Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №523/15224/26 — Пересипський районний суд міста Одеси

Суд: Пересипський районний суд міста Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 08 жовтня 2026 р.

Справа: №523/15224/26

Суддя: Середа І. В.

Справа № 523/15224/26

Провадження №2/523/8166/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення родинного зв`язку,

УСТАНОВИВ:

13 липня 2026 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє його представник – адвокат Безбабна А.О., до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин між позивачем та померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 сином ОСОБА_4 та визначення позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 тривалістю у три місяці після набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що його син помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у країні-агресорі, після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із частки квартири АДРЕСА_1 , свідоцтво про його смерть позивач отримав поштою лише 29 січня 2026 року, у зв`язку з чим пропустив строк на звернення із заявою про прийняття спадщини після смерті сина, крім того оригінал свідоцтва про народження сина для підтвердження родинних стосунків між ними знаходиться на території країни агресора, отримати його дублікат у органах РАЦС неможливо, оскільки син народився у Томській області, російської федерації

14 липня 2026 року суддя своєю ухвалою прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

03 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Сторони у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином.

Представник позивача – адвокат Безбабна А.О. надала суду заяву про розгляд справи у відсутності сторони позивача та підтримання позовних вимог, в якій також просила долучити до матеріалів справи витяг з Спадкового реєстру.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через канцелярію суду подали заяви про розгляд справи у їх відсутності, в яких вони не заперечували проти задоволення позовних вимог

Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

У подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Білий Яр, Верхньокетського району, Томської області народився ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Рівне – ОСОБА_3 .

16 лютого 1978 року ОСОБА_1 та членам його сім`ї – дружині ОСОБА_2 , сину – ОСОБА_4 та доньці – ОСОБА_3 на підставі ордеру № 0166 серії ЛР надана для проживання трикімнатна кватира за адресою: АДРЕСА_2 .

У подальшому у порядку приватизації члени сім`ї ОСОБА_5 , а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 набули вказану квартиру у загальну часткову власність, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 23 лютого 1998 року, виданого управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, на підставі розпорядження № 106957.

ОСОБА_4 у 1992 році виїхав на постійне місце проживання до російської федерації, знявшись із реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Станом на 16 лютого 2026 року у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер в місті москві російської федерації.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до витягу із Спадкового реєстру станом на 14 вересня 2026 року спадкова справа щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 не заводилася.

У зв`язку з оголошеним воєнним станом на території України внаслідок збройної агресії російської федерація позивач не міг поховати сина, отримати свідоцтво про його смерть та інші документи

Тривалий час конверт зі свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 доставлявся в Україну через м. Талін Естонія, який позивач отримав 29 січня 2026 року, а 10 лютого 2026 року зробив переклад та Апостиль відповідного свідоцтва про смерть сина.

На усне звернення до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Мазаратій І.В. щодо оформлення спадщини за законом після смерті сина позивач отримав роз`яснення про пропуск ним строку на подачу заяви та право на звернення до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Смерть сина негативно вплинула на стан здоров`я дружини позивача, яка є особою з інвалідністю першої групи «А», перебуває у візку та потребує стороннього догляду.

Оскільки померлий ОСОБА_4 тривалий час проживав на території рф, тому у позивача відсутнє свідоцтво про народження сина для підтвердження родинних стосунків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст.77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

У постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі № 737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан в Україні, і наступними Указами воєнний стан був продовжений і діє до теперішнього часу.

1 грудня 2022 року Президент України підписав Закон № 2783-IX "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року".

Отже, у ході розгляду справи встановлено, що померлий ОСОБА_4 є сином позивача. Підтвердити між ними факт родинних стосунків у позасудовому порядку неможливо через реєстрацію народження органом РАЦС країни-агресора.

Разом з тим, за сукупністю інших доказів факт родинних стосунків підтверджено.

Також суд вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини, вказані позивачем, є поважними, а додатковий строк у три місяці з дня набрання рішенням законної сили буде достатнім для подання ним заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 258-259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення родинного зв`язку - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є батьком ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його сина ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua