Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №383/1508/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/470/26 Головуючий у суді І інстанції: Бондаренко В.В.

Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А., за участю секретаря Ковальової Н.Д., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2026 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бобринець Кропивницького району Кіровоградської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює водієм ПрАТ «Бобринецька сільгосптехніка»,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

В С Т А Н О В И В:

Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 , 21.08.2026 року о 15 год. 30 хв. в м. Бобринець Кропивницького району Кіровоградської області, на автомобільній дорозі Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв 112 км. керуючи транспортним засобом КАМАЗ 45144, державний номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим причіпом СЗАП 8551-02, державний номерний знак НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не переконався у безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , яка здійснювала обгін, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги пункт 10.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що впевнившись, що його маневр буде безпечний, включив лівий поворот і почав повертати ліворуч виїхавши автомобілем на полосу зустрічного руху. Причеп ще залишався на правій стороні проїзної частини. В цей час, в передню ліву частину його автомобіля, вдарився легковий автомобіль ЛАНОС під керуванням водія ОСОБА_2 .. Легковий автомобіль рухався зі швидкістю біля 120 км/год. і вдарилась в опору електричного стовпа, зупинився.

Вказує, що в судовому засіданні пояснив, що перед початком маневру (поворот ліворуч) включив лівий поворот і це зафіксовано відеозаписом, який надано в судове засідання. Однак в постанові вказано, що на причепі автомобіля покажчик повороту не працював.

Крім того, вказує, що вранці перед виїздом провів огляд технічного стану автомобіля, і покажчики повороту працювали на автомобілі і на причепі, тобто були в справному стані. Після ДТП він автомобіль залишив на місці до приїзду працівників поліції, ввімкнув кнопку "аварійного сигналу" і всі лампи працювали як на автомобілі так і на причепі, що підтверджує що автомобіль був у справному стані.

Зазначає, що при проведенні огляду місця події (ДТП) не було належним чином процесуально зафіксовано всі обставини цього випадку.

Також, зазначає про порушення під час складення схеми ДТП.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, зваживши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Зазначив, що ДТП сталося внаслідок недотримання швидкісного режиму іншим учасником ДТП. Так у випадку, якщо ОСОБА_2 рухалась з допустимою швидкістю у населеному пункті, остання мала змогу уникнути ДТП.

Щодо обставин ДТП повідом, що він керував транспортним засобом КАМАЗ 45144, державний номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим причіпом СЗАП 8551-02. Знав, що за ним рухається транспортний засіб «Daewoo Lanos», який на перебував від нього на далекій відстані. Виконуючи маневр увімкнув покажчик повороту, пригальмував. Однак водій «Daewoo Lanos» вискочила та пішла на обгін. Швидкість у неї була близько 120 км/год. Наявність такої швидкості свідчить наявність механічних пошкоджень транспортного засобу, а також те, що остання збила стовп.

Додав, що місце ДТП була об`їзна дорога а також наявність на ній дорожніх знаків. Також пояснив, що схема ДТП не місти швидкість учасників ДТП, а також не відображено наявність на ній дорожніх знаків. В той же час. саме які дорожні знаки не було відображено ОСОБА_1 на пояснив.

В ході розгляду справи щодо покажчику повороту на причепі пояснив, що оскільки сонце світило то на відеозаписі не видно (відблискує) покажчик повороту. Покажчик повороту був увімкнений та працював на причепі КАМАЗ.

Потерпіла ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції повідомила, що вона не їхала зі швидкістю 120 км/год. Після ДТП вона рухалась з невеликою швидкістю. Щодо обставин ДТП повідомила, що покажчик повороту на причепі КАМАЗ а не працював. Ще до початку здійснення маневру повороту ОСОБА_1 її автомобіль перебував вже на смузі зустрічно руху, що чітко видно на відеозаписі. . Щодо ДТП то остання пояснила, що у неї в транспортному засобі перебували двоє дітей та їй необхідно було скерувати транспортний засіб або в стовп або в бетонну стіну.

В суді апеляційної інстанції адвоката Пільгуй О.М., який діє в інтересах потерпілої ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити в силі. Пояснив що на відеозаписі зафіксовано, що на причепі КАМАЗ не працював покажчик повороту. Додав, що порушення

ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР знаходяться у причинному зв`язку з обставинами ДТП. Також додав про порушення ОСОБА_1 п. 2.3. б) ПДР. Крім того пояснив, що суд першої інстанції встановив відсутність покажчика повороту на причепі.

