП не відповідає вимогам, встановленим законодавством, а саме: в ній неправильно вказано час її складання; відсутні сліди гальмового шляху транспортних засобів, їх розміщення відносно елементів проїжджої частини, довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів, довжина слідів на ділянках з різним покриттям, перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу;

– на схемі ДТП та відеозаписах, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксована значна відстань між транспортними засобами, що спростовує висновки поліцейський про їх зіткнення;

– долучений до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис є неналежним доказом, оскільки він не відображає відомостей про вчинення правопорушення, а лише містить процесуальну послідовність вчинюваних процесуальних дій;

– відсутній протокол огляду місці ДТП, що позбавляє суд можливості встановити істотні обставини для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі про адміністративне правопорушення;

– в матеріалах справи відсутні докази пошкодження транспортних засобів, вантажу або інших об`єктів внаслідок ДТП. Звертає увагу, що згідно листа АТ «СК «ІНГО» (страховик ОСОБА_1 ), інший учасник ДТП – ОСОБА_2 для відшкодування збитків, завданих ДТП, не зверталася.

Крім того посилається на те, що станом на 25.03.2026 строки накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, закінчилися, у зв`язку з чим провадження у справі про адміністративне правопорушення у цій частині підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

08.07.2026 до початку судового розгляду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Нечитайло М.О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Розглядаючи клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Нечитайло М.О. про залучення прокурора до участі в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 250 КУпАП визначено повноваження прокурора при здійснені прокурорського нагляду.

Чинним КУпАП передбачено, що участь прокурора є обов`язковою при розгляді судом справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією. Участь прокурора у розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не передбачено.

У рішенні від 30.08.2023 по справі № 208/712/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ні цим Кодексом, ні Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами. Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.

Крім іншого Велика Палата зазначає, що уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для залучення прокурора до участі у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 в призначене судове засідання не прибули, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавали, про причини неявки апеляційний суд не повідомили.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Нечитайло М.О., враховуючи викладене та виходячи з положень статей 268, 269, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності учасників провадження.

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Нечитайло М.О., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що він, керуючи транспортним засобом, порушив вимоги пунктів 12.1, 13.1, 2.5 ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.

З зазначеними висновками судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечено керувати ним.

Згідно з пунктом 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

За порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.

Крім того, пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.

Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судовим розглядом встановлено, що 25.12.2025 о 23:00 у м. Харкові по пр-ту Перемоги, 59, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_1 , де не врахував швидкості та безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «LEXUS UX», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Прибувши на місце події, поліцейські встановити особу водія – ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу та в закладі охорони здоров`я, водій ОСОБА_1 відмовився.

Відмова водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння зафіксована на нагрудну камеру поліцейських, відповідно до вимог статті 266 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі».

Відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Внаслідок зазначених подій поліцейськими складено протоколи про адміністративні правопорушення: 25.12.2026 серії ЕПР1 № 550711 за статтею 124 КУпАП та 26.12.2025 серії ЕПР1 № 550726 за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивномуїх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.

Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставини адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.

Розглядаючи подане захисником ОСОБА_1 – адвокатом Нечитайло М.О. клопотання про виклик та допит поліцейського, апеляційний суд виходить з наступного.

Частиною 7 статті 294 КУпАП встановлено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Обґрунтовуючи вищевказане клопотання, захисник зазначає, що поліцейські можуть пояснити обставини складання протоколі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 та моменту виявлення правопорушення.

Апеляційний суд зазначає, що з`ясування вказаних обставин є завданням судового розгляду, у зв`язку з чим необхідність допиту поліцейських відсутня

Ураховуючи викладене, апеляційним судом не встановлено підстав для задоволення зазначеного клопотання.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.

Так, з відеозапису, наявного в матеріалах справи, який безпосередньо досліджений в судовому засіданні, вбачається, що поліцейські під час патрулювання виявили ДТП. В ході перевірки вказаних обставин ними були встановлені учасники ДТП, зокрема, ОСОБА_1 , який визнав факт керування транспортним засобом та повідомив, що не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на інший автомобіль, який їхав попереду.

Апеляційний суд також не приймає до уваги доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість як доказів долучених до матеріалів справи відеозаписів, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису є доказами в справі про адміністративне правопорушення та відповідно до положень статей 251, 252 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Наявний в матеріалах справи відеозапис цілком відображає обставини, які були зафіксовані в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550711 від 25.12.2025 та серії ЕПР1 № 550726 від 26.12.2026.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що поліцейські не повідомили ОСОБА_1 про наявність у нього будь-яких ознак алкогольного сп`яніння, апеляційний суд зазначає що виявлення та оцінка ознак сп`яніння, які має водій, є суб`єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» можуть бути оскарженні в межах процедури оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення.

Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.

Згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).

Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп`яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що в направленні у закладі охорони здоров`я зазначено невірний номер протоколу про адміністративне правопорушення, апеляційний суд зазначає наступне.

Направлення на огляд до закладу охорони здоров`я виписується для закладу охорони здоров`я у разі погодження водія пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, що є підставою для проведення працівниками медичного закладу відповідного огляду.

Разом з цим, допущення поліцейським описки і написання в направленні до закладу охорони здоров`я номеру протоколу про адміністративне правопорушення «550711» замість вірного «550726», не свідчить про відсутність події та складу вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про відсутність в ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна є адміністративним правопорушенням.

При цьому, апеляційний суд враховує, що згідно пункту 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 «суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху».

З матеріалів справи вбачається, що в наслідок недотримання водієм ОСОБА_1 вимог пунктів 12.1, 13.1 ПДР України, його автомобіль «FORD FOCUS», д.н.з. НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження переднього бамперу, капоту та радіатора, та автомобіль «LEXUS UX», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження заднього бамперу, що є складовою адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Щодо доводів апеляційної скарги захисника про відсутність в матеріалах справи протоколу огляду місця ДТП, апеляційний суд зазначає, що розділом ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, передбачено складання схеми місця ДТП, яка долучена до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550711 від 25.12.2025, яка відповідає встановленим законодавством вимогам.

З урахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні склади адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124, частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даних правопорушень підтверджується сукупністю наявних у справі, належних і допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

Щодо клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Нечитайло М.О. про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова розглянув справу про адміністративне правопорушення 13.03.2026 та наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, в межах строку встановленого частиною 2 статті 38 КУпАП, оскільки правопорушення було вчинено 25.12.2025.

У зв`язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Нечитайло М.О., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 13.01.2026 та закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктами 1, 7 частини 1 статті 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 15, 23, 124, 130, 245, 251, 252, 256, 266-267, 276, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Нечитайло Маргарити Олегівни – залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Харкова від 13 березня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна