Вирок від 07 жовтня 2026 р. у справі №308/8467/24 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8467/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгород, кримінальну справу №308/8467/24 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12023071030002024 від 26.09.2023 року про обвинувачення,–

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, Закарпатської області, громадянина України, українця за національністю, тимчасово не працюючого, який перебував у цивільному шлюбі, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2021 року за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки;

- вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2023 року за ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та 6 місяців;

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 186, ч.ч.1,3 ст. 357, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення :

прокурора – ОСОБА_4

потерпілого - ОСОБА_5

сторона захисту:

обвинувачений – ОСОБА_3

захисник обвинуваченого – ОСОБА_6

ВСТАНОВИВ:

29.07.2023 приблизно о 21:30 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Зодіак», який знаходиться за адресою: м. Ужгород, пр. Свободи 40, побачив сумку типу «барсетка» чорного кольору залишену на прилавку каси. В цей момент у ОСОБА_3 , виник протиправний корисливий мотив направлений на таємне викрадення даної сумки з метою особистого збагачення. В подальшому, оглянувши вміст викраденої сумки, ОСОБА_3 виявив всередині наявність банківської карти № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому на виконання свого злочинного умислу, з метою заволодіння грошовими коштами, які знаходяться на рахунку вказаної банківської карти, ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, скориставшись моментом коли за його діями ніхто не спостерігав, реалізуючи свій корисливий мотив незаконного збагачення за рахунок чужого викраденого майна, незаконно привласнив банківську картку № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка являється офіційним документом.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у привласненні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.

Окрім того, ОСОБА_3 , 30.07.2023 в період часу з 02 год. 09 хв. по 02 год. 10 хв., маючи у розпорядженні банківську картку № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ Комерційний банк «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , використовуючи банківський автомат самообслуговування (банкомат), що розташований за адресою: м. Ужгород, пл. Шандора Петефі, №17, який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій в сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі підробки та витоку інформації та бажаючи їх настання, порушуючи процедуру отримання дозволу на проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу авторизації, не санкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу або уповноваженої особи, втрутився в роботу банківського терміналу самообслуговування, що виразилось у вводі персонального ідентифікаційного номеру вище вказаної платіжної картки (ПІН-коду), встановленого на картку для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій з їх використання, використовуючи дані клієнта АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5 , ввів шляхом оновлення персонального ідентифікаційного номеру платіжної картки (ПІН-код) та отримав доступ до електронної автоматизованої системи банкомату, через вищевказану банківську картку у результаті чого отримав доступ та втрутився у роботу вказаної електронної системи без дозволу ОСОБА_5 , що виразилось у знятті грошових коштів з вищевказаного банківського терміналу самообслуговування на загальну суму на 9 000 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 361 КК України.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 , 30.07.2023 о 02 год. 13 хв., маючи у розпорядженні банківську картку № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ Комерційний банк «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , використовуючи банківський автомат самообслуговування (банкомат), що розташований за адресою: м. Ужгород,пл. Шандора Петефі №47А, який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій в сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі підробки та витоку інформації та бажаючи їх настання, порушуючи процедуру отримання дозволу на проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу авторизації, не санкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу або уповноваженої особи, втрутився в роботу банківського терміналу самообслуговування, що виразилось у вводі персонального ідентифікаційного номеру вище вказаної платіжної картки (ПІН-коду), встановленого на картку для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій з їх використання, використовуючи дані клієнта АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5 , повторно ввів шляхом оновлення персонального ідентифікаційного номеру платіжної картки (ПІН-код) та отримав доступ до електронної автоматизованої системи банкомату, через вищевказану банківську картку у результаті чого отримав доступ та втрутився у роботу вказаної електронної системи без дозволу ОСОБА_5 , що виразилось у знятті грошових коштів з вищевказаного банківського терміналу самообслуговування на суму 5 000 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчиненому повторно ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 361 КК України.

29.07.2023 приблизно о 21:30 годині (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено), в період дії воєнного стану, який діяв на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та який неодноразово продовжувався , ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Зодіак», який знаходиться за адресою: м. Ужгород, пр. Свободи 40, побачив сумку типу «барсетка» чорного кольору залишену на прилавку каси. В той момент у ОСОБА_3 виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення даної сумки з метою особистого збагачення.

Після цього, оглянувши вміст викраденої сумки, ОСОБА_3 виявив всередині наявність банківської карти № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В цей час, у ОСОБА_3 виник протиправний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення грошових коштів з вищевказаної банківської картки.

В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучі задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного викрадення майна, тобто діючи з корисливими мотивом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на здійснення крадіжки, таємно, повторно, за допомогою банківської картки № НОМЕР_1 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 30.07.2023 в період часу з 02:09 по 02:13 годину, здійснив операції зі зняття готівки за допомогою банківських терміналів самообслуговування АТ КБ «Приват Банк», що розташовані на території м. Ужгород, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 14 000 гривень, якими розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

28.12.2023 приблизно о 00:10 год., більш точний час не встановлений, в період дії воєнного стану, який діяв на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та який неодноразово продовжувався, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою, слідуючи по вул. Бєлінського в м. Ужгород, неподалік від ринку «Білочка» побачили потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який лежав на землі без свідомості з одягненим на плечі рюкзаком. В цей момент, у ОСОБА_3 та невстановленої в ході досудового розслідування особи виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення вищевказаного рюкзака.

Так, ОСОБА_3 домовившись із невстановленою в ході досудового розслідування особою про спільне вчинення крадіжки, зняли з ОСОБА_7 вищевказаний рюкзак та оглянувши його вміст виявили всередині наявність документів, мобільних телефонів, ноутбуку та грошових коштів.

Реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою групою осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучі задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного викрадення майна, тобто діючи з корисливими мотивом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на здійснення крадіжки, таємно, повторно, скориставшись моментом, коли за їх діями ніхто не спостерігав, шляхом вільного доступу викрали рюкзак (матеріальної цінності для потерпілого не становить), всередині якого знаходився мобільний телефон «Huawei Y6 2018 2/16 GB» вартістю 1533 гривні 00 копійок, мобільний телефону «Samsung S-10 SM-G973F/DS 128 GB» вартістю 8216 гривень, ноутбук «Lenovo G585» вартістю 2600 гривень 00 копійок, грошові кошти в сумі 800 гривень, 50 Євро, що станом на 28.12.2023 за курсом Національного банку України становить 2081 гривні 67 копійок та 100 доларів США, що станом на 28.12.2023 за курсом Національного банку України становить 3 761 гривня 94 копійки.

Після цього, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на загальну суму 18 992 гривні 61 копійка.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того, 28.12.2023 року, приблизно о 00:10 год., більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою, слідуючи по вул. Бєлінського в м. Ужгород неподалік від ринку «Білочка» побачили потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який лежав на землі без свідомості з одягненим на плечі рюкзаком. В цей момент, у ОСОБА_3 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення вищевказаного рюкзака.

Оглянувши вміст викраденого рюкзака, ОСОБА_3 із невстановленою в ході досудового розслідування особою, виявили всередині наявність банківських карток № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та банківської картки № НОМЕР_4 , яка відкрита в АТ «А-Банк» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В подальшому на виконання свого злочинного умислу, з метою заволодіння грошовими коштами, які знаходяться на рахунках вказаних банківських карток, ОСОБА_3 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та суспільну небезпечність, скориставшись моментом коли за їх діями ніхто не спостерігав, реалізуючи свій корисливий мотив незаконного збагачення за рахунок чужого викраденого майна, незаконно привласнили банківські картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та банківську картку № НОМЕР_4 , яка відкрита в АТ «А-Банк» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які являються офіційними документами.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у привласненні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.

Крім того, 28.12.2023, приблизно о 00:10 год., більш точний час не встановлений, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою, слідуючи по вул. Бєлінського в м. Ужгород неподалік від ринку «Білочка» побачили потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який лежав на землі без свідомості з одягненим на плечі рюкзаком. В цей момент, у ОСОБА_3 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення вищевказаного рюкзака.

Оглянувши вміст викраденого рюкзака, ОСОБА_3 із невстановленою в ході досудового розслідування особою, виявили всередині наявність паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серії НОМЕР_5 та усвідомлюючи, що такий документ являється важливими особистим документом іншої особи, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою, разом з рюкзаком та іншим його вмістом, викрали даний документ, чим саме здійснили незаконне заволодіння паспортом.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні паспортом ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 357 КК України.

28.12.2023, приблизно о 00:10 год., більш точний час не встановлений, в період дії воєнного стану, який діяв на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та який неодноразово продовжувався, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою, слідуючи по вул. Бєлінського в м. Ужгород неподалік від ринку «Білочка» побачили потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який лежав на землі без свідомості з одягненим на плечі рюкзаком. В цей момент, у ОСОБА_3 та невстановленої в ході досудового розслідування особи виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення вищевказаного рюкзака.

Так, ОСОБА_3 домовившись із невстановленою в ході досудового розслідування особою про спільне вчинення крадіжки, зняли з ОСОБА_7 вищевказаний рюкзак та оглянувши його вміст, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою виявили всередині наявність банківської карти № НОМЕР_3 , яка відкрита в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час, у ОСОБА_3 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення грошових коштів з вищевказаної банківської картки.

В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучі задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного викрадення майна, тобто діючи з корисливими мотивом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на здійснення крадіжки, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, за допомогою банківської картки № НОМЕР_3 , яка відкрита в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 28.12.2023 в період часу з 01:18 год. по 01:31 год., здійснили операції зі зняття готівки за допомогою банківських терміналів самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк», що розташовані на території м. Ужгород, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 33 000 гривень 00 копійок, якими розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

28.12.2023 приблизно о 00:10 год., більш точний час не встановлений, в період дії воєнного стану, який діяв на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та який неодноразово продовжувався, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою, слідуючи по вул. Бєлінського в м. Ужгород неподалік від ринку «Білочка» побачили потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який лежав на землі без свідомості з одягненим на плечі рюкзаком. В цей момент, у ОСОБА_3 та невстановленої в ході досудового розслідування особи виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення вищевказаного рюкзака.

Так, ОСОБА_3 домовившись із невстановленою в ході досудового розслідування особою про спільне вчинення крадіжки, зняли з ОСОБА_7 вищевказаний рюкзак та оглянувши його вміст, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою виявили всередині наявність банківської карти № НОМЕР_2 , яка відкрита в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час, у ОСОБА_3 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення грошових коштів з вищевказаної банківської картки.

В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучі задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного викрадення майна, тобто діючи з корисливими мотивом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на здійснення крадіжки, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, за допомогою банківської картки № НОМЕР_2 , яка відкрита в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 28.12.2023 в період часу з 08:08 год. по 08:09 год., здійснили операції зі зняття готівки за допомогою банківського терміналу самообслуговування АТ КБ «ПриватБанк», що розташований на території м. Ужгород, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 20 000 гривень, якими розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

28.12.2023, приблизно о 00:10 год., більш точний час не встановлений, в період дії воєнного стану, який діяв на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та який неодноразово продовжувався, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою, слідуючи по вул. Бєлінського в м. Ужгород неподалік від ринку «Білочка» побачили потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який лежав на землі без свідомості з одягненим на плечі рюкзаком. В цей момент, у ОСОБА_3 та невстановленої в ході досудового розслідування особи виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення вищевказаного рюкзака.

Так, ОСОБА_3 домовившись із невстановленою в ході досудового розслідування особою про спільне вчинення крадіжки, зняли з ОСОБА_7 вищевказаний рюкзак та оглянувши його вміст, ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою виявили всередині наявність банківської карти № НОМЕР_4 , яка відкрита в АТ «А-Банк» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час, у ОСОБА_3 та невстановленої в ході досудового розслідування особи, виник протиправний корисливий мотив, направлений на таємне викрадення грошових коштів з вищевказаної банківської картки.