Згідно положень ст. 124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Зазначена норма є бланкетною і при встановленні винуватості особи необхідно встановити пункт ПДР України, який порушено водієм і який, окрім того, перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із останнім.

Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На переконання апеляційного суду суд першої інстанції дослідивши матеріали справи та всі зібрані докази у їх сукупності правильно встановив дійсні фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №751598 від 21.08.2026, ОСОБА_1 21.08.2026 року о 15 год. 30 хв. в м.Бобринець Кропивницького району Кіровоградської області, на автомобільній дорозі Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв 112 км. керуючи транспортним засобом КАМАЗ 45144, державний номерний знак НОМЕР_1 , з спеціалізованим причіпом СЗАП 8551-02, державний номерний знак НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не переконався у безпечності та скоїв зіткнення з транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , яка здійснювала обгін, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги пункт 10.1 Правил дорожнього руху, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

В суді першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 вину не визнав та зазначив, що дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) відбулась через перевищення ОСОБА_2 швидкості руху в населеному пункті - місті Бобринець, яка обмежена 50 км/год. 21.08.2026 року о 15 год. 30 хв. в м.Бобринець він рухався по автомобільній дорозі зі швидкістю не більше 20 км/год., для в`їзду на територію підприємства. Приблизно на відстані 1 км позаду нього в попутному напрямку рухався легковий автомобіль. Він завчасно увімкнув лівий поворот. Коли виїхав на полосу зустрічного руху, а причіп ще знаходився на правій смузі руху, в передню сторону його автомобіля на великій швидкості вдарився легковий автомобіль, під керуванням ОСОБА_2 . Вважає, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 рухався зі швидкістю не менше 120 км/год. Слід гальмування склав 26 метрів. По сторонам дроги знаходились житлові будинки та територія підприємств, тому вважає, що ОСОБА_2 знала, що рухається в населеному пункті.

Проте, незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і на це правильно послався у своїй постанові суд першої інстанції, повністю підтверджується зібраними по справі доказами і, зокрема:

- копією рапорту поліцейського про прийняття заяви по лінії 102 від 21.08.2026 року про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.2); протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №751598 від 21.08.2026 року складеного за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с.3); схемою місця ДТП, яка сталася 21.08.2026 року о 15 год. 30 хв. в м. Бобринець Кропивницького району Кіровоградської області, на автомобільній дорозі Н-14 Олександрівка-Кропивницький-Миколаїв 112км, за участю транспортного засобу КАМАЗ 45141, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причіпом СЗАП 8551-02, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та транспортного засобу «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , з якої зокрема вбачається, що місце зіткнення транспортних засобів розташоване на зустрічній смузі руху автодороги, по відношенню до напрямку руху вказаних автомобілів, навпроти в`їзду на прилеглу територію. Гальмівний шлях автомобіля «Daewoo Lanos» складав: лівих коліс 26 метрів, правих коліс 10 метрів (а.с.4); копією письмових пояснень ОСОБА_1 від 21.08.2026 року (а.с.11, 18); копією письмових пояснень ОСОБА_2 від 21.08.2026 року (а.с.10, 19); фотозображенням знаку про «Початок населеного пункту» на білому фоні « ОСОБА_3 » (а.с.21, 22).

Крім того, його вина підтверджується: поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка в суді першої інстанції пояснила, що 21.08.2026 року після 13 год. вона перебувала на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Daewoo Lanos», яким керувала ОСОБА_2 , під час ДТП. На причепі автомобіля КАМАЗ покажчик лівого повороту не працював. Чи працював покажчик повороту на автомобілі КАМАЗ не бачила;

Також вина ОСОБА_1 підтверджується наданим ПрАТ «Бобринецька сільгосптехніка» відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди, з якого встановлено, що вантажний автомобіль КАМАЗ з причепом, здійснював рух прямо у межах смуги руху, призначеної для даного напрямку, з крайнього правого положення смуги руху, призначеної для даного напрямку, із увімкненим покажчиком лівого повороту на автомобілі КАМАЗ (на причепі до автомобіля КАМАЗ покажчик повороту не працював).

