Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №650/4294/25 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/4294/25

провадження № 2/650/1355/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 рокуселище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Цюпа Віталій Павлович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Цюпа В.П. звернувся до суду з позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі від 12 грудня 2019 року № 701068 щодо земельної ділянки площею 3,6951 га з кадастровим номером 6520685200:04:047:0010, сторонами орендного правовідношення за яким на час звернення до суду є ОСОБА_2 як орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» як орендар, номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 34910512, а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позову представник позивачки зазначив, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 3,6951 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6520685200:04:047:0010, розташованої на території Новорайської сільської територіальної громади Бериславського району Херсонської області. Право власності підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

12 грудня 2019 року укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки № 701068. Відповідно до пункту 3.1 договору строк його дії визначено до 16 березня 2027 року. Пунктом 2.4 договору нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначено у сумі 238 058,74 грн. Пунктом 4.1 орендну плату встановлено у грошовій формі у розмірі 5,48 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди, що без урахування подальшої індексації становить 13 045,62 грн за рік. Згідно з пунктом 4.5 договору орендна плата вноситься з 01 серпня до 31 грудня кожного року.

За твердженням позивачки, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не сплатило орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки. Виходячи з базового розміру, визначеного договором без урахування індексації, загальна сума трьох річних платежів становить 39 136,86 грн, однак вимога про стягнення цієї суми у даній справі не заявлена. Позивачка вважає повну несплату орендної плати протягом трьох років систематичним порушенням істотної умови договору, що є підставою для його дострокового розірвання.

17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за договором № 1704/25-24 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок передало ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» право оренди, у тому числі земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:047:0010. Згідно з пунктами 2.2, 2.3 цього договору до покупця перейшли всі права та обов`язки орендаря за відповідними договорами оренди зі змінами та доповненнями. Відомості про перехід права оренди внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і на час розгляду справи орендарем за записом про інше речове право № 34910512 є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

У відзиві на первісний позов ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», яке на той час було залучено до участі у справі як третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору, просило у задоволенні позову відмовити. Товариство факту невиплати орендної плати за 2022-2024 роки по суті не заперечувало, однак зазначило, що з 2022 року його господарська діяльність на орендованих землях Бериславського району була істотно обмежена внаслідок повномасштабної збройної агресії рф, тимчасової окупації, викрадення та знищення майна, мінної небезпеки, обстрілів і відсутності підтвердження безпечності використання земель після деокупації.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послалося на те, що Новорайська сільська територіальна громада з 09 квітня 2022 року до 11 листопада 2022 року перебувала під тимчасовою окупацією рф, а після деокупації відповідна територія була віднесена до територій можливих бойових дій. На думку товариства, такі обставини унеможливили проведення сільськогосподарських робіт та отримання доходу від використання спірної земельної ділянки.

На підтвердження наслідків окупації товариство надало витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42022232090000075 від 12 квітня 2022 року, який містить відомості про протиправне заволодіння у квітні 2022 року з бази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у селищі Новорайськ автомобілем КАМАЗ, дронами та іншим майном, а також про позбавлення представників підприємства доступу до його бази під час окупації. Крім того, товариство посилалося на рішення господарських судів у справах інших суб`єктів господарювання щодо відшкодування шкоди, завданої рф майну, яке перебувало на території селища Новорайськ.

Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також послався на лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 про засвідчення військової агресії рф як форс-мажорної обставини, рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491 та розпорядження Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, якими ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» включено до переліку суб`єктів господарювання, що постраждали внаслідок обставин непереборної сили.

Також товариство надало розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації від 31 жовтня 2023 року № 163, від 06 лютого 2024 року № 29, від 18 квітня 2024 року № 154 та від 11 лютого 2025 року № 58 щодо надання ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» пільг з місцевих податків і зборів стосовно земель, які перебували у користуванні товариства, у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

На підтвердження безпекових ризиків ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послалося на лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 66 03-2942/66 16/3. За змістом листа піротехнічні розрахунки ДСНС до робіт з гуманітарного розмінування на зазначених товариством територіях не залучалися, роботи з розмінування проводилися іншими фаховими відомствами, а відповідні земельні ділянки ймовірно можуть бути потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами. ДСНС також повідомило, що через обстріли з боку рф не може гарантувати безпеку проведення польових робіт на відповідних територіях.

