Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №629/7272/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 629/7272/26

Провадження № 23-з/818/50/26 Суддя доповідач Гєрцик Р.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Гєрцик Р.В., розглянувши подання в.о. голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області про визначення підсудності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1

УСТАНОВИВ:

До Харківського апеляційного суду надійшло подання в.о. голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області про визначення підсудності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування подання зазначено, що утворити склад суду для розгляду справи з єдиним унікальним № 629/7272/26 не вдалося, через нестачу потрібної кількості суддів для розподілу справи.

У відповідності до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі Надточій проти України, п.33 рішення у справі Гурепка проти України).

Згідно ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права.

Чинний КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і, відповідно, не передбачає порядку розгляду заяви про відвід.

Питання передачі справи про адміністративне правопорушення судом апеляційної інстанції до іншого суду не врегульовано нормами КУпАП.

Отже при вирішенні питання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення для розгляду до іншого суду виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права.

Згідно з ч.1 ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду.

Як убачається зі змісту подання та протоколу неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2026 року, призначення складу суддів не відбулося через недостатню кількість суддів для розподілу справи, оскільки судді Ткаченко О.А., Каращук Т.О., Мицик С.А., Солодовник І.С., Попов О.Г. виключені з розподілу у зв`язку з неможливістю брати участь у розгляді справи, оскільки уже слухали цю справу. Суддя Харабадзе К.Ш. виключена з розподілу у зв`язку з забороною призначення у зв`язку з перебуванням у відпустці.

Відповідно до ч.1 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо:

1) до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності;

2) після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити склад суду для судового розгляду;

3) обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження;

4) ліквідовано суд або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який здійснював судове провадження.

Вищенаведений перелік підстав для направлення скарги з одного суду до іншого є вичерпним.

Перебування суддів у основній щорічній відпустці, додатковій відпустці за вислугу років та підготовка до відпустки, а також перебування суддів у нарадчій кімнаті є тимчасовими заходами і не можуть впливати на визначення підсудності у відповідності до вимог ст.34 КПК України.

З огляду на зазначене, в задоволенні подання в.о. голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області слід відмовити.

Керуючись ст.34 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні подання в.о. голови Лозівського міськрайонного суду Харківської області про визначення підсудності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 до іншого суду.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.В. Гєрцик