Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №727/10356/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/10356/26

Провадження № 2/727/3402/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді – Слободян Г. М.,

за участі секретаря судового засідання – Берник Ю. Д.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: не відомо, місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення матеріальної шкоди завданої злиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позову.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди завданої злиттям квартири.

Обґрунтовують заявлені позовні вимоги тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 102.8 кв.м., житловою площею 62.1 кв.м. на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно НОМЕР_2 , виданого 26.02.2014 року реєстраційною службою Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №18290353 від 26.02.2014 року.

Над квартирою позивача у вказаному будинку знаходиться квартира АДРЕСА_4 , яка належить згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №484152232 від 01.07.2026 року ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_3 від 23.02.2014 року, виданого реєстраційною службою Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області.

З 20.03.2026 року по 03.04.2026 року в будинку АДРЕСА_5 у квартирі АДРЕСА_6 , (на 3-му поверсі) трапилось залиття квартири гарячою водою, що призвело до пошкодження стін у санвузлі з подальшим відставанням плитки від стіни; пошкодження суміжної стіни в кімнаті, що призвело до появи тріщини, деформації шпалер, відходження плінтуса, що кріпиться до підлоги, тріщин на стелі, появи жовтої плями на стелі, зміни кольору шпалер, появі тріщин на стелі у санвузлі, кімнатах, коридорі, що об`єднаний з вітальнею, а також появи тріщини на стіні у коридорі. Причиною залиття, що трапилось в системі водопостачання стало пошкодження труби з подачі гарячої води, що знаходилась між ванною та коридором-вбиральнею, а саме пошкодження трійника (його деформація в місці з`єднання) в квартирі АДРЕСА_4 , що знаходиться на 4-му поверсі над квартирою АДРЕСА_6 .

Про вказані обставини при огляді приміщень квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 , яке управляє будинком АДРЕСА_5 , ОСОБА_3 , сантехніків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , позивача, як власника квартири АДРЕСА_6 , та мешканців квартир АДРЕСА_8 - ОСОБА_6 , АДРЕСА_9 - ОСОБА_7 , а також орендарів квартири АДРЕСА_4 , було складено акт від 03.04.2026 року та ліквідовано причини залиття.

Згідно зі складеним актом орендарі квартири від підпису в акті відмовились, а власниця квартири АДРЕСА_4 була відсутня на момент проведення огляду і складання акту.

Після залиття квартири та спілкування з власницею кварт відмовлено у відшкодуванні вартості ремонтно-будівельних робіт.

Про проведення огляду експертом приміщень квартири позивача 08.07.2026 позивачем було направлено 02.07.2026 повідомлення відповідачці рекомендованим листом №5800217931058, однак під час такого огляду відповідачка була відсутня.

Згідно зі складеного висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що необхідно провести у приміщеннях квартири АДРЕСА_3 , для усунення наслідків її залиття, визначена станом на час проведення експертизи, з урахуванням усереднених цін на будівельні матеріали (матеріали, вироби і комплекти), становить 161 564. 15 гривень.

Позивачем було понесено судові витрати на залучення судового експерта згідно договору на проведення робіт від 26.06.2026 року в сумі 8827.50 гривень, а також понесено витрати на професійну правничу допомогу згідно договору 16.07.2026 року в розмірі 10000 гривень та сплачено судовий збір в розмірі 1615.64 гривень, які у відповідності ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача після вирішення справи по суті.

Вважає, що неправомірною бездіяльністю (діями) відповідача внаслідок залиття квартири позивачу було завдано матеріальних збитків у вигляді вартості виконання робіт та матеріалів, необхідних для відновлення пошкоджених приміщень моєї квартири кухні в розмірі 161 564. 15 грн., які підлягаю стягненню з відповідача.

Попередній розрахунок судових витрат складають витрати на залучення судового експерта згідно з договором на проведення робіт від 26.06.2026 року в сумі 8827.50 гривень, витрати на професійну правничу допомогу згідно договору 16.07.2026 року в розмірі 10000 гривень та по сплаченому судовому збору в розмірі 1615.64 гривень.

