Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №353/1157/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 353/1157/25

Провадження № 22-ц/4808/1306/26

Головуючий у 1 інстанції МОТРУК Л. І.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю особи, яка подала апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» адвоката Горейка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , на рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2026 року, ухвалене в складі судді Мотрук Л.І. в м. Тлумач, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» звернувся з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.

Позовні вимоги мотивував тим, що згідно додатку № 7 до постанови НКРЕКП від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» (із змінами і доповненнями), ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» надано право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Івано-Франківської області. З 01 жовтня 2023 року споживачам природного газу (в тому числі і побутовим), об`єкти газопостачання яких знаходяться на території Івано-Франківської області необхідно проводити оплати за надані послуги з розподілу природного газу на розрахункові рахунки ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України». Отже, в розумінні п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу газорозподільних систем, позивач є Оператором газорозподільних систем з 01.10.2023 року, який здійснює розподіл природного газу в межах території Івано-Франківської області.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є побутовими споживачами природного газу на об`єкті газопостачання, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаному об`єкту газопостачання присвоєно особовий рахунок: НОМЕР_1 . Станом на 31.12.2025 року заборгованість відповідачів за надані оператором ГРМ послуги розподілу природного газу в період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року до їх об`єкту газопостачання складає 10932 грн 72 коп. Відповідачами не виконано зобов`язання згідно умов Типового договору розподілу природного газу та не проведено розрахунку за надані послуги з розподілу природного газу в розмірі, строки та порядку визначені цим договором добровільно. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість за наданні послуги розподілу природного газу в період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року в сумі 10932 грн 72 коп та судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг задоволено.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за наданні послуги розподілу природного газу у розмірі 10932 (десять тисяч дев`ятсот тридцять дві) гривні 72 копійки, в період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року до об`єкту газопостачання, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на розрахунковий рахунок: НОМЕР_2 , АТ «Ощадбанк», МФО 336503.

Стягнуто солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» 2422 гривні 40 копійок сплаченого судового збору на розрахунковий рахунок: НОМЕР_3 , АТ «Ощадбанк», МФО 336503.

Рішення суду мотивоване тим, що судом встановлено, що позивач Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» надає споживачам - відповідачам у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 послуги з розподілу природного газу в будинок АДРЕСА_1 , особовий рахунок споживачів № НОМЕР_1 . Відповідачі в період з 01.10.2023 по 31.12.2025 не проводили оплату наданих послуг, чим порушили виконання зобов`язань, визначених Типовим договором в частині виконання обов`язку оплати вартості наданих послуг з розподілу природного газу, що свідчить про порушення прав позивача, які підлягають судовому захисту. Сума заборгованості відповідачів перед позивачем за період з 01.10.2023 по 31.12.2025 становить 10932,72 грн., яку суд стягнув з відповідачів у солідарному порядку.

Також суд вважав, що з відповідачів слід стягнути солідарно на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням суду, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , подав апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що суд першої інстанції допустив такі порушення: не дослідив питання правомірності володіння позивачем конкретною газорозподільною мережею та відмовив у витребуванні відповідних доказів, незважаючи на те, що сам раніше визнав цю обставину значимою; не взяв до уваги ухвалу суду від 28.10.2025р. у справі №353/278/25, якою скасовано судовий наказ щодо ОСОБА_2 через відсутність договірних відносин з позивачем; проігнорував внутрішню суперечність у поведінці позивача щодо наявності договору; безпідставно послався на практику Верховного Суду, фактичні обставини якої кардинально відрізняються від обставин цієї справи; поклав в основу рішення заяву-приєднання від 2017 року з іншою юридичною особою, не встановивши правонаступництва; не перевірив справжність підпису на оспорюваному документі попри пряме заперечення відповідача та відсутність оригіналу; допустив до розгляду докази, які не були направлені відповідачам разом із позовом; безпідставно залучив ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до солідарної відповідальності; фактично переклав тягар доказування з позивача на відповідачів.

Враховуючи наведене, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Позиція інших учасників справи

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, оскільки вважає її доводи безпідставними, просить у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» адвокат Горейко М.М. апеляційну скаргу не визнав.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вислухавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, відповідача ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , представника позивача, доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення – зміні в частині способу стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газy.

Фактичні обставини справи

Судом установлено, що згідно додатку № 7 до постанови НКРЕП від 26 грудня 2022 року № 1839 «Про видачу ліцензії з розподілу природного газу» ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» в особі Івано-Франківської філії надано право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території Івано-Франківської області (а.с.33-48 том 1, 35-50 том 2).

Основним видом діяльності ТОВ “Газорозподільні мережі України” є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (35.22).

Тарифи на послуги розподілу природного газу для ТОВ «ГАЗОРОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ УКРАЇНИ» встановлені Постановами НКРЕП № 1944 від 30.12.2022 року, № 1777 від 29.09.2023 року, № 376 від 22.02.2024 року.

Відповідно до відомостей отриманих з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що власником житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 22.02.2011 року був ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, б/н, від 22.11.2011 року, виданого Тлумацькою міською радою. З 04.07.2024 року цей житловий будинок належить на праві спільної часткової власності із часткою 2/5 - ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 04.07.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Українець В.В. № 1536; із часткою 3/5 - ОСОБА_1 (том 1, а.с.31, 80-81).

З інформації, наданої виконавчим комітетом Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області № 40 та № 41 від 09.01.2026 року, відповідачі ОСОБА_1 з 31.05.2018 року, ОСОБА_2 з 01.10.2015 року зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується відповідями з Єдиного державного демографічного реєстру (том 1, а.с. 59-60, 63-64), а ОСОБА_3 з 03.07.2024 року зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с.61,84 том 1).

Факт використання природного газу по АДРЕСА_1 , підтверджено фіксацією показань приладу обліку природного газу, відомості про що відображені у відповідному журналі, який ведеться контролерами Оператора ГРМ (том 1 а.с.19 (зворот)-20, 85-89)

На підтвердження розміру позовних вимог позивачем надано розрахунок суми заборгованості за послуги розподілу природного газу перед Івано-Франківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України», відповідно до якого за адресою споживання: АДРЕСА_1 , особовий рахунок: НОМЕР_1 , боржником по якому вказано ОСОБА_2 , у період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року виникла заборгованість у розмірі 10932 грн 72 коп (том 1, а.с. 32, 92-93).

При цьому у розрахунку заборгованості, доданому до позовної заяви (а.с.19 том 1) зазначено, що у вересні 2025 року сплачено 1903,61 грн заборгованості і сума заборгованості обчислена на 31 грудня 2025 року в розмірі 8620,60 грн. У судовому засіданні це питання з`ясовувалося і сторони пояснили, що 1903,61 грн було стягнено на підставі судового наказу з відповідача ОСОБА_2 , який скасований судом у зв`язку із наявністю спору про право, після чого стягнена сума повернута боржнику за судовим наказом, тому розмір заборгованості з урахуванням повернутих коштів збільшився.

Замовлена потужність по об`єкту на 2023 календарний розрахунковий рік визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік: з 01.10.2021 року по 30.09.2022 року та складає 2115,04 м.куб.

Замовлена потужність по об`єкту боржника на 2024 календарний розрахунковий рік визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік: з 01.10.2022 року по 30.09.2023 року та складає 2173,39 м.куб.

Замовлена потужність по об`єкту боржника на 2025 календарний розрахунковий рік визначена, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу за газовий рік: з 01.10.2023 року по 30.09.2024 року та складає 2196,00 м.куб.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Задовольняючи позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», суд виходив з того, що відповідачі несуть солідарну відповідальність перед позивачем щодо сплати заборгованості за послуги розподілу природного газу за період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року в розмірі 10932 грн 72 коп.

Однак, в повній мірі з таким висновком колегія суддів не погоджується, зважаючи на таке.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Частиною першою статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

В силу частин 1, 2 та 5 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

За змістом частини 1 статті 634 ЦЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У частині 1 статті 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Статтею 642 ЦК України визначено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка прийняла пропозицію, може відкликати свою відповідь про її прийняття, повідомивши про це особу, яка зробила пропозицію укласти договір, до моменту або в момент одержання нею відповіді про прийняття пропозиції.

Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 року № 329-VIII визначено правові засади функціонування ринку природного газу України. Відповідно до підпункту 33 пункту 1 статті 1 Закону ринок природного газу це сукупність правовідносин, що виникають у процесі купівлі-продажу, постачання природного газу, а також надання послуг з його транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), послуг установки LNG.

У відповідності до підпункту 35 пункту 1 статті 1 даного Закону розподіл природного газу – це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.

За приписами підпункту 17 пункту 1 статті 1 Закону оператор газорозподільної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників). У відповідності до п. 2 ст. 37 Закону оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем, у тому числі умови забезпечення комерційного приладового обліку природного газу в газорозподільній системі та визначення його об`ємів і обсягів передачі до/з газорозподільної системи, у тому числі в розрізі суб`єктів ринку природного газу, визначені Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року № 2494.

Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2494, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) – суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

За визначенням у цьому пункті споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема, в якості сировини, а не для перепродажу.

Побутовий споживач відповідно до визначення вказаного у пункті 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем - це споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі, для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.

Дія Кодексу газорозподільних систем поширюється на операторів газорозподільних систем, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі, побутових споживачів), об`єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.

Відповідно до вимог пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

За однією поштовою адресою укладається один договір розподілу природного газу з побутовим споживачем. У випадку наявності у побутового споживача декількох об`єктів за різними поштовими адресами укладаються окремі договори розподілу природного газу по цих об`єктах.

Якщо об`єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Відповідно до пункту 7 глави 3 розділу VI Кодексу, п. 1.3 Типового договору розподілу природного газу фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Пунктом 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Порядок внесення змін до персоніфікованих даних у разі зміни власника житлового приміщення визначений Кодексом газорозподільних систем.

Положеннями пункту 6 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що в результаті реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об`єкта та/або зміни форми власності чи власника цього об`єкта є необхідність внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладання договору розподілу природного газу з новим власником, споживач (замовник) повинен самостійно звернутися до оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних або укладання договору розподілу природного газу.

Нові власники об`єктів, підключених в установленому законодавством порядку до ГРМ, разом із заявою про укладання договору розподілу природного газу (формування заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу) подають оператору ГРМ такі документи:

1) копії документів, якими визначено право власності чи користування замовника на його об`єкт (приміщення);

2) копії документів замовника на право укладання договорів, а саме документів, які посвідчують фізичну особу або її представника (для фізичних осіб), документів, які посвідчують статус юридичної особи чи фізичної особи - підприємця та її представника (для юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців), та копію документа про взяття на облік або реєстрацію у територіальних органах Державної фіскальної служби;

3) копію належним чином оформленої довіреності на представника замовника, уповноваженого представляти інтереси замовника під час процедури укладання договору розподілу природного газу (за потреби).

Якщо додані до заяви про внесення змін до персоніфікованих даних споживача або про укладання договору розподілу природного газу з новим власником об`єкта дані потребують уточнення, оператор ГРМ протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви направляє споживачу (замовнику) письмовий запит щодо уточнення даних.

За відсутності зауважень або після їх усунення оператор ГРМ протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (або дати усунення зауваження) повідомляє споживача про коригування персоніфікованих даних, а для нового споживача надає (підтверджує) сформовану заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу.

Споживач зобов`язаний своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк письмово повідомляти Оператора ГРМ про всі зміни, що стосуються видів споживання газу, та/або опалювальної площі, та/або кількості осіб, зареєстрованих на його об`єкті. У разі тимчасового не проживання зареєстрованих на об`єкті споживача осіб споживач (або уповноважена ним особа) має своєчасно, але не пізніше ніж у місячний строк повідомити про це оператора ГРМ та надати документи, які підтверджують відсутність зареєстрованої особи. Якщо період відсутності зареєстрованої особи буде перевищувати шість місяців, споживач (або уповноважена ним особа) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду має надавати оператору ГРМ оновлену письмову заяву з відповідними підтвердними документами (пункт 3 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем).

Постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, зареєстрованою в Міністерстві

юстиції України 06 листопада 2015 р. за № 1382/27827, затверджені Правила постачання природного газу, які розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

За змістом пункту 3 цієї Постанови постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

У пункті 5 Розділу I цієї Постанови визначені терміни, зокрема, оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою, до якої підключений об`єкт споживача; побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

При цьому у Розділі III Правил визначений порядок постачання природного газу побутовим споживачам.

