Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №646/7449/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/7449/26

№ провадження 2/646/4680/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Іщенко О. В.,

секретар судового засідання Петренко А. О.,

учасники справи:

представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» Любарська І. В.,

відповідачка ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ`янського районного суду міста Харкова відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника Любарської Ілони Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі

До Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника Любарської І. В. до ОСОБА_1 з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року у розмірі 70 930,00 гривень, з яких: 16 200,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 54 730,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено кредитний договір № 1322-7598. Відповідачці було надано одноразовий ідентифікатор «С8215», який остання використала для підписання вказаного кредитного договору та супутніх документів.

Згідно із умовами кредитного договору № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту - 16 200,00 гривень; строк кредитування - 300 днів; базовий період - 14 днів; комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка - 1,50 % в день.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язання, передбачені кредитним договором, виконало у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти, у погодженому між ними порядку та розмірі.

Водночас, за твердженням представника позивача, ОСОБА_1 усупереч умовам кредитного договору не повернула у повному обсязі кредитодавцю кредитні кошти, не виконала інших зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору, внаслідок чого станом на 13 квітня 2026 року загальний розмір її заборгованості становить 80 099,20 гривень, з яких: 16 200,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 63 899,20 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Представник позивача зазначив, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідачки програми лояльності для споживачів фінансових послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - часткового списання заборгованості позичальниці за нарахованими процентами у загальній сумі 9 169,20 гривень, за умови погашення решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 70 930,00 гривень.

Ураховуючи викладене вище, представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року у розмірі 70 930,00 гривень, з яких: 16 200,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом; 54 730,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні.

У судові засідання представник позивача не з`явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином; у позовній заяві просив провести розгляд справи без його участі та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судові засідання не з`явилась, про дату та час розгляду справи повідомлялась належним чином, заяв/клопотань від неї до суду не надходило. Відзив на позовну заяву не надходив.

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у зв`язку із неодноразовою неявкою відповідачки у судові засідання та не повідомлення нею про причини такої неявки, не подання відзиву на позовну заяву та ураховуючи згоду позивача на ухвалення заочного рішення по справі, постановив розглядати справу у порядку заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв`язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

28 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1322-7598 продукту «НА ВСЕ».

Відповідно до пункту 4.1 вказаного вище договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту - 16 200,00 гривень. Дата надання/видачі кредиту - 28 грудня 2023 року.

Згідно із пунктом 4.3 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована.

Як зазначено у пункті 4.4 договору, базовий період складає 14 календарних днів.

Пунктом 4.6 договору встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповернутої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за ставкою: стандартна процентна ставка - 1,50 % за кожен день користування кредитом.

Із змісту паспорта споживчого кредиту встановлено, що основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту - кредитна лінія; сума/розмір кредитного ліміту - 16 200,00 гривень; строк кредитування - 300 календарних днів; базовий період сплати відсотків - 14 календарних днів.

У якості інформації щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту зазначено таке: процентна ставка, відсотків річних - стандартна ставка 547,50 % (1,50 % в день); тип процентної ставки - фіксована.

Інформація, наведена у паспорті споживчого кредиту, зберігає чинність та є актуальною до 04 січня 2024 року.

Додатком № 3 до договору про відкриття кредитної лінії № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року продукту «НА ВСЕ» є Таблиця обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором за зниженою ставкою) відповідно до Методики Національного банку України розрахований за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,20 % на день.

Додатком № 4 до договору про відкриття кредитної лінії № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року продукту «НА ВСЕ» є Таблиця обчислення вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів за договором за зниженою ставкою) відповідно до Методики Національного банку України розрахований за умови застосування зниженої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,50 % на день.

У графі «Позичальник» у договорі про відкриття кредитної лінії № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року та додатках до нього зазначені персональні дані ОСОБА_1 , а також інформація про те, що зазначені документи було підписано шляхом використання останньою одноразового ідентифікатора «С8215».

На підтвердження факту виконання своїх зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 1322-7598 продукту «НА ВСЕ» від 28 грудня 2023 року позивач додав квитанцію № 2409041446 від 28 грудня 2023 року, а також складену ним довідку про перерахування суми кредиту № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року.

Як встановлено із змісту розрахунку заборгованості, складеного позивачем, станом на 13 квітня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року становить 80 099,20 гривень та складається з: загальної заборгованості у сумі 16 200,00 гривень та основного боргу у сумі 63 899,20 гривень.

Отже, як убачається з наведених вище обставин справи, спірні правовідносини виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», як кредитодавцем, та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем фінансових послуг.

Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються учасниками цивільної справи.

Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно із приписами частин першої, четвертої, п`ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.