Оригінали доданих до позовної заяви документів знаходяться в мене.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування завданої ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді вартості виконання робіт та матеріалів, необхідних для відновлення пошкоджених приміщень квартири АДРЕСА_3 , в розмірі 161564.15 гривень, та понесені судові витрати на залучення судового експерта згідно з договором на проведення робіт від 26.06.2026 року в сумі 8827.50 гривень, витрати на професійну правничу допомогу згідно з договором 16.07.2026 року в розмірі 10000 гривень та по сплаченому судовому збору в розмірі 1615.64 гривень

Рух по справі та позиція сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 03.08.2026 року відкрито провадження по справі, та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25.08.2026 року закрито підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду.

25.08.2026 представник позивача ОСОБА_1 адвокат Петікар А. В. надав заяву про розгляд справи за його відсутності і за відсутності позивача.

Відзиву на позов до суду не надходило.

Позивач ОСОБА_1 та в її інтересах представник - адвокат Петікар А. В. у судове засідання не з`явилися, надали заяву, в якій просили розгляд справи проводити за їх відсутності, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав викладених в позовній заяві. У разі неявки у судове засіданні відповідача не заперечували щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, будучи повідомленою про час, дату та місце розгляду справи належним чином, у встановленому законом порядку. Відомостей про поважність причин неявки до суду не надала, причини неявки не відомі, відзив на позовну заяву не надала.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, з урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захи.щає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Досліджені докази та застосовані норми права.

Судом встановлено, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових права на нерухоме майно №484152232 від 01.07.2026 за параметрами пошуку: АДРЕСА_2 власником є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_4 , виданий 23.02.2014, видавник: Реєстраційна служба Чернівецького міського управління юстиції Чернівецької області державний реєстратор Гулага А. В. (а.с.8).

Згідно з акту про залиття, аварію, що трапилась на системі водопостачання від 03.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , акт складено про те, що з 20.03.2026 по 03.04.2026 трапилось залиття квартири гарячою водою, що призвело до пошкодження стін, у санвузлі з подальшим відставанням плитки від стіни; пошкодження суміжної стіни в кімнаті, що призвело до появи тріщини, деформації шпалер, відходження плінтуса, що кріпиться до підлоги, тріщин на стелі, появи жовтої плями на стелі, зміни кольору шпалер, появі тріщин на стелі у санвузлі, кімнатах, коридорі, що об`єднаний з вітальнею, а також появи тріщини на стіні у коридорі. Висновком комісії є: причиною затоплення квартири АДРЕСА_10 му поверсі є витік гарячої води з квартири АДРЕСА_4 , що знаходиться на 4му поверсі. Ремомендовано усунути витік гарячої води з квартири АДРЕСА_4 та здійснити ремонтні роботи по усуненню пошкоджень у квартирі АДРЕСА_6 .(а.с.9).

Згідно з актом-повідомленням від 02.07.2026 про проведення огляду експертом приміщень квартири позивача 08.07.2026 року позивачем було направлено 02.07.2026 року повідомлення на адресу відповідачки рекомендованим листом №5800217931058, однак під час такого огляду відповідачка була відсутня (а.с.10-11).

Згідно зі складеного висновку експерта №66 від 10.07.2026, судової будівельно-технічної експертизи вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що необхідно провести у приміщеннях квартири АДРЕСА_3 , для усунення наслідків її залиття, визначена станом на час проведення експертизи, з урахуванням усереднених цін на будівельні матеріали (матеріали, вироби і комплекти), становить 161 564. 15 гривень (а.с.13-38).

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №18290353 від 26.02.2014 за адресою: АДРЕСА_1 власником є ОСОБА_1 (а.с.30).

Суд, повно та всебічно дослідивши наведені докази, зважає на наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Спір між позивачем та відповідачами виник з приводу того, що позивач уважає відповідача такою, що повинна відшкодувати їй завдану матеріальну шкоду, яка завдана внаслідок залиття квартири.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV, передбачено застосування судами при розгляді справ Конвенції та практики Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, підписана від імені України 09 листопада 1995 року та ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою КМУ № 45 від 24.01.2006 року, власник квартири зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян.

Статтею 151 ЖК України також передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку при домову територію.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №18290353 від 26.02.2014 за адресою: АДРЕСА_1 власником є ОСОБА_1 (а.с.30).

