Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №686/6052/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 27 вересня 2026 р.

Справа: №686/6052/26

Суддя: Колієв С. А.

Справа № 686/6052/26

Провадження № 2/686/5694/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючого – судді Колієва С.А.,

за участю секретаря судового засідання Стасюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

встановив:

У лютому 2026 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.02.2024 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір №5613742 за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5 000,00 гривень на строк та сплатою процентів за користування кредитними коштами, які визначені умовами договору. 28.05.2024 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №106-МЛ відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5613742 від 01.02.2024. Умови укладеного договору ОСОБА_1 не виконала та її заборгованість за кредитним договором №5613742 від 01.02.2024 становить 17 775,00 гривень і складається з: 5 000,00 гривень – тіло кредиту, 11 925,00 гривень – прострочена заборгованість за відсотками та 850,00 грн – заборгованість по комісії за видачу кредиту.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 17 775,00 гривень заборгованості за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності. Позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Представник відповідача адвокат Цюпик О.В. подала клопотання в якому просила справу розглянути за її відсутності з урахуванням поданих письмових пояснень щодо позовних вимог. У поданих письмових поясненнях представник відповідача просила врахувати, що встановлений у договорі розмір відсотків за користування кредитом суперечить принципам розумності та справедливості, має наслідком дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг, а заявлена до стягнення сума заборгованості по відсоткам перевищує на понад 50% заборгованість по тілу кредиту. Крім того, встановлена у договорі процентна ставка за користування кредитом перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, який передбачений Законом України «Про споживче кредитування». При цьому, зважаючи на те, що кредитний договір укладений між сторонами 01.02.2024 року перехідний період щодо визначення розміру максимальної денної процентної ставки, передбачений п.17 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону до правовідносин сторін не застосовується, та максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати 1%. Таким чином розмір процентів за користування кредитом не повинен перевищувати 5 250,00 грн. Також просила врахувати, що вимоги позову про стягнення заборгованості по комісії є безпідставними, оскільки умова договору щодо сплати комісії за видачу кредиту є нікчемною в силу приписів ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», а сама видача кредиту не є послугою виконання якої може здійснюватися за окрему плату. Також просила врахувати, що розмір заявлених позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу у сумі 8000,00 грн є завищеним, не є співмірними із ціною позову, складністю справи та фактично виконаним роботам, у зв`язку із чим просила зменшити такий розмір до 500,00 гривень.

Фактичні обставини встановлені судом.

01 лютого 2024 ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір про я споживчий кредит №5613742. За умовами вказаного договору ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредит у сумі визначеній договором, а та у свою чергу - повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені цим договором (пункт 1.1, договору).

Пунктами 1.2, 1.3, 1.3.1, 1.3.2 кредитного договору встановлено, що сума кредиту становить 5000,00 гривень; кредит надається на строк 105 днів з 01.02.2024 і складається із пільгового (складає 15 днів починаючи з дати видачі кредиту та завершується 16.02.2024) та поточного (90 днів, що настає з дня наступного за днем завершення пільгового періоду і закінчується 16.05.2024) періодів.

Пунктом 1.5.1 Договору визначено, що за видачу кредиту нараховується комісія у розмірі 17% від суми кредиту (850,00 грн).

Пунктами 1.5.2. та 1.5.3 Договору встановлено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 1575,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,10 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду та протягом поточного періоду становлять 10 350,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,30 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом поточного періоду.

Кредит надається безготівково на рахунок з використанням картки № НОМЕР_1 .

Кредитний договір укладений сторонами дистанційно та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 135909).

У день укладення кредитного договору (01.02.2024) ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 5 000,00 грн на рахунок з використанням картки за № НОМЕР_2 *75. Вказане підтверджено платіжним дорученням №121834732 від 01.02.2024 (а.с.18).

Факт зарахування 01.02.2024 року на належний ОСОБА_1 рахунок № НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «ПриватБанк» підтверджений відповіддю банку від 27.03.2026 №20.1.0.0.0/7-260324/66353-БТ.

28 травня 2024 між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №106-МЛ за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5613742 від 01.02.2024.

Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5613742 від 01.02.2024 становить 17 775,00 гривень і складається з: 5 000,00 гривень – тіло кредиту, 11 925,00 гривень – прострочена заборгованість за відсотками та 850,00 грн – заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

а) щодо правовідносин сторін

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

В силу частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором і новим кредитором. Одним із різновидів відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 01.02.2024 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Мілоан» в електронній формі кредитний договір №5613742 від 01.02.2024, за умовами якого вказана фінансова компанія перераховувала на рахунок відповідача кредитні кошти у загальному розмірі 5 000,00 гривень, а та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами і інші обумовлені договором платежі в порядку, визначеному договором.