У додаткових поясненнях ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» послалося на дані інтерактивної карти ДСНС щодо територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, а також на близькість Новорайської громади до тимчасово окупованої території лівобережної частини Херсонської області. На думку товариства, сукупність цих обставин підтверджує об`єктивну неможливість безпечного використання спірної земельної ділянки та є підставою для застосування частини шостої статті 762 ЦК України.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» також послалося на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24, вважаючи, що наведений у ній підхід щодо звільнення від плати за землю на територіях бойових дій підлягає застосуванню і до спірних правовідносин.

18 серпня 2025 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик А.Л. звернувся до суду з позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, до ОСОБА_1 , у якому просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 12 грудня 2019 року, право оренди за яким у подальшому належало ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Позов з самостійними вимогами мотивований тим, що, на думку ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», під час укладення договору оренди не було проведено нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 6520685200:04:047:0010. Товариство вважає, що відсутність належної нормативної грошової оцінки унеможливлювала визначення розміру орендної плати та її індексацію, а тому свідчить про недодержання вимог статей 203, 215, 638 ЦК України та статті 15 Закону України «Про оренду землі».

Представник Стрельченко Я.В. у письмових поясненнях проти позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечив. Він зазначив, що пунктом 2.4 договору прямо визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки у сумі 238 058,74 грн, а пунктом 4.1 - орендну плату у розмірі 5,48 % від цієї оцінки. Протягом 2019-2021 років орендар виконував договір та сплачував орендну плату, не заявляючи про неможливість визначення її розміру. На підтвердження своєї позиції представник позивачки послався, зокрема, на постанову Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 139/261/23.

Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року відкрито провадження за первісним позовом. Ухвалою від 16 грудня 2025 року позов ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, припинено участь цього товариства як третьої особи без самостійних вимог, визнано його третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Представник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. У матеріалах справи наявна його заява про розгляд справи за відсутності позивачки та її представника, первісні позовні вимоги підтримав, проти позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» заперечив та просив у його задоволенні відмовити.

Представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у тому числі шляхом направлення судових документів до зареєстрованого електронного кабінету товариства в підсистемі «Електронний суд». Товариство скористалося правом на подання відзиву, позову з самостійними вимогами, додаткових пояснень та доказів.

Представник ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» у судове засідання не з`явився. Судові документи направлялися на зареєстровану юридичну адресу товариства, однак поштові відправлення поверталися до суду з відмітками про відсутність адресата за відповідною адресою. Відзиву на первісний позов, доказів сплати орендної плати або інших пояснень по суті спору ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» не подало.

Вирішуючи питання про можливість проведення судового засідання без участі представника ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», суд виходить також із положень частини шостої статті 14 ЦПК України, відповідно до якої юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, зобов`язані зареєструвати електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами.

ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» такого обов`язку не виконало та електронний кабінет не зареєструвало. Негативні процесуальні наслідки невиконання юридичною особою встановленого законом обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету прямо передбачені ЦПК України та не можуть бути підставою для безпідставного відкладення розгляду справи. Суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19 червня 2024 року у справі № 752/11445/22, від 01 лютого 2024 року у справі № 520/11344/23 та від 28 березня 2023 року у справі № 260/1322/21, з урахуванням відмінностей відповідного процесуального регулювання.

З огляду на належне повідомлення учасників справи, наявність поданих ними письмових позицій та доказів, а також відсутність обставин, які відповідно до статті 223 ЦПК України перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за наявними у матеріалах справи доказами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності та перевіривши доводи учасників справи, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_2 є власницею земельної ділянки площею 3,6951 га, кадастровий номер 6520685200:04:047:0010, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджують право власності позивачки та існування зареєстрованого права оренди за записом № 34910512.

Договір оренди землі № 701068 укладено 12 грудня 2019 року. Пунктом 2.4 договору нормативну грошову оцінку земельної ділянки визначено у сумі 238 058,74 грн. Пунктом 4.1 орендну плату визначено у грошовій формі у розмірі 5,48 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік оренди. Пунктом 4.4 передбачено індексацію нормативної грошової оцінки на рік виплати або нарахування, а пунктом 4.5 визначено строк внесення орендної плати з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Строк дії договору визначено до 16 березня 2027 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин сторони мали чинне орендне правовідношення, у якому були прямо визначені об`єкт оренди, строк договору, нормативна грошова оцінка, відсоткова ставка орендної плати, порядок її індексації та строк внесення.