Далі під час виконання вантажним автомобілем КАМАЗ з причепом з крайнього правового положення автомобільної дороги маневру повороту ліворуч на прилеглу до дороги територію, автомобіль «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_3 , завчасно виїхав на зустрічну смугу руху, на якій відбуло зіткнення вказаних транспортних засобів ближче до лівого краю проїжджої частини автомобільної дороги навпроти в`їзду на прилеглу територію. Сигнал, світловим покажчиком лівого повороту водієм автомобіля «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_3 , не подавався. Швидкість руху у автомобіля «Daewoo Lanos» значно перевищувала швидкість руху автомобіля КАМАЗ з причепом. Від моменту здійснення автомобілем Daewoo Lanos, державний номерний знак НОМЕР_3 , наїзду лівим колесом на преривчасту лінію дорожньої розмітки, що розділяє смуги руху протилежних напрямків, до моменту зіткнення з автомобілем КАМАЗ пройшло три секунди (а.с.31).

Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у апеляційного суду не виникає.

Так, пунктом 10.1. ПДР України чітко передбачено, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Пункт 10.4 ПДР України визначає, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в`їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

При цьому, пунктом 9.4 ПДР України чітко визначено, що попереджувальні сигнали (включаючи покажчики повороту) не дають переваги в русі і не звільняють від вжиття запобіжних заходів.

10.6. ПДР України визначає, що якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього положення, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.

Згідно 2.3 б) ПДР України водій повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

За таких підстав, доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд першої інстанції розглянув справу не об`єктивно та неповно є необґрунтованими та безпідставними. На переконання апеляційного суду суд першої інстанції розглянув справу повно об`єктивно та неупереджено та надав всім зібраним по справі доказам належну правову оцінку, та дійшов правильного висновку про наявність складу інкримінованого адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 .

Крім того, доводи викладені в апеляційній скарзі з приводу належної роботи покажчика повороту спеціалізованого причепу СЗАП 8551-02, державний номерний знак НОМЕР_2 , є безпідставними та такими, що спростовуються відеозаписом дорожньо-транспортної пригоди та поясненнями свідка ОСОБА_4 . Адже, водій автомобіля КАМАЗ ОСОБА_1 виконуючи з крайнього правового положення автомобільної дороги маневр повороту ліворуч, на прилеглу до дороги територію, створив небезпеку для руху водія автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_2 , яка в цей час здійснила перестроювання на зустрічну смугу руху та рух по ній під час виконання маневру обгону. При цьому, слід зазначити, що покажчик повороту встановлений на причепі, який повинен був вказувати про поворот ліворуч для транспортного засобу «Daewoo Lanos», не працював.

Також, доводи апеляційної скарги щодо порушень під час складення схеми ДТП та щодо того, що дії саме водія ОСОБА_2 призвели до дорожнього транспортної пригоди, є безпідставними. Оскільки в даному випадку апеляційний суд доходить висновку, що аналізуючи об`єкти та заміри які інспектор поліції зазначив під час встановлення місця ДТП, а саме сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів, та місце зіткнення, тому вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.10.1 ПДР України, які знаходяться в причино – наслідковому зв`язку, що призвело до виникнення ДТП, що підтверджується відеозаписом з якого вбачається не працюючий покажчик лівого повороту на причепі автомобіля КАМАЗ та вищевказаними зібраними по справі доказами, які взаємоузгоджуються між собою. При цьому, слід зазначити, що схема ДТП підписана ОСОБА_1 та будь-яких заперечень останній до неї не надавав (а.с. 4).

Крім того, будь-яких інших доказів до апеляційної скарги та в суді апеляційної інстанції, які-б могли вплинути на правильність прийнятого рішення судом першої інстанції не надано.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дослідивши зібрані докази по справі, із дотриманням вимог ст.245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини у справі, надав всім зібраним по справі доказам правильну юридичну оцінку, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність і діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Підстави для закриття провадження по справі відсутні.

Згідно із ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Накладене адміністративне стягнення в кожному конкретному випадку має бути необхідним і достатнім для виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

При призначенні ОСОБА_1 виду та розміру адміністративного стягнення районний суд у повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчиненого ним правопорушення, його особу, розмір спричинених збитків, позицію потерпілої та призначив справедливе адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн., яке є достатнім для виправлення останнього, а також запобіганню вчинення як ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.

Порушень вимог КУпАП, які б стали підставою для скасування по суті правильного прийнятого судом першої інстанції рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено. Підстави для закриття провадження по справі також відсутні.

Беручи до уваги викладене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, мотивованою та обґрунтованою, підстави для зміни чи скасування постанови суду першої інстанції відсутні, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – залишити без задоволення, а постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2026 року, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук