Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №179/1125/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2403/26 Справа № 179/1125/26 Суддя у 1-й інстанції - Чорна А. О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: захисника Салтисюка Ю.В., та ОСОБА_1 , переглянувши апеляційну скаргу захисника Салтисюка Ю. В., на постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 23 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч.4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та за правилами ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Районним судом встановлено, що 03.06.2026 о 18 год. 05 хв. в с. Краснопілля по вул. Набережна, поблизу будинку 19, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Рено Меган, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причепом УВН 810080 з номерним знаком НОМЕР_2 , на прямолінійній ділянці дороги, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, внаслідок чого здійснив наїзд на електроопору. В результаті ДТП постраждалі відсутні, автомобіль отримав механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, чим порушив п. 12.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Крім того, 03.06.2026 о 18 год. 05 хв. в с. Краснопілля по вул. Набережна, 19, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Рено Меган, державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом УВН 810080 з номерним знаком НОМЕР_2 , будучи причетним до вчинення дорожньо – транспортної пригоди, залишив місце скоєння дорожньо – транспортної пригоди, чим порушив п. 2.10.а ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 122-4 КУпАП.

Також, 03.06.2026 о 18 год. 05 хв. в с. Краснопілля по вул. Набережна, 1, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Рено Меган, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до вчинення дорожньо – транспортної пригоди, вживав алкогольні напої після її вчинення. Огляд проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, тест № 839, проба позитивна 1,64% промілі, чим порушив вимоги п. 2.10.є ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та постановити нову якою накласти на ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу за порушення ст. 124, 122-4, і закрити справу за ч.4 ст. 130 КУпАП у звязку з відсутністю відсутності складу правопорушення.

Вимоги обгрунтовані тим, що ДТП відбулося з необережності, із-за пожежу та задимленість, яка обмежувала видимість. Далі ОСОБА_1 повідомив власника майна- представків ДТЕК щодо обставин ДТП, які повідомили про необхідність з`явитися до адміністрації товариства в інший день. Через пів години ОСОБА_1 отримав дзвінок, що стороння особа зателефонувала на лінію екстреного реагування “102” та викликала працівників поліції, тому ОСОБА_1 вирішив зачекати поліцейських.

Захисник вказує про порушення процедури огляду, так як ОСОБА_1 проходячи огляд за допомогою приладу “Драгер” двічі використовувався один й той самий мундштук, що вплинуло на результат. При цьому, з результатом не погодився, а працівники поліції не запропонували пройти огляд в лікарні.

Також, захисник просить поновити строк на оскраження, так як останній день подачі апеляційної скарги припадає на вихідний день.

Під час перегляду ОСОБА_1 та захисник підтримали вимоги апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши учасників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано не в повному обсязі.

Чинними положеннями КУпАП визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, характером та локалізацією пошкоджень, фототаблицями, а також поясненнями свідка ОСОБА_2 .

Разом з тим, апеляційний суд вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ч.4 ст.130 КУпАП.

Так, під час апеляційного перегляду захисник надав відповідь АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі”, згідно яких 03 червня 2026 року орієнтовно в 18 годині 20 хвилин на адресу Магдалинівської дільниці ЦРЕ АТ “ДТЕК Дніпровські електромережі”, в телефонному режимі надходило повідомлення від ОСОБА_1 про пошкодження ним електроопори встановленої на вулиці Набережній села Краснопілля Самарського району Дніпропетровської області. Враховуючи, що повідомлення про пошкодження надійшло після закінчення робочого часу, ОСОБА_1 було рекомендовано звернутися до Магдалинівської дільниці ЦРЕ “АТ “ДТЕК Дніпровській електромережі” 04 червня 2026 року в робочий час для вирішення питання щодо відшкодування шкоди.

Отже, з вказаної відповіді видно, що ОСОБА_1 після здійснення ДТП здійснив дії на владнання ситуації з потерпілою стороною, та отримав відповідь про необхідність звернутися в робочий час наступного дня. Тобто, ОСОБА_1 вирішив питання з дорожньо-транспортною пригодою з потерпілим.

Як видно з відеозапису, що ОСОБА_1 був зупинений не на місці здійснення ДТП, та зазначив працівникам поліції, що вживав алкогольні напої після події.

Диспозицією ст.122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Частина 4 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.

Отже враховуючи вказані вище обставини, що ОСОБА_1 здійнив дії на врегулювання дорожньо-транспортної пригоди, тому не доведено поза розумним сумнівом його вину у залишенні місця події, тому також є недоведеним висновок судді про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, яке є похідним від адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,, а отже виключає його адміністративну відповідальність за вживання водієм транспортного засобу після ДТП алкогольних напоїв.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Оскільки при перевірці доводів апеляційної скарги установлено відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4 та ч.4 ст.130 КУпАП, то постанова судді у цій її частині підлягає зміні, а провадження у даній справі стосовно нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закриттю.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Салтисюка Ю. В. — задовольнити частково.

Постанову Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та за правилами ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. - змінити.

Закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 130, ст. 122-4 КУпАП.

Вважати, що на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький