Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №686/22248/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/22248/26

Провадження № 2-а/686/398/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючої судді Хараджі Н.В., за участю секретаря судового засідання Мельник А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої представником Урода Олександром Вячеславовичем, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

встановив:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 03.09.2026 року № R55553, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що згідно з постановою №R55553 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 03.09.2025 року, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ), на позивача ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000 гривень. Постанова №R55553 мотивована тим, що ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК, у зв`язку із чим складено протокол №1200 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП (03.09.2025 року), натомість ОСОБА_1 17.09.2025 року отримав постанову № 15027 про закриття справи про адміністративне правопорушення (копія додається), в даній постанові зазначено про адміністративне правопорушення згідно протоколу №1200 від 03.09.2025 року, постанова була донесена до відома, та отримана ОСОБА_1 , однак про наявність ще одного протоколу та пізніше винесеної постанови

того ж змісту ОСОБА_1 не було доведено до відома, та винесення такої постанови є протиправним, та незаконним, адже Притягнення до відповідальності двічі за одне порушення за ст. 210 або 210-1 КУпАП є незаконним, оскільки це порушує ст. 61 Конституції України та ст. 247 КУпАП. Враховуючи вищевказане в діях ОСОБА_1 не вбачається протиправних дій. Також просить звернути увагу суду на те, що позивач є особою з інвалідністю, на підставі чого має чинну відстрочку, а отже не підлягає огляду комісією ВЛК. Отже просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.08.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі направлено учасникам справи

Від відповідача 10.09.2026 року на адресу суду надійшов відзив на позов, а 28.09.2026 року надійшли письмові пояснення по справі, за якими просили в задоволенні позову відмовити з посиланням на законність оскаржуваної постанови.

За правилами частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у відповідності до положень частини п`ятої та сьомої статті 262 КАС України до суду не надійшло.

Відповідно до частини першої, другої та восьмої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до пунктів 1 8 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження є акт територіального центру комплектування про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення обов`язків військовозобов`язаного та посадових осіб.

Диспозиція частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Тобто диспозиція наведеної норми є бланкетною, тобто лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права або інших підзаконних актів (інструкцій, переліків, статутів, положень, наказів, правил тощо.

Згідно оскаржуваної постанови від 03.09.2026 року № R55553 вбачається, що за результатами вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів нібито встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (пункт 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУПАП та накладено штраф в розмірі 17000 грн..

Згідно пункту 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» встановлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Проте будь-яких доказів чи посилання на них, що позивач був визнаний обмежено придатним матеріали справи не містять Відсутні ці обставини у наданих відповідачем поясненнях.

При цьому вказана вище норми містить виключення - крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю. Згідно наданої копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 ОСОБА_1 має 3 групу інвалідності з дитинства з 16.08.2018 року довічно.

При цьому суд бере до уваги, 03.09.2025 року відповідачем було складено щодо позивача протокол пор адміністративне правопорушення № 1200, а постановою № 16027 від 17.09.2025 закрито справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, при цьому у вказаних документах міститься аналогічне викладення фабули інкримінованого правопорушення.

Водночас суд враховує, що заявник у позові заперечує факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Стороною відповідача доводи сторони позивача не спростовані.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що правомірність винесення оскаржуваної постанови, не доведена стороною відвідача, тож підлягає скасуванню, а позов – задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9,72-74,77,121, 229,242,244-246,286 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 03.09.2026 року № R55553, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу розміром 17000 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місцезнаходження за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Хмельницького

міськрайонного суду Н.В. Хараджа