Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №645/9335/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/9335/26

Провадження № 3/645/1437/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання – Півінська С.Г.,

за участю прокурора – Анголенка П.О.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Кізіменко В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка працювала на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи звільненою 07.04.2021 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Харківській області (далі - Головне управління), являючись відповідно до п. п. «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 2-7 р. XIII «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 01.02.2025 о 18.39, подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2021 рік, чим вчинила правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 з протоколом не погодилася, вину не визнала.

Захисник Кізіменко В.І. у судовому засіданні зазначив, що 04.02.2025 року ОСОБА_1 була допитана слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області в межах кримінального провадження № 12025221190000088 від 16.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України. Таким чином, на думку захисника, строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності мають відраховуватися з 04.02.2025 року та на час розгляду справи закінчилися.

Прокурор Немишлянської окружної прокуратури міста Харкова Анголенко П.О. в судовому засіданні вважав протокол обґрунтованим, а склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведеним.

За результатом розгляду справи суд доходить таких висновків.

Положення чистин 1, 2 статті 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Приписами статті 280 КУпАП визначено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та мотивоване рішення.

Відповідно до п.п. «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700- VII державні службовці, посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Пунктом 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, встановлено, що Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 № 643, Головне управління ДПС у Харківській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.

Пунктом 1.1. розділу 1 Положення про управління податкового аудиту, управління податкового аудиту є самостійним структурним підрозділом Головного управління.

Управління податкового аудиту відповідно до п. 1.1 розділу 1 Положення про управління податкового аудиту є самостійним структурним підрозділом Головного управління.

Згідно з р. 3 Посадової інструкції державного службовця основними посадовими обов`язками головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління є організація та проведення документальних (планових та позапланових) перевірок платників податків, зустрічних звірок у межах зазначених перевірок, суб`єктів господарювання щодо достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ; розгляд та візування програм здійснення перевірок з урахуванням особливостей їх діяльності; контроль за своєчасністю направлення матеріалів документальних перевірок до слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Харківській області для розгляду їх на предмет наявності ознак кримінальних правопорушень тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 1, ст. 6, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про державну службу» державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Посади державної служби в державних органах поділяються на категорії та підкатегорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, необхідного рівня кваліфікації та професійних компетентностей державних службовців. Встановлюються такі категорії посад державної служби: категорія "В” - інші посади державної служби, не віднесені до категорій "А" і "Б". Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, - з дня призначення на посаду.

Наказом начальника Головного управління від 21.12.2020 № 3-О/ВП ОСОБА_1 з 22.12.2020 призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління.

Вказана посада віднесена до категорії «В» посад державної служби.

ОСОБА_1 01.08.2002 склала Присягу державного службовця.

Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, посадовою та службовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Наказом виконувача обов`язків начальника Головного управління від 21.12.2020 № 313-о/ВП ОСОБА_1 07.04.2021 звільнено з посади головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-'ї" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 172-6 КУпАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-УІІ (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 № 3384-ІХ) особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Підпунктом 1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із, законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи.

Враховуючи викладене, у період дії воєнного стану або стану війни в осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-УІІ, немає обов`язку, передбаченого ст. 45 цього Закону, щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, зазначений обов`язок поновлено.

Зокрема, згідно з п. 2 р. XIII «Прикінцеві положення» Закону № 1700-VII встановлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи звільненою 07.04.2021 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління, лише 01.02.2025 о 18.39 подала щорічну декларацію за 2021 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до примітки до ст.172-6 КУпАП суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до змісту диспозиції ч. 1 ст.172-6 КУпАП з об`єктивної сторони протиправний намір цього адміністративного правопорушення реалізується у формі дії (несвоєчасне подання декларації) та бездіяльності (неподання декларації). При цьому, характеризуючою ознакою вчинення особою такого проступку є саме відсутність поважних причин несвоєчасного подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

При встановленні наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, такими суб`єктами повинні обов`язково з`ясовуватися обставини щодо віднесення суб`єкта адміністративного правопорушення до осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», щодо несвоєчасності подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також обставини щодо наявності або відсутності у такої особи поважних причин несвоєчасної подачі декларації.

Натомість згідно з ч. 1 ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності.

