Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №390/1344/26 — Кропивницький апеляційний суд

Кропивницький апеляційний суд

Справа № 33/4809/480/26 Головуючий у суді І інстанції: Бойко І.А.

Категорія: ст.130 КУпАП Доповідач в суді ІІ - інстанції: Бондарчук Р.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду Бондарчук Р.А.,

з участю:

представника особи, яка притягається до відповідальності – адвоката Клочкової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький апеляційну скаргу адвоката Клочкової А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та закрито провадження на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Також, цією ж постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП та закрито провадження на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.

Також ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 09.05.2026 о 20.50 годю, по вул. Перемоги, 2, с. Веселівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, керував транспортним засобом «ВАЗ 217130», державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, млява мова). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою спеціального пристрою – газоаналізатора «Драгер 6820» чи найближчому медичному закладі відмовився. Від керування відсторонений. Таким чином, ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР України.

Крім того, ОСОБА_1 09.05.2026 о 20.58 год., по вул. Перемоги, 21, с. Веселівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, здійснив злісну непокору законній вимозі працівників поліції, яка полягала в продовженні вчинення протиправних діянь, а саме у спробі вдарити працівника поліції, скоротити визначену ним дистанцію, а також погрозах фізичною розправою працівникам поліції.

В апеляційній скарзі адвокат Клочкова А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить, скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити провадження у справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 не відмовлявся від проходження огляду, оскільки працівники поліції застосували відносно нього силу.

Також працівниками поліції порушено право на правову допомогу.

Більш того ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а встановлений законом (ст. 266-1 КУпАП) порядок огляду на стан сп`яніння дотриманий не був, сторона захисту вважає, що вимога щодо проходження ним огляду була безпідставною та протиправною, а тому у ОСОБА_1 не виникало обов`язку її виконувати, отже вся процедура огляду, яку застосували до ОСОБА_1 згідно з приписами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП є недійсною, а її результати недопустимими доказами, оскільки отримані всупереч умовам і порядку, встановленим законом.

З огляду на викладене в разі керування військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або піл впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або відмови від проходження відповідно до визначеного порядку огляду на стан сп`яніння, з урахуванням встановлених Фактичних обставин, дії такої особи підлягають кваліфікації за ст. 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою щодо військовослужбовців (розмежування за спеціальним суб`єктом).

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, викладені в апеляції, вважаю, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді суду першої інстанції – залишити без змін, з таких підстав.

Враховуючи те, що адвокат Клочкова А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.185 КУпАП не оскаржує, викладені у постанові районного суду висновки про винуватість її підзахисного за ст.185 КУпАП ґрунтуються на сукупності зібраних по справі доказів, які у повному обсязі, досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду справи, та є взаємоузгодженими між собою і відповідають фактичним обставинам справи, а тому суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

В суді апеляційної інстанції адвокат Клочкова А.О. підтримала апеляційну та поросила її задовольнити з наведених в апеляційній скарзі підстав. Зазначила, що про порушення працівниками поліції порядку огляду. Також на відеозаписі не зафіксовано безпосередню відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Відповідно до ст. 266 КУпАП, водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 6 Розділу 2 Інструкції № 1452/735 встановлено, що огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні в правопорушення підтверджується доказами, які суд дослідив під час розгляду адміністративної справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 661754, яким підтверджується, що саме 09.05.2026 о 20.50 год, по вул. Перемоги, 2, с. Веселівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого

ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду в умовах закладу охорони здоров`я;

