Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №635/9702/25 — Харківський районний суд Харківської області

Харківський районний суд Харківської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року

селище Покотилівка Харківського району

Справа №635/9702/26

Провадження №3/635/3662/2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представника особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності – адвоката Бережного Г.В., справу про адміністративне правопорушення передбачену частиною 1 статті 130 КУпАП відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

УСТАНОВИВ:

До Харківського районного суду Харківської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №912153 від 16 жовтня 2025 року та інші матеріали відносно ОСОБА_1 щодо скоєння правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Бережний Г.В., пояснив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не визнає, з протоколом не згоден, вважає його не обґрунтованим, а викладені в ньому обставини такими, що не відповідають дійсності. Зазначив також, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а докази керування в матеріалах справи відсутні. Захисник просив провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Встановлені обставини, застосовані норми права та мотиви суду

Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Згідно з частини 2 статті 7 КУпАП передбачено, що провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями, далі - ПДР).

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до пункту 2.5 наведених Правил, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Положеннями частини 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, щодо керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В розумінні статті 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи підлягає особа адміністративній відповідальності за адміністративне правопорушення, яке ставлять йому у провину, тобто перевірити правильність кваліфікації дій.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Згідно висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, який висвітлений в постанові від 09.10.2019 року по справі №337/3816/16-а, зазначено, що склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності.

Відповідно до пунктів 2, 3, 6, 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09 листопада 2015 року за №1452/735 (далі – Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Таким чином, умовою огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння є не лише наявність достатності підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння чи в нього маються ознаки такого стану, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом.

Тому для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог пункту 2.5 ПДР, передбаченої частиною 1 статті 130 КпАП України, матеріали справи мають містити належні та допустимі докази сукупності наступних обставин: керування особою транспортним засобом у конкретних час і місці; вимоги поліцейського до такої особи пройти відповідно до встановленого порядку медичний огляд на стан наявності чи відсутності стану алкогольного сп`яніння та наявність категоричної відмови особи пройти відповідно до встановленого порядку медичного огляду на стан такого сп`яніння.

Так, під час розгляду справи судом, враховуючи обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №912153 слідує, що 16 жовтня 2025 року о 14 годині 45 хвилині у сел. Безлюдівка, вул. Перемоги, буд.188, керував автомобілем Шевроле, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння(різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, нестійка хода, агресія). Від продуття газоаналізатора(алкотестера) Драгер 6820 та огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі КНП ХОР Обласна клінічна наркологічна лікарня(м.Харків, вул.Ахієзерів, 18А) категорично відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Натомість у судовому засіданні захисник не погодився з викладеними у протоколах фактичними обставинами та пояснив, що на відео не зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зазначив, що оскільки ОСОБА_1 автомобілем не керував, а відтак підстав для проходження такого огляду у нього не було.

В судовому засіданні були досліджені відеофайли, які містилися на DVD-R диску, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №912153 відеозапис події від 16 жовтня 2025 року, яка відбулась за участю ОСОБА_1 . Під час дослідження відеофайлів судом було встановлено, що інформація щодо зупинки транспортного засобу, руху транспортного засобу

ШЕВРОЛЕ НІВА, реєстраційний номер НОМЕР_1 за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 відсутня.

Крім того, відеозапис починається з моменту спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , який не знаходився за кермом транспортного засобу, а ходив біля припаркованого автомобіля, та неодноразово повідомив працівників поліції, що він не керував транспортним засобом.

Таким чином, досліджене судом відео не підтверджує факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Згідно протоколу вбачається, що свідками не залучалися. Інші докази, які підтверджують факт керування транспортним засобом в матеріалах справи також відсутні.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який категорично заперечує свою вину у вчиненні правопорушення та стверджує, що він не керував транспортним засобом знайшли своє підтвердження та узгоджується між собою з іншими доказами, зокрема відеозаписом.

Ураховуючи наведене, суд приймає до уваги аргументи ОСОБА_1 та його представника щодо відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ним транспортним засобом.

Інші обставини справи ОСОБА_1 не ставляться під сумнів.

Відповідно довідки, наданої Начальником відділення поліції №2 Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Цапом М. вбачається, що ОСОБА_2 отримував посвідчення водія на території України.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Відповідно до статті 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи, що обсяг наданих суду доказів в своїй сукупності не доводить вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та дійсність самого факту вчинення ним такого правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір в порядку статті 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 130, 248, 251, 252, 268, 277, 280, 283, 287, 288, 289 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення такої постанови.

Суддя І.О. КАРАСАВА