Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №183/9164/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2656/26 Справа № 183/9164/25 Суддя у 1-й інстанції - Ігнатьєв Д. П. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Самарівського районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2025 року, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 24 вересня 2025 року ОСОБА_2 визнано винним за ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.

Районним судом встановлено, що 04.09.2025 року о 00:40 год. в с. Мар?янівка, вул. Центральна, 1, водій ОСОБА_1 , керував ТЗ ВАЗ 2101 НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя) на вимогу пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці або в медичному закладі у встановленому законодавством порядку, відмовився. Від підпису в протоколі, давати будь-які пояснення, відмовився, від керування ТЗ відсторонений. Таким чином, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду та закрити провадження за відсутністю складу правопорушення.

Також, просить поновити строк, так як постанову отримав лише 03 вересня 2026 року, до того часу не був ознайомлений з матеріалами справи.

За правилами ст. 294 КУпАП, учасники повідомленні належним чином, до апеляційного суду не зявилися, клопотань про відкладення до початку судового засідання не отримано.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, приходить до висновку, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Із матеріалів адміністративної справи видно, що судовий розгляд у суді першої інстанції відбувся 24 вересня 2025 року та того ж дня було винесено постанову. Під час розгляду справи ОСОБА_1 був присутній. Тому, строк для оскарження в даному випадку слід рахувати з 24 вересня 2025 року, і кінцевий термін на оскарження припадав на 06 жовтня 2026 року, з урахуванням вихідних днів.

Разом з тим, з матеріалів справи видно, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав 08 вересня 2026 року, тобто майже через один рік.

При цьому, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про необхідність рахування строку з моменту отримання копії рішення суду І інстанції, так як він рахується з дня винесення постанови, оскільки особа приймала участь в розгляді справи.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

За таких обставин апеляційний суд, з урахуванням вимог ст. 294 КУпАП, дійшов безсумнівно висновку, що строк на оскарження постанови був пропущений без поважної причини, тому в задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в поновлені строку ОСОБА_1 , на оскарження постанови Самарівського районного суду міста Дніпра від 24 вересня 2025 року, стосовно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а апеляційні скаргу провернути особі, яка її подала.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький