Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №726/2041/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 726/2041/26

Провадження № 2/727/4201/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Миронюк Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник – Паладич Аліна Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник — Паладич А.О., звернулося до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 21.01.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1397840 в електронній формі, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 8800,00 грн. строком на 360 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 15.01.2025 року, зі стандартною процентною ставкою 2,50 % за кожен день користування кредитними коштами та можливістю застосування зниженої процентної ставки у розмірі 1,875 % на день.

Вказує, що первісний кредитор ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором та перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 8800,00 грн. шляхом їх зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені відповідачем під час укладення договору.

Зазначає, що 15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та позивачем ТОВ «СВЕА ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №01.02-23/25, відповідно до умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання споживчого кредиту №1397840 від 21.01.2024 року.

Стверджує, що відповідач свої зобов`язання за вищевказаним Кредитним договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув та передбачені договором платежі не сплатив, у зв`язку з чим за ним обліковується заборгованість у загальному розмірі 87560,00 грн., з яких: 8800,00 грн. — заборгованість за тілом кредиту та 78760,00 грн. — заборгованість за процентами.

На підставі викладеного позивач ТОВ «СВЕА ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник — Паладич А.О., просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №1397840 від 21.01.2024 року у розмірі 87560,00 грн., а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 вересня 2026 року було задоволено заяву Зборовської Х.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 липня 2026 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 липня 2026 року по вищевказаній цивільній справі та призначено справу до розгляду в спрощене позовне провадження на 07 жовтня 2026 року.

У судове засідання представник позивача ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. При цьому, у позовній заяві просив розгляд справи провести за його відсутності. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Зборовська Х.В. в судове засідання не з`явились, однак представник відповідача спрямувала до суду заяву, відповідно до змісту якої просила суд провести розгляд справи у їх відсутність.

При цьому, згідно спрямованого до суду представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Зборовськом Х.В. відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач визнає позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» частково, а саме в частині стягнення основної суми кредиту у розмірі 8800,00 грн., та заперечує проти стягнення процентів у розмірі 78760,00 грн.

Представник відповідача зазначає, що відповідач не заперечує факту укладення Кредитного договору №1397840 від 21.01.2024 року та отримання від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» кредитних коштів у розмірі 8800,00 грн., однак вважає безпідставним нарахування та стягнення з нього процентів за користування кредитом.

Стверджує, що ОСОБА_1 у період нарахування спірних процентів проходив військову службу, у зв`язку з чим на нього поширювалися передбачені законом гарантії щодо ненарахування процентів за користування кредитом, а тому заявлені позивачем до стягнення проценти у розмірі 78760,00 грн., на її думку, нараховані безпідставно.

З огляду на викладене представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «СВЕА ФІНАНС» у частині стягнення 78760,00 грн. процентів за користування кредитом та задовольнити позов лише в частині стягнення з ОСОБА_1 основної суми кредиту у розмірі 8800,00 грн.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, а також поданий представником відповідача відзив на позовну заяву, вважає, що позовні вимоги ТОВ «СВЕА ФІНАНС» є обґрунтованими частково та підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що 21.01.2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про надання споживчого кредиту №1397840, підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «K652», відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 8800,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними (а.с.8-10).

Відповідно до умов вищевказаного Договору строк кредитування становив 360 днів, а стандартна процентна ставка — 2,50 % на день. Договором також передбачено можливість застосування зниженої процентної ставки у розмірі 1,875 % на день за умови виконання позичальником встановлених Договором умов; кінцевою датою повернення кредиту згідно з графіком платежів визначено 15.01.2025 року (а.с.8-10).

Згідно з пунктом 3.1 Договору проценти за користування кредитними коштами нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування (а.с.8-10).

При цьому, вищевказаний Договір містить відмітку про його підписання 21.01.2024 року відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «K652» (а.с.8-10).

На виконання умов вищевказаного Кредитного договору 21.01.2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» перерахувало відповідачу кредитні кошти у розмірі 8800,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується наявним у матеріалах справи документом ТОВ «ПЕЙТЕК» про успішне здійснення відповідного переказу (документ електронного суду: «Копія документу від надавача платіжних послуг щодо перерахування суми кредиту»).

При цьому, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Договором №1397840, проценти нараховувалися за період із 21.01.2024 року по 15.01.2025 року. Платежів у рахунок погашення основної суми кредиту та процентів відповідачем здійснено не було, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості визначено у сумі 87560,00 грн., з яких: 8800,00 грн. — заборгованість за тілом кредиту та 78760,00 грн. — заборгованість за процентами (документ електронного суду: «Копія Розрахунку заборгованості до Договору №1397840 від 21.01.2024 року»).

15.07.2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» як клієнтом та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» як фактором було укладено Договір факторингу №01.02-23/25, відповідно до умов якого до позивача перейшли права вимоги за кредитними договорами, включеними до відповідного Реєстру боржників (документ електронного суду: «Копія ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ №01.02-23/25»).

Із наданого позивачем Реєстру боржників вбачається, що до нього включено відповідача ОСОБА_1 та Договір №1397840 від 21.01.2024 року із загальним розміром заборгованості 87560,00 грн., з яких: 8800,00 грн. — основна сума кредиту та 78760,00 грн. — проценти (документ електронного суду: «Копія витягу із Реєстру боржників до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ №01.02-23/25»).

Разом з тим, із долучених представником відповідача документів вбачається, що відповідач ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації 17.03.2022 року та проходив військову службу до 15.01.2026 року, коли його у зв`язку зі звільненням з військової служби було виключено зі списків особового складу військової частини (а.с.70-84).

Частинами 1, 2 статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна умов договору не допускається.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача ОСОБА_1 наявна заборгованість перед позивачем ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за Кредитним договором №1397840 про надання споживчого кредиту від 21.01.2024 року, право вимоги за яким перейшло до позивача на підставі Договору факторингу №01.02-23/25 від 15.07.2025 року.

Разом з тим, суд не погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості в частині процентів за користування кредитом у розмірі 78760,00 грн., виходячи з наступного.

Так, відповідно пункту 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», серед іншого, передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу під час мобілізації, на весь час такого призову проценти за користування кредитом не нараховуються, крім передбачених законом випадків.

При цьому, з долучених представником відповідача доказів вбачається, що ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації 17.03.2022 року та проходив військову службу до 15.01.2026 року (а.с.70-84).

При цьому, згідно з розрахунком позивача проценти в розмірі 78760,00 грн. нараховані за період із 21.01.2024 року по 15.01.2025 року, тобто повністю в межах проходження відповідачем військової служби (документ електронного суду: «Копія Розрахунку заборгованості до Договору №1397840 від 21.01.2024 року»).

При цьому, перехід права вимоги до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» не змінює обсягу зобов`язань відповідача, оскільки відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, що існували на момент переходу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що проценти за користування кредитом у розмірі 78760,00 грн. нараховані позивачем відповідачу неправомірно, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Водночас відповідач не заперечує факту отримання кредитних коштів у розмірі 8800,00 грн. та визнає обов`язок щодо їх повернення.

Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що належними та допустимими доказами підтверджено наявність у відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Договором №1397840 від 21.01.2024 року в розмірі 8800,00 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту, тоді як заявлена позивачем заборгованість за процентами у розмірі 78760,00 грн. нарахована за період, протягом якого на відповідача поширювалися передбачені законом гарантії щодо ненарахування процентів за користування кредитом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник – Паладич А.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково.

Крім цього, з відповідача ОСОБА_1 , на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача сплачений останнім при зверненні до суду з позовом судовий збір у розмірі 267,58 грн. (2662,40 грн. х 10,05 %), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», в інтересах якого діє його представник — Паладич Аліна Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити частково.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 37616221, заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №1397840 від 21 січня 2024 року в розмірі 8800,00 (вісім тисяч вісімсот) гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 37616221, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 267,58 (двісті шістдесят сім) гривень (п`ятдесят вісім) копійок.

В іншій частині вимог позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ: