Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №751/4090/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/4090/26

Провадження №2/751/2056/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого-судді Ченцової С.М.

секретар судового засідання Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач - ТОВ «ФК «ЕЙС»

представник позивача - Сахарова Ольга Ігорівна

відповідач - ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 377948545 від 27.08.2021 року у розмірі 24719 гривень 50 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.08.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 377948545 у формі електронного документа, з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового ідентифікатора MNV6H9C6 на суму 1600 гривень. Відповідач ініціював укладення кредитного договору шляхом оформлення заявки на сайті первісного кредитора та підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 1600 гривень, шляхом перерахування через банк-провайдер. У подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 6000 гривень.

28.11.2018 року між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу, №28/1118-01 до якого укладались додаткові угоди, в тому числі щодо продовження терміну дії договору.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», на виконання договору факторингу, підписали реєстр прав вимоги № 162 від 30.11.2021 року, за яким первісним кредитором відступлено на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право грошової вимоги до відповідача.

05.08.2020року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого право грошової вимоги перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

Сторони підписали реєстр прав вимоги № 10 від 31.07.2023року до договору факторингу № 05/0820-01, відповідно до якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» отримало право вимоги до відповідача.

10.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до якого до ТОВ «ФК«ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача.

Відповідно до реєстру боржників №б/н від 10.07.2025 року за договором факторингу №10/07/25-Е від 10.07.2025 року від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 24719 гривень 50 копійок.

Розрахунки заборгованості підготовлені первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором.

ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача, зі сторони відповідача. не надходило жодного платежу на погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит у строки, передбачені кредитним договором, у зв`язку з чим загальна сума заборгованості відповідача становить 24719 гривень 50 копійок.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 25.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідач у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзив на позовну заяву та письмових пояснень не надіслав, тому справа вирішується за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч.5 ст. 279 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

27.08.2021 року ОСОБА_1 , з метою отримання кредиту, заповнив на сайті «moneyveo.ua» заявку на отримання грошових коштів у кредит, яка містить докладну інформацію щодо особи позичальника, зокрема: дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер та дату видачі паспорта, номер мобільного телефону, адресу реєстрації та проживання, електронну адресу та номер карти НОМЕР_1 (а.с.26).

У подальшому, 27.08.2021 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 377948545, у формі електронного документа, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV6Н9С6.

Згідно з п. 1.1. Договору, кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 6000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у сумі 1600 гривень, одразу після укладення договору, який має бути повернено до 26.09.2021 року.

Пунктом п. 1.9. Договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом.

Відповідно до пункту 1.9.2. Договору, в період строку визначеного п.1.7 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою у розмірі 684,99% річних, що становить 1.88% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.

Відповідно до п. 4.1. Договору невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується, неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Відповідно до довідок ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», на виконання кредитного договору № 377948545 від 27.07.2021 року, кредитодавцем ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: платник - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», отримувач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , платіжна картка - № НОМЕР_1 , сума платіжної операції - 1600 гривень, 400 гривень, 250 гривень, 1250 гривень та 2500 гривень.

Згідно з інформацією АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 за фінансовим номером НОМЕР_4 банком емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 на яку відповідно до виписки здійснювалося зарахування коштів у розмірі та у дати що відповідають умовам договору.

28.11.2018 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

У подальшому, додатковими угодами від 28.11.2018 року № 19, від 31.12.2020 року № 26, від 31.12.2021 року № 27, від 31.12.2022 року № 31, від 31.12.2023 року № 32 вносились зміни до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, строк дії договору продовжувався, при цьому умови договору залишилися без змін.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 162 від 30.11.2021 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 377948545 від 27.08.2021 року на загальну суму заборгованості 15244 гривні 69 копійок (а.с.48-49).