Так, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є:

наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об`єкт споживача, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб`єкту ринку природного газу;

наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов;

включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді (п.1).

Отже, із аналізу наведених положень нормативно-правових актів слід дійти висновку про визначення двох різних послуг для споживачів природного газу: послуги з постачання природного газу (продаж споживачу самої сировини природного газу), яка оформлюється укладенням з постачальником природного газу Типового договору постачання природного газу, і послуги з розподілу природного газу, у яку входить його доставка газорозподільною системою до об`єкта споживача та утримання відповідної газової мережі, яка оформлюється укладенням з оператором ГРМ Типового договору розподілу природного газу. При цьому укладення договору розподілу природного газу, а не лише договору постачання природного газу, є підставою для постачання природного газу побутовому споживачу, що прямо передбачено у Розділі III Правил постачання природного газу.

Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1769 змінено місце провадження господарської діяльності з розподілу природного газу ТОВ «Газорозподільні мережі України» на територію провадження господарської діяльності з розподілу природного газу АТ «Івано-Франківськгаз», а також про необхідність здійснення споживачами природного газу оплати за надані послуги розподілу природного газу з 01 жовтня 2023 року на рахунок ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Таким чином з 01.10.2023 року ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» має право провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу та території Івано-Франківської області та виконувати функції оператора ГРМ, визначені Законом України «Про ринок природного газу».

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав, що будинок по АДРЕСА_1 під`єднаний до газової мережі, за постачання природного газу він сплачує ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», тому укладення договору розподілу природного газу по цьому об`єкту права власності для споживачів є обов`язковим.

Розрахунок вартості розподілу природного газу та відповідність обчислення заборгованості Методиці визначення та розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25.02.2016 року № 236, не спростована відповідачами.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 360 ЦК України визначено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Таким чином, механізм солідарного стягнення витрат по утриманню майна із співвласників взагалі не може бути застосований, а кожен із співвласників несе відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном лише в межах своєї частки у праві власності.

Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна.

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постановах від 13 березня 2019 року у справі №521/3743/17-ц, від 19 серпня 2020 року у справі №703/2200/15-ц, від 15 квітня 2021 року у справі №638/5001/17.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Це положення стосується споживача житлово-комунальних послуг, який не є власником об`єкта житлової нерухомості, але зареєстрований у житловому приміщенні, що надає йому статус споживача житлово-комунальних послуг і покладає на нього солідарну відповідальність разом із кожним із співвласників житлового приміщення за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Аналіз наведених положень закону вказує на те, що позивач має право вимагати виконання обов`язку щодо сплати житлово-комунальних послуг як від власників будинку, так і від осіб, які зареєстровані в зазначеномубудинку, бо вони несуть солідарну відповідальність за цими зобов`язаннями разом із власниками.

Позивачем ставиться питання про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу за період з 01.10.2023 року по 31.12.2025 року, тобто з дня, визначеного Постановою НКРЕКП від 29.09.2023 №1769.

Стягуючи солідарно заборгованість з відповідачів, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши, що співвласники будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не можуть між собою нести солідарну відповідальність щодо заборгованості за комунальними послугами, оскільки такі повинні оплачуватися співвласниками відповідно до розміру їх часток у нерухомому майні.

Лише ОСОБА_2 , який зареєстрований у житлі, несе солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг разом із кожним із співвласників відповідно до їх часток.

Оскільки власником будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , з 22.11.2011 року і до 03.07.2024 року був відповідач ОСОБА_1 , а з 04.07.2024 року його частка у праві власності на будинок змінилася до 3/5 частин і співвласником на 2/5 частин стала відповідачка ОСОБА_3 , а відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований у будинку під час усього періоду вимоги (01.10.2023 року - 31.12.2025 року), тому цивільно-правову відповідальність усіх відповідачів слід розділити в межах періоду заявлених позовних вимог в залежності від часу набуття у власність об`єкта нерухомого майна та їх часток у власності з урахуванням солідарної відповідальності зареєстрованої особи з обома співвласниками.

