Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №619/1714/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 619/1714/25 Головуючий І інстанції -

Провадження № 33/818/1211/26 Риков М.І.

Категорія: ч. 2 ст. 130 КУпАП Доповідач – Кружиліна О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,

за участю секретаря - Михайлюка А.В.,

захисника - Шевченко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Шевченко Дар`ї Станіславівни на постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2026 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погодившись з вказаною постановою, захисник ОСОБА_1 – адвокат Шевченко Д.С. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги захисник зазначає, що постанова судді винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.

Звертає увагу, що суддею не було надано належної оцінки тому, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 4293358 від 17.03.2025, яка була винесена за тих же обставин, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, скасовано рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 03.09.2025, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025, оскільки відповідачем – ГУНП в Харківській області не було надано доказів вчинення ОСОБА_1 відповідного адміністративного правопорушення.

За вказаних обставин суддя не мав права визнавати доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що свідчить про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому в його діях можуть вбачатися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-20 КУпАП, а висновки судді що положення статті 266-1 КУпАП не застосовуються щодо огляду військовослужбовців, які керують транспортними засобами, є хибними.

Посилається на відсутність у інспектора Відділення № 3 (м. Дергачі) ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Кудінова А.О. повноважень складати протокол про адміністративне правопорушення, оскільки він є співробітником органу досудового розслідування.

Звертає увагу, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським не було вручене ОСОБА_1 направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, а також не складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу відповідно до вимог статті 265-2 КУпАП, що свідчить про те, що поліцейські не вважали ОСОБА_1 водієм на місці події.

Зазначає, що наявний в матеріалах справи відеозапис є недопустимим доказом, оскільки має ознаки монтажу, не містить фіксації всіх процесуальних дій поліцейського з оформлення адміністративного матеріалу.

Звертає увагу, що на адвокатський запит від 21.05.2025 захиснику був наданий електронний носій, на якому містилися файли з шкідливими програмним забезпечення типу TROJAN, що може свідчити про умисні дії поліцейських з приховування фальсифікації відеозаписів.

Вказує, що суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення судової фоноскопічної експертизи матеріалів відео- та звукозапису з метою встановлення факту монтажу, чим легалізував недопустимий доказ і порушив право на захист.

Зазначає, що суддя порушив право Ципердюка Я.І. на захист оскільки розглянув справі за його відсутності та проігнорував клопотання сторони захисту про зупинення провадження у справі.

05.09.2026 до початку судового розгляду від захисника ОСОБА_1 – адвоката Шевченко Д.С. надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 4 частини 1 статті 247 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, виконував наказ свого безпосереднього командира, відтак, діяв в стані крайньої необхідності.

Будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, ОСОБА_1 в призначене судове засідання не прибув, клопотань про відкладення апеляційного перегляду справи не подавав, про причини неявки апеляційний суд не повідомив.

Заслухавши думку захисника ОСОБА_1 – адвоката Шевченко Д.С., виходячи з положень статей 268, 294 КУпАП апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Шевченко Д.С., яка апеляційну скаргу підтримала, просила її задовольнити, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад даного правопорушення, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

З такими висновками судді апеляційний суд не погоджується та вважає його такими, що не відповідають нормам матеріального права.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Вимогами статті 280 КУпАП на суддю покладено обов`язок при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальності за частиною 2 статті 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП.

Поняття повторності розкрито в пункті 2 частини 1 статті 35 КУпАП повторним правопорушенням є повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративного стягненню.

Отже, для встановлення ознаки повторності вчиненого адміністративного правопорушення законодавцем встановлено часовий проміжок часу в один рік.

При цьому, кваліфікація адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП не пов`язує його із винесенням постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили.

Крім випадку притягнення особи до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 130 КУпАП, де законодавцем встановлено обов`язкову ознаку складу адміністративного правопорушення, як дії, передбачені частиною 1 статті 130 КУпАП вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.

Судовим розглядом встановлено, що постановою судді Дзержинського районного суду від 15.04.2024, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинене 26.02.2024 адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статі 130 КУпАП.

Протокол про адміністративне про порушення серії ЕПР1 № 274378 за частиною 2 статті 130 КУпАП поліцейським складено 17.03.2025.

З огляду на викладене, дії ОСОБА_1 , які мали місце 17.03.2025 не мали ознак повторності, оскільки з моменту вчинення ним – 26.02.2024 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, пройшло більше одного року.

Разом з цим, кваліфікація адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 130 КУпАП не пов`язує перебіг календарного року з моментом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно, дії ОСОБА_1 , які мали місце 17.03.2025 та полягали у невиконання ним вимог пункту 2.5 ПДР України утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд враховує, що кваліфікувати вчинене особою адміністративне правопорушення, є виключною компетенцією суб`єкта, уповноваженого на складання протоколу.

Відповідно, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості перекваліфіковувати дії порушника.

За вказаних обставин, враховуючи положення частини 7 статті 294 КУпАП, згідно з якою суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційний суд вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги, оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено незаконно з огляду на відсутність повторності.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 , які мали місце 17.03.2025 не мали ознак повторності, що є підставою для закриття провадження в справі відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги захисника апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки встановлені інші суттєві обставини для скасування постанови судді.

У зв`язку із наведеним, апеляційний суд скасовує постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12.03.2026, з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 35, 130, 245, 247, 251, 252, 256, 266, 268, 271, 280, 284, 294-296 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Шевченко Дар`ї Станіславівни – задовольнити.

Постанову судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12 березня 2026 року – скасувати та прийняти нову постанову.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 130 КУпАП – закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду О.А. Кружиліна