Рішення від 27 вересня 2026 р. у справі №448/1088/26 — Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1088/26

Провадження № 2/448/803/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

(повний текст)

28.09.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кічака Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з даним позовом і до припинення ОСОБА_3 навчання, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років.

В обґрунтування заявленого позову позивачка покликалась на наступні доводи: з 05.05.2006 року вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який було зареєстровано у відділі РАЦС Мостиського РУЮ Львівської області за актовим записом №18. Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 08.11.2019 року у справі №448/1358/19 за позовом ОСОБА_2 до неї, ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, шлюб між нами розірвано. Після розірвання шлюбу вона залишила прізвище « ОСОБА_4 ». За час перебування в даному шлюбі у сторін народилася одна дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу сторони спільного господарства не ведуть та разом не проживають. ІНФОРМАЦІЯ_2 донька ОСОБА_5 досягла повноліття, однак на даний час навчається на денній державній формі навчання у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Самбірський фаховий педагогічний коледж імені Івана Филипчака» та є студенткою групи АФ-31, що підтверджується довідкою вказаного навчального закладу №05-20/101 від 05.06.2026 року. Термін навчання - з 01.09.2023 року до 30.06.2027 року. Стверджує, що ОСОБА_3 об?єктивно потребує матеріальної допомоги на своє утримання на час навчання, оскільки сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину можливості працювати та утримувати себе самостійно і за таких умов вона потребує матеріальної допомоги від своїх батьків. У зв`язку із навчанням, з 01.09.2023 року, ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом з позивачкою у АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Мостиської міської ради Львівської області №1077/05-09 від 03.06.2026 року, тому всі витрати по утриманню доньки на період її навчання несе виключно позивачка ОСОБА_1 . Крім цього, у позивачки на утриманні знаходиться ще малолітній син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ствердила, що відповідач добровільно аліменти на утримання доньки на період її навчання сплачувати не бажає, не приймає участь у її вихованні, не надає матеріальної допомоги добровільно, із донькою не спілкується. В той же час відповідач є працездатним, проходить військову службу в Державній прикордонній службі, інших осіб на утриманні немає, за станом здоров?я здатний працювати та сплачувати аліменти у розмірі, необхідному для забезпечення нормальної життєдіяльності доньки, на період її навчання.

З огляду на наведені обставини, просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно на період навчання, але не більше ніж до досягнення дочкою 23 років.

ІІ. Позиція учасників справи.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак в матеріалах справи міститься її заява, в якій вона вказала, що просить розгляд справи проводити у її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, на адресу суду подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати у його відсутності. Крім того вказав, що позовні вимоги, про стягнення з нього, ОСОБА_2 , в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до припинення ОСОБА_3 навчання, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років - визнає в повному обсязі.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області від 12.06.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області від 31.08.2026р. прийнято до розгляду заяву позивачки ОСОБА_1 , подану в порядку ст.49 ЦПК України про зміну предмета позовних вимог в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

V. Обставини справи, встановлені судом.

Дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 26 лютого 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Мостиського районного управління юстиції Львівської області.

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 08 листопада 2019 року у справі №448/1358/19.

ОСОБА_3 досягнула повноліття та на час розгляду справи продовжує навчання за денною формою навчання у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Самбірський фаховий педагогічний коледж імені Івана Филипчака», де є студенткою групи АФ-31, закінчує навчання 30.06.2027р. Навчання здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Зазначені обставини щодо навчання ОСОБА_3 підтверджуються копією довідки №5-20/101 від 05 червня 2026 року, виданої директором коледжу В. Вантух.

Повнолітня ОСОБА_3 фактично проживає разом із матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, не надає.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років, визнав у повному обсязі.

Вказані обставини підтверджуються такими письмовими доказами, наявними в матеріалах справи: копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; копією паспорта ОСОБА_3 ; копією довідки №5-20/101 від 05 червня 2026 року, виданої директором коледжу В. Вантух; копією рішення Мостиського районного суду Львівської області від 08 листопада 2019 року у справі №448/1358/19; копією довідки №1077/05-09 про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 03 червня 2026 року; копією паспорта позивачки, а також іншими матеріалами справи.

VI. Застосовані норми права та судова практика.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Частинами 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до статті 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (частина третя статті 3 Закону України «Про освіту»).

Батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ та набула чинності для України 27.09.1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і обов`язків і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст.199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Зазначене випливає також з Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у п.20 якої роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відтак, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання. Сімейний кодекс не конкретизує, в якому навчальному закладі така особа буде продовжувати навчання. Отже для отримання права на батьківське утримання, дитина може навчатися в будь-якому навчальному закладі будь-якої форми власності; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі. Навчання дитини має бути її основним заняттям, отже якщо дитина навчається на заочному відділенні і має можливість працювати та заробляти собі на життя, обов`язку батьків утримувати таку дитину не виникає; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.

Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.

Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

VІI. Висновки суду.

