Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №636/3753/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/3753/26 Провадження№ 2/636/3258/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання Зіник А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

встановив:

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за допомогою системи «Електронний суд» звернулось до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № Z75.22117.003796637 від 23 березня 2018 року в розмірі 199779,14 грн., та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 23.03.2018 між АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № Z75.22117.003796637 Сторони узгодили істотні умови які викладені в кредитному договорі. Сума кредиту (загальний розмір) складає 25000,00 грн. Умовами Кредитного договору визначено, що шляхом нанесення власноручного підпису під цим договором Позичальник акцептував публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» у редакції, чинній на момент його укладення. Відповідач підтвердив ознайомлення з усіма умовами Кредитного договору, їх зрозумілість та добровільність прийняття, що підтверджується укладенням договору у формі, визначеній чинним законодавством України. Згідно з умовами Кредитного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 113860,00 грн під 9.99 % річних із зобов`язанням повернення кредитних коштів та сплати всіх передбачених договором платежів, у тому числі але не виключно процентів за користування кредитом, у строки та в порядку, визначені графіком платежів. Кредитор належним чином та в повному обсязі виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, що підтверджується належним чином засвідченими копіями доказів надання (видачі) кредитних коштів. Станом на дату подання цієї позовної заяви відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №Z75.22117.003796637 від 23.03.2018 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 199779,14 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) – 59722,67 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 18306,27 грн., заборгованість за комісіями – 121750,20 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також понесені судові витрати у виді судового збору у розмірі 2622,40 грн та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 25000,00 грн.

01 травня 2026 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача, була постановлена ухвала про відкриття провадження у справі та розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, призначене відкрите судове засідання о 10 год 30 хв 27 липня 2026 року. Запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в установлений строк. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу подати до суду в установлений законодавством строк заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив суд справу розглянути за його відсутності та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся своєчасно і належним чином. Також, відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Враховуючи, що відповідно до положень ст. 128 ЦПК України, з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а також те, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, а відповідач відзив на позов не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, за письмової згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд вважає, що докази, які є в матеріалах справи є повними та достатніми для розгляду справи по суті за відсутності учасників процесу, належних чином повідомлених.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.

23 березня 2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z75.22117.003796637, відповідно до умов якого сторони погодили істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, процентну ставку та порядок повернення кредитних коштів. Укладенням зазначеного договору позичальник акцептував публічну пропозицію про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Ідея Банк» у редакції, чинній на момент укладення договору, підтвердивши ознайомлення з його умовами, їх розуміння та добровільне прийняття. За умовами кредитного договору позичальник зобов`язався повернути отримані кредитні кошти, сплачувати проценти за користування кредитом та інші передбачені договором платежі у строки й порядку, визначені договором і графіком платежів. На підтвердження виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів позивачем надано відповідні письмові докази. Як зазначає позивач, відповідач належним чином не виконував зобов`язань за кредитним договором, унаслідок чого утворилася заборгованість. Згідно з наданим позивачем розрахунком, станом на дату формування позовної заяви загальний розмір заборгованості за кредитним договором № Z75.22117.003796637 від 23 березня 2018 року становить 199779,14 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 59722,67 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18306,27 грн.; заборгованість за комісіями – 121750,20 грн. 11 грудня 2025 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір № 11-12/25, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за кредитним договором № Z75.22117.003796637 від 23 березня 2018 року, укладеним із ОСОБА_1 . На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано відповідні документи. Отже, у зв`язку з відступленням права вимоги за кредитним договором № Z75.22117.003796637 від 23 березня 2018 року ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло статусу нового кредитора у відповідному зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу права вимоги.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з порушеннями умов кредитних договорів, за позичальником утворилась заборгованість зі сплати кредитів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статей 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № Z75.22117.003796637 від 23 березня 2018 року в розмірі 199779,14 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № Z75.22117.003796637 від 23 березня 2018 року станом на дату формування позовної заяви заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» становить 199779,14 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 59722,67 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18306,27 грн.; заборгованість за комісіями – 121750,20 грн.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання за кредитним договором № Z75.22117.003796637 від 23 березня 2018 року не виконував, у визначені договором строки погашення кредиту не здійснив, заборгованість у розмірі 199779,14 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС».

За приписами ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу в розмірі 25000,00 грн позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02 липня 2024 року, заявка на надання юридичної допомоги № 525 від 02 лютого 2026 року, Тарифи та послуги з надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, то суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім при подачі позову документально підтверджені судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 25000,00 грн.

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 76-81, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) заборгованість за Договором № Z75.22117.003796637 від 23 березня 2018 року у розмірі 199779,14 грн. (сто дев`яносто дев`ять тисяч сімсот сімдесят дев`ять гривень 14 копійок), що складається з: заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту) - 59722,67 грн; заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 18306,27 грн.; заборгованості за комісіями – 121750,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371 , місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521 ) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 25000,00 грн. (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ю. М. Гніздилов