В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучі задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного викрадення майна, тобто діючи з корисливими мотивом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на здійснення крадіжки, таємно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, за допомогою банківської картки № НОМЕР_4 , яка відкрита в АТ «А-Банк» на ім`я ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 28.12.2023 в період часу з 03:04 год. по 03:11 год., здійснили операції зі зняття готівки за допомогою банківського терміналу самообслуговування АТ «SenseBank», що розташований на території м. Ужгород, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 8 335 гривень 00 копійок, якими розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою, 28.12.2023 в період часу з 03:04 год. по 03:11 год., маючи у розпорядженні банківську картку № НОМЕР_4 , яка відкрита в АТ «А-Банк» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 використовуючи банківський автомат самообслуговування (банкомат) АТ «SenseBank», що розташований за адресою: м. Ужгород, вул. Швабська, буд 37, який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій в сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі підробки та витоку інформації та бажаючи їх настання, порушуючи процедуру отримання дозволу на проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу авторизації, не санкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу або уповноваженої особи, втрутився в роботу банківського терміналу самообслуговування, що виразилось у вводі персонального ідентифікаційного номеру вище вказаної платіжної картки (ПІН-коду), встановленого на картку для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій з їх використання, використовуючи дані клієнта АТ «А-Банк» ОСОБА_7 , повторно, за попередньою змовою групою осіб, ввів шляхом оновлення персонального ідентифікаційного номеру платіжної картки (ПІН-код) та отримав доступ до електронної автоматизованої системи банкомату, через вищевказану банківську картку у результаті чого отримав доступ та втрутився у роботу вказаної електронної системи без дозволу ОСОБА_7 , що виразилось у знятті грошових коштів з вищевказаного банківського терміналу самообслуговування на суму 8 335 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 361 КК України.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 спільно із невстановленою в ході досудового розслідування особою, 28.12.2023 в період часу з 01:18 год. по 08:09 год., маючи у розпорядженні банківські картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , які відкриті в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , використовуючи банківський автомат самообслуговування (банкомат), що розташований на території м. Ужгород який згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є програмно-технічним комплексом, та відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» є інформаційною (автоматизованою) системою, переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій в сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп`ютерних мереж і мереж електрозв`язку, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки у формі підробки та витоку інформації та бажаючи їх настання, порушуючи процедуру отримання дозволу на проведення операцій з використанням спеціального платіжного засобу авторизації, не санкціоновано, тобто самочинно, без дозволу держателя спеціального засобу або уповноваженої особи, втрутився в роботу банківського терміналу самообслуговування, що виразилось у вводі персонального ідентифікаційного номеру вище вказаної платіжної картки (ПІН-коду), встановленого на картку для ідентифікації держателя спеціального платіжного засобу під час здійснення операцій з їх використання, використовуючи дані клієнта АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_7 , повторно, за попередньою змовою групою осіб, ввів шляхом оновлення персонального ідентифікаційного номеру платіжної картки (ПІН-код) та отримав доступ до електронної автоматизованої системи банкомату, через вищевказану банківську картку у результаті чого отримав доступ та втрутився у роботу вказаної електронної системи без дозволу ОСОБА_7 , що виразилось у знятті грошових коштів з вищевказаного банківського терміналу самообслуговування на суму 53 000 гривень 00 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчиненому повторно за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 361 КК України.

16.02.2024 о 20:41 годині, ОСОБА_3 , слідував по вул. Бєлінського, в м. Ужгород, неподалік від буд. 15 спільно з потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , де в ході спілкування, ОСОБА_3 побачив у потерпілого при собі гаманець та мобільний телефон.

В цей момент у ОСОБА_3 виник раптовий протиправний корисливий мотив, направлений на відкрите викрадення вказаних речей з метою особистого збагачення.

В подальшому, 16.02.2024 о 20:41 годині ,в період дії воєнного стану, який діяв на підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, та який неодноразово продовжувався, реалізовуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на відкрите викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучі задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного викрадення майна, тобто діючи з корисливим мотивом, реалізовуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на здійснення грабежу, скориставшись моментом, коли потерпілий ОСОБА_8 впав на землю та лежав в безпорадному стані, ОСОБА_3 відкрито, повторно викрав з кишень його одягу гаманець (який матеріальної цінності для потерпілого не становить), всередині якого знаходились грошові кошти в сумі 5 000 гривень,

2 000 Євро, що станом на 16.02.2024 за курсом Національного банку України становить 81 543 гривні 06 копійок, зв`язку ключів від транспортного засобу «Mercedes» (матеріальної цінності для потерпілого не становить) та мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi Note 8T 4/64 Gb» вартістю 2497 гривень.

Після цього, із викраденим майном ОСОБА_3 покинув місце події, маючи реальну можливість розпорядитись ним та тим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 89 040 гривень 06 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

Крім того, 16.02.2024 о 20:41 годині, ОСОБА_3 , слідував по вул. Бєлінського, в м. Ужгород, неподалік від буд. 15, спільно з потерпілим ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 де в ході спілкування, ОСОБА_3 побачив у потерпілого при собі гаманець та мобільний телефон.

В цей момент у ОСОБА_3 виник раптовий протиправний корисливий мотив, направлений на відкрите викрадення вказаних речей з метою особистого збагачення.

Реалізуючи свій протиправний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, 16.02.2024 о 20:41 годині, ОСОБА_3 скориставшись моментом, коли потерпілий ОСОБА_8 впав на землю та лежав в безпорадному стані, ОСОБА_3 відкрито, викрав з кишень його одягу гаманець (який матеріальної цінності для потерпілого не становить).

Взявши даний гаманець в потерпілого, ОСОБА_3 в подальшому виявив, що в середині нього наявні банківські картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_6 та № НОМЕР_7 та усвідомлюючи, що такі являються офіційним документом іншої особи, реалізуючи свій корисливий мотив незаконного збагачення за рахунок чужого викраденого майна, ОСОБА_3 разом з гаманцем та іншим його вмістом, залишив дані документи собі, чим саме здійснив привласнення офіційних документів, вчиненому з корисливих мотивів.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у привласненні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 357 КК України.

В судовому засіданні прокурор надав до суду угоду про визнання винуватості укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_9 про визнання винуватості від 08.10.2026 року, яку прокурор просив затвердити, з додержанням наступних умов.

На підставі наведеного, суд розглянув справу відповідно положень ст. ст. 469 ч.4, 472, 473, ч.4 ст.474 КПК України.

Зі змісту угоди вбачається, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 186, ч.ч.1,3 ст. 357, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України. Згідно з даними угоди прокурор ОСОБА_4 та обвинувачений ОСОБА_3 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_3 зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 186, ч.ч.1,3 ст. 357, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України.

Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 186, ч.ч.1,3 ст. 357, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України, а саме за: ч. 1 ст. 357 КК України - у виді 1 року обмеження волі; за ч. 3 ст. 357 КК України - у виді 3 року обмеження волі; за ч. 1 ст. 361 КК України - у виді 1 року обмеження волі; за ч. 2 ст. 361 КК України - у виді 3 роки позбавлення волі; за ч. 4 ст. 185 КК України – із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, у виді 4 років 8 місяців позбавлення волі; за ч. 4 ст. 186 КК України – із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, у виді 4 років 11 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 років 11 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 11.10.2021 № 308/9648/21 та визначити остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Берегівського районного суду від 23.10.2023 № 297/2082/20 та визначити остаточне покарання у виді 5 років 1 місяць позбавлення волі.

Із запропонованим видом та мірою покарання ОСОБА_3 згоден. Наслідки укладення та затвердження означеної угоди, згідно ст.ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України та ст.389-1 КК України оговорені сторонами.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості він повністю розуміє; з наслідками укладення та затвердження угоди про визнання винуватості обізнаний; характер обвинувачення та її суть зрозумілі; обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, із ним узгоджено та є цілком зрозумілим; свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 186, ч.ч.1,3 ст. 357, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України визнав повністю. Окрім того, ОСОБА_3 підтвердив суду, що угода про визнання винуватості від 08.10.2026 року укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, та просив її затвердити.

В судовому засіданні прокурор та захисник також висловили думку про затвердження угоди про визнання винуватості.

Окрім цього, потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подали письмові заяви про надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим в порядку ч. 4 ст. 469 КПК України, які долучено до матеріалів справи.

Суд не вправі перевіряти фактичні обставини вчинених ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, оскільки не здійснює оцінку доказів у кримінальному провадженні під час проведення судового засідання, виходячи з того, що межі розгляду встановлюються лише змістом угоди про визнання вини.

Судом на виконання вимог ст.474 КПК України сумніву у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_3 не встановлено. В судовому засіданні суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди і, що угода про визнання винуватості від 08.10.2026 року не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дії будь-яких інших обставин ніж ті, які передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди про визнання винуватості від 08.10.2026 року вимогам ст.ст.469, 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього кодексу, зокрема щодо змісту та порядку укладення угоди, а також щодо узгодженої між сторонами міри покарання, яка відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановленим КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.

З огляду на наведене, суд не вбачає передбачених ч. 4 ст. 469 КПК перешкод для затвердження укладеної угоди про визнання винуватості.

Судом встановлено, що при укладенні даної угоди брав участь захисник, як цього вимагають приписи КПК, і що її умови не є невиправдано обтяжливими для будь-якої із сторін. Фактично це було підтверджено кожною стороною безпосередньо у судовому засіданні.

Окрім того, затвердження укладеної угоди не матиме преюдиційного значення для кримінального провадження щодо будь-яких інших осіб.

Укладення угоди є добровільним актом її учасників.

У судовому засіданні обвинувачений, його захисник підтвердили добровільність укладення угоди, спільну узгодженість усіх викладених у ній умов та відсутність процесуального примусу зі сторони обвинувачення. Захист стверджував, що насильства, примусу чи погроз до обвинуваченого ніхто не застосовував, будь-яких обіцянок чи пропозицій, окрім тих, що узгоджені сторонами в угоді, їм ніхто не надавав.

Прокурор також підтвердив добровільність укладення угоди.

Заслухавши думки сторін, показання обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та умови угоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним, як і сумнівів у добровільності такого процесуального волевиявлення сторін.

Щодо наявності фактичних підстав для визнання винуватості.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, суд встановив наявність обґрунтованих підстав вважати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті.

Висновок суду щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, потерпілого, судом встановлено, що укладена у даному кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність, а також інтересам суспільства. Судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження зазначеної угоди про визнання винуватості між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_10 .

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом згідно статті 66 КК України встановлено те, що в ході судового розгляду ОСОБА_3 активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань, а також щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом згідно статті 67 КК України не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує, що узгоджені сторонами в угоді про визнання винуватості вид і міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань та розміру призначеного покарання, які встановлені КК України.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_3 обвинувачується, зокрема за ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за ч.4 ст.186 КК України відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, за ч.1 ст.357 КК України відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за ч.3 ст.357 КК України відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за ч.1 ст. 361 КК України відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за ч.2 ст. 361 КК України відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особу обвинуваченого, який раніше судимий.

Згідно ч. 3 ст. 474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Згідно ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання вини, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Згідно ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 05.04.2018 у справі № 658/1658/16-к зазначає, що кваліфікація злочину - кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

Суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, а обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити вид і міру покарання відповідно до угоди про визнання винуватості від 08.10.2026 року, укладеної між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника ОСОБА_10 .

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Як встановлено матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_3 засуджений вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2021 року за ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 3 роки та вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2023 року за ч. 2 ст. 28 - ч. 2 ст. 194, ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки та 6 місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

У даному випадку підлягає застосуванню положення ч. 1 ст. 71 КК України при визначенні остаточного покарання обвинуваченому, так засуджений ОСОБА_3 після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення.

При призначенні покарання суд враховує вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2021 року та вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2023 року та призначає покарання за правилами ч.1ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом частково приєднання невідбутих частин покарання за попередніми вироками.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень .

Цивільний позов.

Вирішуючи цивільні позови ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди та ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, які прийняті до розгляду на підставі ухвали суду від 30.07.2024 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно -небезпечне діяння. Це означає, що законодавець обмежив часові рамки пред`явлення позову.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 4ст. 128 КПК України, форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства.

Згідно ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Положеннями ч.1ст.56 КПК України передбачено, що потерпілий має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом.

Основними умовами пред`явлення цивільного позову в кримінальному процесі є подання позовної заяви; процесуальна правоздатність позивача; відсутність винесеного судом рішення за тією ж підставою та предметом позову.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно угоди про визнання винуватості від 08.10.2026 року обвинувачений ОСОБА_3 визнав цивільні позови ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 186, ч.ч.1,3 ст. 357, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України встановлена вироком суду.

