Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №722/1520/26 — Сокирянський районний суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 722/1520/26

Номер провадження 2-а/722/20/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Сокирянський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого судді Унгуряна С.В.

секретаря Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №R655822, винесену 27.07.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити у зв?язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

19.08.2026 року ухвалою судді Сокирянського районного суду Чернівецької області відкрито провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачу в строк до 28.08.2026 року подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову, а також зобов`язано відповідача в строк до 28.08.2026 року надати суду матеріали справи, на підставі яких стосовно ОСОБА_1 винесено оскаржувану постанову №R655822 від 27.07.2026 року.

24.08.2026 року подано відзив на позовну заяву, за змістом якого представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову за безпідставністю, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 , будучи належним чином оповіщеним, на вказану у повістці час і дату до ТЦК та СП не з`явився і про поважність причин неявки не повідомив. Також, ОСОБА_1 було доведено зміст ст.268 КУпАП та повідомлено про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак на розгляд даної справи позивач не з`явився.

Крім цього, 24.08.2026 року на виконання ухвали судді від 19.08.2026 року, представником відповідача було надано документи, на підставі яких ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами не заявлялося.

У зв`язку із розглядом справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, враховуючи ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Вирішуючи питання, чи прийнята оскаржувана постанова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, суд виходить з наступного.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до військово-облікового документа, сформованого 27.07.2026 року у застосунку «Резерв+», ОСОБА_1 як військовозобов`язаний перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дата уточнення даних – 15.07.2026 року, відстрочка від мобілізації до 30.10.2026 року (родич загиблого чи зниклого безвісти під час дії воєнного стану).

Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

10.07.2026 року начальником групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення №871 за ч.3 ст.210-1 КУпАП, із змісту якого вбачається, що 10.07.2026 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт порушення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час дії особливого стану, а саме ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, під час дії воєнного стану не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 за повісткою № НОМЕР_1 на 06.07.2026 року та не повідомив про причини неявки. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.1 п.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Вказаний протокол містить повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 10.00 год. 20.07.2026 року.

27.07.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 винесено постанову №R655822 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та притягнуто його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені у повістці (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

При цьому, як вбачається із оскаржуваної постанови, розгляд справи здійснювався за відсутності ОСОБА_1 , який 10.07.2026 року особисто подав заяву в паперовій формі, у якій не оспорив порушення та згідний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

Згідно абз.1 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Згідно п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Згідно п.41 вказаного Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд вважає, що відповідачем не доведено обставин здійснення належного оповіщення ОСОБА_1 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 06.07.2026 року за повісткою №8100027, оскільки із витребуваних судом матеріалів, які стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, не встановлено як самого факту формування відповідачем вказаної повістки №8100027 з вимогою про явку до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 06.07.2026 року, так і будь-яких відомостей про вручення (отримання) вказаної повістки ОСОБА_1 чи її надіслання позивачу поштовим зв`язком.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача порушень вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а відповідно про відсутність правових підстав для складення відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Крім того, статтею 268 КУпАП визначені права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Як було зазначено судом вище, складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, містить повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення на 10.00 год. 20.07.2026 року.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено, що розгляд справи стосовно ОСОБА_1 відбувся 27.07.2026 року. При цьому, у матеріалах справивідсутні будь-які докази як на підтвердження обставин належного і своєчасного сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи на 27.07.2026 року, так і на підтвердження обставин щодо подання ОСОБА_1 заяви про розгляд справи за його відсутності.

За вказаних обставин, суд вважає, що посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 як при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, так і при її розгляді не було дотримано вимог ст.ст.278, 280 КУпАП.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2 ст.77 КАС).

Згідно ч.6 ст.77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за обставин, викладених у оскаржуваній постанові, а відтак притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення за відсутності доказів вчинення адміністративного правопорушення є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Вирішуючи питання про відшкодування судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З огляду на викладені вимоги закону, суд вважає, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 9, 19, 72-77, 90, 94, 139, 229, 241-246, 250, 255, 271-272, 286, 292-293, п.15.5 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення №R655822 від 27.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП – скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п?ять) грн. 60 коп.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Сокирянський районний суд Чернівецької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя С.В.Унгурян