Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №740/3465/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3465/26

Провадження № 2/740/2555/26

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Карпуся І.М.,

із секретарем судового засідання Кубрак Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2025 по 24.06.2026 у розмірі 48318 грн. 05 коп.

Позов аргументує тим, що з рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області вiд 20.02.2019 з відповідача на її користь стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.01.2019 і до досягнення дітьми повноліття.

Проте відповідач свій обов`язок зі сплати аліментів виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на червень 2026 року утворилась заборгованість у сумі 766 229 грн. коп., що у свою чергу, є підставою для стягнення з відповідача пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів.

Згідно розрахунку пені, складеного позивачкою за період з липня 2025 року по червень 2026 року, сума неустойки (пені), ураховуючи вимоги ст. 196 СК України щодо обмеження максимальної суми пені, яка може бути стягнута рішенням суду, становить 48318,05 грн.

Ухвалою судді 10.09.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Позивачка ОСОБА_1 подала заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить розглянути справу без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи сповіщався шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Причини неявки в судове засідання не повідомив, заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав.

Ураховуючи, що відповідач, згідно із ст. 128 ЦПК України повідомлений, відзив не подав, причини неявки в судове засідання не повідомив, суд відповідно до ст.280, 281 ЦПК розглядає справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення з урахуванням того, що позивачка не заперечує проти такого вирішення справи.

Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини, і дійшов наступного висновку.

Сторони є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (а.с.9-10).

На підставі судового наказу від 20.02.2006, виданого Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, Ніжинським міськрайонний відділом ДВС 08.10.2019 відкрито виконавче провадження № 60246919 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на неповнолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 24.01.2019 і до досягнення дітьми повноліття (а.с.11, 14).

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного державним виконавцем Ніжинського ВДВС, борг ОСОБА_2 по сплаті аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 станом на червень 2026 склав 313603,82 грн. (а.с.4-7).

Згідно з наданими позивачкою розрахунками, неустойка (пеня) за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання ОСОБА_2 по сплаті аліментів за період з червня 2025 року по травень 2026 року, становить 48 318,05 грн. (а.с.3).

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій сумі, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватись платником аліментів кожного місяця.

Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.

Згідно з частиною першою статті 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.

У постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №711/679/21 висловлена наступна правова позиція:

при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1 статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі, якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується.

Розрахунок неустойки (пені) по аліментах належить здійснювати з урахуванням принципу диспозитивності за заявлений позивачкою період з 01.07.2025 по 24.06.2026 таким чином:

4286,90 грн (заборгованість за червень 2025) х 359 (кількість днів заборгованості) х 1% = 15389,97 грн;

4286,90 грн (заборгованість за липень 2025) х 328 (кількість днів заборгованості) х 1% = 14061,03 грн.;

4286,90 грн (заборгованість за серпень 2025) х 297 (кількість днів заборгованості) х 1% = 12732,09 грн;

6614,01 грн (заборгованість за вересень 2025) х 267 (кількість днів заборгованості) х 1% = 17659,40 грн;

6614,01 грн (заборгованість за жовтень 2025) х 236 (кількість днів заборгованості) х 1% = 15609,06 грн;

6614,01 грн (заборгованість за листопад 2025) х 206 (кількість днів заборгованості) х 1% = 13624,86 грн

6985,97 грн (заборгованість за грудень 2025) х 175 (кількість днів заборгованості) х 1% = 12225,45 грн;

6985,97 грн (заборгованість за січень 2026) х 144 (кількість днів заборгованості) х 1% = 10059,79 грн;

6985,97 грн (заборгованість за лютий 2026) х 116 (кількість днів заборгованості) х 1% = 8103,72,45 грн;

6985,97 грн (заборгованість за березень 2026) х 85 (кількість днів заборгованості) х 1% = 5938,07 грн;

6985,97 грн (заборгованість за квітень 2026) х 54 (кількість днів заборгованості) х 1% = 3772,42 грн;

6985,97 грн (заборгованість за травень 2026) х 24 (кількість днів заборгованості) х 1% = 1676,63 грн.

Отже, загальна сума неустойки (пені) становить 130 852,49 грн.

Тож проведений позивачкою розрахунок неустойки (пені) є помилковим.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_2 по аліментах за період з червня 2025 року по травень 2026 року складає 74618,55 грн., а отже з урахуванням того, що пеня не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, одержувач аліментів має право на стягнення 74618,55 грн.

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмета доказування задля спростування заявлених позовних вимог, а відтак несе ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій – ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Тому попри те, що позивачка має право на стягнення з відповідача пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2025 по 24.06.2026 в розмірі 74618,55 грн, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 13, ч. 2 ст. 264 ЦПК України суд доходить висновку про стягнення з відповідача на користь позивачки пені у сумі 48 318,05 грн., тобто в межах заявлених позовних вимог, позаяк суд не може виходити за їх межі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивачка у справі звільнена від сплати судового збору, що є підставою для стягнення з відповідача в порядку ст.141 ЦПК України 1331 грн 20 коп. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.12, 13, 81, 141, 258-260, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів за період з 01 липня 2025 року по 24 червня 2026 року у сумі 48 318 (сорок вісім тисяч триста вісімнадцять) гривень 05 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп. судового збору.

Копію заочного рішення направити відповідачу в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, - протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Карпусь