Факт повної невиплати орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» по суті не заперечує. Заперечення товариства стосуються не факту несплати, а наявності, на його думку, законних підстав для звільнення від плати через неможливість користування земельною ділянкою. Доказів внесення орендної плати за будь-який із зазначених років суду не надано.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Статтею 96 ЗК України передбачено обов`язок землекористувача своєчасно сплачувати орендну плату, а статті 21, 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» визначають орендну плату як платіж за користування земельною ділянкою, надають орендодавцеві право вимагати її своєчасного внесення та покладають на орендаря обов`язок своєчасно і в повному обсязі її сплачувати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 уточнила, що систематична несплата означає два та більше випадки повної несплати орендної плати у строки, визначені договором, і така спеціальна підстава сама по собі є достатньою для розірвання договору. У разі повної систематичної несплати додаткове встановлення істотності порушення за частиною другою статті 651 ЦК України не є необхідним.

Разом з тим оцінка невнесення орендної плати за період збройної агресії потребує встановлення, чи існували обставини, які відповідно до закону об`єктивно виключали можливість використання конкретного об`єкта оренди.

За змістом статті 617 ЦК України непереборна сила за наявності причинного зв`язку з порушенням може звільняти боржника від відповідальності за порушення зобов`язання. Частина шоста статті 762 ЦК України передбачає інший правовий наслідок: наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Верховний Суд у постанові від 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24 виходив з того, що несплата орендної плати за період тимчасової окупації території, коли орендар був об`єктивно позбавлений можливості використовувати земельну ділянку для сільськогосподарської діяльності, не повинна враховуватися як винна поведінка орендаря, що формує систематичність. Водночас саме орендар повинен довести обставини, які унеможливлювали використання конкретного майна у відповідний період.

Щодо 2022 року суд враховує, що територія Новорайської сільської територіальної громади перебувала під тимчасовою окупацією рф з 09 квітня 2022 року до 11 листопада 2022 року. Окупація охопила переважну частину сільськогосподарського сезону, а матеріали кримінального провадження підтверджують факти захоплення майна та втрати підприємством доступу до своєї бази в селищі Новорайськ.

З огляду на тривалість окупації, характер сільськогосподарського використання спірної земельної ділянки та встановлені наслідки окупації для діяльності підприємства, суд не враховує несплату орендної плати за 2022 рік як випадок порушення, що формує систематичність.

Іншої оцінки потребує несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки. Після деокупації загальний статус території як території можливих бойових дій, наявність мінної небезпеки у Херсонській області, обстрілів або складної безпекової ситуації не є автоматичним доказом повної неможливості користування кожною конкретною земельною ділянкою протягом усього календарного року.

Суд враховує реальність і масштаб небезпеки, пов`язаної з вибухонебезпечними предметами та воєнними діями. Водночас застосування частини шостої статті 762 ЦК України означає повне звільнення орендаря від основного майнового обов`язку за договором, тому потребує встановлення не загального ризику, а факту об`єктивної неможливості використання саме орендованого майна протягом конкретного періоду.

Надані розпорядження Новорайської сільської військової адміністрації підтверджують, що орган місцевої влади враховував потенційну загрозу забруднення земель вибухонебезпечними предметами та надавав ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» податкові пільги. Однак зазначені розпорядження приймалися у межах податкового регулювання і не містять індивідуального висновку про фактичне виявлення вибухонебезпечних предметів безпосередньо на земельній ділянці з кадастровим номером 6520685200:04:047:0010 або про її повну непридатність до використання протягом усього 2023 чи 2024 року.

Суд не ототожнює звільнення від земельного податку, єдиного податку четвертої групи, мінімального податкового зобов`язання чи орендної плати за землі державної або комунальної власності зі звільненням від договірної орендної плати за земельну ділянку приватної власності. Такі правовідносини мають різну правову природу.

Постанова Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24, на яку посилається ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», стосувалася плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, яка регулюється також нормами податкового законодавства, зокрема спеціальним положенням підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Тому наведений у тій справі підхід не означає автоматичного звільнення орендаря земельної ділянки приватної власності від цивільно-правового обов`язку сплачувати погоджену сторонами орендну плату.

Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року також не підтверджує фактичного забруднення спірної земельної ділянки. З його змісту вбачається, що піротехнічні розрахунки ДСНС до розмінування зазначених територій не залучалися, роботи проводилися іншими відомствами, а земельні ділянки лише ймовірно можуть бути потенційно забрудненими. Неможливість ДСНС гарантувати безпеку польових робіт через обстріли характеризує загальну безпекову ситуацію, але не є актом технічного чи нетехнічного обстеження конкретної земельної ділянки.

Дані інтерактивної карти ДСНС щодо територій, забруднених або ймовірно забруднених вибухонебезпечними предметами, мають значення для оцінки загального ризику на відповідній території. Водночас така карта сама по собі не встановлює факт наявності вибухонебезпечних предметів саме на земельній ділянці з кадастровим номером 6520685200:04:047:0010 та не визначає період, протягом якого її використання було повністю неможливим.

У матеріалах справи відсутній акт очищення місцевості, акт технічного або нетехнічного обстеження, акт виявлення чи знищення вибухонебезпечних предметів або інший документ компетентного органу, який би засвідчував, що на спірній земельній ділянці або у конкретному масиві, до якого вона входить, фактично виявлялися вибухонебезпечні предмети чи була встановлена заборона на використання землі протягом повних 2023 та 2024 років.

Витяг з ЄРДР підтверджує факти злочинного заволодіння майном підприємства під час окупації та неможливість нормального функціонування його бази у 2022 році, але не містить відомостей про фактичний стан спірної земельної ділянки у 2023-2024 роках. Рішення судів у справах інших суб`єктів господарювання про відшкодування шкоди, заподіяної рф, підтверджують загальний характер втрат у селищі Новорайськ, але не встановлюють неможливість використання саме земельної ділянки позивачки.

Рішення Херсонської обласної ради та розпорядження про включення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до переліку суб`єктів, які постраждали від обставин непереборної сили, підтверджують негативний вплив війни на підприємство в цілому, однак також не встановлюють повної неможливості користування саме цією земельною ділянкою у 2023 та 2024 роках.

Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року є загальним документом, яким військова агресія рф визнана надзвичайною та невідворотною обставиною. Сам по собі такий лист не підтверджує причинного зв`язку між загальною форс-мажорною обставиною та неможливістю виконання конкретного договору у конкретний період.

За таких обставин суд не встановив належного причинно-наслідкового зв`язку між загальними воєнними ризиками, податковими пільгами, відомостями інтерактивної карти та повною неможливістю користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6520685200:04:047:0010 протягом 2023 і 2024 років. Підстави для звільнення орендаря від орендної плати за ці роки відповідно до частини шостої статті 762 ЦК України судом не встановлені.

Таким чином, повна несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки є двома окремими випадками невиконання грошового зобов`язання у визначені договором строки та утворює систематичну несплату у розумінні пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України.

Суд окремо зазначає, що не покладає в основу висновку про систематичність можливу несплату орендної плати за 2025 рік. Первісний позов подано 08 липня 2025 року, тоді як строк внесення річної орендної плати за 2025 рік відповідно до договору спливав 31 грудня 2025 року. Для задоволення заявленої вимоги достатньо встановлених судом випадків повної несплати за 2023 та 2024 роки.

17 квітня 2025 року право оренди було відчужене ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав. Після такого переходу саме ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» є поточним носієм права оренди та належним відповідачем за вимогою про розірвання чинного договору. До нього відповідно до умов договору відчуження перейшли права й обов`язки орендаря за договором оренди землі.

При цьому суд не вирішує питання про покладення на ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» грошової заборгованості ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» за 2023 та 2024 роки, оскільки вимога про стягнення орендної плати у справі не заявлена. Обставини виконання договору попереднім орендарем досліджуються виключно як фактичні підстави для вирішення питання про припинення чинного орендного правовідношення.

За таких обставин первісний позов ОСОБА_1 є обґрунтованим. Систематична повна несплата орендної плати за 2023 та 2024 роки порушує основне майнове право орендодавця на отримання плати за передане у користування майно та відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України і частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» є достатньою підставою для розірвання договору.

Щодо позову ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про визнання договору оренди землі недійсним суд зазначає таке.

