Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №645/6140/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/6140/26

Провадження № 2-а/645/43/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Мартинової О.М.,

за участі секретаря судового засідання – Касьяненко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

02.07.2026 року поштовою кореспонденцією до Немишлянського районного суду міста Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шевченко О.О., до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову 2426 від 26.05.2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Крім того стягнути судові витрати.

В обґрунтування позову представник позивача посилався на те, що 26.05.2025 року тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 була винесена постанова №2426 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за порушення абзацу четвертого ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Відповідно до постанови підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало твердження відповідача про те, що він «відмовився від проходження військово-лікарняної комісії за отриманим направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 та в подальшому не з`явився на розгляд справи 26.05.2025 року о 12:00 год., не повідомивши про причини неявки. За вказаною постановою РТЦК головним державний виконавцем Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові СМУЮ Золотавіним В.Ю. було відкрито виконавче провадження №78877111 та накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках/електронний гаманцях. З 04.01.2026 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі. Про існування .вищезазначених обставин ОСОБА_1 стало відомо лише, коли на його кошти наклали арешт. При цьому представник позивача наголосив, що позивача ніяким чином не повідомляли про направлення на проходження ВЛК, притягнення відповідачем до адміністративної відповідальності та відкриття виконавчого провадження. Окремо представник позивача вказав, що ОСОБА_1 не подавав заяви про визнання правопорушення та жодним чином не повідомлявся про притягнення до адміністративної відповідальності, не отримував направлення, повістку чи інші повідомлення про призначення ВЛК. У зв`язку з вищенаведеним, позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Також представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 заперечує наявність у його діях винного ухилення від проходження ВЛК та вважає, що відповідач не довів належного та своєчасного повідомлення позивача про необхідність проходження ВЛК. Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року ОСОБА_1 поновлено строк на подання позовної заяви, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 та його представник Шевченко О.О. у судове засідання не з`явилися. 17.09.2026 року представником позивача подано заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить зворотні поштові повідомлення з відмітками про одержання судових повісток, а також довідки про доставку електронних листів на електронну адресу. Відзиву та будь-яких заяв та клопотань не надходило.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За нормою пункту 1 частини 1 статті 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За приписами статті 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 за №2426 від 26.05.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500 грн. (а.с.18-19)

Як вбачається зі змісту постанови, підставою для притягнення ОСОБА_1 вказано те, що ОСОБА_1 о 16 год. 00 хв. 22 травня 2025 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії за отрманим направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме абзац 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

20.08.2026 року на підставі постанови тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 за №2426 від 26.05.2026 року головним державним виконавцем Основ`янсько-Слобідського ВДВС у місті Харкові СМУЮ Золотавіним В.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №78877111, а також постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а.с. 24-27).

З інформації про виконавче провадження від 22.06.2026 року, вбачається, що на виконанні у Основ`янсько-Слобідському ВДВС у місті Харкові СМУЮ перебуває виконавче провадження №78877111.

Відповідно до довідки ВЧ НОМЕР_1 від 15.02.2026 року ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в ВЧ НОМЕР_1 з 04.01.2026 року (а.с. 28).

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Так, приписами частини 3 статті 210-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.

Згідно з Указом Президента України № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває по цей час.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Так, згідно абзацу 1 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 КУпАП, складає неявка військовозобов`язаного за викликом без поважних причин до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

За правилами частини 1 статті 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як зазначено у постанові №2426 від 26.05.2026 року, підставою для прийняття такого рішення слугувало те, що ОСОБА_1 о 16 год. 00 хв. 22 травня 2025 року відмовився від проходження військово-лікарської комісії за отриманим направленням ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження медичного огляду за адресою: АДРЕСА_1 , чим порушив законодавство про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, а саме абзац 4 ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».

Вказана постанова винесена у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Оскаржувану постанову від 26.05.2025 ОСОБА_1 було відправлено поштою, однак жодних доказів такого направлення не надано.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 належним чином сповіщено про місце і час розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності позивачем до ТЦК не подавалися. Крім того, відсутня заява, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, яка б дала право відповідачу розглянути справу за відсутності позивача.

Отже, відповідачем недотримана імперативна вимога чинного законодавства щодо обов`язку повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи.

Таким чином, судом встановлено, що розгляд матеріалу відносно ОСОБА_1 відбувся без належного повідомлення його про час і місце розгляду справи, у зв`язку із чим він не міг скористатися своїми правами передбаченими Конституцією України та КУпАП.

При цьому, відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, та доказів в спростування тверджень позивача до суду не подав.

З огляду на досліджені в ході розгляду справи обставини, суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 не доведено наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що постанова підлягає скасуванню та відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України провадження у справі зач.3 ст. 210-1 КУпАП підлягає закриттю, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 665,60 гривень.

Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 судових витрат по сплаті судового збору у сумі 665,60 гривень.

Керуючись ст.ст. 9, 7, 235, 245, 210-1, 247, 251, 278, 280, 283 КУпАП, ст.ст. 2, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 268, 269, 271, 286 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову №2426 від 26.05.2026 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 25500 гривень 00 копійок – скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на корист ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .

Суддя О.М. Мартинова