Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №461/6971/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/6971/26

Провадження №2-а/461/166/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Кротової О.Б.,

секретар судового засідання Петрушка І.С.,

за участі:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Попівняка Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

04.09.2026 адвокат Попівняк Н.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , сформувавши документи в системі «Електронний суд», звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №7776123 від 25.08.2026, стягнути із відповідача на користь позивача судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що 25.08.2026 інспектором Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Бойко Назаром Йосиповичем винесено постанову серії ЕНА №7776123 про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за порушення п. 33 ПДР України - не виконання вимог знаку 5.16 рух по смугах, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 340 грн на позивача. Як вбачається з оскаржуваної постанови ОСОБА_1 25.08.2026 о 11год.09хв.04сек. в м.Стрий, дорога М06 Київ-Чоп 615км, керував транспортним засобом Volksvagen Touareg н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 рух по смугах, здійснив рух прямо зі смуги яка призначена для руху праворуч, чим порушив п. 33 ПДР України - порушення вимог дорожніх знаків. Вказану постанову вважає протиправною, зважаючи на таке. ОСОБА_1 25.08.2026 приблизно о 11:30год, керуючи зазначеним транспортним засобом, в м.Стрий рухався по його об`їзній дорозі в правій смузі руху, призначеній для повороту праворуч, із увімкненим правим показником повороту, оскільки мав намір здійснити маневр праворуч до гіпермаркету «Епіцентр». В цей момент перед ним зі зустрічної смуги руху на службовому автомобілі, ввімкнувши проблискові маячки, розвернулись працівники поліції та жестами вказали на необхідність рухатись за службовим автомобілем працівників поліції. Виконуючи вимогу працівників поліції ОСОБА_1 , поїхав за ними, рухаючись прямо, а не праворуч. ОСОБА_1 , зважаючи на припис п.8.9. ПДР України, виконував вимогу працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу у вказаному ними місці, саме тому здійснив рух прямо зі смуги призначеної руху направо. Із урахуванням вищевикладеного вважає, що інспектор Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області старший лейтенант поліції Бойко Н.Й. при винесенні оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , не дотримав вимоги ст.ст.245, 268, 280 КУпАП та інших нормативно-правових актів, грубо порушив розгляд справи, фактично не провівши її у відповідності до закону, не довів вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, а відтак просить постанову скасувати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026 справу розподілено судді Кротовій О.Б., того ж дня передано в провадження судді.

Ухвалою судді від 08.09.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

11.09.2026 представником позивача Попівняком Н.М. подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 14.09.2026 прийнято до розгляду адміністративний позов, відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання.

30.09.2026 засобами поштового зв`язку на адресу суду від представника відповідача Головного управління національної поліції у Львівській області - Матульського А.С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи позовні вимоги, зазначив наступне. Фіксація правопорушення здійснювалася поліцейськими автомобільним відео реєстратором та нагрудними портативними відео реєстраторами відповідно до п.9 ч.1 ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС №1026 від 18.12.2018, на підтвердження чого долучив до відзиву відеозапис моменту вчинення правопорушення та розгляду справи. Також зазначив, що моніторингом ІКС ІПНП «Адмінпрактика» стало відомо, що 28.08.2026 сплачено штраф за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП згідно постанови ЕНА №7776123 від 25.08.2026.

В судовому засіданні засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Попівняк Н.М. позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві, просив такі задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст.245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7776123 від 25.08.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн., у зв`язку з тим, що 25.08.2026 о 11год.09хв.04сек. в м.Стрий, дорога М06 Київ-Чоп 615км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volksvagen Touareg н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 - рух по смугах, здійснив рух прямо зі смуги, яка призначена для руху праворуч, чим порушив п. 33 ПДР України - порушення вимог дорожніх знаків.

Позивач, заперечуючи правомірність вказаної постанови, зазначає, що він у відповідності до вимог п.8.9 ПДР України, виконав вербальну вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, а саме - прослідкував за ним.

Суд вважає обґрунтованими та погоджується з твердженнями позивача про протиправність зазначеної постанови, зважаючи на таке.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно частини 1статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків відповідальності перед суспільством.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 1.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (із змінами і доповненнями) (далі-ПДР) ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно з п.1.9 ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 11 ч. 1ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII(далі: Закон України «Про Національну поліцію») визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п.п. 2, 3статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно із п. 22 ПДР України, дорожнє перевезення небезпечних вантажів здійснюється за спеціальними правилами.

Частиною ч.1 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Знак 5.16 «Напрямки руху по смугах» відноситься до інформаційно - вказівних та показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них.

Позивачем заперечується факт вчинення ним правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, при цьому, представником відповідача докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення у постанові про притягнення позивача до відповідальності не зазначені. Поданий представником відповідача відзив на позовну заяву не містить належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка Подлубна О.В. , пояснила, що на момент зупинки транспортного засобу і розгляду справи працівниками поліції, вона перебувала в автомобілі ОСОБА_1 , займаючи переднє пасажирське сидіння, а тому була очевидцем подій. Зазначила, що вони із ОСОБА_1 рухалися по об`їздній дорозі м.Стрий, прямуючи до гіпермаркету «Епіцентр». Перед тим, як водій мав здійснити маневр повороту праворуч безпосередньо до гіпермаркету, працівники поліції на службовому автомобілі, які рухалися у зустрічному напрямку, здійснили розворот перед автомобілем ОСОБА_1 , і працівник поліції «махнув» рукою - дав зрозуміти, що потрібно рухатись за ним, що водій і зробив, проїхав поворот і зупинився позаду службового автомобіля.