Таким чином, підлягає стягненню згідно розрахунку заборгованості за розподіл природного газу солідарно з ОСОБА_1 , як споживача - власника житлового будинку, і ОСОБА_2 , як споживача – зареєстрованої особи у житловому будинку, на користь позивача заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.10.2023 року по 30.06.2024 року в розмірі 3605,70 грн; з ОСОБА_1 , як споживача – власника 3/5 частин житлового будинку, і ОСОБА_2 , як споживача – зареєстрованої особи у житловому будинку, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.07.2024 року по 31.12.2025 року в розмірі 4396,21 грн; солідарно з ОСОБА_3 , як споживача – власника 2/5 частин житлового будинку і ОСОБА_2 , як споживача – зареєстрованої особи у житловому будинку, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.07.2024 року по 31.12.2025 року в розмірі 2930,80 грн (дві тисячі дев`ятсот тридцять гривень 80 копійок).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не перевірив правомірність володіння позивачем конкретною газорозподільною мережею, спростовуються матеріалами справи.

Згідно з Додатком № 7 до постанови НКРЕКП № 1839 від 26.12.2022 (із змінами), ТОВ «Газорозподільні мережі України» в особі Івано-Франківської філії отримало право провадити господарську діяльність з розподілу природного газу в межах Івано-Франківської області (а.с. 33–48 том 1).

Правові засади цього ринку регламентовані Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII, де: пп. 33 п. 1 ст. 1 визначає ринок природного газу як систему правовідносин із купівлі-продажу, постачання, транспортування, розподілу та зберігання газу; пп. 35 п. 1 ст. 1 визначає розподіл газу як ліцензовану діяльність із його переміщення газорозподільною системою для доставки споживачам (без постачання); пп. 17 п. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 37 встановлюють, що Оператором ГРМ є суб`єкт господарювання, який здійснює розподіл газу на користь третіх осіб на підставі ліцензії, виданої Регулятором.

Постановою НКРЕКП № 1769 від 29.09.2023 територію провадження діяльності ТОВ «Газорозподільні мережі України» було змінено на територію АТ «Івано-Франківськгаз», а споживачів зобов`язано сплачувати за послуги розподілу з 01.10.2023 на рахунки ТОВ «Газорозподільні мережі України».

Отже, з 01.10.2023 Івано-Франківська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» на законних підставах виконує функції Оператора ГРМ на території всієї області.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що газопровід був встановлений власним коштом жителів населеного пункту, в тому числі і його, тому вважає, що позивач не має права на експлуатацію газопроводу, що не дає підстав для стягнення на його користь плати за розподіл природного газу.

Жодних доказів про особисті витрати на встановлення газопроводу відповідач суду не надав, тому підстави перевірки обставин передачі на баланс позивача газопроводу, спорудженого у м.Тлумачі, відсутні.

Доводи апеляційної скарги про відсутність договірних відносин з Івано-Франківською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» колегія суддів відхиляє, оскільки згідно з п. 1.3 Типового договору та п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ, акцептуванням (приєднанням до) договору є вчинення будь-яких підтверджуючих дій: надання підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку або документально підтверджене споживання газу. Факт приєднання відповідача до договору за вказаною адресою доведений саме фактичним споживанням газу (фіксація показань лічильника на фото та у журналах обліку споживання газу контролера, а.с. 19-24 том 1).

Посилання в апеляційній скарзі на невикористання газу спростовуються процесуальною поведінкою відповідача, а саме поданням заяви про забезпечення позову шляхом заборони позивачу відключати або обмежувати розподіл газу за цією адресою. Така вимога однозначно засвідчує користування послугою та потребу в ній.

З огляду на наявність у позивача ліцензії Оператора ГРМ на території Івано-Франківської області та підтверджений статус відповідачів як споживачів послуги (з присвоєним особовим рахунком № НОМЕР_1 ), договірні правовідносини між сторонами вважаються належним чином оформленими.

Доводи апеляційної скарги про те, що сам по собі факт реєстрації ОСОБА_2 у будинку без доведення користування конкретною послугою не може автоматично тягнути солідарну відповідальність, колегія суддів відхиляє, оскільки за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов`язані вносити плату за їх використання (пункт 3 статті 9 Закону), а також відсутні докази, що цей споживач або інші споживачі - власники об`єкта нерухомості виконували вимоги пункту 6 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем щодо повідомлення оператора ГРМ про відсутність зареєстрованої особи у житлі. З огляду на викладене, ОСОБА_2 має нести витрати з оплати наданих житлово-комунальних послуг, зокрема з оплати послуги розподілу природного газу, нарівні із співвласниками об`єкта нерухомості.

Реєстрація відповідачки ОСОБА_3 у іншому населеному пункті також не може бути підставою для відмови у задоволенні позову до неї, оскільки нею не подано доказів про те, що вона після набуття у власність частини житлового будинку виконала вимоги пункту 6 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем. Ця норма зобов`язує у разі зміни форми власності чи власника об`єкта ініціювати внесення змін до персоніфікованих даних споживача або укладання договору розподілу природного газу з новим власником - споживач (замовник) повинен самостійно звернутися до оператора ГРМ з відповідною заявою про внесення змін до персоніфікованих даних або укладання договору розподілу природного газу.

Таким чином, відповідачка ОСОБА_3 як співвласник частини житлового будинку має нести цивільно-правову відповідальність за використання природного газу без внесення оплати за його розподіл.

Доводи апелянтів про те, що суд невірно прийняв до уваги, що 28.09.2017 року між Тлумацькою дільницею Городенківської ФЕГГ ПАТ «Івано-Франківськгаз» та відповідачем ОСОБА_2 укладено типовий договір розподілу природного газу (заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживання), за адресою: АДРЕСА_1 та присвоєно особовий рахунок: НОМЕР_1 (том 1, а.с. 26, на звороті). Так, цей договір був укладений з іншою юридичною особою, він не може бути акцептом пропозиції позивача, направленої відповідачам. Однак, суд зазначив цей факт лише у встановлених обставинах справи і він не заперечується сторонами. Ці обставини мали місце, тому правильно судом встановлені, але на вирішення цього спору не впливають.

Разом з тим, акцептом пропозиції суд вважав документально підтверджене споживання газу, що відповідає положенням п. 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ.

Крім того, апелянти зазначають, що вони не могли акцептувати договір, оскільки відсутні докази про направлення їм оферти позивачем.

Ці доводи не заслуговують на увагу, бо пропозицією (офертою) слід вважати розміщення Оператором ГРМ відповідно до глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів редакції договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, суд першої інстанції вірно вирішив спір по суті, стягнувши з усіх відповідачів заборгованість за послуги розподілу природного газу, але помилився у видах відповідальності при множинності боржників залежно від характеру їх обов`язків.

У такому випадку неправильне застосування норм матеріального права тягне за собою зміну судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог - частина 2 статті 141 ЦПК України.

Законом не передбачено солідарне стягнення судового збору, тому з усіх відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений за подання позову в розмірі 2422,40 грн (а.с. 51 том 1), по 807 грн 46 коп. з кожного. Таким чином, рішення суду підлягає зміні і в частині стягнення судового збору.

Судові витрати щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишаються за відповідачами і не підлягають стягненню з позивача, оскільки позов задоволений у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє у своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , задовольнити частково.

Рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 14 травня 2026 року змінити в частині способу стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газy.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (місцезнаходження: 04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 44907200) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.10.2023 року по 30.06.2024 року в розмірі 3605,70 грн (три тисячі шістсот п`ять гривень 70 копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (місцезнаходження: 04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 44907200) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.07.2024 року по 31.12.2025 року в розмірі 4396,21 грн (чотири тисячі триста дев`яносто шість гривень 21 копійка).

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) і ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (місцезнаходження: 04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 44907200) заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу за період з 01.07.2024 року по 31.12.2025 року в розмірі 2930,80 грн (дві тисячі дев`ятсот тридцять гривень 80 копійок).

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) і ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (місцезнаходження: 04116, вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, код ЄДРПОУ 44907200) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви по 807 грн 46 коп. (вісімсот сім гривень сорок шість копійок) з кожного.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2. ч. 3 ст. 389 ЦПК України, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: Л.В. Василишин

В.М. Барков

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2026 року.