Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №751/4648/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року

місто Чернігів

Справа №751/4648/26

Провадження №2/751/2252/26

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі:

головуючого судді Ченцової С.М.

секретар Барбаш М.В.

учасники справи:

позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»

відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

І. Стислий виклад позиції позивача.

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32910035 від 28.04.2025 року у розмірі 15785 гривень та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 28.04.2025 року між ТОВ «ЕКО ФІН» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту Кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua) укладено договір про споживчий кредит/Кредитний договір № 32910035.

Відповідно до умов договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, у розмірі 3500 грн строком на 365 днів, до 27.04.2026, з процентною ставкою у розмірі 1.0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Позикодавець належно виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.

Станом на день подання заяви до суду строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

06.04.2026 року було укладено договір № 06-04/26, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 32910035. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 32910035.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за договором №32910035 від 28.04.2025 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 15785 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 3500 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12040 гривень; заборгованість за нарахованими процентами, згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги) - 245 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 21.05.2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідач у встановлений судом строк, на адресу суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін, відзив на позовну заяву та письмових пояснень не надіслав, тому справа вирішується за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч.5 ст. 279 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

28.04.2025 року шляхом підписання за допомогою одноразового ідентифікатора M2RkMjA3 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «ЕКО ФІН» договір про споживчий кредит/кредитний договір №32910035 відповідно до якого сума кредиту становить 3500 гривень, строком на 365 днів, із 28.04.2025 року, термін повернення та сплати комісії за надання кредиту по 27.04.2026 року (а.с.86 – зв.а.с.97).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду - нараховуються за ставкою 1 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом та проценти за користування кредитом протягом поточного періоду, нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 3.1.2.1. договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема через веб-сайт товариства.

Згідно квитанції №44582-11710-15044, 28.04.2025 року о 09 год 19 хв було здійснено операцію №32910035_1745821171 про переказ грошових коштів у розмірі 3500 гривень на платіжну карту НОМЕР_1 , вказану відповідачем при укладенні договору (а.с.81).

Згідно з випискою за кредитом перед ТОВ «ЕКО ФІН» на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №32910035 становила 15540 гривень, з яких: 3500 гривень- заборгованість за кредитом (залишок по кредиту); 12040 гривень- заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с.83- зв.а.с.84).

06.04.2026 року між ТОВ «ЕКО ФІН» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №06-04/26, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №32910035 на загальну суму 15540 гривень (а.с.98-100; 65-66).

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №32910035.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість відповідача за кредитним договором № 32910035 станом на 24.04.2026 року становить 15785 гривень, з яких: 3500 гривень – заборгованість по тілу кредиту, 12285 гривень – заборгованість за відсотками (а.с.85).

ІV. Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Із змісту статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч. 1, 3 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Отже, до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зі змісту ст. 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

10.06.2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідачу було відомо про його обов`язок по сплаті процентів за кредитним договором № 32910035 від 28.04.2025 року, оскільки такий обов`язок був чітко визначений умовами договору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач порушив зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків, тому позовні вимоги до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають задоволенню у повному обсязі.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати (а.с.2), які відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 2662 гривень 40 копійок.

Згідно з п. 1 ч. 3, ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Із матеріалів справи, правнича допомога ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надавалася на підставі договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» в особі керуючого партнера Бурдюг Тетяни Вікторівни. ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024 року, прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявку на надання юридичної допомоги № 79 від 07.04.2026 року та витяг з Акту № 32 про надання юридичної допомоги від 15.04.2026 року, відповідно до якого надання усної консультації – 3000 гривень, складання позовної заяви – 6000 гривень.

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати не співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

На підставі наведеного, керуючись статтями 261, 509, 525, 526, 530, 533, 543, 549, 611, 625, 626, 627, 638, 1050, 1054 ЦК України, статтями 13, 43, 76-81, 141, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 32910035 від 28.04.2025 року у розмірі 15785 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 08 вересня 2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґейдройця Єжи, 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 )

Суддя С.М. Ченцова