Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №642/3859/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"07" жовтня 2026 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 642/3859/26

Провадження № 2/642/1839/26

07 жовтня 2026 року

м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Петрової Н.М.,

секретар судового засідання - Вольвич Є.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

21.05.2026 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся директор ТОВ «Факторинг Партнерс» - Сердійчук Я., з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій вона просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором №0996118994 від 15.05.2019 у розмірі 83 594,55 грн. яка складається з: 5 999,93 грн. - заборгованість за основним зобов?язанням (тілом кредиту), 77 594,62 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн. Позовну заяву подано через систему «Електронний суд».

Позовна заява обґрунтована тим, що 15.05.2019 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №0996118994 в електронній формі, шляхом підписанням електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».

Пропозиція (оферта) на отримання траншу згідно Заявки-анкети №2628601393 від 17.08.2019 в рамках Договору про надання позики №0996118994 від 15.05.2019 підписана позичальником 15.05.2019 електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором в якості особистого підпису), який надіслано за допомогою СМС-повідомлення на телефонний номер зазначений позичальником в особистому кабінеті на сайті кредитодавця.

Відповідно до умов договору позики, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20 000,00 грн., в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту, не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами, та йому була надана вся інформація, передбачена чинним законодавством.

Позикодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику грошові коштами, в порядку передбаченому умовами договору.

Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

14.07.2021 укладено договір №14-07/21 відповідно до якого ТОВ "ІНФІНАНС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0951673608.

10.01.2023 укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0951673608.

10.03.2026 укладено договір № 10-03/26 відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 0951673608.

Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 0951673608.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за кредитним договором №0996118994 від 15.05.2019 становить 83 594,55 грн., з яких: 5 999,93 грн. - заборгованість за основним зобов`язання (тілом кредиту); 77 594,62 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Ухвалою суду від 26.05.2026 відкрито спрощене позовне провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

04.08.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Габелюк Т.А. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить суд відмовити ТОВ «Факторинг Партнерс» у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а також просить стягнути з ТОВ ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Відзив на позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Інфінанс» нараховано відсотки за договором позики №0996118994 від 15.05.2019 поза межами строку кредитування (30 календарних днів). Зазначає, що відповідач не заперечує факту підписання ним договору надання позики №0996118994 від 15.05.2019, оферти та акцепту оферти, а також отримання ним 17.08.2019 грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн. строком на 30 календарних днів з встановленням фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 1,75 %, у зв`язку з чим, загальна вартість кредиту з врахуванням розміру процентної ставки повинна становити 3 150,00 (6000х30х1,75%=3 150,00) грн.

Також вказує, що зі змісту Договору надання позики №0996118994 від 15.05.2019 кредит надавався у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинками (траншами) в межах строку дії договору - 36 календарних місяців з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначенного сторонами у додатках №1 та №2 до договору при наданні першого траншу кредиту, та додатках №3 та №4 до договору при наданні другого та наступних траншів кредиту. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору, зокрема додатків №3 та №4 при наданні другого та наступних траншів (п.1.2 договору).

Водночас, будь-яких додатків до договору, зокрема №3 чи №4 позивачем до матеріалів позовної заяви не надано.

Також зазначає, що позивачем додано до позовної заяви Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджені наказом директора ТОВ «Інфінанс» №11/1 від 11.05.2019, які не підписані відповідачем ОСОБА_1 .

Окрім цього вказує, що позивачем не надано доказів, що строк повернення позичених коштів за акцептом оферти від 17.08.2019 перевищує 30 днів, тому загальний розмір процентів за договором позики №0996118994 від 15.05.2019 становить 3 150,00 (6 000,00 грн.*1,75%*30 днів) грн.

Також позивачем до позовної заяви не надано належних доказів продовження строку дії договору надання позики №0996118994 від 15.05.2019, тому останнім днем нарахування відсотків за користування кредитом відповідно до договору позики №0996118994 від 15.05.2019 є 14.09.2019, а отже сума зобов`язань відповідача перед ТОВ «Інфінанс» становить 9 150,00 (6 000,00 грн. + 3 150,00 грн.) грн.

Зазначає, що відповідачем за період 14.09.2019 по 12.03.2020 повернуто ТОВ «Інфінанс» грошові кошти у розмірі 11 106,05 грн., тому за договором позики №0996118994 від 15.05.2019 у відповідача не тільки відсутня заборгованість, а ще наявна переплата у розмірі 1 956,05 грн. (11 106,05 грн. - 9 150,00 грн. =1 956,05 грн.).

Вказує, що ТОВ «Інфінанс» передало ТОВ «Вердикт Капітал» за договором факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 неіснуючу вимогу до відповідача за договором позики №0996118994 від 15.05.2019, оскільки з 13.03.2020 по 14.07.2021 ТОВ «Інфінанс» нараховано відсотки за користування кредитом у розмірі 45 570,00 грн., в той час, як станом на 12.03.2020, тобто на момент переходу прав вимоги від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «Вердикт Капітал» у відповідача існувала переплата за кредитом у розмірі 1 956,05 грн.

Окрім цього додає, що ТОВ «Вердикт Капітал» також нараховано відсотки за договором про надання позики №0996118994 від 15.05.2019 у період з 14.07.2021 по 15.05.2019 у розмірі 32 024,62 поза межами строку кредитування, оскільки на момент переходу прав вимоги від ТОВ «Інфінанс» до ТОВ «Вердикт Капітал» у відповідача не існувало невиконаних зобов`язань перед ТОВ «Інфінанс».

Зазначає, що відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи та підпадає під дію пільги встановленою п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», тому вимога позивача про стягнення з відповідача витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. не підлягає задоволенню, а вимога позивача щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. є необґрунтованою та неспівмірною з обсягом надання такої допомоги, оскільки позивачем не надано доказів понесення ним витрат на правничу допомогу саме у розмірі 25 000,00 грн., тому позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Водночас, відповідач у зв`язку з пред`явленням до нього позовної заяви поніс судові витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн., які представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідач.

04.08.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Габелюк Т.А. надійшло клопотання про витребування доказів, в яких вона просить суд витребувати з АТ «Універсал Банк» виписку по рахунку ОСОБА_1 за номером картки № НОМЕР_1 за період з 14.09.2019 по 12.03.2020 включно.

05.08.2026 до суду від представника позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - директора Сердійчук Я.Я. надійшла відповідь на відзив, в якому вона просить суд задовольнити вимоги позовної заяви у повному обсязі.

Відповідь на відзив обґрунтована тим, що кредитний договір №0996118994 від 15.05.2019 укладений належним чином з дотриманням вимог чинного законодавства, у електронній формі, на підставі волевиявлення відповідача, тому доводи відповідача про ненадання доказів укладення кредитного договору є необґрунтованими.

Також вказує, що до матеріалів справи долучено Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», в редакції, затверджені наказом Директором Товариства №11/1 року від 11.05.2019 року, з якими Відповідач ознайомлений.

Також вказує, що ТОВ «Інфінанс» не отримує повні реквізити банківської картки, які необхідні для здійснення операцій по картці, а на підтвердження видачі кредитних коштів за договором №0996118994 від 15.05.2019 позивачем додано лист платіжної організації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2885_25908142728 від 08.09.2025, відповідно до якого 17.08.2019 о 09:02 год. успішно перераховано кошти у розмірі 6 000,00 грн., маска картки № НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 38250884, призначення платежу: зарахування: 6 000,00 грн. на карту № НОМЕР_2 , тому лист платіжної організації ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2885_25908142728 від 08.09.2025 є належним доказом видачі кредиту.

Зазначає, що відповідно до умов Пропозиції надання 8 051,00 грн. траншу кредиту згідно Заявки - анкети №2628601393 від 17.08.2019 в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996118994 від 15.05.2019 (оферта) відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн., строк користування кредитом становив 30 календарних днів, при цьому строк дії Договору визначений сторонами у 3 роки (36 календарних місяців), тобто за умов неналежного виконання умов договору, останнім днем нарахування відсотків мало б бути 14.05.2022, а тому нарахування первісним кредитором та ТОВ «Вердикт капітал» відповідає умовам, які погоджені сторонами.

Вказує, що інші умови викладені у ПРАВИЛАХ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ, В ТОМУ ЧИСЛІ І НА УМОВАХ ФІНАНСОВОГО КРЕДИТУ ЗА УМОВАМИ ПРОГРАМИ «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019 р. та Договорі надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0996118994 від 15 травня 2019 р., у тому числі: умови взаєморозрахунків; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору (міститься в матеріалах справи).

Окрім цього вказує, що п.8.2. Правил передбачає, що строк користування другим та наступними кредитами (траншами) може бути змінений/ продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу), а п.8.4. Правил закріплює що, продовження строку дії поточного кредиту (траншу) здійснюється виключно за умови попередньої оплати відсотків (у разі наявності сплати штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем).

Також, згідно п.8.7. Правил підтвердженням волевиявлення Позичальника щодо застосування зміни строку користування поточним Кредитом (траншем) на умовах Договору є факт погашення відсотків, в т.ч. прострочених, та сплати, на вимогу Товариства, пені (в разі наявності) за фактичне користування Фінансовим кредитом у повному обсязі. Сплата нарахованих відсотків та пені (в разі наявності вимоги Товариства про її сплату) сплачується одночасно одним платежем.

Аналіз розрахунку заборгованості підтверджує, що Відповідач неодноразово користувався послугами товариства, і спірна сума є вже третім траншем. Це свідчить про те, що він був повністю ознайомлений з умовами та знав про порядок виконання договору, але, при цьому належно не виконав свої обов`язки. Менше з тим, позивачем на рахунок відповідача перераховано кошти у розмірі 6000,00 грн., 18.12.2019.

Таким чином, відбувалось нарахування за один день користування кредитом. Після чого, Боржник мав би виконати взяті на себе обов`язки передбачені п.7.4. Правил повернення Заборгованості здійснюється одним платежем по закінченні строку поточного кредиту (траншу), встановленого в Договорі.

Але, як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач продовжив користування кредитними коштами, при цьому кошти не повернув, проте здійснював оплату нарахованої заборгованості: - 1 522,51 грн. (платіж від 14 вересня 2019 року), - 1 575,01 грн. (платіж від 14 жовтня 2019 року), - 1 760,99 грн. (платіж від 14 листопада 2019 року), - 1 522,51 грн. (платіж від 13 грудня 2019 року), - 1 575,01 грн. (платіж від 12 січня 2020 року), - 1 575,01 грн. (платіж від 11 лютого 2020 року), - 1 575,01 грн. (платіж від 12 березня 2020 року).

Таким чином, у зв`язку з погашенням нарахованих за фактичне користування відсотків за поточним кредитом, строк дії Договору був продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу) (п. 8.2. Правил).

Відповідно до п.10.3 Правил Заборгованість за цим Договором вважається простроченою з дня (дати), наступного за днем, коли така Заборгованість мала бути сплачена, згідно з умовами Договору, без врахування продовження/зміни строку дії користування поточним кредитом (траншем).

Вказує, що строк дії Договору - 3 роки, тобто останнім днем нарахування за умови неналежного виконання взятих на себе обов`язків відповідачем є 14.05.2022.

Таким чином, відповідно Правил первісний кредитор продовжив нарахування відсотків за прострочення заборгованості в період до 14.07.2021.

Починаючи з 14.07.2021 та до 14.05.2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» нараховував відсотки за відсотковою ставкою - 1,75 %.

Таким чином, нарахування первісним кредитором та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідає погодженим сторонами умовам, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості останнім днем нарахування відсотків є 14.05.2022.

Також представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначає, що факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість підтверджується витягом з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, який містить детальний опис виконаних робіт та наданих послуг, та свідчить про виконання зобов`язань виконавцем, тому заявлена сума витрат на правничу правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн. є обґрунтованою та співмірною зі складністю справи.

Крім того, представник позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» вважає клопотання відповідача по витребування у АТ «Універсал Банк» доказів безпідставним, необґрунтованим та таким, що спрямоване на затягування справи, оскільки як зазначив сам відповідач, відомості про здійснені ним платежі вже повністю відображені у розрахунку заборгованості, тому вважає, що у його задоволені необхідно відмовити.

05.08.2026 до суду від представника позивача ТОВ «Факторинг Партнерс» - директора Сердійчук Я.Я. надійшло клопотання про витребування доказів, в яких вона просить суд витребувати з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» документи, а саме: ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки, докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 6 000,00 грн., які 17.08.2019 були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_2 за період 17.08.2019 по 22.08.2019, інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер картки № НОМЕР_2 ; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період із 17.08.2019 по 22.08.2019, інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

10.08.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Габелюк Т.А. надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких вона просить суд відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у повному обсязі, а також стягнути з ТОВ «Факторинг Партнерс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Заперечення обґрунтовані тим, що відповідач визнає факт укладення між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 договору надання позики № 0996118994 від 15.05.2019, про що свідчить зміст відзиву на позовну заяву у цивільній справі № 642/3859/26, тому твердження позивача про невизнання відповідачем факту укладення ним з ТОВ «Інфінанс» Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996118994 від 15.05.2019 не відповідають дійсності.

Щодо ознайомлення відповідача з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal», в редакції, затвердженій наказом Директором Товариства №11/1 року від 11.05.2019 року, представник відповідача - адвокат Габелюк Т.А. вказує, що відповідач не визнає цієї обставини, оскільки в тексті Договору надання позики № 0996118994 від 15.05.2019 немає зазначення про ознайомлення відповідача з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM Loyal» в редакції, затвердженій наказом Директором Товариства №11/1 року від 11.05.2019.

Окрім цього вказує, що у тексті Договору надання позики № 0996118994 від 15.05.2019 не міститься зазначення про те, що вищевказані Правила є невід`ємною його частиною. Крім того, ці Правила не підписані відповідачем як позичальником, а зі змісту Акцепту оферти, підписаної відповідачем 17.08.2019, відсутнє зазначення про ознайомлення ним з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», в редакції, затвердженій наказом Директором Товариства №11/1 року від 11.05.2019.

Також, представник відповідача - адвокат Габелюк Т.А. зазначає, що підставою для заявлення клопотання про витребування з АТ «Універсалбанк» доказів послугувала та обставина, що позивач у своєму позові замовчав факт списання з рахунку відповідача за номером картки № НОМЕР_1 за період із 14.09.2019 по 12.03.2020 включно 7 (семи) платежів на загальну суму 11 106,05 грн. за Договором позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996118994 від 15.05.2019, чим підтверджується факт сплати відповідачем заборгованості за цим Договором, яка складалася із 6 000,00 гривень тіла кредиту та 3 150 гривень відсотків за користування ним, а всього її сума становила 9 150 гривень (6 000,00 гривень + 3 150 гривень = 9 150 грн.).

Разом з цим, зі змісту відповіді на відзив вбачається, що позивач зазначає, що він не заперечує факт надходження до ТОВ «Інфінанс» з рахунку відповідача за номером картки № НОМЕР_1 за період з 14.09.2019 по 12.03.2020 включно коштів на загальну суму 11 106,05 гривень за Договором надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996118994 від 15.05.2019.

Але, у відповіді на відзив позивач стверджує, що 18.12.2019 він перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 6 000 грн., що не відповідає дійсності та не підтверджується матеріалами справи, тому виписка по рахунку відповідача за номером картки № НОМЕР_1 за період з 14.09.2019 по 12.03.2020 включно необхідна для спростування або підтвердження доводів позивача.

Щодо твердження позивача про правомірність нарахування відповідачу відсотків за Договором надання позики № 0996118994 від 15.05.2019 поза межами погодженого строку кредитування (30 календарних днів) до 14.05.2022 - строку закінчення дії Договору та про те, що це відповідає погодженим сторонами умовам зазначає, що договором надання позики №0996118994 від 15.05.2019 строку кредитування (30 календарних днів) строк користування кредитом повинен обчислюватися з 17.08.2019 до 14.09.2019, проте акцепт оферти від 17.08.2019 на отримання 8 051 траншу кредиту також містить посилання на Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту за умовами програми «МoneyBOOM», які долучені до позовної заяви.

Відповідно до п. 2.8 Договору надання позики № 0996118994 від 15.05.2019 позичальник має право на умовах, визначених у правилах, продовжити строк дії користування поточним кредитом (траншем).

У той же час Правила, у розділі 8 яких передбачено порядок зміни/ продовження строку дії фінансового кредиту, не є складовою вказаного кредитного договору, оскільки відсутній підпис позичальника про його ознайомлення з Правилами, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Отже, правові підстави для нарахування відповідачу та стягнення з нього відсотків після закінчення строку користування кредитом (траншем) у ТОВ «Інфінанс» були відсутні, позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження тих обставин, що строк повернення позичених коштів за акцептом оферти від 17.08.2019 перевищує 30 днів, а тому й нарахуванням процентів за користування цими коштами за отриманим траншем у розмірі 6 000 грн., виходячи із відсоткової ставки 1,75%, теж обмежується 30 днями. Загальний розмір процентів за користування кредитними коштами складає, відповідно до умов Договору надання позики № 0996118994 від 15.05.2019, 3 150 гривень (6 000,00 гривень * 1,75% * 30 днів = 3 150 грн.).

Вказує, що позовна заява не містить належних доказів факту продовження строку дії Договору надання позики №0996118994 від 15.05.2019, тому строк кредитування за Договором надання позики №0996118994 від 15.05.2019 закінчився 14.09.2019.

Таким чином, представник відповідача - адвокат Габелюк Т.А. вказує, що нарахування ТОВ «Інфінанс» відповідачу відсотків за Договором надання позики № 0996118994 від 15.05.2019 поза межами погодженого строку кредитування (30 календарних днів) - за період з 13 березня 2020 року по 14 липня 2021 року у розмірі 45 570 гривень є неправомірним і не відповідає погодженим між контрагентами умовам Договору.

Крім того вказує, що ТОВ «Вердикт Капітал» також неправомірно нараховувало відповідачу відсотки за Договором надання позики № 0996118994 від 15.05.2019 за період з 14.07.2021 по 14.05.2022 у розмірі 32 024,62 грн, оскільки договором факторингу №17-07/21 від 14.07.2021 не надано такого права ТОВ «Вердикт Капітал» нараховувати відповідачу відсотки за Договором надання позики № 0996118994 від 15.05.2019.

Додатково вказує, що сторона відповідача довела факт понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн. у зв`язку з пред`явленням до нього позову у цій справі, а саме суду надано: квитанцію № 1 від 28.07.2026, видану адвокатом, якою підтверджується факт оплати відповідачем адвокату гонорару за Договором про надання правничої допомоги від 28 липня 2026 року № 28/07-2026 (рахунок на оплату №28/07-2026/1 від 28.07.2026) в сумі 10 000,00 грн., тому сторона відповідача вважає, що розмір його витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 10 000,00 грн. є цілком співмірним із критеріями, які передбачені ч. 4 ст. 141 ЦПК України.

Ухвалою суду від 13.08.2026 витребувано з АТ «Універсал Банк» ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки НОМЕР_2 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки, докази зарахування на картку № НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 6 000,00 грн., які 17.08.2019 були на неї перераховані, а саме виписку про рух коштів по картці № НОМЕР_2 за період 17.08.2019 по 12.03.2020, а також інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер картки № НОМЕР_2 ; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 за період з 17.08.2019 по 12.03.2020, інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

24.08.2026, 01.09.2026, 07.09.2026 до суду від АТ «Універсал Банк» надійшла запитувана судом інформація, а також рух коштів (виписка) за картковим рахунком, який відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 17.08.2019 по 12.03.2020.

Представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» - Медведський П.О., який діє на підставі довіреності №109 від 25.08.2026, в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Габелюк Т.А. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на їх зареєстроване місце проживання, SMS-повіломленням та оголошенням на сайті «Судова влада» про виклик до суду, надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Здійснюючи правосуддя (ч.1 ст.5 ЦПК України), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 23 ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживчий кредит це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

При цьому відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 Цивільного кодексу України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Спірні правовідносини виникли між Банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Пунктом другим частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», визначено, що перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов`язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; строк, на який кредит може бути одержаний; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги; можливість дострокового повернення кредиту та його умови; необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями, що передбачено в пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 15.05.2019 між ТОВ "ІНФІНАНС" та ОСОБА_1 укладено договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996118994 в електронній формі, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «5w8l7z».

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання позики, ТОВ "ІНФІНАНС" надає позичальнику фінансову послугу з надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, а саме: кошти на умовах фінансового кредиту для власних потреб на умовах цього Договору, а також згідно Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», а позичальник зобов`язується отримати та належним чином використовувати і повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити відсотки й інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами.

Згідно п. 1.2. Договору про надання позики, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору - 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем.

Мета отримання кредиту - для власних потреб (п. 1.3 Договору про надання позики).

Пунктом 1.5 Договору про надання позики встановлено, що загальний (максимальний) розмір кредитної лінії - 20 000 гривень.

Відповідно до п.1.6 Договору про надання позики, сторони погодили наступні умови договору: строк користування кредитом - 30 днів, діючий ліміт - 20 000,00 грн., максимальна відсоткова ставка, нараховується за один календарний день на суму фактичного залишку заборгованості - 1,75%.

Згідно п. 1.2. Договору про надання позики, строк останнього траншу не може перевищувати строк, вказаний в п. 1.2. Договору, тобто 36 календарних днів.

Пунктом 1.10.2 Договору про надання позики встановлено, що максимальна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 638,75 %.

Відповідно до п.1.11. Договору про надання позики, за продовження/зміну строку дії користування поточним кредитом (траншем), Позичальником сплачуються нараховані відсотки (у разі наявності, штрафні санкції) за Основним боргом до дня здійснення продовження строку дії поточного кредиту.

Згідно п. 1.13 Договору про надання позики, датою видачі кредиту є «15» травня 2019 (дата перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника). При отриманні кредиту на Банківську платіжну картку, датою видачі кредиту є дата перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника. У разі зарахування грошових коштів на рахунок Позичальника не в день видачі кредиту, відсотки за користування кредитом нараховуються з дня зарахування коштів на рахунок Позичальника. У разі надання кредиту відповідними траншами, датою видачі кредиту є перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника.

Пунктом 1.14. Договору про надання позики встановлено, що максимальна річна відсоткова ставка за кредитом становить 638,75%.

Відповідно до п.3.1 Договору про надання позики, перший Фінансовий кредит (транш) надається Позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки-Анкети (Додаток №5) та Додатка №2 до Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору. В Заявці-Анкеті на отримання першого Фінансового кредиту (траншу) зазначено суму першого Фінансового кредиту та строк користування ним інші умови Визначено у Додатку №2. Підписання Товариством Додатку №1 до Договору і Позичальником Додатку №2 до Договору є укладення та підписання Договору в цілому.

Згідно п. 3.1.1. Договору про надання позики, другий, третій, четвертий та наступний фінансовий кредит (транш) надається позичальнику на підставі заповненої та особисто підписаної Позичальником Заявки - Анкети (Додаток №5) та Додатку №4, які є невід`ємною частиною даного Договору. В Заявці-Анкеті на отримання другого та наступних траншів кредиту зазначається сума кредиту (траншу), строк користування, у Додатку №4 зазначається відсоткова ставка за кожен день користування кредитом, річна відсоткова ставка, загальна вартість такого кредиту (траншу), реальна річна процентна ставка та інше.

Пунктом 5.3 Договору про надання позики встановлено, що у разі прострочення Позичальником строків сплати поточного кредиту та відсотків за користування кредитом частково/або у повному обсязі позичальник самостійно нараховує та сплачує Товариству, на його вимогу, пеню в розмірі 1,75 % від несвоєчасно сплаченої суми (кредиту та відсотків) за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється із врахуванням п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до п. 7.1 Договору про надання позики, позичальник підтверджує, що він самостійно перед укладанням даного Договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на веб-сайті Товариства, Проектом Договору і які відповідають умовам даного Договору, та погоджується з ними.

Згідно п.7.10. Договору про надання позики, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання ними взятих на себе зобов`язань.

17.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ІНФІНАНС» з заявкою-анкетою на отримання кредиту, відповідно до якої відповідач просив надати йому кредит в розмірі 6 000,00 грн., термін кредиту 30 днів, реквізити платіжної картки №5375414103094958.

В анкеті заяві зазначено, що підписанням цієї Анкети - заявки, ОСОБА_1 підтверджує, що ознайомлений з умовами Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», та дає згоду на використання при укладенні правочину щодо надання кредиту одноразового ідентифікатора в якості аналога власноручного підпису.

Вказана заявка-анкета підписана відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «4v1d4z».

17.08.2019 ТОВ "ІНФІНАНС" направило ОСОБА_1 пропозицію надання 8 051 траншу кредиту згідно заявки - анкети №2628601393 від 17.08.2019 на наступних умовах: розмір кредиту (траншу) 6 000 грн.; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0996118994 від 15.05.2019 - 3 роки, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 9 грн. Реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

В пропозиції зазначено, що всі основні умови викладені в Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019 та Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0996118994 від 15.05.2019, у тому числі умови взаєморозрахунків, порядок зміни та припинення дії договору, права та обовязки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Відповідач погодився, що обізнананий з вказаними Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019, які додані до матеріалів справи, та особисто підписав про зазначене 17.08.2019 електронним підписом 4v1d4z.

17.08.2019 ОСОБА_1 акцептував вказану оферту за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора «4v1d4z» та погодився з наступними умовами кредиту: розмір кредиту (траншу) 6 000 грн.; строк користування кредитом (траншем) 30 днів; строк дії Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0996118994 від 15.05.2019 - 3 роки, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка 638,75 %. Загальна вартість кредиту у грошовому вираженні становить: 9 грн. Реальна річна процентна ставка за кредитом (траншем) становить 638,75%.

В акцепт оферти від 17.08.2019 на отримання 8 051 траншу кредиту згідно заявки - анкети №2628601393 від 17.08.2019 в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0996118994 від 15.05.2019, зазначено, що всі основні умови викладені в Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019 та Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0996118994 від 15.05.2019, у тому числі умови взаєморозрахунків, порядок зміни та припинення дії договору, права та обовязки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Відповідач погодився, що обізнананий з вказаними Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019, які додані до матеріалів справи, та особисто підписав про зазначене 17.08.2019 електронним підписом 4v1d4z.

Таким чином, Відповідач при підписанні акцепт оферти від 17.08.2019 на отримання 8 051 траншу кредиту згідно заявки - анкети №2628601393 від 17.08.2019 в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0996118994 від 15.05.2019 підтвердив свою згоду на те, що підписана вказана акцепт оферта разом з Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019 складає між ним та ТОВ «Інфінанс» Договір про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996118994 від 15.05.2019.

Тобто, відповідач своїм електронним підписом підтвердив той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в ТОВ «Інфінанс», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №2885_25908142728 від 08.09.2025, 17.08.2019 успішно перераховано кошти в розмірі 6 000,00 на платіжну картку НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 38250884, призначення платежу: зарахування 6 000,00 грн. на карту НОМЕР_2 .

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019, складеного ТОВ «ІНФІНАНС», заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.07.2021 становить 82 944,51 грн, з яких: 19 850,00 грн. - заборгованість по кредиту, 63 094,51 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

При цьому, з наданого ТОВ «ІНФІНАНС» розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 17.08.2019 отримав кредит у розмірі 6 000,00 грн. на строк користування траншем 30 днів, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом; річна відсоткова ставка 638,75 %.

Але 14.09.2019 (тобто через місць) відповідачем здійснено тільки перший платіж у розмірі 1 522,50 грн. (проценти 1,75% за один день користування кредитом), який відображено у розрахунку позивача як «Пролонгація» та в подальшому ТОВ «ІНФІНАНС» зарахований на погашення нарахованих відсотків, 0,01 грн - на погашення основної суми кредиту.

Відповідачем не була сплачена вся сума боргу у розмірі 6000 грн., як це передбачено у Договорі. Тому позивачем була зарахована сума у розмірі 1 522,50 грн. на погашення нарахованих відсотків.

14.10.2019 відповідачем здійснено наступний платіж у розмірі 1 575,00 грн., який відображено у розрахунку позивача як «Пролонгація» та в подальшому ТОВ «ІНФІНАНС» зарахований на погашення нарахованих відсотків, 0,01 грн - на погашення основної суми кредиту.

14.11.2019 відповідачем здійснено платіж у розмірі 1 627,50 грн., який відображено у розрахунку позивача як «Пролонгація» та в подальшому ТОВ «ІНФІНАНС» зарахований на погашення нарахованих відсотків, 0,01 грн - на погашення основної суми кредиту.

13.12.2019 відповідачем здійснено платіж у розмірі 1 522,50 грн., який відображено у розрахунку позивача як «Пролонгація» та в подальшому ТОВ «ІНФІНАНС» зарахований на погашення нарахованих відсотків, 0,01 грн - на погашення основної суми кредиту.

12.01.2020 відповідачем здійснено платіж у розмірі 1 575,00 грн., який відображено у розрахунку позивача як «Пролонгація» та в подальшому ТОВ «ІНФІНАНС» зарахований на погашення нарахованих відсотків, 0,01 грн - на погашення основної суми кредиту.

11.02.2020 відповідачем здійснено платіж у розмірі 1 575,00 грн., який відображено у розрахунку позивача як «Пролонгація» та в подальшому ТОВ «ІНФІНАНС» зарахований на погашення нарахованих відсотків, 0,01 грн - на погашення основної суми кредиту.

12.03.2020 відповідачем здійснено платіж у розмірі 1 575,00 грн., який відображено у розрахунку позивача як «Пролонгація» та в подальшому ТОВ «ІНФІНАНС» зарахований на погашення нарахованих відсотків, 0,01 грн - на погашення основної суми кредиту.

Таким чином, відповідачем не було сплачено тіло кредиту.

Після 12.03.2020 будь-яких платежів на погашення заборгованості за цим траншем відповідач не здійснював у зв?язку з чим, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість за Договором № 0996118994 від 15.05.2019 становила 51 569,93 грн, з яких: 5 999,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 45 570 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.

14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №14-07/21, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 14-07/21 від 14.07.2021, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019 у розмірі 51 569, 93 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 999, 93 грн., заборгованість по процентам - 45 570,00 грн.

Згідно акту- приймання перадавання реєстру боржників за договором факторингу №14-07/21 від 14.07.2021, ТОВ «ІНФІНАНС» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр боржників у кільсності 8 150, загальна сума заборгованості складає 221 939 136, 68 грн.

Відповідно до платіжного доручення №М1 від 14.07.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «ІНФІНАНС» грошові кошти згідно договору про відступлення права вимоги №14-07/21 від 14.07.2021 у розмірі 1 561 454, 09 грн.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019 у розмірі 83 594,55 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 999, 93 грн., заборгованість по процентам - 77 594,62 грн.

Згідно акту-приймання перадавання реєстру боржників за договором факторингу №10-01/23 від 10.01.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв реєстр боржників у кількості 207 307.

Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019 складеного ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.01.2023 складає 83 594,55 грн, з яких: 5 999,93 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 45 570,00 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, 32 024,62 грн. - нараховані відсотки згідно кредитного договору.

10.03.2026 між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір про відступлення прав вимоги №10-03/26, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» відступило на користь ТОВ "Коллект Центр" права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-03/26 від 10.03.2026, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019 у розмірі 83 594,55 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5 999, 93 грн., заборгованість по процентам - 77 594,62 грн.

Згідно акту-приймання перадавання реєстру боржників за договором факторингу №10-01/23 від 10.01.2023, ТОВ «Вердикт Капітал» передав, а ТОВ «Коллект Центр» прийняв реєстр боржників у кількості 3 371.

Відповідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 0996118994 від 15.05.2019 складеного ТОВ «Коллект Центр» заборгованість ОСОБА_1 станом на 10.03.2026 складає 83 594,55 грн, з яких: 5 999,93 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 77 594,62 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги станом на 10.01.2023.

З відповіді АТ «Універсалбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано карту № НОМЕР_1 , а також надано виписку за картковим рахунком, який відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 17.08.2019 по 12.03.2020, з якої вбачається зарахування 17.08.2019 о 09:02 год. грошових коштів у розмірі 6 000,00 грн.

Щодо укладення кредитного договору № 0996118994 від 15.05.2019 в електронному вигляді, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Частиною першою статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з частиною другою статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційне - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію»моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Відповідно до ч.12 ст.11 ЗУ Про електронну комерцію електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Подібна правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду у справі №127/33824/19 від 07.10.2020, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 та ґрунтується на презумпції свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства. Підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору позики №0096118994, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5 999,93 грн., суд зазначає наступне.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобов`язання за цим договором.

