Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №642/6321/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/6321/26

Провадження № 3/642/1275/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р. м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Балабай С.С., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

встановив:

До Холодногірського районного суду м. Харкова надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 130 та частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Постановою Холодногірського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2026 року матеріали справ № 642/6321/26 (провадження № 3/642/1272/26) та № 642/6325/26 (провадження № 3/642/1275/26) стосовно ОСОБА_1 об`єднано в одне провадження. Об`єднаній справі присвоєно № 642/6321/26 (провадження № 3/642/1272/26).

Судом встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.07.2026 серії ЕПР1№728623 25.07.2026 о 12:36 у м. Харкові вул. Холодногірська, 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зініці очей, які не реагують на світло, не природна блідість, виражене тремтіння пальців рук,від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР ОКПЛ номер 3 в м. Харкові відмовився на місці зупинки. Правопорушення вчинено особою, яку двіччі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Дії кваліфіковано за ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 25.07.2026 Серії ЕРП №728632, о 12 год. 36 хв. у м. Харкові, вул. Холодногірська, 10, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21081, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року, чим порушив підпункт «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Як вбачається з положень пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. Категорії справ, що розглядаються у цьому провадженні, не належать до визначених частиною другою статті 268 КУпАП випадків обов`язкової присутності особи.

Суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, за яким направлення судової кореспонденції рекомендованим листом на дійсну адресу є достатнім для належного повідомлення, оскільки подальше отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Близький за змістом підхід викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17. Зазначені висновки сформульовані в інших видах судочинства, однак суд враховує їх у частині загального підходу до оцінки належності повідомлення, коли кореспонденцію направлено саме за повідомленою особою адресою.

Отже, суд бере до уваги належне повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи та відсутність клопотань про відкладення.

Європейський суд з прав людини у пункті 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. У рішенні від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» ЄСПЛ наголосив на обов`язку державних судових органів забезпечувати здійснення правосуддя упродовж розумного строку та ефективно протидіяти перепонам для руху справи.

Верховний Суд у пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року у справі № 910/9836/18, посилаючись на практику ЄСПЛ, також звертав увагу, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не лише держави, а й осіб, які беруть участь у справі. У справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» ЄСПЛ зазначав про обов`язок учасника демонструвати готовність брати участь у розгляді та утримуватися від поведінки, що спричиняє зволікання.

Враховуючи належне повідомлення ОСОБА_1 , відсутність клопотань про відкладення та те, що його явка в цій категорії справ не є обов`язковою, суд вважає можливим провести розгляд справи за його відсутності.

Згідно зі статтями 280, 283 КУпАП при розгляді справи суддя зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

Дослідивши матеріали об`єднаної справи, у тому числі відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів поліцейських та відеореєстратора службового автомобіля патрульної поліції, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень доведена сукупністю належних, допустимих та взаємно узгоджених доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Вина ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами адміністративного провадження, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, матеріалами щодо огляду на стан сп`яніння та відеозаписами з нагрудних камер поліцейських. На відеозаписах зафіксовано факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , спілкування з поліцейськими, пропозицію пройти огляд та відмову ОСОБА_1 від його проходження, копіями постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується протоколом від 25.07.2026, відеозаписами з нагрудних камер та службового відеореєстратора, довідкою про те, що він не отримував посвідчення водія, а також відомостями про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності – постановою від 04.02.2026 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а також постановою від 22.05.2026 за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Таким чином, дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 130 КУпАП як відмову від проходження огляду особою, яка керувала транспортним засобом і двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за відповідні порушення, та за ч. 5 ст. 126 КУпАП як повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Більш серйозним із вчинених ОСОБА_1 правопорушень є правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, санкція якої передбачає штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років та конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Враховуючи характер вчинених правопорушень, повторність протиправної поведінки, дані про особу правопорушника та відсутність установлених обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, суд вважає необхідним на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу 51 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на десять років, без конфіскації автомобіля, оскільки за довідкою поліції він належить іншій особі — ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 126, 130, 251, 252, 268, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП.

За частиною третьою статті 130 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу, який належить іншій особі.

За частиною п`ятою статті 126 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк постанова надсилається для примусового виконання в порядку, визначеному законом.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя С.С. Балабай