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернула кредит та не сплатила проценти за користування ними.

У подальшому ТОВ «Мілоан», на підставі договору відступлення прав вимог №106-МЛ від 28.05.2024, відступило ТОВ «ФК «Кредит Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 кредитним договором №5613742 від 01.02.2024.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не виконала обов`язки за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути заборгованість за відповідними кредитним договором.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає до стягнення.

Згідно представленої позивачем виписки з особового рахунку за кредитним договором №5613742 від 01.02.2024 станом на 12.02.2026 заборгованість становить 17 775,00 гривень і складається з: 5 000,00 гривень – тіло кредиту, 11 925,00 гривень – прострочена заборгованість за відсотками та 850,00 грн – заборгованість по комісії за видачу кредиту.

При цьому із представленого розрахунку встановлено що заборгованість за процентами розрахована за період з 01.02.2024 року по 16.05.2024 рік із розрахунку процентної ставки 2,1% на день за період з 01.02.2024 по 16.02.2024 та із ставки 2,3% на день за період з 17.02.2024 по 16.05.2024.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, умовами укладеного між сторонами кредитного договору визначено, що за користування кредитними коштами позичальник зобов`язаний сплатити відсотки із розрахунку 2,1% на день, яка застосовується протягом пільгового періоду (з 01.02.2024 по 16.02.2024) та 2,3 % на день яка застосовується протягом поточного періоду (17.02.2024 по 16.05.2024).

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися з нормами Закону.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

П. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023, отже, до вказаних правовідносин слід застосовувати норми вищезазначеного Закону, а саме п. 17 його Прикінцевих та Перехідних положень.

Посилання відповідача на те, що розмір денної процентної ставки за кредитним договором не повинен перевищувати 1% є безпідставними та суперечать положенням Закону України «Про споживче кредитування», Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 та п.17 його Прикінцевих і Перехідних положень.

З огляду на викладене розмір процентів за користування кредитом, який підлягав сплаті ставить 10 965,00 гривень із розрахунку: (5000,00 грн * 2,10% * 15 днів (з 01.02.2024 по 16.02.2024) /100%) + (5000,00 грн * 2,3% * 66 днів (з 17.02.2024 по 22.04.2024) /100% ) + (5000,00 грн * 1,5% * 24 дня (з 23.04.2024 по 16.05.2024/100% )).

Щодо вимог про стягнення комісії за видачу кредиту суд зазначає наступне.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» (правові висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 вище зазначених Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).

Таким чином, така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Аналізуючи умови кредитного договору від 01 лютого 2024 суд зазначає про правомірність дій позивача щодо встановлення комісії за надання кредиту, що включена до графіку платежів за договором, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором, передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що поданий позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід стягнути заборгованість за кредитним договором №5613742 від 01.02.2024 у розмірі: 5 000,00 гривень – тіло кредиту, 10 965,00 гривень – прострочена заборгованість за відсотками та 850,00 грн – заборгованість по комісії за видачу кредиту, а всього 16815,00 гривень.

В решті у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Приписами частин 1 та 3 ст.133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.ст. 15, 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно доч.8ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом ч.ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до приписів частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що правнича допомога у справі згідно з договором про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року №0107 позивачу надавалося Адвокатським об`єднанням «Апологет».. Згідно акту №Д/16244 наданих послуг (правової (правничої) допомоги від 12.02.2026, детального опису робіт, виконаних адвокатом від 12.02.2026 сторони підтвердили факт надання Адвокатським об`єднанням «Апологет» та прийняттям клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними договору про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року №0107, сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн.

У поданих письмових поясненнях відповідач послався на те, що заявлений до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та не співмірним із ціною позову, складності справи та обсягу і часом виконаних адвокатом робіт.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватись критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Згідно представлених доказів позивачу були надані адвокатом правничі послуги на загальну суму 8 000,00 гривень.

Разом з цим суд зазначає, що вказаний розмір, враховуючи ціну позову (17 775,00 грн) та складність даної справи (вказана справа є нескладною, не потребувала зібрання та подання значного обсягу доказів) вочевидь не відповідає критерію пропорційності розміру витрат відповідно до предмета спору.

З огляду на викладене суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача та визначити їх у розмірі 2000,00 грн.

Так, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подано позов на загальну суму 17 775,00 гривень і задоволено частково у розмірі 16815,00 гривень.

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог а саме: судовий збір у сумі 2518,60 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 1891,98 грн, а всього гривень.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором кредиту №5613742 від 01.02.2024 у розмірі 16815,00 гривень, а також понесені судові витрати у розмірі 4410,58 гривень.

В решті у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1

Повний текст судового рішення складено 09.10.2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua