Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №175/9830/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2613/26 Справа № 175/9830/26 Суддя у 1-й інстанції - Васюченко О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., з переглянувши апеляційну скаргу захисника Сергєєвої М.Ш. на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до відповідальності за ч.4 ст. 121 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду від 28 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 місяці, та стягнуто судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Районним судом встановлено, що 07 червня 2026 року о 19:00 год. на блокпосту, розташованому на трасі М-30 у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес», номерні знаки НОМЕР_1 , з порушенням вимог ДСТУ 3649 пункту 6.8.5., а саме мав сколи на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, а також був відсутній другий вогнегасник, чим порушив норми ДСТУ 3649 пункту 6.8.21. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями порушив вимоги п.31.1 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 121 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову та закрити провадження стосовно ОСОБА_1 за відсутністю складу правопорушення, оскільки наявність тріщини на лобовому склі не забороняє експлуатацію транспортного засобу. При цьому, матеріали справи не містять доказів наявності такого дефекту. Протокол про адміністративне правопорушення не коректно складено. Також на момент винесення постанови закінчились строки накладення стягнення.

За правилами ст. 294 КУпАП, перегляд здійснюється без учасників, які повідомлені належним чином, клопотань про перенесення до початку судового засідання не отримано.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши апеляційні доводи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з нижченаведених підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

При розгляді справи місцевий суд не дотримався вказаних положень закону.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, місцевий суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду не достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов до хибного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частиною другої та четвертою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації Повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб.

Згідно до п. 31.1 ПДР України, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що в протоколі зазначено: водій керував транспортним засобом «Мерседес», номерні знаки НОМЕР_1 , з порушенням вимог ДСТУ 3649 пункту 6.8.5., а саме мав сколи на лобовому склі в зоні роботи склоочисників, а також був відсутній другий вогнегасник, чим порушив норми ДСТУ 3649 пункту 6.8.21.

Водночас зазначений ДСТУ застосовувався відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26 листопада 2012 року №?710 «Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки», та в попередній редакції від 26 листопада 2012 року вимоги до конструкції транспортних засобів передбачали посилання на цей стандарт. При цьому в редакції від 03 липня 2024 року посилання на ДСТУ 3649:2010 виключено.

Тобто, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення технічний стан колісного транспортного засобу не мав відповідати п. 6.8.5 та 6.8.21 ДСТУ 3649:2010.

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов`язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Слід зазначити, що суд не вправі самостійно відшуковувати докази винуватості у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

З урахуванням частини першої статті 6 згаданої Конвенції, Європейський суд з прав людини у справі «Малофеєва проти росії» (рішення від 30 травня 2013 року) зазначив, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а відтак постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною четвертою статті 121 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Сергєєвої М.Ш. — задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 28 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч.4 ст. 121 КУпАП- скасувати.

Закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 121 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду Р.В.Мудрецький