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за кредитним договором № 377948545 від 27.08.2021 року, станом на 30.11.2021 року, ОСОБА_1 , за період з 27.08.2021 року по 29.11.2021 року, нараховано заборгованість у розмірі 15244 гривень 69 копійок, з яких: за тілом кредиту - 5999 гривень 04 копійки, процентами - 9245 гривень 65 копійок (а.с.72-73).

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК«ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу №05/0820-01, за умовами якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило на користь ТОВ «ФК«ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог.

Додатковими угодами №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року строк дії договору продовжувався, при цьому умови договору залишилися без змін.

Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступило ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» право вимоги до боржника за кредитним договором № 377948545 від 27.08.2021 року на загальну суму заборгованості 24719 гривень 50 копійок (а.с.57-58).

Згідно із розрахунком заборгованості, складеного ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 377948545 від 27.08.2021 року, станом на дату відступлення права вимоги складала 24719 гривень 50 копійок (а.с.74-зв.а.с.74).

10.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 10/07/25-Е, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 377948545 від 27.08.2021 року перейшло до ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с.60-63).

Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу від 10.07.2025 року № 10/07/25-Е від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 377948545 від 27.08.2021 року на загальну суму 18720 гривень 46 копійок (а.с.66-67).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 377948545 від 27.08.2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС», станом на 26.12.2025 року, становить 24719 гривень 50 копійок, що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5999 гривень 04 копійки; простроченої заборгованості за процентами - 18720 гривень 46 копійок(а.с.79).

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до статей 1048-1052 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту ст. 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Умовами укладених договорів факторингу між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а саме п. 5.3.3, п.1.6 передбачено право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Враховуючи викладене, ТОВ «ФК «ЕЙС», як новий кредитор, правомірно набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 377948545 від 27.08.2021 року.

З досліджених матеріалів справи, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків з огляду на наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12(провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та ч. 4 ст. 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Судом встановлено, що строк кредитування за кредитним договором був погоджений. Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всіх сум кредиту у порядку, передбаченому кредитним договором, матеріали справи не містять. Не надано й доказів того, що первісний кредитор погодив зміну строку кредитування, як це передбачено договором.

Отже, є безпідставним нарахування до стягнення з боржника суми відсотків, що передбачені договором після спливу визначеного строку кредитування.

За кредитним договором № 377948545 від 27.08.2021 року відповідачу надано кредит ліміт у розмірі 6000 гривень, кредит надано на 30 днів з процентною ставкою 1,88 % за кожен день користування кредитом, отже сума нарахованих відсотків має становити 3384 гривні (відсотки).

Отже стягненню з відповідача підлягає 9384 гривні.

Тобто, з 27.09.2021 року припинилося право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за цим договором. Заяви щодо продовження дії договору після 26.09.2021 року відповідачем не подавалося, а тому нарахування відсотків поза межами строку кредитування є безпідставним і стягненню не підлягає.

З урахуванням викладеного вище та того, що доказів про продовження строку користування кредитом матеріали справи не містять, суд дійшов висновку, що нарахування процентів після спливу строку користування кредитом є безпідставним та не підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 612 ЦК України регламентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором № 377948545 від 27.08.2021 року у розмірі 9384 гривень.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.1), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 1010 гривень 70 копійок (2662,40 х 9384/24719,50).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи, правнича допомога ТОВ ФК «ЕЙС» надавалася АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» в особі адвоката Соломки О.В на підставі договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025 та додаткової угоди № 25771239019 від 01.09.2025 року.

Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг, адвокатом надано правові та юридичні послуги на загальну суму 7000 гривень (а.с.78).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, часткового задоволення позову, клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат і витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є не співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2657 гривень 34 копійок (7000х9384/24719,50).

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за договором № 377948545 від 27.08.2021 року у розмірі 9384 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у розмірі 1010 гривень 70 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2657 гривень 34 копійки.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 21 вересня 2026 року.

Позивач: ТОВ «ФК«ЕЙС» (місцезнаходження: 02094, місто Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, код ЄДРПОУ 42986956)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Суддя С. М. Ченцова