Відповідно до статей 15 та 16 ЦК України судовому захисту підлягає порушене, невизнане або оспорене цивільне право чи інтерес. За змістом статей 203 та 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання саме в момент його вчинення вимог, установлених законом. Особа, яка вимагає визнання правочину недійсним, повинна довести як наявність установленої законом підстави недійсності, так і порушення свого права або охоронюваного законом інтересу.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» обґрунтовує вимогу тим, що під час укладення договору у 2019 році не була проведена нормативна грошова оцінка земельної ділянки, внаслідок чого нібито не могли бути визначені та індексовані орендні платежі. Така фактична підстава не узгоджується зі змістом самого договору.

Пункт 2.4 договору оренди землі № 701068 від 12 грудня 2019 року прямо містить нормативну грошову оцінку земельної ділянки у сумі 238 058,74 грн. Пунктом 4.1 встановлено розмір орендної плати 5,48 % від нормативної грошової оцінки за рік оренди, пунктом 4.4 визначено порядок індексації, а пунктом 4.5 - строки та способи її внесення. Отже, твердження про те, що договір не містив бази для обчислення орендної плати та не дозволяв визначити її розмір, спростовується письмовим змістом правочину.

Саме по собі ненадання до матеріалів справи окремого витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку станом на дату укладення договору не доводить, що така оцінка не існувала або що сторони не погодили розмір плати. Позивач за самостійними вимогами не надав доказів, які б спростовували зазначений у договорі показник 238 058,74 грн або підтверджували неможливість визначення орендної плати на підставі погоджених сторонами умов.

Суд також враховує, що нормативна грошова оцінка не є самостійно названою у статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору оренди землі. Істотною умовою є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. У спірному договорі відповідні умови погоджені.

Верховний Суд у постанові від 29 травня 2024 року у справі № 139/261/23 виходив з того, що навіть посилання на відсутність у договорі певної істотної умови саме по собі не є достатнім для визнання договору оренди недійсним без встановлення, у чому полягає порушення права особи, яка звернулася з таким позовом. Якщо сторони виконували договір погодженим способом і зміст договору дозволяв проводити розрахунки, відсутні підстави для висновку про порушення права в момент укладення правочину.

Подібний підхід узгоджується з висновком Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17, відповідно до якого недійсність правочину як приватно-правовий спосіб захисту має застосовуватися для захисту порушених цивільних прав та інтересів, а ініціювання спору про недійсність не з метою такого захисту є неприпустимим.

У даній справі ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не зазначило і не довело, яке його суб`єктивне право було порушене під час укладення договору саме через визначення нормативної грошової оцінки та орендної плати. Навпаки, з поданих представником ОСОБА_1 пояснень вбачається, що у 2019-2021 роках договір виконувався, орендна плата сплачувалася, а орендар не заявляв про неможливість визначення її розміру.

Крім того, 17 квітня 2025 року ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» оплатно відчужило право оренди за цим договором ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Така поведінка також не узгоджується з твердженням про те, що договір із моменту укладення не дозволяв визначити зміст орендного правовідношення або був непридатним для виконання.

Доказів недодержання сторонами у момент укладення правочину вимог статті 203 ЦК України, які відповідно до статті 215 ЦК України зумовлювали б його недійсність, суду не надано. Отже, позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання первісного позову ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, який у зв`язку із задоволенням первісного позову підлягає стягненню з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь позивачки.

Судові витрати ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», пов`язані з поданням позову з самостійними вимогами, у зв`язку з відмовою у його задоволенні покладаються на це товариство. Належних доказів фактичного понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру, які підлягають розподілу при ухваленні цього рішення, матеріали справи не містять, у зв`язку з чим підстав для їх стягнення суд не встановив.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 3, 13, 15, 16, 203, 215, 526, 617, 629, 651, 762 ЦК України, статтями 93, 96, 141 ЗК України, статтями 1, 13, 15, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», статтями 12, 13, 14, 76-81, 89, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,

В И Р І Ш И В :

Первісний позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Цюпа Віталій Павлович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 12 грудня 2019 року № 701068 щодо земельної ділянки площею 3,6951 га з кадастровим номером 6520685200:04:047:0010, право оренди за яким на час ухвалення рішення належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі договору відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок № 1704/25-24 від 17 квітня 2025 року, номер запису про інше речове право у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 34910512.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн.

У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 12 грудня 2019 року - відмовити.

Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у зв`язку з поданням позову з самостійними вимогами, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

У стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» витрат ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу відмовити у зв`язку з ненаданням доказів їх розміру та фактичного понесення.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 09 жовтня 2026 року.

Суддя: ____________________ О.О. Сікора