З урахуванням всіх обставин справи, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України- кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, виходячи із принципів розумності та справедливості, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, враховуючи визнання позовів відповідачем ОСОБА_3 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_7 та ОСОБА_5 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди підлягають до задоволення , а з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 слід стягнути на користь ОСОБА_7 65658,50 грн. завданої матеріальної шкоди та 65000,00 грн. завданої моральної шкоди та на користь ОСОБА_5 47482,00 грн. завданої матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Заходи забезпечення кримінального провадження

Частиною 4статті 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2024 р. у справі №308/3914/24 було накладено арешт на мобільний телефон «Huawei Y6 2018», IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 .

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2024 р. у справі №308/3914/24 було накладено арешт на грошові кошти в загальній сумі 20 Євро, номіналом купюр по 10 Євро з серійними номерами RB 3259758263 ; WB 2438446113 , які поміщено до спец пакету НПУ СУ PSP 1185974 ; мобільний телефон " Росо" ІМЕІ 1: НОМЕР_10 ; ІМЕІ 2 НОМЕР_11 (з пошкодженим екраном) , який поміщено до паперового конверту НПУ СУ ; брилок з емблемою "Мерседес -Бенц" з двома ключами, що знаходились на землі біля підозрюваного.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2024 р. у справі №308/3021/24 було накладено арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10» IMEI 1 - НОМЕР_12 IMEI 2- НОМЕР_13 .

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2024 р. у справі №308/3021/24 було накладено арешт на мобільний телефон марки «REDMI», моделі М1908СЗХ6, чорного кольору в чохлі синього кольору, який упаковано в спеціальний пакет НПУ №WAR1111540; гаманець шкіряний марки «Linghuagian» чорного кольору, який упаковано до спец, пакету НПУ № WAR11 1 1542.

Оскільки, мобільний телефон «Huawei Y6 2018», IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 , грошові кошти в загальній сумі 20 Євро, номіналом купюр по 10 Євро з серійними номерами RB 3259758263 ; WB 2438446113 , які поміщено до спец пакету НПУ СУ PSP 1185974 ; мобільний телефон " Росо" ІМЕІ 1: НОМЕР_10 ; ІМЕІ 2 НОМЕР_11 (з пошкодженим екраном) , який поміщено до паперового конверту НПУ СУ ; брилок з емблемою "Мерседес -Бенц" з двома ключами, що знаходились на землі біля підозрюваного мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10» IMEI 1 - НОМЕР_12 IMEI 2- НОМЕР_13 , мобільний телефон марки «REDMI», моделі М1908СЗХ6, чорного кольору в чохлі синього кольору, який упаковано в спеціальний пакет НПУ №WAR1111540; гаманець шкіряний марки «Linghuagian» чорного кольору, який упаковано до спец, пакету НПУ № WAR11 1 1542 не підлягають спеціальній конфіскації, та судом не призначено покарання у виді конфіскації майна суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення покладені Ухвалами слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2024 р., 27.02.2024 р., 30.04.2024 р., 18.03.2024 р.

Речові докази і арешт майна.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно ч. 9 ст. 100 КПК України пит ання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

Процесуальні витрати.

Згідно ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку або ухвалою.

Питання про судові витрати судом вирішується відповідно до ст. 124 КПК України.

У відповідності до ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, з врахуванням доведеності обвинувачення у суді, з обвинуваченого на користь держави слід стягнути 13631,04 грн.

Запобіжний захід

Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21.09.2026 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3 в межах кримінального провадження продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 17 листопада 2026 року включно.

Зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк відбуття призначеного покарання термін попереднього ув`язнення з 16.02.2024 року 22 год. 37 хв. (затримання напідставі ст.208 КПК України) до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі ст.72 ч.5 КК України.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368,370,374,376,395, 469, 472 - 475 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Угоду про визнання винуватості від 08.10.2026 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 у присутності захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 затвердити.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст. 186, ч.ч.1,3 ст. 357, ч.ч. 1, 2 ст. 361 КК України і призначити йому покарання у вигляді:

- за ч. 1 ст. 357 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 3 ст. 357 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 1 ст. 361 КК України - у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік;

- за ч. 2 ст. 361 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;

- за ч. 4 ст. 185 КК України – із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 8 (вісім) місяців;

- за ч. 4 ст. 186 КК України – із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та 11 (одинадцять) місяців.

На підставі ч.1ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2021 року та до відбуття призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.10.2023 року та остаточно до відбуття призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років та 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 16.02.2024 року 22 год. 37 хв.

Зарахувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в строк відбуття призначеного покарання термін попереднього ув`язнення з 16.02.2024 року 22 год. 37 хв. (затримання напідставі ст.208 КПК України) до вступу вироку в законну силу з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі на підставі ст.72 ч.5 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судові витрати по справі в розмірі 13631,04 гривень за проведення судових експертиз.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_7 65658,50 грн. завданої матеріальної шкоди та 65000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_5 47482,00 грн. завданої матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. завданої моральної шкоди.

Арешт накладений на: мобільний телефон «Huawei Y6 2018», IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 - на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.03.2024 р. у справі №308/3914/24 - скасувати.

Арешт накладений на: грошові кошти в загальній сумі 20 Євро, номіналом купюр по 10 Євро з серійними номерами RB 3259758263 ; WB 2438446113 , які поміщено до спец пакету НПУ СУ PSP 1185974 ; мобільний телефон " Росо" ІМЕІ 1: НОМЕР_10 ; ІМЕІ 2 НОМЕР_11 (з пошкодженим екраном) , який поміщено до паперового конверту НПУ СУ ; брилок з емблемою "Мерседес -Бенц" з двома ключами, що знаходились на землі біля підозрюваного- на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2024 р. у справі №308/3914/24 - скасувати.

Арешт накладений на: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10» IMEI 1 - НОМЕР_12 IMEI 2- НОМЕР_13 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.04.2024 р. у справі №308/3021/24 - скасувати.

Арешт накладений на: мобільний телефон марки «REDMI», моделі М1908СЗХ6, чорного кольору в чохлі синього кольору, який упаковано в спеціальний пакет НПУ №WAR1111540; гаманець шкіряний марки «Linghuagian» чорного кольору, який упаковано до спец, пакету НПУ № WAR11 1 1542 на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.03.2024 р. у справі №308/3021/24 - скасувати.

Речові докази:

- оптичний диск з надписом «CD-R «Alerus» 700 mb/80min» з інформацією щодо руху грошових коштів по номеру банківської картки АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_2 та № НОМЕР_14 - після набрання вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

- оптичний диск з надписом «CD-R «Alerus» 700 mb/80min» з інформацією щодо руху грошових коштів по номеру банківської картки АТ КБ «Приват банк» № НОМЕР_3 - після набрання вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон «Huawei Y6 2018», IMEI1: НОМЕР_8 , IMEI2: НОМЕР_9 після набрання вироком законної сили – повернути власнику;

- мобільний телефон Samsung S-10 SM-G973F/ DS 128GB IMEI1: НОМЕР_15 , IMEI2: НОМЕР_16 після набрання вироком законної сили – повернути власнику;

- грошові кошти в загальній сумі 20 Євро, номіналом купюр по 10 Євро з серійними номерами RB 3259758263 ; WB 2438446113 , які поміщено до спец пакету НПУ СУ PSP 1185974 ; мобільний телефон " Росо" ІМЕІ 1: НОМЕР_10 ; ІМЕІ 2 НОМЕР_11 (з пошкодженим екраном) , який поміщено до паперового конверту НПУ СУ ; брилок з емблемою "Мерседес -Бенц" з двома ключами - після набрання вироком законної сили – повернути власнику;

- оптичний диск з надписом «My Media CD-R 700 Mb» з відеозаписами за 28.12.2023 з приміщення АТ «Sense Bank» за адресою: м.Ужгород, вул. Швабська, буд.36 - після набрання вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10» IMEI 1 - НОМЕР_12 IMEI 2- НОМЕР_13 після набрання вироком законної сили – повернути власнику;

- мобільний телефон марки «REDMI», моделі М1908СЗХ6, чорного кольору в чохлі синього кольору, який упаковано в спеціальний пакет НПУ №WAR1111540; гаманець шкіряний марки «Linghuagian» чорного кольору, який упаковано до спец, пакету НПУ № WAR11 1 1542 після набрання вироком законної сили – повернути власнику;

- відеозапис на якому зафіксовано момент вчинення кримінального правопорушення 16.02.2024, який записано на оптичний носій «My media» з написом DVD-R об`ємом 4,7 Gb- після набрання вироком законної сили залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України в Закарпатській апеляційний суд через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою в той же строк із моменту отримання його копії.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1