Презумпція знання законодавства (лат. Ignorantia juris non excusat - незнання закону не вибачається) означає, що кожен вважається таким, що знає закони та інші нормативно-правові акти, які доведені до відома населення у порядку встановленому законом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів по справі про адміністративне правопорушення, а саме: запит 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 09.02.2026 року на адресу Начальника Головного управління ДПС у Харківській області щодо збору доказів, з метою підтвердження або спростування факту можливого вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією працівниками ГУ ДПС в Харківській області, зокрема, і ОСОБА_1 , відповідь на запит від 19.02.2026 року; копія витягу з наказу № 3-О/ВП від 21.12.2020 року про призначення ОСОБА_1 на посаду; копія наказу № 313-о/ВЛ від 07.04.2021 року про звільнення; копія особової картки головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Харківській області Козиницької Т.Б.; копія посадової інструкції державного службовця, затверджена 31.12.2020 року начальником ГУ ДПС в Харківській області; Положенням про відділ аналізу податкової інформації управління податкового аудиту ГУ ДПС в Харківській області, зі змінами, затверджене 31.12.2020 року начальником ГУ ДПС в Харківській області; Положення про ГУ ДПС у Харківській області, затверджено наказом ДПС України № 643 від 12.11.2020 року; Положення про Державну службу України, затверджене постановою КСУ № 227 від 06.03.2019 року; копією декларації щорічної за 2021 рік, поданої ОСОБА_1 01.02.2025 року.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Щодо тверджень захисту про застосування положень ст. 38 КУпАП, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212--15, 212--21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Для визначення початку перебігу строку давності притягнення особи до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграють як день вчинення, так і день виявлення правопорушення.

Моментом виявлення порушення, пов`язаного з корупцією є момент отримання інформації про таке порушення уповноваженими особою чи органом державної влади. При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення порушення, пов`язаного з корупцією є лише окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту порушення, пов`язаного з корупцією (факт виявлення порушення це окрема подія, яка завжди передує складанню протоколу про вчинення порушення).

Виявити порушення, пов`язане з корупцією, означає встановити підстави наявності адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об`єктивних та суб`єктивних ознак складу даного правопорушення. Право та обов`язок установлення вказаного факту, а також його документування, має особа уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення. Така особа, у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають відношення до вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією (збір документів, інформації, відібрання пояснень тощо).

З матеріалів справи вбачається, що 21.09.2026 року старший оперуповноважений в особливо важливих справах 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітан поліції ОСОБА_2 виявив у діях ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, і шість місяців, передбачених у ст. 38 КУпАП суд відліковує з цього часу.

Посилання захисту на те, що строки, передбачені ст. 38 КУпАП необхідно відліковувати з 04.02.2025 року оскільки ОСОБА_1 у цей день була допитана слідчим СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області в межах кримінального провадження № 12025221190000088 від 16.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-3 КК України, висновків суду не змінюють, оскільки у матеріалах справи відсутні відомості про те, що під час допиту в якості свідка ОСОБА_1 слідчим було з`ясовано обставини несвоєчасного подання саме нею відповідної декларації.

Визначення дня вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, має здійснюватися з урахуванням об`єктивної сторони цього складу правопорушення.

Зміст наведеної норми свідчить, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення полягає у несвоєчасному поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Законодавець використав словосполучення «несвоєчасне подання», яке передбачає наявність юридичного факту подання декларації. Отже, лише після фактичного подання декларації можна констатувати, що вона подана саме несвоєчасно, а не неподана взагалі.

До моменту фактичного подання декларації триває протиправна поведінка особи, яка полягає у невиконанні покладеного на неї законом обов`язку. Таким чином, пропуск установленого законом строку є лише початком триваючої протиправної бездіяльності, яка припиняється саме у день фактичного виконання особою покладеного на неї обов`язку, тобто подання декларації. З цього моменту стає можливим остаточно констатувати факт несвоєчасного подання декларації, що утворює об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУПАП.

У цій справі встановлено, що ОСОБА_1 , будучи звільненою 07.04.2021 з посади головного державного ревізора-інспектора відділу аналізу податкової інформації управління податкового аудиту Головного управління, лише 01.02.2025 о 18.39 подала щорічну декларацію за 2021 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.

Тобто днем вчинення кримінального правопорушення є 01.02.2025 року, і на час розгляду справи два роки з моменту вчинення злочину не сплинули.

Таким чином, підстав для застосування положень ст. 38 КУпАП судом не встановлено.

Вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).

У судовому засіданні не встановлено обставин для визнання вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення малозначним.

Враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин та ступінь вини, суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нею нових правопорушень накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, яке буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. На підставі ст.40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 665,60 гривні.

Керуючись ч. 1 ст. 172-6, ст. 283 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 ( вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665 грн. 60 коп.

Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП, має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, згідно з ст. 308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Повний текст постанови проголошено 09.10. 2026 року.

Суддя О.Ю.Алтухова