- відеозаписами на DVD-R диску, на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу «ВАЗ 217130», державний номер НОМЕР_1 , водієм якого є ОСОБА_1 , який повідомляє, що він є військовослужбовцем та перебуває у відпустці. Під час розмови працівники поліції запитують у ОСОБА_1 , чи вживав він алкогольні напої та ОСОБА_1 відповідає, що вживав. Надалі, працівники поліції пропонують останньому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» та ОСОБА_1 спочатку погодився пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Проте, потім сів до автомобіля, яким керував, взяв незрозумілий предмет у праву руку, завів руку за спину та пішов у сторону поліцейських і почав штовхатися, висловлюватися нецензурною лайкою та вдарив поліцейського головою. Надалі працівники поліції застосували газовий балончик та кайданки. Під час цього конфлікту поліцейські висловлювати вимогу про необхідність ОСОБА_1 перебування на одному місці та декілька разів запитувати «що в руці?». Після того, як на ОСОБА_1 одягли кайданки, йому відразу повідомили про його права, зокрема право на адвоката, однак він відмовився від захисника. Надалі у ОСОБА_1 повторно запитували, чи буде він проходити огляд на визначення стану сп`яніння, однак ОСОБА_1 ухилявся від відповіді. Після того, як ОСОБА_1 заспокоївся, поліцейські сказали, що затримувати не будуть, і зняли кайданки. Перед складанням протоколів ОСОБА_1 роз`яснювали права згідно ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП.

Оцінюючи досліджені під час розгляду справи докази, апеляційний суд погоджується з висновком судді районного суду про те, що дії працівника поліції є правомірними і відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735 та постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а протокол про адміністративне правопорушення щодо наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог 2.5 ПДР України складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з вимогами п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

А тому, факт порушення п. 2.5 ПДР - є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та наступає незалежно від того чи особа перебували в стані сп`яніння чи ні, оскільки законодавцем чітко передбачено імперативний обов`язок водія проходження відповідного огляду.

В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт керування

ОСОБА_1 транспортним засобом «ВАЗ 217130», державний номер НОМЕР_1 , а також факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є закінченим правопорушення з моменту відмови водія від проходження такого огляду незалежно від підстав такої відмови.

А тому, вказані дії ОСОБА_1 утворюють самостійний склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Перевіркою інформації, яка зафіксована на диску відеозапису апеляційним судом не було встановлено жодних порушень дій працівників поліції. Порушення порядку огляду також не було встановлено.

Враховуючи те, що на відеозаписі повно та чітко зафіксовано порядок огляду ОСОБА_1 апеляційний суд не має сумнівів стосовно обставин правопорушення викладених у протоколі.

Доводи апеляції про те, що на відеозаписі не зафіксовано безпосередню відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану сп`яніння, як підстава для встановлення порушення порядку огляду, судом не можуть бути враховано оскільки як вбачається з відеозапису наявного в матеріалах справи працівники поліції на протязі тривалого часу пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння.

В даному випадку ОСОБА_1 мав можливість пройти відповідний огляд як на місці зупинки так і в умовах закладу охорони здоров`я.

При цьому, на відеозаписі наявного в матеріалах справи зафіксовано як явні ознаки алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 так і пояснення безпосередньо ОСОБА_1 , а також свідка про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.

Наявний у справі диск відеозапису є належними та допустимими доказами. Докази на підтвердження протилежного, в матеріалах справи відсутні.

Необхідно зазначити про те, що ОСОБА_1 та його адвокат не оспорюють дійсність даних зафіксованих на відеозаписі, а саме факт керування та факт відмови від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння.

А тому, враховуючи те, що інформація яка міститься на відеозаписі не оспорюється жодними учасниками справи ні в суді першої та апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що докази, які містяться на диску є достатніми та необхідними для встановлення вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Доводи апеляції про те, що судом першої інстанції допущено спрощений підхід до розгляду даної справи є такими, що не знайшли своє підтвердження та спростовуються безпосередньо постановою суду першої інстанції відповідно до якого суддя в ході розгляду справи ретельно дослідив письмові матеріли справи, а висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення зроблений на підставі сукупної оцінки досліджених доказів по справі.

Щодо кваліфікації дій.

Так, адвокат Клочкова А.О. вважає, що оскільки її підзахисний є військовослужбовцем його дії повинні бути кваліфіковано за ст. 172-2, а його огляд повинен був проводитися в порядку ст.266-1 КУпАП.

