Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №175/1487/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2614/26 Справа № 175/1487/24 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є.,

за участю:

захисника Сабури С.О. (приймає участь в режимі відеоконференції),

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,-

ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Сабури С.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до встановлених обставин у постанові суду, 20.11.2023 року о 12 год. 00 хв., 990 км, а/д М30, блок пост Підгородне, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2107 д/н НОМЕР_1 , будучи позбавлений права керування всіма ТЗ, на 5 років постановою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська, правопорушення скоєно повторно протягом року, чим порушив п.2.1а ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.

Постановою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, та стягнуто на користь держави судовий збір.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, захисник Сабура С.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування посилається на такі обставини:

-постанова Дніпровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 175/1487/24 була ухвалена 19.02.2024 року за відсутності ОСОБА_1 , крім того, 19.02.2024 року останній знаходився на службі в розташуванні ВЧ НОМЕР_2 і не мав можливості покинуто місце служби. При цьому копію постанови апелянт не отримував. Лише в липні 2026 року з ЄДРСР ОСОБА_1 стало відомо про існування вищевказаної постанови, якою на нього накладено адміністративне стягнення;

-вважає, що оскаржувана постанова прийнята суддею з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 245, 251, 280 та 283 КУпАП, які вимагають повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, належної оцінки доказів та обґрунтованого висновку;

-з огляду на специфіку займаної посади та умови проходження військової служби під час дії воєнного стану, наявність посвідчення водія є об`єктивно необхідною умовою належного виконання ним службових обов`язків, а позбавлення права керування транспортними засобами істотно ускладнить виконання покладених на нього функцій, негативно вплине на забезпечення боєготовності батальйону, оперативність управління процесами технічного забезпечення та своєчасне виконання завдань за призначенням;

-не доведено факт керування транспортним засобом;

-у матеріалах справи немає доказів, що апелянту були повідомлені його права у встановленому законодавством порядку.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Сабура С.О. підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов таких висновків.

Вимоги апеляційної скарги щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, так як розгляд справи відбувся у відсутність ОСОБА_1 , відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено, однак матеріали справи не містять відомостей про направлення та вручення копії постанови ОСОБА_1 , крім того, останній є військовослужбовцем, у зв`язку з специфікою проходження військової служби, значною службовою завантаженістю, тривалим перебуванням поза місцем проживання та виконання бойових завдань, був об`єктивно позбавлений можливості своєчасно отримувати поштову кореспонденцію, належним чином відстежувати перебіг судового провадження та своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема:

- протоколом про адміністративні правопорушення серії ААД №447668 від 20.11.2023 року, який був складений у присутності ОСОБА_1 ;

- карткою обліку адміністративного правопорушення від 08.01.2023 року.

Частина 5 ст. 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Зазначені вище докази є належними та допустимими в розумінні ст. 251 КУпАП, а з огляду на їх узгодженість, і достатніми для встановлення необхідних фактичних обставин справи та належного її розгляду.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 447668 від 20 листопада 2023 року, 20 листопада 2023 року о 12 год. 00 хв. на 990 км автомобільної дороги М30, блокпост Підгородне, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-2107, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на п`ять років постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, при цьому правопорушення вчинено повторно протягом року.

Вказаний протокол ОСОБА_1 підписав без будь-яких зауважень чи заперечень щодо викладених у ньому обставин. Крім того, у протоколі ним зазначено, що автомобілем він керував у зв`язку з необхідністю відвезти матір до лікарні, що підтвердив в суді апеляційної інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги про недоведеність факту керування транспортним засобом спростовуються змістом самого протоколу та відомостями, внесеними до нього ОСОБА_1 особисто. Зазначені ним обставини фактично підтверджують, що саме він керував транспортним засобом у вказаний у протоколі час та місці. При цьому будь-яких заперечень щодо факту керування транспортним засобом під час складання протоколу ОСОБА_1 не висловлював.

Таким чином, твердження про відсутність доказів керування транспортним засобом не узгоджується з матеріалами справи та не спростовує висновків суду першої інстанції.

Крім того, доведеним є й факт повторності вчинення ОСОБА_1 правопорушення протягом року.

Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься постанова Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що 21 січня 2023 року о 01 год. 50 хв. у м. Дніпрі по вул. Новошкільній, 89, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування будь-яким транспортним засобом, при цьому правопорушення було вчинено повторно протягом року.

Таким чином, зазначеною постановою підтверджується, що до вчинення правопорушення 20 листопада 2023 року ОСОБА_1 вже притягавався до адміністративної відповідальності за таке ж правопорушення та був позбавлений права керування транспортними засобами.

Отже, на момент вчинення правопорушення, яке є предметом розгляду у цій справі, наявна передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП кваліфікуюча ознака — повторність протягом року керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП є правильним.

Не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не були роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України. При цьому протокол ним підписано без будь-яких зауважень щодо нероз`яснення прав або порушення порядку його складання, а тому посилання на нероз`яснення йому процесуальних прав не підтверджено матеріалами справи та спростовується безпосередньо змістом підписаного ним протоколу.

Крім того, сам факт проходження військової служби не спростовує факту вчинення адміністративного правопорушення та не звільняє особу від передбаченої законом відповідальності за керування транспортним засобом у період позбавлення права керування, а тому не можуть бути прийняті до уваги і доводи захисника про те, що наявність посвідчення водія є необхідною умовою виконання ОСОБА_1 службових обов`язків, а позбавлення права керування негативно вплине на забезпечення боєготовності батальйону, оперативність управління процесами технічного забезпечення та своєчасне виконання завдань за призначенням.

Вказані обставини не спростовують встановленого факту вчинення правопорушення та не є передбаченою КУпАП підставою для звільнення від адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Необхідність виконання службових обов`язків не надає особі права керувати транспортним засобом усупереч встановленому судом позбавленню права керування.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою обставин справи та не містять належних і допустимих доказів на підтвердження відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами.

При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, апеляційну скаргу залишити слід без задоволення, а постанову судді першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Поновити захиснику Сабурі С.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника Сабури С.О. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року – залишити без задоволення.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 лютого 2024 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Є. Джерелейко