Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №643/18380/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/18380/26

Провадження № 3/643/2516/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 суддя Салтівського районного суду міста Харкова Власенко М. В., за участю секретаря судового засідання Бахтин В. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , громадянин Республіки Азербайджан, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746369 від 15.08.2026 слідує, що 15.08.2026 о 15:31 в м. Харків, вул. Яни Червоної, 3, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Kia Ceed», д. н. з. НОМЕР_2 , не маючи права керування даним транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року.

Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України. Щодо нього складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

В судове засідання з`явився ОСОБА_2 , який вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що він має право на керування транспортним засобом, а твердження про відсутність у нього такого права вважає безпідставним та таким, що є наслідком неналежних дій працівників поліції. Крім того, зазначив, що під час складання протоколу працівниками поліції не було забезпечено реалізацію його процесуальних прав, зокрема, у зв`язку з відсутністю перекладача під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення. Також ОСОБА_2 вказав, що, на його думку, працівники патрульної поліції допустили упереджене ставлення до нього, зумовлене його громадянством та наявністю мовного бар`єра.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив таке.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За правилами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Положеннями ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 – 4 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Обставини правопорушення містять: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 746369 від 15.08.2026; диск з відеозаписом; довідка інспектора ВАП УПП в Харківській області про неотримання посвідчення водія; довідка інспектора ВАП УПП в Харківській області, складена на підставі даних облікової бази «Інформаційний портал Національної поліції України», що 14.01.2026 щодо ОСОБА_3 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 400,00 грн; рапортом інспектора УПП в Харківській області

Згідно з постановою серії ЕНА № 6508380 від 15.08.2026 ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

З посвідки на постійне проживання № НОМЕР_3 , виданої органом 6301, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженцем та громадянином Республіки Азербайджан. Посвідку видано 04.05.2023, строк її дії встановлено до 03.05.2033.

У судовому засіданні досліджено відеозапис, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, яким, зокрема, підтверджуються такі обставини: спілкування працівника поліції з ОСОБА_4 російською мовою, а під час складання протоколу та роз`яснення поліцейським ОСОБА_5 його прав та обов`язків - українською мовою.

Також з відеозапису слідує, що ОСОБА_2 повідомляє поліцейському, що він не розуміє українську мову та суті роз`яснюваних прав та про що протокол, просить забезпечити йому перекладача.

Натомість, поліцейський повідомляє ОСОБА_5 про те, що оскільки останній отримав посвідку на постійне проживання в Україні, відтак повинен володіти державною мовою та мав здавати іспити з неї.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене, суд звертає увагу на те, що особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, зобов`язана діяти у суворій відповідності до встановленого законом порядку, оскільки така особа зобов`язана вчиняти не ті дії, які прямо не заборонені законом, а дії, які передбачені законом.

Суд зауважує, що жодним нормативно-правовим актом не визначено вимоги щодо володіння державною мовою особою, яка отримує посвідку на проживання в Україні. Така вимога є лише під час набуття громадянства.

Відтак, обставини, зазначені вище, викликають сумнів у суду, що ОСОБА_2 взагалі розумів, яка процедура здійснюється поліцейськими, склад якого правопорушення вони вбачають у його діях, складення яких матеріалів відбувається та що він ознайомлений і усвідомлює суть адміністративного правопорушення.

Стаття 268 КУпАП, серед іншого, гарантує право особи виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо він не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Статтею 274 КУпАП передбачено, що перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення. Перекладач зобов`язаний з`явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.

Підсумовуючи викладене, враховуючи положення статті 251 КУпАП про те, що в межах судового провадження суд позбавлений самостійно здійснювати збір доказів, що в подальшому можуть лягти в основу обвинувального рішення суду, тому суд доходить висновку, що саме орган (його посадові особи), на якого покладено обов`язок всебічно дослідити обставини, зібрати всі наявні докази та в разі наявності ознак вчинення правопорушення надати їх всі суду, зобов`язаний був забезпечити право ОСОБА_3 на ознайомлення з матеріалами справи, на подання пояснень та доказів рідною мовою, забезпечення цієї особи перекладачем, та мати достатньо часу для побудови лінії захисту (за необхідності).

Таким чином, процедура притягнення особи до відповідальності має бути зрозумілою і передбачуваною для особи. Тобто, особа має розуміти, якими повноваженнями наділені органи, які здійснюють процедуру притягнення її до відповідальності, а відповідні органи мають діяти лише в межах наданих їм законом повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Подані на підтвердження винуватості ОСОБА_3 докази є неналежними та недопустимими, оскільки отримані з порушенням установленої законом процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а також за відсутності належного підтвердження обставин, які свідчать про наявність у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Відтак, судом встановлено порушення інспектором поліції при складанні адміністративного протоколу та матеріалів, вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, не доведена.

Отже, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 130, 247, 268, 283 – 285 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП – закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено та підписано 07.10.2026.

Суддя Михайло ВЛАСЕНКО