Однак вимоги ст. 266 КУпАП та ст.266-1 КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп`яніння за суб`єктом правопорушення та об`єктивною стороною.

У порядку ст.266 КУпАП оглядаються водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками сп`яніння.

У порядку ст.266-1 КУпАП оглядаються водії, які керують транспортними засобами з ознаками сп`яніння, та при цьому вказані водії є військовозобов`язаними, резервістами під час проходження зборів, а також військовослужбовцями ЗСУ, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Як вбачаєтьсь з відеозапису наявного в матеріалах справи, ОСОБА_1 керував власним транспортним засобом будучи одягненим в цивільну форму.

Також, на відеозаписі зафіксовано пояснення ОСОБА_1 про те, що він на момент вчинення адміністративного правопорушення був у відпустці.

При цьому як ОСОБА_1 тай і його адвокатом не надано доказів того, що ОСОБА_1 09.05.2026 о 20.50 год., по АДРЕСА_1 виконував бойове або інше завдання перебуваючи у відомі військової частини.

З огляду на викладене враховуючи відсутність доказів факту виконання

ОСОБА_1 обов`язків військової служби під час його зупинки працівниками поліції, більш того, ОСОБА_1 повідомив працівників поліції про те, що перебуває у відпустці, а отже відсутні будь-які правові підстави для застосування положень ст.266-1 КУпАП.

Отже, клопотання адвоката по порушення порядку огляду працівниками поліції судом не може бути враховано оскільки вказана норма передбачена лише для тих військовослужбовців, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Доводи про порушення права на захист з боку працівників поліції гне можуть бути враховано оскільки по-перше вказане не звільняє водія від виконання обов`язку викладеного п. 2.5 ПДП, а про друге в матеріалах справи наявні докази відповідно до яких працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 права згідно ст. 63 Конституції України та 268 КУпАП.

Отже таким чином враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, відмовився пройти огляд на визначення стану сп`яніння як на місці запини так і в умовах закладу охорони здоров`я, суд вважає, що його вина за ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 чітко усвідомлював про складання відносно нього протоколу та про наслідки у разі притягнення його до адміністративної відповідальності, а також мав можливість пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці зупинки та і в умовах в закладі охорони здоров`я.

При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_3 адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.

Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об`єктивно з`ясував всі обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, безпосередньо у судовому засіданні дослідив докази та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях

ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а її винуватість у вчиненні даного правопорушення, підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.

Що стосується доводів апеляції про призначення ОСОБА_1 покарання без позбавлення права керування транспортним засобом.

Так санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає безальтернативне покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Також, вимоги КУпАП не передбачають можливості застосування аналогії з КПК України в частині визначення адміністративного стягнення.

Посилання в апеляційній скарзі на необхідність призначення ОСОБА_1 покарання без позбавлення права керування не може бути враховано, оскільки вказане порушує принцип рівності учасників дорожнього руху (зокрема водіїв) перед законом.

Адже, коли суд, при безальтернативній санкції, починає вирішувати, кому застосовувати закон повністю, а кому ні, це – вибірковість. А це - вже прямий удар по рівності всіх перед законом.

Саме по собі призначення судом покарання передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП одним особам в повному обсязі, а іншим без позбавлення права керування транспортними засобами є вибірковістю та нівелює вимоги Конституції України.

Крім того водій у війську несе особисту відповідальність за забезпечення перевезення людей і виконання завдань, а керування у стані сп`яніння є несумісним з цими обов`язками.

Більш того, ОСОБА_1 своїми протиправними діями поставив в значну небезпеку пасажирів транспортного засобу, яким керував та інших учасників дорожнього руху.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги про незаконність постанови суду першої інстанції є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Клочкової А.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , – залишити без задоволення, а постанову Кропивницького районного суду Кіровоградської області від 07 вересня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Кропивницького

апеляційного суду Р.А. Бондарчук