У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до пунктів 5) та 6) частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частин третьої та шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Позивач, пред`являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року у розмірі 70 930,00 гривень, обгрунтував право вимоги до відповідачки тим, що між ними було укладено кредитний договір, який відтворений шляхом використання відповідачкою одноразового ідентифікатора (електронного підпису).

За твердженням позивача, договір про відкриття кредитної лінії № 1322-7598 продукту «НА ВСЕ» підписано ОСОБА_1 28 грудня 2023 року електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «С8215», відправленого на її електронну пошту - « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Судом встановлено, що у договорі про відкриття кредитної лінії № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року та додатках до нього у графі «Позичальник» зазначені персональні дані ОСОБА_1 , а також електронна адреса, яка, за твердженням позивача, належить останній. Окрім того, у зазначених документах міститься інформація про їх підписання шляхом використання одноразового ідентифікатора «С8215».

Водночас самі по собі зазначення у кредитному договорі персональних даних ОСОБА_1 , її електронної адреси та інформації про використання одноразового ідентифікатора не є достатніми доказами того, що саме відповідачка особисто вчинила дії, спрямовані на укладення кредитного договору, та надала свою згоду на його укладення.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснювала вхід до інформаційної системи кредитодавця, подавала заявку на отримання кредиту, підтверджувала умови кредитування, отримувала та використовувала одноразовий ідентифікатор «С8215» або в інший спосіб особисто вчиняла дії, необхідні для укладення кредитного договору.

Отже, наявність у кредитному договорі персональних даних особи та зазначення її електронної пошти саме по собі не підтверджує факту її особистого волевиявлення на укладення договору.

За відсутності доказів, які б достовірно пов`язували конкретні дії щодо укладення кредитного договору саме з ОСОБА_1 , не можна уважати доведеним факт особистого вчинення нею дій, спрямованих на укладення кредитного договору.

У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

На підтвердження факту виконання своїх зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 1322-7598 продукту «НА ВСЕ» від 28 грудня 2023 року позивач додав квитанцію № 2409041446 від 28 грудня 2023 року, а також складену ним довідку про перерахування суми кредиту № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року.

Водночас надана позивачем квитанція № 2409041446 від 28 грудня 2023 року не є належним підтвердженням факту фактичного надання відповідачці кредитних коштів, оскільки із її змісту убачається лише факт ініціювання відповідної платіжної операції, однак відсутні відомості, які б підтверджували її успішне виконання та фактичне зарахування грошових коштів на рахунок, що належить саме відповідачці.

З наданої квитанції також неможливо встановити, що рахунок або платіжний засіб, на який здійснювалося перерахування, належить саме відповідачці.

Щодо довідки про перерахування суми кредиту № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року, то вона складена безпосередньо позивачем та містить відомості, сформовані ним самим. Така довідка не є самостійним доказом фактичного руху коштів та не може замінювати первинний документ, що підтверджує здійснення відповідної банківської операції.

За відсутності об`єктивного підтвердження зарахування коштів на рахунок відповідачки зазначена довідка лише відображає позицію позивача щодо нібито здійсненого перерахування.

Отже, надані позивачем документи не підтверджують факту отримання відповідачкою кредитних коштів та їх надходження у її розпорядження, а відтак не доводять виникнення у неї грошового зобов`язання за кредитним договором.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів у підтвердження підписання саме ОСОБА_1 договору про відкриття кредитної лінії № 1322-7598 продукту «НА ВСЕ» від 28 грудня 2023 року, отримання нею кредитних коштів у визначеному кредитним договором розмірі, підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на його користь простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 16 200,00 гривень відсутні.

Стосовно обґрунтування позивачем наявності заборгованості відповідачки зі сплати відсотків суд зазначає таке.

Як встановлено із змісту розрахунку заборгованості, складеного позивачем, станом на 13 квітня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за договором № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року становить 80 099,20 гривень та складається з: загальної заборгованості у сумі 16 200,00 гривень та основного боргу у сумі 63 899,20 гривень.

Оскільки позивачем не доведено наявність заборгованості відповідачки за сумою основного боргу, то, відповідно, і право на отримання позивачем відсотків за користування кредитними коштами не виникло, тому, позовна заява у цій частині також задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої та другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 зазначено, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачем докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню, тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі, сплачені позивачем судові витрати по справі залишаються за ним.

Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263-265, 280, 282, 289, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника Любарської Ілони Володимирівни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1322-7598 від 28 грудня 2023 року у розмірі 70 930,00 гривень - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 08 жовтня 2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, місто Київ, 01133;

Представник позивача: Любарська Ілона Володимирівна, РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, місто Київ, 01133;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О. В. Іщенко