Відповідно до ч.3 ст.199 СК України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно ч.1 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Отримання аліментів безпосередньо дитиною не суперечить приписам ч.3 ст.199 СК та ч.1 ст.179 СК України, оскільки є власністю останньої.

При визначенні розміру аліментів, необхідно врахувати матеріальне становище платника аліментів, а також те, що обов`язок утримання дитини на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків, а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.

Виходячи із принципу рівності прав та обов`язків батьків, суд визнає, що обставини, за яких тягар утримання повнолітніх дітей у зв`язку з їх навчанням лежить виключно на одному із батьків, є порушенням закону.

Проте реалізація такого обов`язку має відбуватися за сукупності юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналіз наведених вище норм права Сімейного кодексу України у поєднанні з основними правилами доказування (ст.ст.76-81 ЦПК України) дає підстави зробити висновок про те, що обов`язок батька (матері) надавати матеріальну допомогу своїй дитині, яка продовжує навчання, презюмується.

Батько (мати) можуть бути звільнені від такого обов`язку у разі доведеності факту неможливості надавати допомогу дитині, при цьому, зважаючи на специфіку спірних правовідносин, обов`язок доведення такого факту покладається саме на батька (матір), до яких пред`явлений позов.

Суд зважає на те, що позивачка ОСОБА_3 , досягнула повноліття, однак на день звернення до суду не досягла 23 років, така продовжує навчання на денній формі навчання, вона не працює, оскільки навчання за денною формою навчання позбавляє останньої можливості працевлаштуватися та отримувати певний дохід, тобто є такою, що не може в повній мірі себе матеріально забезпечувати, відтак потребує матеріальної допомоги батьків, як матері, так і батька, оскільки самій матері матеріально утримувати дочку є непосильним.

При вирішенні даного цивільного спору суд враховує саме те, що обов`язок утримання дитини – ОСОБА_3 , на належному рівні законодавцем покладається у рівному обсязі на батьків (на матір – позивачку ОСОБА_1 та на батька - відповідача ОСОБА_2 ); що фінансування навчання ОСОБА_3 в Комунальному закладі Львівської обласної ради «Самбірський фаховий педагогічний коледж імені Івана Филипчака» здійснюється за рахунок видатків державного бюджету; як студентка ОСОБА_3 несе витрати, пов`язані з освітнім процесом; а також те, що дитина, яка продовжує навчання, безсумнівно потребує принаймні мінімальних витрат на власне утримання.

Також суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів – відповідача ОСОБА_2 , який хворіє гіпертонічною хворобою ІІ ст. 3ст. ризик 4 СН П А, стабільною стенокардією, згідно висновку МРТ ознаки маляційно-гліотичних змін правої півкулі. Крім того, суд бере до уваги визнання відповідачем позовних вимог про стягнення з нього на користь позивачки ОСОБА_1 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з продовженням нею навчання, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до припинення навчання, але не довше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.

Відповідно до вимог ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв`язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст.81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ст.263 ЦПК України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Підсумовуючи вищенаведене, приймаючи до уваги інтереси ОСОБА_3 та забезпечення її гармонійного розвитку, в тому числі забезпечення її права на одержання освітніх послуг, з огляду на те, що обов`язок утримувати дітей, в тому числі повнолітніх, які продовжують навчання до досягнення ними двадцяти трьох років, виникає в обох батьків в рівній мірі, зважаючи на те, що вік ОСОБА_3 перевищує вісімнадцять років та є меншим двадцяти трьох років, вона продовжує навчання, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги, а відповідач на даний час отримує дохід (заробітну плату, розмір якої підтверджений матеріалами справи), враховуючи заяву одержувача аліментів про визначення розміру аліментів саме у частці від заробітку (доходу) платника аліментів, керуючись принципом розумності і справедливості, суд приходить до висновку про ухвалення рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 09.06.2026 року і до припинення ОСОБА_3 навчання, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років.

Враховуючи те, що розмір призначених аліментів має бути не більшим як достатній для розумного задоволення потреб дитини і не повинен обмежувати матеріальних інтересів відповідача, суд вважає, що аліменти в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) відповідача не будуть надмірним тягарем для відповідача, а будуть забезпечувати належне утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, відповідатимуть реаліям сьогодення та забезпечать баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його неможна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv.UKRAINE, №4909/04,§ 58,ЄСПЛ, від 10 лютого 2010року).

Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

VIII. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.

Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнав до початку розгляду справи по суті, а позивачка ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави 50% судового збору, який підлягає сплаті при зверненні до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, а саме 665,60 гривень, а судовий збір в розмірі 665,60 гривень слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 206, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 430 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 09.06.2026 року і до припинення ОСОБА_3 навчання, але не пізніше досягнення нею двадцяти трьох років.

Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. судового збору в дохід держави.

Судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженка м.Мостиська Мостиського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженець м.Нововолинськ Волинської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м.Мостиська Мостиського району Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.В.Кічак