Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №646/9956/26 — Основ’янський районний суд міста Харкова

Справа № 646/9956/26

Провадження № 3/646/1761/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків

Суддя Основ`янського районного суду міста Харкова Шиховцова А.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції відносно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 №734916 від 02.08.2026 року, водій ОСОБА_1 , 02.08.2026 об 00 год. 42 хв., за адресою: м. Харків, вулиція Силікатна, 16, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`янінні а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обсатновці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alсotest t 6820» та в закладі охорони здоров`я КНП "ХОР ОКПЛ 3", на що водій відмовився, чим порушим п.2.5.ПДР- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, що знижують швидкість реакції.

Такі дії ОСОБА_1 , були кваліфіковані за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

15.09.2026 через канцелярію Основ`янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Пономаренко Д.В., про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування клопотання зазначає, що поліцейськими порушено процедуру направлення особи на огляд, згідно з дослідженим відеозаписом № 1 зафіксовано лише сам факт зупинки автомобіля о 00:42 02 серпня 2026 р., на відеозаписі повністю відсутня фіксація особи водія: не видно, хто саме перебував за кермом, здійснював рух та керування авто безпосередньо перед зупинкою. Момент виходу ОСОБА_1 з місця водія на відео не зафіксовано, подальший контакт співробітників поліції з ним відбувається вже поза межами салону автомобіля. Жодних інших належних доказів (пояснень свідків, понятих, записів зовнішніх камер спостереження), які б підтверджували керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , у матеріалах справи немає.

Представник ОСОБА_1 – адвокат Пономаренко Д.В. та Крикунов М.С. про розгляд справи повідомлені вчасно та належним чином.

Суддя враховує, що адміністративне правопорушення яке кваліфіковане ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не належить до категорії правопорушень, за якими присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою (ч. 2 ст. 268 КУпАП).

Суддя,вивчивши матеріали про адміністративне правопорушення, врахувавши доводи клопотання представника особи, яка притягвється до адмімінстративної відповідальності, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази,що грунтуються на всебічному,повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про таке.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №734916 від 02.08.2026 року, водій ОСОБА_1 , 02.08.2026 об 00 год. 42 хв., за адресою: м. Харків, вулиція Силікатна, 16, керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`янінні а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обсатновці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alсotest t 6820» та в закладі охорони здоров`я КНП "ХОР ОКПЛ 3", на що водій відмовився, чим порушим п.2.5.ПДР- відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, що знижують швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень абзаців 2,3,4 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Відповідно до ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо.

Положення ст.7КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 23КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі -ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Так,п.2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Відповідно до п. 1.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі -Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст.130КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

За змістом зазначених положень особу може бути притягнуто до адміністративної відповідальності, коли вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що визначається лише у встановленому чинним законодавством порядку, а так само за відмову саме особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Перевіривши матеріали справи, враховуючи відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130ч.1КУпАП є доведеним наданими суду доказами.

Правила дорожнього руху забезпечують безпеку громадян і їх порушення може призвести до тяжких наслідків.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме:

-Даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №734916 від 02.08.2026 року;

-Відеозаписами з нагрудних бодікамер працівників поліції- на якій ОСОБА_1 не заперечував, що був за кермом;

-Направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції – з відмовою від огляду, що зафіксована на запису «Inv63» на 5:50хв, оскільки водій будучи військовослужбовцем хотів проходити огляд Військовою службою правопорядку (ВСП) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, на що йому було відмовлено за загальними підставами.

-Довідкою сформованою інспектором ВАП УПП в Харківській області старшим капітаном поліції Віталієм Демченко;

Суддя зазначає, що саме відмова від вимоги поліцейського пройти в установленому порядку огляду на стан сп`яніння у медичному закладі є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, незалежно від того, чи був водій в стані сп`яніння чи ні.

Враховуючи викладене, суд критично відноситься до клопотання захисника Пономаренко Д.В. про наявність підстав для закриття провадження по адміністративній справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як, допущені порушення з боку співробітників поліції при складанні протоколу, та розцінює їх як вибрану позицію захисту та спробу уникнути покарання ОСОБА_1 за скоєне правопорушення, оскільки вони є безпідставними та такі, що не відповідають фактичним обставинам.

Захисник зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння, а лише повідомив працівників поліції про те, що є військовослужбовцем, та просив викликати представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України для проведення огляду. Суд відхиляє зазначені доводи з огляду на таке. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов?язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння.

Разом з тим суд враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України.Пунктом 5 Порядку № 32 передбачено, що огляд військовослужбовця уповноваженою посадовою особою проводиться на місці вчинення (виявлення) правопорушення, а в разі неможливості провести огляд на місці - безпосередньо в органі управління, військовій частині тощо, із застосуванням спеціальних технічних засобів.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 32 військовослужбовець, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров?я.

Аналогічне правило міститься у пункті 10 Порядку застосування спеціальних технічних засобів і тестів при проведенні огляду військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 16.04.2025 №241: у разі відмови військовослужбовця від проведення огляду уповноваженою посадовою особою або незгоди з його результатами огляд проводиться у найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на проведення такого огляду.Зокрема, огляд водія на стан алкогольного сп?яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу. У разі відмови водія від такого огляду або його незгоди з результатами проведеного огляду водій направляється для проходження огляду до відповідного закладу охорони здоров?я. Саме такий механізм прямо передбачений п. 6 Порядку № 1103 та п. 7 розділу І Інструкції №1452/735.

Отже, законодавством визначено конкретну процедуру реалізації волевиявлення водія щодо незгоди з оглядом на місці: така особа має право вимагати проведення огляду у закладі охорони здоров?я, однак не має права замінювати передбачену законом процедуру власною вимогою про залучення іншого органу чи посадової особи, якщо законом для цього не встановлено. Однак застосування такого порядку пов?язується не лише з самим фактом проходження особою військової служби, а з наявністю визначених законом умов, зокрема виконанням обов?язків військової служби або перебуванням на території військової частини чи в інших місцях, прямо передбачених законом.

Таким чином, сам факт того, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, без встановлення обставин, передбачених ст. 266-1 КУПАП, не свідчить про те, що огляд водія в кожному випадку мав проводитися виключно представниками ВСП. За матеріалами справи, на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 перебував поза територією військової частини / не виконував обов?язків військової служби / перебував у приватний час тощо]. Доказів того, що на момент керування транспортним засобом він виконував обов?язки військової служби або перебував на території військової частини, стороною захисту суду не надано та матеріали справи таких відомостей не містять.

За таких обставин суд оцінює твердження захисника про те, що ОСОБА_1 "не відмовлявся від огляду, а лише просив викликати ВСП", критично, оскільки таке твердження не спростовує встановленого судом факту невиконання вимоги про проходження огляду у передбаченому законом порядку.

Після отримання зазначеної інформації ОСОБА_1 не висловив безумовної згоди пройти огляд, а продовжив наполягати на тому, що огляд має проводитися лише за участю представників ВСП. Суд оцінює зазначену поведінку не ізольовано, а у сукупності з усіма обставинами події. Сам по собі вислів особи «викликайте ВСП» дійсно не може автоматично ототожнюватися з прямою відмовою від будь-якого огляду. Однак у даному випадку після з?ясування питання щодо участі ВСП, особа яка притягується не скористався передбаченим законодавством можливістю пройти огляд у закладі охорони здоров?я, а фактично поставив проходження будь-якого огляду в залежність від прибуття представників ВСП. Саме ця подальша поведінка особи має істотне значення для вирішення питання про наявність у її діях складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, особа не позбавлена можливості перевірити наявність чи відсутність стану сп?яніння, навіть якщо вона не погоджується на проведення огляду за допомогою запропонованого спеціального технічного засобу. Якщо після відмови від огляду на місці особа також відмовляється від проходження огляду у закладі охорони здоров?я або своїми діями унеможливлює його проведення, така поведінка свідчить про відмову від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. Отже, законодавством чітко розмежовано відмову від огляду уповноваженою посадовою особою та відмову від подальшого огляду у закладі охорони здоров`я.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що для правильного вирішення справи юридично значущим є встановлення не лише факту первісної відмови ОСОБА_1 від огляду за допомогою спеціального технічного засобу, а й його подальшої поведінки після роз?яснення передбаченого законом порядку та пропозиції в подальшому про проходження огляду у закладі охорони здоров`я. За таких обставин суд вважає доводи захисника про те, що ОСОБА_1 лише просив викликати ВСП і тому не відмовлявся від огляду, такими, що не спростовують встановленого судом факту відмови від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. При цьому працівник поліції не проігнорував зазначену вимогу, а вжив заходів для з?ясування питання щодо участі представників ВСП та здійснив відповідний телефонний дзвінок. Згідно з зафіксованими на відеозаписі обставинами, представник ВСП повідомив працівнику поліції, що представники ВСП на місце події не прибудуть та що огляд має проводитися у встановленому порядку.

Відмова ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано пропозицію пройти огляд, відповідь ОСОБА_1 , його вимогу викликати ВСП, телефонне звернення працівника поліції до ВСП та подальшу поведінку особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 , будучи водієм транспортного засобу, не виконав вимогу про проходження огляду на стан сп?яніння у встановленоми законом порядку, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України.

Окрім цього, представник ОСОБА_1 , також вказав на момент його виходу з автомобіля, який не було зафіксовано і відсутність фіксації перебування ОСОБА_1 за кермом автомобіля (так як було грубе порушення безперервності відеозапису).

В ході відтворення відеоматеріалу з бодікамер, що містяться на DVD-R диску вбачається рух автомобіля. Також, що в ході спілкування з ОСОБА_1 , який був зупинений у комендантську годину, співробітниками патрульної поліції у водія виявили ознаки алкогольного сп`яніння а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обсатновці, у зв`язку з чим запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.

Існування переривання на відеозаписах з нагрудної камери патрульного поліцейського, що містяться на DVD-R диску не свідчить про недопустимість цього доказу, оскільки він отриманий у порядку передбаченому ст. 251 КУпАП.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальністьЩо стосується посилання захисника на переривання відеозапису з боку поліцейських, як порушення Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затверджена Наказом Міністерства ВСУ від 18.12.2018 року, суд зазначає, наступне.

При цьому відеозапис відображає відомості про вчинення правопорушення, зокрема відмову водія ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я, його усні пояснення з приводу подій вчиненого адміністративного правопорушення.

Більш того, матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 подавалася заява, у порядку, передбаченим чиним КПК України, до правоохоронних органів щодо перевищення працівниками поліції свої повноважень при виконанні ними свої службових обов`язків.

Так само як до суду не надано відомостей щодо звернення до суду у порядку передбаченому КАС України, щодо оскарження дій або бездіяльності працівників патрульної поліції.

У зв`язку з вищевикладеним, аргументи представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Пономаренко Д.С., щодо порушення порядку проведення огляду особи на стан сп`яніння, а відтак застосування положень ч.5 ст. 266 КУпАП, є безпідставними.

У відповідності до ст. 255 КУпАП уповноваженою особою для складання протоколів про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП є органи Національної поліції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортний засіб у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху або якщо є інформація про причетність транспортного засобу чи водія до правопорушення.

Суддя звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення та інші процесуальні документи складені уповноваженою державою особою.

Спираючись на вищевикладені підстави та докази, які наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважає за можливе призначити йому стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування на певний строк в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд, у відповідності до положень ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, вважає за можливе призначити йому стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування на певний строк в межах, встановлених санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI зі змінами та доповненнями суд стягує з правопорушника судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 279, 283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: UA168999980313020149000020001, код отримувача: 37874947, отримувач: ГУК у Харківській області, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, Код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 копійок. Судовий збір сплачується на такі реквізити рахунку: рахунок UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 899998, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 22030106, пункт з таблиці ставок судового збору 5.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя: А.О. Шиховцова