На підставі викладеного, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 є власником та користувачем квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а отже правомірно звернувся до суду з позовом до відповідача за захистом свого права власності та відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Системний аналіз зазначених норм права свідчить про, що саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Згідно з акту про залиття, аварію, що трапилась на системі водопостачання від 03.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 , акт складено про те, що з 20.03.2026 по 03.04.2026 трапилось залиття квартири гарячою водою, що призвело до пошкодження стін, у санвузлі з подальшим відставанням плитки від стіни; пошкодження суміжної стіни в кімнаті, що призвело до появи тріщини, деформації шпалер, відходження плінтуса, що кріпиться до підлоги, тріщин на стелі, появи жовтої плями на стелі, зміни кольору шпалер, появі тріщин на стелі у санвузлі, кімнатах, коридорі, що об`єднаний з вітальнею, а також появи тріщини на стіні у коридорі. Висновком комісії є: причиною затоплення квартири АДРЕСА_10 му поверсі є витік гарячої води з квартири АДРЕСА_4 , що знаходиться на 4му поверсі. Ремомендовано усунути витік гарячої води з квартири АДРЕСА_4 та здійснити ремонтні роботи по усуненню пошкоджень у квартирі АДРЕСА_6 .(а.с.9).

Згідно зі складеного висновку експерта №66 від 10.07.2026, судової будівельно-технічної експертизи вартість ремонтно-відновлювальних робіт, що необхідно провести у приміщеннях квартири АДРЕСА_3 , для усунення наслідків її залиття, визначена станом на час проведення експертизи, з урахуванням усереднених цін на будівельні матеріали (матеріали, вироби і комплекти), становить 161 564. 15 гривень (а.с.13-38).

Зазначене свідчить про те, що відповідач в порушення вимог діючого законодавства не забезпечив належне утримання своєї квартири, внаслідок чого сталося залиття квартири позивача, в супереч вимог ст. 81 ЦПК України не надали суду жодного доказу на підтвердження тих фактів, що не з його вини сталося залиття квартири.

В силу ж ст. 1166 ЦК України саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу, позивач же доказує лише наявність шкоди та її розмір.

Відповідно до ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, та моральна шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 322, ст. 323 ЦК України тягар утримання майна покладається на власника, який несе ризик випадкового знищення та випадкового пошкодженя (псування) майна.

У ч. 1 ст. 177 ЖК УРСР передбачено, що громадяни зобов`язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об`єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під`їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Згідно з ст. 179 ЖК УРСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

За встановлених обставин суд вважає правильним, що на відповідача відповідно до законодавства покладається обов`язок по відшкодуванню завданої позивачу шкоди.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог щодо відшкодування шкоди.

Що стосується понесених судових витрат.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно з платіжною інструкцією №8421-9491-4967-6784 від 21.07.2026 року позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1615,64 грн. відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який відповідно до вимог ст. 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача на користь позивача (а.с.5).

Згідно з положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Судом встановлено, що 16.07.2026 року між Адвокатським об`єднанням «Мета» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги від 16.07.2026 року (а.с.6).

Позивачем у позовній заяві зазначені наступні витрати на професійну правничу у розмірі 10000,00 грн., які сплачені через термінал з карти НОМЕР_5 відповідно до чеку від 16.07.2026 (а.с.7).

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказаними вище доказами підтверджено надання Адвокатським об`єднанням «Мета» послуг з професійної правничої допомоги позивачу на підставі акту прийому-передачі (а.с.8).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічні за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Положеннями статей 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

На підставі та керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Винести заочне рішення по справі.

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: не відомо, місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення матеріальної шкоди завданої злиттям квартири – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: не відомо, місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у вигляді вартості виконання робіт та матеріалів, необхідних для відновлення пошкоджених приміщень квартири АДРЕСА_3 , в розмірі 161564.15 гривень, понесені судові витрати на залучення судового експерта згідно з договором на проведення робіт від 26.06.2026 року в сумі 8827.50 гривень,

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: не відомо, місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1615,64 грн., документально підтверджений платіжною інструкцією №8421-9491-4967-6784 від 21.07.2026 року (а.с.5), витрати на професійну правничу допомогу згідно з договором 16.07.2026 року в розмірі 10000 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду безпосередньо або через Шевченківський районний суд м. Чернівці. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2026 року.

Суддя Слободян Г. М.