Із дослідженого у судовому засіданні відеозапису, наданого стороною відповідача, вбачається наступне. Автомобіль марки «Volkswagen Touareg», н.з. НОМЕР_1 , рухається правою крайньою смугою проїзної частини, яка має дві смуги для руху в цьому напрямку. У момент, коли водій зазначеного автомобіля повинен прийняти рішення щодо здійснення повороту праворуч, як цього вимагає дорожній знак 5.16, перед ним із зустрічної смуги руху службовий автомобіль поліції здійснює розворот (ліворуч). Після завершення розвороту службовим автомобілем поліції, водій автомобіля «Volkswagen Touareg», н.з. НОМЕР_1 , продовжує рух слідом за ним та зупиняє свій транспортний засіб.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Отже, згідно Конституції та Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський, під час виконання своїх службових обов`язків, зобов`язаний діяти виключно на підставі у порядку у межах повноважень та у спосіб визначений Конституцією України,Законами України, зокрема, КУпАП, іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції.

Статтею 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом частин першої-третьої ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

При цьому, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Також, згідно з ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, яке стало підставою для винесення оскаржуваної постанови, належними та допустимими доказами не підтверджений.

Так, із дослідженого у судовому засіданні відеозапису, наданого стороною відповідача, вбачається, що на момент, коли позивач мав приймати рішення щодо здійснення повороту праворуч, перед ним із зустрічної смуги руху службовий автомобіль поліції здійснив розворот, після чого позивач продовжив рух слідом за службовим автомобілем та зупинився. Аналогічні обставини були підтверджені допитаним у судовому засіданні свідком, показання якого узгоджуються із зафіксованою на відеозаписі послідовністю подій.

Отже, сукупність досліджених судом доказів свідчить про те, що на момент пред`явлення позивачу вимоги про зупинку транспортного засобу не встановлено факту вчинення ним порушення Правил дорожнього руху України, яке б могло бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому подальший рух позивача за службовим автомобілем поліції та зупинка транспортного засобу самі по собі не свідчать про вчинення ним адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №463/1352/16-а ВС від 08.07.2020, процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень. Водночас відповідач повинен надати належні та допустимі докази, які б підтверджували не лише факт події, покладеної в основу постанови, а й наявність у діях позивача складу відповідного адміністративного правопорушення. Однак за результатами судового розгляду таких доказів суду не надано, а встановлені обставини справи не підтверджують обґрунтованості висновку працівника поліції про вчинення позивачем правопорушення.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова винесена за відсутності достатніх доказів на підтвердження вини позивача, у зв`язку з чим не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

Доводи відповідача про сплату позивачем штрафу за постановою серії ЕНА № 7776123 від 25.08.2026 не спростовують висновків суду щодо необґрунтованості притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Сам по собі факт сплати штрафу 28.08.2026, встановлений шляхом моніторингу ІКС ІПНП «Адмінпрактика», свідчить лише про виконання позивачем грошового зобов`язання, визначеного оскаржуваною постановою, однак не підтверджує факту вчинення ним адміністративного правопорушення та не засвідчує правомірності дій працівника поліції під час винесення такої постанови.

Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення саме по собі не позбавляє особу права оскаржити її в судовому порядку та вимагати перевірки законності й обґрунтованості притягнення до адміністративної відповідальності. Інше тлумачення фактично означало б обмеження права особи на судовий захист лише з тієї підстави, що вона виконала рішення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, сплата штрафу не є безумовним доказом визнання особою своєї вини, оскільки така дія не звільняє суд від обов`язку самостійно перевірити обставини справи, оцінити наявні докази та встановити, чи було в діях особи адміністративне правопорушення. Навіть за умови добровільної сплати штрафу постанова може бути оскаржена, а сплачені кошти - повернуті в установленому законом порядку в разі її скасування.

Згідно частини 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

18.03.2020 Великою Палатою Верховного Суду за наслідком розгляду касаційних скарг у адміністративній справі №543/775/17 ухвалено постанову, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 (провадження № 21-1410а16), та вказала, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році з 01 січня встановлений у розмірі 3328 грн.

Водночас згідно ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, станом на дату звернення до суду із позовом судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення сплачувався і його розмір становив 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (665,60 грн). Так як позивач звернувся із позовом за допомогою підсистеми «Електронний суд», то він повинен був сплатити судовий збір у розмірі 532,48грн.

Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 1064,96 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Разом з тим, таке перевищення не може бути покладене на відповідача як складова судових витрат, що підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, оскільки обов`язок відповідача компенсувати судові витрати позивача має визначатися з урахуванням їх розміру, встановленого законом для відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що позовні вимоги до Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягають задоволенню та зазначені вище норми КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 532,48грн. Питання повернення надміру сплачених 532,48грн вирішується окремо в порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.6, 9, 72-77, 229, 241-246, 295, 297 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №777612 від 25.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.1 ст.122 КУпАП - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 532,48грн судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 09.10.2026.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , моб.тел. НОМЕР_3 ;

представник позивача: Попівняк Назарій Михайлович, РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 , моб.тел. НОМЕР_5 ;

відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області, 79007, м.Львів, пл. Генерала Григоренка, буд.3, код ЄДРПОУ 40108833, електронна пошта: gupolice@lv.police.gov.ua.

Суддя Ольга КРОТОВА