Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №175/11866/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2679/26 Справа № 175/11866/26 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І.С. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю:

особи, яка притягається до

адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Ільїна О. М.

апеляційну скаргу захисника Ільїна О.М. на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, та стягнуто судовий збір у розмірі 665 гривень 60 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 07.06.2026 року о 07:40 год., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , по вул. В. Сухомлинського, 87Л, у м-ще Слобожанське, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запахом алкоголю з порожнини рота, вираженим тремтінням пальців рук. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржену постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази того, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 . Відеозаписом зафіксовано лише те, що працівники поліції підійшли до автомобіля, який з`їхав на узбіччя дороги та знаходився в статичному стані, інших належних та допустимих доказів, які б свідчили про рух транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 , матеріали справи не містять. Захист наголошує, що суб`єктом правопорушення за ст. 130 КУпАП є саме водій, який керує транспортним засобом, а не особа, яка просто сидить у припаркованому авто.

Захисник зазначив, що 07.06.2026 року ОСОБА_1 разом із своїм знайомим ОСОБА_2 перебували у транспортному засобі «Daewoo Lanos», при цьому автомобілем керував саме ОСОБА_2 . У подальшому, у зв`язку з технічною несправністю транспортного засобу автомобіль з`їхав на узбіччя та зупинився. ОСОБА_2 довелося залишити місце зупинки з метою отримання сторонньої допомоги, а саме буксирування несправного автомобіля. Належної оцінки показанням останнього, який був допитаний у судовому засіданні як свідок, суд першої інстанції не надав.

При цьому ОСОБА_1 не заперечує факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, однак зазначена обставина сама по собі не підтверджує того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом.

З огляду на викладене сторона захисту вважає, що суд першої інстанції необгрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Ільїна О. М. які, кожен окремо, просили задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, приходить до наступних висновків.

Так, вимогами ст. 245 КУпАП визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи вимоги апеляційної скарги по суті, суд апеляційної інстанції вважає викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, таким, що відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 686209 від 07.06.2026 року, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП (а.с. 1); протоколом про адміністративне затримання серії ВВ № 011266 від 07.06.2026 року (а.с. 3); відеозаписом з бодікамери поліцейського (а.с. 5).

Так, наявним у справі відеозаписом з бодікамери поліцейського зафіксовано, що автомобіль «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , перебуває у кюветі на узбіччі проїзній частині дороги, в нерухомому стані, за його кермом перебуває ОСОБА_1 , при цьому відбувається розмова між останнім та працівником поліції. На відеозапису біля автомобіля інші особи, ніж ОСОБА_1 та працівники поліції, відсутні. При спілкуванні з працівником поліції останній не може чітко зазначити, як він опинився на місці події і чому перебував на місці водія. Далі, згідно відеозапису, працівник поліції виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, перевірив документи, зокрема документи на транспортний засіб. На пропозицію працівника поліції пройти медичний огляд у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, після чого поліцейський роз`яснив наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та перейшов до оформлення відповідного протоколу. Надалі відбулася процедура складання протоколу та водія було відсторонено від керування транспортним засобом.

Вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами є зокрема показання технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.

Вказані положення кореспондують положенням п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно із якими водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння на вимогу працівників поліції, які виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, визначені Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що і стало підставою вимоги пройти відповідний огляд.

Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд приходить до висновку про правильність встановлення судом фактичних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно нього, уповноваженою особою органів поліції, котре полягає у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Аналізуючи позицію захисту, яка полягає у запереченні наявності у ОСОБА_1 статусу водія у розумінні ст. 130 КУпАП, оскільки останній не керував автомобілем, суд апеляційної інстанції не може із нею погодитись з огляду на наступне.

Відсутність на відеозаписі моменту безпосереднього руху автомобіля не спростовує факту керування ним ОСОБА_1 . Патрульна поліція діє в межах повноважень, визначених ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Сам факт перебування ОСОБА_1 на місці водія після його зупинки на узбіччі дороги, за відсутності в салоні інших осіб, які могли б здійснювати керування, у сукупності з даними протоколу та іншими встановленими обставинами, підтверджує його статус як суб`єкта правопорушення.

Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що закон не вимагає доведення наявності в особи статусу водія транспортного засобу певними засобами доказування. У кожному випадку встановлення такого статусу здійснюється на підставі аналізу наявних доказів та фактичних обставин, що ними підтверджуються, у сукупності.

Як вбачається з рапорту поліцейського, наявного у матеріалах справи (а.с. 4), 07.06.2026 року заявниця ОСОБА_3 повідомила на лінію «102», що вона виявила з`їхавший в кювет автомобіль «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , водій якого був в стані дуже сильного алкогольного сп`яніння та намагався поїхати з місця події.

Згідно із вказаним рапортом та відеозаписом, прибувши на місце події з метою перевірки цих відомостей, співробітники поліції виявили автомобіль «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , який стояв без руху у кюветі на узбіччі дороги й не міг продовжити рух, оскільки застряг у грунті, та ОСОБА_1 , який перебував в салоні цього автомобіля на місці водія. У подальшому у спілкуванні із працівниками поліції ОСОБА_1 виявляв ознаки сильного сп`яніння.

Інші особи як у вказаному автомобілі, так і поруч із ним, були відсутні. Документи на автомобіль були виявлені у портмоне ОСОБА_1 , при цьому останній від відповідей на запитання поліцейських щодо обставин події ухилявся або надавав непослідовні суперечливі відповіді, зокрема не надав пояснень про те, у який спосіб автомобіль потрапив на місце події, не вказував, що за його кермом перебувала інша особа, не повідомив, що автомобілем керував ОСОБА_2 , який пішов за допомогою, і взагалі про такі обставини не згадував. Більше того, на запитання поліцейського про те, хто зможе забрати автомобіль, ОСОБА_1 відповів, що це зробить зять.

Висунута захистом версія про те, що нібито автомобіль був несправний, у зв`язку із чим зупинився на узбіччі, викликає обгрунтовані сумніви, оскільки апелянт не конкретизує, яка саме несправність мається на увазі, а також вона не узгоджується із тим, що автомобіль було виявлено не на узбіччі дороги, як цього можна розумно очікувати при зупинці у зв`язку із несправністю, а у кюветі. При цьому автомобіль застряг та не міг продовжувати рух, що у свою чергу узгоджується із змістом повідомлення заявниці ОСОБА_3 на лінію 102 про те, що вона виявила з`їхавший в кювет автомобіль «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , водій якого був в стані дуже сильного алкогольного сп`яніння та невдало намагався поїхати з місця події.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до переконання, що вищенаведені обставини у сукупності поза розумним сумнівом підтверджують те, що саме ОСОБА_1 07.06.2026 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos», н.з. НОМЕР_1 , по вул. В. Сухомлинського, 87Л, у м-ще Слобожанське, де з`їхав у кювет на узбіччі та у подальшому був виявлений працівниками патрульної поліції, які отримали повідомлення про цю подію від заявниці ОСОБА_3 на лінію 102, а отже ОСОБА_1 мав статус водія та суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З огляду на викладене, критичну оцінку судом показань свідка ОСОБА_2 суд апеляційної інстанції вважає правильною та з нею погоджується.

Відтак апеляційні доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, натомість транспортним засобом керував його знайомий ОСОБА_2 , не заслуговують на увагу. Обстановка на місці зупинки, поведінка та пояснення ОСОБА_1 об`єктивно доводять його статус водія та суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

За таких обставин апеляційні доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати вимогу працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння неправомірною.

Інші доводи апелянта мають формальний характер та стосуються другорядних обставин, які не мають істотного значення та не спростовують наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

При розгляді справи судом порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи, дав належну правову оцінку доказам, зокрема відеозапису з бодікамер поліцейських. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано правильно. Адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та ступеня його вини.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції – залишити без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Ільїна Олександра Миколайовича - залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 16 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду А. А. Мазниця