Як вбачається з положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості, альтернативного розрахунку заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за Кредитним договором у добровільному порядку.

Наявні у справі докази вказують на те, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого обов`язання за кредитни договором, оскільки не надав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням ні первісному кредитору, ні правонаступникам після відступлення позивачу права грошової вимоги відповідно до умов Договору.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, на підставі частини другої статті 530 ЦК України кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Вказана позиція цілком узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду України, викладеної у постанові від 03.07.2019 р. (провадження 14-131цс19).

Таким чином, наявні законні підстави для стягнення з відповідача заборгованості з тіла кредиту у розмірі 5 999,93 грн.

Крім того, у відзиві на позовну заяву, відповідач ОСОБА_1 не заперечує щодо заборгованості по тілу кредита у загальному розмірі 5 999,93 грн.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ОСОБА_1 грошові кошти отримав, користувався ними, проте у встановлені строки не повернув кошти.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 5 999,93 грн. за кредитним договором №0996118994 від 15.05.2019.

Щодо стягнення процентів у розмірі 77 594,62 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, що за своїм змістом є платою за використання суми кредиту. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З наданого рахунку позивача випливає, що заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит становить 77 594,62 грн.

Крім того, відповідно до умов Пропозиції надання 8 051,00 грн. траншу кредиту згідно Заявки - анкети №2628601393 від 17.08.2019 в рамках Договору надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996118994 від 15.05.2019 (оферта) відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 6000,00 грн., строк користування кредитом становив 30 календарних днів, при цьому строк дії Договору визначений сторонами у 3 роки (36 календарних місяців), тобто за умов неналежного виконання умов договору, останнім днем нарахування відсотків мало б бути 14.05.2022, а тому нарахування первісним кредитором та ТОВ «Вердикт капітал» відповідає умовам, які погоджені сторонами.

Інші умови, викладені у Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019 та Договорі надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0996118994 від 15 травня 2019 р., у тому числі: умови взаєморозрахунків; порядок зміни і припинення дії договору; права та обов`язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Суд звертає увагу, що з данним примірником Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019, відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомився, підписуючи заявку - анкету від 17.08.2019, пропозицію надання 8 051 траншу кредиту згідно заяви-анкети №2628601393 від 17.08.2029 та акцепту оферти від 17.08.2019, в яких зазначено, що всі умови викладені саме у Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту за умовами програми «MoneyBOOM», затверджених наказом № 11/1 від 11.05.2019.

Пункт 8.2. Правил передбачає, що строк користування другим та наступними кредитами (траншами) може бути змінений/ продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу), а п.8.4. Правил закріплює що, продовження строку дії поточного кредиту (траншу) здійснюється виключно за умови попередньої оплати відсотків (у разі наявності сплати штрафних санкцій на вимогу Товариства) за фактичну кількість днів користування кредитом (траншем).

Також, згідно п.8.7. Правил підтвердженням волевиявлення Позичальника щодо застосування зміни строку користування поточним Кредитом (траншем) на умовах Договору є факт погашення відсотків, в т.ч. прострочених, та сплати, на вимогу Товариства, пені (в разі наявності) за фактичне користування Фінансовим кредитом у повному обсязі. Сплата нарахованих відсотків та пені (в разі наявності вимоги Товариства про її сплату) сплачується одночасно одним платежем.

Аналіз розрахунку заборгованості підтверджує, що Відповідач неодноразово користувався послугами товариства, і спірна сума є вже третім траншем. Це свідчить про те, що він був повністю ознайомлений з умовами та знав про порядок виконання договору, але, при цьому належно не виконав свої обов`язки.

Як вбачається з розрахунку заборгованості відповідач продовжив користування кредитними коштами, при цьому кошти не повернув, проте здійснював оплату нарахованої заборгованості: - 1 522,51 грн. (платіж від 14 вересня 2019 року), - 1 575,01 грн. (платіж від 14 жовтня 2019 року), - 1 760,99 грн. (платіж від 14 листопада 2019 року), - 1 522,51 грн. (платіж від 13 грудня 2019 року), - 1 575,01 грн. (платіж від 12 січня 2020 року), - 1 575,01 грн. (платіж від 11 лютого 2020 року), - 1 575,01 грн. (платіж від 12 березня 2020 року).

Таким чином, у зв`язку з погашенням нарахованих за фактичне користування відсотків за поточним кредитом, строк дії Договору був продовжений на строк, що відповідає кількості днів діючого кредиту (траншу) (п. 8.2. Правил).

Відповідно до п.10.3 Правил Заборгованість за цим Договором вважається простроченою з дня (дати), наступного за днем, коли така Заборгованість мала бути сплачена, згідно з умовами Договору, без врахування продовження/зміни строку дії користування поточним кредитом (траншем).

Строк дії Договору - 3 роки, тобто останнім днем нарахування за умови неналежного виконання взятих на себе обов`язків відповідачем є 14.05.2022.

Таким чином, відповідно Правил первісний кредитор продовжив нарахування відсотків за прострочення заборгованості в період до 14.07.2021.

Починаючи з 14.07.2021 та до 14.05.2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» нараховував відсотки за відсотковою ставкою - 1,75 %.

Таким чином, нарахування первісним кредитором та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відповідає погодженим сторонами умовам, оскільки відповідно до розрахунку заборгованості останнім днем нарахування відсотків є 14.05.2022.

Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в п.34,35,37 постанови від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Отже, з даних умов договору вбачається, що прострочення зобов`язання та відповідальність за таке прострочення виникають у позичальника після дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

У розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано, з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона нарахована.

