Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №629/4858/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4858/26

Номер провадження 2/629/2019/26

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Солодовник І.С.,

при секретарі – Чередниченко М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на утримання дитини, в якій зазначає, що вона з ОСОБА_2 з 13.12.2023 р. перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням суду від 25.02.2026 року було розірвано.

Від шлюбу сторони мають сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю.

Вказала, що домовленості щодо виконання відповідачем обов`язку утримувати сина між ними не досягнуто. Відповідач зрідка і тільки на її прохання надає матеріальну допомогу. Натомість відповідач є працездатним, має стабільний дохід, стягнення за виконавчими листами не має, а тому має можливість надавати їй матеріальну допомогу на утримання їхньої дитини.

У зв`язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до повноліття дитини.

27.08.2026 р. представником відповідача ОСОБА_2 – адвокатом Бедь М.І. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник просила позовні вимоги задовольнити частково та стягнути на користь позивача аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі 1/8 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Вказала, що у зв`язку з незадовільним станом здоров`я відповідача, що є наслідком отриманої ним 03.04.2026 р. вибухової травми та оперативним втручанням 05.09.2026 р., необхідністю систематичних витрат на лікування та медичну реабілітацію, останній не має матеріальної можливості сплачувати аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини від усіх видів свого заробітку (доходу) щомісячно. Крім того, на даний час на розгляді у Лозівському міськрайонному суді Харківської області перебуває позов про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача аліментів на її утримання до досягнення сином трирічного віку у розмірі 5000 грн. Враховуючи дохід відповідача у розмірі близько 30000 грн, стягнення аліментів на сина орієнтовано у розмірі 1/4 частини від доходу відповідача, що становитиме близько 8000 грн. та дружину у розмірі 5000 грн. становитиме практично половину доходу відповідача, що призведе до того, що матеріальне становище відповідача стане значно гіршим, ніж становище позивача. Вказала, що відповідач не заперечує свій обов`язок по утриманню малолітнього сина та за домовленістю з позивачем передає необхідні кошти на його утримання, що не заперечується позивачкою (а.с. 45-46).

03.09.2026 р. представником позивача ОСОБА_4 – адвокатом Соколовою Р.І. подано до суду відповідь на відзив, в якому представник вказала, що відповідачем не надано належного обґрунтування щодо зменшення розміру аліментів до 1/8 частки. Щодо посилання відповідача понесення ним витрат на лікування, то вказала, що у військово-медичних закладах Міністерства оборони України або у цивільних лікарнях, які мають договір з національною службою здоров`я України, послуги оплачуються державою напряму. З березня 2026 р. відповідач жодного разу не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча має таку змогу, оскільки має стабільний дохід, стягнень по виконавчим листам не має (а.с. 62-63).

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Соколова Р.І. у судове засідання не з`явилися, представником подано до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача (а.с. 83).

Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат Бедь М.І. у судове засідання не з`явилися, представником подано до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача, позовні вимоги визнають частково, у частині стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітнього сина у розмірі 1/8 частини його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (а.с. 84).

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.02.2026 р., яке набрало законної сили 30.03.2026 р. (а.с. 11, 13-14).

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 31.03.2026 р. Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (а.с. 12).

Малолітній ОСОБА_3 зареєстрований та мешкає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру Лозівської міської територіальної громади № 2024/000630289 від 19.01.2024 р., № 2026/007174037 від 05.05.2026 р. (а.с. 8, 10).

Як убачається зі змісту позовної заяви, відповідач хоча й надає матеріальну допомогу на утримання дитини, однак робить це нерегулярно та переважно на прохання позивача. Також позивач вказує, що відповідач має можливість сплачувати аліменти, оскільки є працездатного віку, має стабільний дохід, стягнення за виконавчими листами немає (а.с. 3).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 28.11.2023 р. ОСОБА_2 є учасником бойових дій (а.с. 7).

На підтвердження матеріального стану та стану здоров`я відповідачем ОСОБА_2 було надано до суду відповідні медичні документи, які були досліджені судом в судовому засіданні: ксерокопії довідок військово-лікарської комісії від 04.06.2026 р. № 2026-0604-1301-5016-7, від 17.04.2026 р. № 2026-0417-1130-2672-7, відповідно до яких солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призваний з 22.09.2022 р. ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу до військової частини НОМЕР_3 , 03.04.2026 р. отримав вибухову травму, пов`язану із захистом Батьківщини; довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 1781/1471 від 07.04.2026 р., де видно, що 03.04.2026 р. солдат ОСОБА_2 одержав вибухову травму, АБТ з пошкодженням барабанних перетинок з обох сторін, дрібні ВОСП правої гомілки, садна обличчя; виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 1805 у в/ч НОМЕР_3 про перебування на лікуванні у терапевтичному відділенні з 08.04.2026 р. по 17.04.2026 р. з діагнозом вибухова травма (03.04.2026 р.), акубаротравма, посттравматична двобічна перфорація барабанних перетинок, двобічна комбінова приглуватість, лікована оперативно (07.04.2026 р. двобічна мірингопластика), ГЕРХ, гостро-езофагальний рефлюкс, хронічний гастродуоденіт, стадія загострення; консультативного висновку лікаря-отоларинголога ТОВ «РІНО-ЦЕНТР» від 07.07.2026 р., де рекомендовано оперативне втручання на вусі; виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого у ТОВ «РІНО-ЦЕНТР» за період з 30.05.2026 р. по 31.05.2026 р.; консультативного висновку лікаря-отоларинголога від 04.08.2026 р., виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого у ТОВ «РІНО-ЦЕНТР» за період з 05.09.2026 р. по 06.09.2026 р.; довідки військово-лікарської комісії від 09.09.2026 р. № 2026-0909-1339-3116-0; довідки ТОВ «РІНО-ЦЕНТ» від 05.09.2026 р. № 79, де видно, що ОСОБА_2 перебував у стаціонарі з 05.09.2026 р. по 06.09.2026 р. та йому було проведено оперативне лікування- тимпанопластика зліва (а.с. 49-57, 79-82).

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року (яка була ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч. 2 ст. 6 цієї Конвенції).

Також, частинами 1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України, суд при визначенні розміру аліментів враховує такі обставини: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Одночасно законодавцем визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 р. у справі № 344/10971/16, факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

При цьому, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги.

Матеріали справи не містять безпосередніх відомостей про доходи відповідача, однак як убачається з відзиву на позов щомісячний дохід відповідача складає близько 30000 грн (а.с. 45-46).

За ч.ч. 1, 2 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оцінюючи надані позивачем докази та зазначені нею обставини, враховуючи стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, часткове визнання відповідачем позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Такий розмір аліментів не є надмірним та є об`єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та принципу рівності батьків у утриманні дитини, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам Сімейного кодексу України, спрямований на забезпечення якнайкращих інтересів дитини, які мають перевагу перед інтересами батьків, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку та буде достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку.

При цьому суд зауважує, що сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів.

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн. на користь держави.

Згідно з ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 76, 81, 141, 258-259, 263-265, 274, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сімферополь, Крим, РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки с. Петропілля, Лозівського району, Харківської області, РНОКПП НОМЕР_5 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 04.06.2026 р. і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Сімферополь, Крим, РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок на користь держави на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя: І.С. Солодовник