На думку суду вказані розрахунки позивача є обґрунтованими, оскільки такі умови прямо передбачені кредитним договором, паспортом кредиту, Правилами надання грошових коштів у позику та підписані ОСОБА_1 електронним ідентифікатором, що свідчить про його обізнаність та згоду з такими умовами кредитного договору.

Крім того, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, не спростований відповідачем, а також останнім суду не надано свого контррозрахунку.

Відповідно до Постанови Верховного Суду від 07.06.2023 року по справі №234/3840/15 визначено, що непогодження (незгода) з розрахунком, наданим позивачем, не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі. Незгода Відповідача з розрахунком заборгованості, не позбавляє його можливості, на підтвердження своїх доводів, надати свій «контррозрахунок».

Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, відповідно до умов Договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зі свого боку не виконав умови договору, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №0996118994 від 15.05.2019 у розмірі 83 594,55 грн., яка складається з: 5 999,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 77 594,62 грн. - заборгованість за процентами.

Щодо відступлення права вимоги за кредитними договорами, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статей 512,513 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 1078 ЦК України передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979 цс15.

На підставі наведених положень, а також враховуючи досліджені судом докази на підтвердження відступлення права вимоги за вищевказаним договором позики, суд зазначає, що відступлення права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором за договором позики 0996118994 від 15.05.2019, а також набуття такого права ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» відбулося відповідно до норм чинного законодавства та договірних умов.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Як передбачено ст.15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 ЗУ від 05.07.2012 року за № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, та становлять одну із складових судових витрат ч.1 ст.133 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом ст.137 ЦПК України (1) витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. (2) За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (3) Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (4) Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (5) У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (6) Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року за № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного встановлено, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, або розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме не надано: договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року № 826/1216/16, постановах Верховного Суду від 03.02.2021 року №760/34441/19 та від 07.04.2021 року № 545/3748/17.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з правничою допомогою, представником позивача надано копію заявки на надання юридичної допомоги №392 від 01.04.2026, договору №02-07/2024 від 02.07.2024 про надання правничої допомоги, витяг з акту про надання юридичної допомоги №33 від 30.04.2026.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження за відсутності представника позивача; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 25 000,00 грн. до 5 000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч.1 ст. 82 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують в державах учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (Проніна проти України, №63566/00, пр.23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Згідно висновків Європейського суду з прав людини зазначеного у рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 № 303А, п. 2958 суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» підлягає стягненню заборгованість за договором позики №0996118994 від 15.05.2019 у розмірі 83 594,55 грн., яка складається з: 5 999,93 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 77 594,62 грн. - заборгованість за відсотками; витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн..

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 під час розгляду справи поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн, які заявлені до стягнення з позивача при розподілі судом судових витрат та підтверджені відповідними доказами, а саме: копією договору про надання правничої допомоги №28/07-2026 від 28.07.2026, копією рахунку на оплату №28/07-2026/1 від 28.07.2026, відповідно до якого гонорар за договором про надання правничої допомоги складає 10 000,00 грн., копією квитанції №1 від 28.07.2026, відповідно до якої адвокат Габелюк ТА. підтвердила факт отримання нею від ОСОБА_1 оплати гонорару за договором про надання правничої допомоги №28/07-2026/1 від 28.07.2026 у розмірі 10 000,00 грн., копією розрахунку суми судових витрат (у вигляді витрат на професійну правничу допомогу), які поніс відповідач ОСОБА_1 у зв`язку з розглядом справи №642/3859/26 за позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відповідно до Договору про надання правничої допомоги №28/07-2026 від 28.07.2026, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002766.

Але, так як суд частвово задовольнив позовні вимоги (100%- 81,58%=18,42%), отже, з позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру відхилених позовних вимог у розмірі 1 842,00 грн (10 000 грн х 18,42%:100% = 1 842,00 грн).

Згідно п.9 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи довідки МСЕК №061060, відповідач ОСОБА_1 з 01.11.2004 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Оскільки відповідач звільнений від сплати судового збору, у відповідності до ч.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» його слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та повернути з державного бюджету позивачу ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір, сплачений при подачі позову до суду у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст.4,6,7,12,13,19,80-81 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором позики №0996118994 від 15.05.2019 у розмірі 83 594,55 (вісімдесят три тисячі п`ятсот дев`яносто чотири грн., 55 коп.) грн., яка складається з: 5 999,93 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 77 594,62 грн. - заборгованість за відсотками в межах строку дії кредитної лінії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч грн.) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правової допомоги в розмірі 1 842,00 (одна тисяча вісімсот сорок дві грн.) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Повернути з державного бюджету Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір, сплачений при подачі позову до суду, згідно з платіжною інструкцією № 0648400012 від 18.05.2026 у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн., 40 коп.) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса місцезнаходження: м. Київ, вул.Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521.

Представник позивача: Медведський Павло Олександрович, РНОКПП НОМЕР_5 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 10124/10 від 01.07.2021, адреса: Київська область, смт.Бородянка, вул.Центральна, буд.226Б.

Представник позивача: Демарчук Наталя Олександрівна, РНОКПП НОМЕР_6 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ПТ №3527 від 07.07.2020, адреса: 03150, м.Київ, вул.Геройця Єжи, буд.6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник відповідача: адвокат Габелюк Тетяна Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_7 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ХВ №002766 від 13.05.2026, адреса: АДРЕСА_2 .

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст рішення складено 09.10.2026.

Суддя Наталя ПЕТРОВА